Статті

Хронічне обструктивне захворювання легень у запитаннях і відповідях

21/11/2017

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — загальний термін, що використовують для описання прогресуючих недуг легень, при яких порушується рух повітря із легень

ХОЗЛ характеризується стійкими респіраторними симптомами та обмеженням прохідності дихальних шляхів через патологічні зміни у них та/чи ураження альвеол, що зазвичай спричинені значним негативним впливом шкідливих частинок або газів.

Катерина Тимрук-Скоропад

Катерина Тимрук-Скоропад

ХОЗЛ є одним із найбільш поширених захворювань, яким, проте, можна запобігти та успішно лікувати. Як саме — розповідають Катерина Тимрук-Скоропад, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, співзасновниця Центру фізичної реабілітації «Формула руху» та Надія Сидорик, лікар-пульмонолог пульмонологічного відділення Комунальної 5-ї міської клінічної лікарні (м. Львів).

Наскільки поширеним є ХОЗЛ?

На жаль, захворюваність і смертність від ХОЗЛ в Україні та світі є високими та мають тенденцію до зростання. Зокрема, нині ХОЗЛ є четвертою основною причиною смерті у світі і, за невтішними прогнозами до 2020 р. посяде третє місце.

Надія Сидорик

Надія Сидорик

В Україні від ХОЗЛ потерпає майже 7% населення, що становить близько 3 млн осіб.

Якими є чинники ризику та узагальнені причини ХОЗЛ?

Здебільшого випадки ХОЗЛ обумовлені вдиханням забруднюючих речовин, що насамперед стосується куріння, як активного, так і пасивного. ХОЗЛ найчастіше виявляють у людей віком старше 40 років, які курять або курили раніше. Слід зазначити, що не у всіх, хто курить, розвивається ХОЗЛ. Проте статистичні дані свідчать, що близько 90% пацієнтів із ХОЗЛ раніше курили.

Випаровування, хімічні речовини та пил, що наявні у багатьох робочих середовищах, теж можуть бути чинниками розвитку ХОЗЛ.

Генетичні чинники, гіперчутливість дихальних шляхів, невідповідний розвиток легень в дитячому віці також відіграють певну роль у розвитку ХОЗЛ. Навіть якщо людина ніколи не курила і ніколи не зазнавала тривалого контакту із забрудненим повітрям на робочому місці, вона ризикує захворіти на ХОЗЛ.

Які ознаки ХОЗЛ?

Основними респіраторними симптомами є задишка і частий кашель (сухий або з наявністю мокротиння).

Тому, якщо у людини зберігається потенційний ризик виникнення ХОЗЛ (курець активний/пасивний, колишній; контакт із забрудненим повітрям на роботі чи дома; наявність ХОЗЛ у когось із членів сім’ї) або в неї вже наявна респіраторна симптоматика, слід звернутися до лікаря та зробити спірометрію.

Чому є надзвичайно важливою рання діагностика і лікування ХОЗЛ?

Ранній скринінг здатний діагностувати ХОЗЛ на початковому етапі, тобто ще до значної втрати функції легень.

Рання діагностика і початок лікування мають важливе значення у прогнозі перебігу захворювання. Адекватне і своєчасно розпочате лікування дозволяє збільшити тривалість ремісії, сповільнити погіршення показників функції зовнішнього дихання та знизити смертність. Тому важливо не втрачати час, коли базисна медикаментозна терапія і своєчасна фізична терапія можуть допомогти продовжити активне життя хворого.

Спірометричне обстеження необхідно проходити не рідше ніж один раз на рік з метою постійного моніторингу функції легень та вчасної корекції лікування.

У чому полягає підступність ХОЗЛ?

У людини може бути ХОЗЛ, однак вона не знає про це, оскільки на початку захворювання симптомів може не бути.

Крім того, ХОЗЛ — це захворювання, яке не обмежується патологічними змінами лише в дихальних шляхах і легенях, а призводить до системних змін поза легенями.

Найбільш значущими системними ефектами при ХОЗЛ є дисфункція скелетних м’язів, зменшення маси тіла і м’язової маси (негативна прогностична ознака), порушення з боку серцево-судинної і нервової систем, остеопороз.

Основні складові лікування ХОЗЛ

Медикаментозна терапія і легенева реабілітація є основними складовими лікування ХОЗЛ у всьому світі.

Медикаментозну терапію проводять з метою зменшення вираженості симптомів, зниження частоти та тяжкості загострень, профілактики і лікування ускладнень, а також підвищення толерантності до фізичних навантажень і покращання якості життя.

