Фармацевтична профілактика та фармацевтична діагностика. Практичні аспекти

На думку багатьох експертів, якісна профілактична медицина повинна органічно поєднуватися з фармацевтичною профілактикою та фармацевтичною діагностикою. Докладніше про ці напрямки фармацевтичної науки розповідають Борис Парновський, д-р фарм. наук, професор, завідувач кафедри організації та економіки фармації і технології ліків Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та Галина Яцкова, канд. фарм. наук, доцент цієї кафедри 

Борис Парновський

— Фармацевтична профілактика та фармацевтична діагностика — взаємопов’язані напрямки фармацевтичної науки — увійшли до останнього видання Фармацевтичної енциклопедії України (2010 р.), — наголошує Борис Парновський. Окремим видом фармацевтичної профілактики є попередження ускладнень фармакотерапії з можливим проявом негативних побічних ефектів безрецептурних і рецептурних препаратів при їх одночасному застосуванні без урахування протипоказань до застосування ліків у конкретного хворого. Фармацевтична діагностика, що досліджує раціональність медикаментозної терапії, яку отримує хворий, опрацьовує інструментарій для вирішення цієї проблеми, зокрема, ведення медикаментозного паспорта пацієнта. Останній містить перелік всіх препаратів, що застосовуються при основному і супутніх захворюваннях, та дані моніторингу їх терапевтичної ефективності й безпеки протягом усього періоду фармакотерапії.

Де ваш рецепт? — У комп’ютері

У розвинутих державах поштовхом до розвитку сучасної фармацевтичної діаг-ностики став електронний рецепт, який не вимагає багато часу на оформлення. Інформація про виписані рецепти зберігається, що полегшує багатоаспектну статистичну обробку за досить нескладною програмою.

Наступний еволюційний етап — передача рецепта електронною поштою в аптеку (аптеки) з одночасною (за необхідності) видачею паперового варіанту. Навіть якщо така система не передбачає експертної оцінки правильності чи раціональності виписаного рецепта (інформація просто передається від лікаря до фармацевта), вона має суттєві переваги. До прикладу, якщо фармацевт при ознайомленні з рецептом знаходить неточності в назві препарату або дозуванні, він через електронну пошту, не залучаючи до процесу хворого, може зв’язатися з лікарем і, як правило, дистанційно виправити неточності. Ще один важливий фактор: поперед-нє ознайомлення з рецептом дозволяє фармацевту підготуватися до якісної фармацевтичної опіки пацієнта при видачі ліків.

Найбільш модернізований варіант передбачає аналіз електронного рецепта за допомогою комп’ютерної програми (наприклад, на відповідність дози віку хворого або на сумісність препаратів при одночасному прийомі).

Ще у середині 80-х років на кафедрі організації та економіки фармації і технології ліків ЛНМУ була опрацьована модель для контролю правильності оформлення виписаних рецептів, у тому числі на отруйні, сильнодіючі та наркотичні засоби тощо. Натомість сьогодні науковці кафедри вивчають можливість використання існуючих баз даних інших доказових джерел інформації про взаємодію ліків для розроблення програми, за допомогою якої можна було б виявляти випадки несумісності або побічної дії препаратів при їх одночасному прийомі.

Фактори ризику — у нотатник

Нижче наведено корисну інформацію, що, напевно, зацікавить аптечних працівників, які самостійно або разом з лікарями намагаються попередити ускладнення фармакотерапії.

Галина Яцкова

Особливу увагу, підкреслює Г. Яцкова, слід звернути на фактори, які підвищують ризик виникнення ускладнень:

• реакції гіперчутливості до препарату та інші алергічні захворювання у пацієнта (алергічний риніт, бронхіальна астма, кропивниця, алергічний контактний дерматит, гіперчутливість до харчових продуктів, укусів комах);
• специфічний генетичний поліморфізм, який визначає гіперчутливість до деяких препаратів (ідіосинкразія);
• тривалий професійний контакт з лікарськими засобами (ЛЗ) (для медпрацівників, робітників аптек і фармацевтичних підприємств);
• жіноча стать, період вагітності та грудного вигодовування;
• супутня вірусна інфекція, системний червоний вовчак та інші аутоімунні захворювання, імунодефіцит (ВІЛ-інфекція), алкоголізм та інші супутні захворювання;
• дитячий та похилий вік;
• порушення функції печінки та нирок;
• тривале застосування ЛЗ;
• взаємодія ЛЗ при поліпрагмазії;
• нераціональний вибір ЛЗ, режиму дозування та способу застосування.Побічні ефекти найчастіше викликають:
• антибактеріальні препарати для системного застосування (пеніциліни, цефалоспорини, тетрацикліни, сульфаніламіди, кетоконазол);
• протисудомні засоби (карбамазепін, фенобарбітал, вальпроєва кислота);
• антидепресанти (трициклічні, інгібітори МАО);
• нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) і наркотичні анальгетики;
• гіпотензивні засоби;
• діуретики (тіазидні, фуросемід);
• антиаритмічні засоби;
• седативні, снодійні препарати, транквілізатори (фенотіазини, бензодіазепіни, барбітурати);
• інсулін та інші гіпоглікемічні препарати, а також цитостатики, гормональні засоби, алопуринол, варфарин, препарати вітамінів групи В.

Підготувала Лариса Дедишина