Статті

Фармацевтична опіка: алергія

29/05/2018

Алергія — це стан підвищеної чутливості організму до деяких речовин або фізичних чинників

Симптоми алергії досить різноманітні і зазвичай проявляються у вигляді шкірних висипань, сверблячки, чхання, подразнення слизових оболонок, ринореї, ускладнення дихання, сухого кашлю, сльозоточивості. Також вони можуть супроводжуватися підвищенням температури тіла, нудотою, блюванням, діареєю, болем у животі, симптомами загального нездужання (м’язова слабкість, підвищена стомлюваність, порушення сну, апетиту тощо).

Чинники, що зумовлюють розвиток алергічних реакцій:

  • спадкова схильність;
  • сенсибілізація при контакті з алергеном у ранньому віці;
  • вплив тютюнового диму;
  • вплив промислових відходів, що спричиняють сенсибілізацію;
  • періоди гормональної перебудови організму — статеве дозрівання, менструальний період, вагітність, клімакс;
  • наявність в раціоні легкозасвоюваних вуглеводів (солодощі);
  • гельмінтоз [1].

Загрозливі симптоми, які потребують негайного звернення до лікаря:

  • важка задишка, ускладнене дихання, порушення з боку нервової системи, різке зниження рівня артеріального тиску, напади ядухи;
  • ознаки набряку гортані: охриплість, «гавкаючий» кашель, ускладнення дихання;
  • поширення набряку на верхню половину обличчя;
  • прояви вираженого неспокою, відчуття страху, виражена слабкість, підвищена рухова активність;
  • абдомінальний синдром — нудота, блювання, біль в животі різної інтенсивності;
  • алергічний риніт, що супроводжується кров’янистими виділеннями із носа або підвищенням температури тіла та гнійними виділеннями з носа;
  • поява нових проявів алергії під час лікування;
  • збереження проявів алергії на фоні лікування раніше прописаними ЛЗ;
  • при лікуванні прояв алергії не проходить впродовж доби або епізодично повторюється [2].

Рекомендуючи препарати для симптоматичного лікування алергії, слід звернути увагу пацієнта на те, що:

  • Антигістамінні препарати першого покоління спричиняють сонливість, відчуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх не застосовують в осіб, діяльність яких потребує посиленої уваги (водії, оператори тощо). Такі ефекти можуть проявлятися у разі застосування ЛЗ у звичайних терапевтичних дозах, тому їх доцільно приймати ввечері. За тривалого застосування можливе значне зниження терапевтичної ефективності (тахифілаксія) цих засобів.
  • Антигістамінні препарати (особливо першого і другого поколінь) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними засобами, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками.
  • При алергічному риніті та полінозі застосування антигістамінних препаратів першого покоління є небажаним, оскільки вони можуть спричиняти сухість слизових оболонок, підвищувати в’язкість секрету і зумовлювати розвиток синуситу та гаймориту, а при бронхіальній астмі — спричиняти або посилювати бронхоспазм.
  • Стабілізатори мембран тучних клітин застосовують тільки з метою профілактики, тому прийом цих препаратів розпочинають за 3–4 тиж до ймовірного контакту з алергеном. Ефект таких ЛЗ розвивається протягом 10–12 тиж від початку постійного прийому.
  • В перші дні застосування препаратів кромогліцієвої кислоти (назального спрею) можливе подразнення слизової оболонки носа, що не потребує відміни препарату.
  • Глюкокортикостероїди для місцевого застосування при тривалому використанні можуть стати причиною кандидозу верхніх дихальних шляхів, сухості слизових оболонок, носових кровотеч, пригнічення функції кори надниркових залоз. Ці ЛЗ не застосовують у період вагітності та годування груддю, а також у дітей віком до 4 років.
  • Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не слід застосовувати більше 5–7 днів. Перед їхнім використанням необхідно провести ретельний туалет носової порожнини.
  • Масляні розчини назальних крапель не призначають дітям віком до 2 років.
  • Симпатоміметики можуть спричиняти підвищення рівня артеріального та внутрішньоочного тиску. Їх не призначають особам з порушеннями мозкового кровообігу, серцевого ритму, артеріальною гіпертензією, глаукомою, гіпертиреозом, атеросклерозом.
  • Симпатоміметики не призначають одночасно з іншими судинозвужувальними засобами, β-адреноблокаторами, седативними ЛЗ, антидепресантами, інгібіторами МАО, з іншими препаратами, що вводять через носову порожнину.
  • Необхідно дотримуватись інтервалу між прийомом ентеросорбентів та інших ЛЗ, а також вживанням їжі, оскільки можливе уповільнення і/або зниження абсорбції ЛЗ. Їхнє тривале застосування може спричинити закреп [2].

subscribe

Алгоритм фармацевтичної опіки при алергії

Література

  1. Фармацевтическая опека: атлас. – К.: Фармацевт Практик, 2007. – С. 7.
  2. Протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів. 1.1.1. Симптоматичне лікування алергії. Наказ МОЗ України від 18.12.2007 р. № 838.

“Фармацевт Практик” #5′ 2018

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