Що таке легенева реабілітація?

Легенева реабілітація (респіраторна реабілітація) є найефективнішою терапевтичною стратегією для зменшення задишки, покращання стану здоров’я та переносимості фізичних навантажень. Оcновним компонентом програм легеневої реабілітації є фізична терапія, однак можливі такі втручання, як навчання пацієнтів, психологічна підтримка, дотримання дієти.

На що впливає фізична терапія?

Застосування програм фізичної терапії (реабілітації) рекомендовано на усіх стадіях ХОЗЛ. Фізична терапія допомагає збільшити силу дихальних м’язів і м’язів ніг та рук, зменшити скутість грудної клітки і задишку, покращити фізичний стан.

subscribe

Доведено, що фізична терапія сприяє зменшенню кількості загострень та числа звернень по медичну допомогу, покращує фізичну витривалість, підвищує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя.

Особливості фізичної терапії при ХОЗЛ

Мінімальна тривалість ефективної програми фізичної терапії при ХОЗЛ повинна бути не менше ніж 4 тиж, в середньому — 8–12 тиж. Позитивний ефект після завершення програми фізичної терапії зберігається впродовж декількох місяців, хоча після припинення виконання фізичних вправ початкове поліпшення всіх параметрів поступово втрачається.

Де і коли проводять фізичну терапію?

Після встановлення діагнозу ХОЗЛ слід проконсультуватися з фізичним терапевтом щодо шляхів підтримання своєї фізичної активності та особливостей виконання дихальних вправ.

Застосування фізичної терапії під час будь-якого загострення та після нього допоможе швидше подолати його та попередити розвиток можливих ускладнень, повернутися до звичного ритму життя, відновити фізичну працездатність. Якщо лікування здійснюють у лікарні, то там проводять фізичну терапію і продовжують її після виписки. У нашому реабілітаційному центрі «Формула руху» фізичні терапевти працюють з пацієнтами із ХОЗЛ різної важкості, але в основному з важким перебігом.

Школа ХОЗЛ

Важливою складовою легеневої реабілітації є інформатизація пацієнтів щодо особливостей захворювання, з яким вони тепер житимуть; особливостей самоконтролю, щоденних та у разі загострення дій. З метою вирішення таких освітніх завдань на базі ЦФР «Формула руху» спільно з Надією Юліанівною Сидорик була започаткована «Школа ХОЗЛ», у рамках якої вже відбулося дві зустрічі із зацікавленими пацієнтами.

На чому слід бути зосередженим людині з ХОЗЛ?

Основний спосіб уповільнити ХОЗЛ — припинити курити!

Слід пам’ятати, що збільшення чи надмірне зменшення маси тіла погіршує самопочуття і може призводити до наростання задишки.

Спричинити погіршення самопочуття можуть такі чинники:

  • куріння;
  • відмова чи пропуски в прийомі призначеного лікування;
  • неправильне використання інгалятора;
  • неліковані супутні захворювання;
  • відсутність регулярного нагляду лікаря;
  • обмежена взаємодія з друзями та членами родини;
  • відсутність фізичної терапії.

Загострення (різке посилення вираженості симптомів) може спричиняти значне зниження функції легень та погіршення якості життя. Часті загострення можуть підвищувати ризик смерті, а ігнорування ознак загострення — призвести до госпіталізації та прискорення зниження функції легень.

Необхідно негайно звернутись до лікаря у разі

  • Різкого посилення задишки чи виникнення її в спокої або при незначній фізичній активності.
  • Відчуття нестачі повітря, що супроводжується тривогою та панікою.
  • Хрипів, свисту під час дихання та нерегулярного дихання.
  • Посилення чи почастішання кашлю.
  • Зміни характеру мокротиння (колір мокротиння став жовтим чи зеленим, з’явились домішки крові).
  • Зміни кольору шкіри та нігтів:

– синій відтінок навколо губ;
– синій чи фіолетовий відтінок нігтів;
– зміна кольору шкіри на сірий чи жовтий.

  • Набряку гомілок та кісточок або збільшення їхньої вираженості.
  • Прискореного серцебиття або аритмії.

І головне, слід пам’ятати, що відсутність симптомів — це не ознака повного одужання пацієнта і не привід відмовитися від протизапальної та фізичної терапії, а критерій того, що захворювання — під контролем!

Фото в тексті: Ігор Садовий

“Фармацевт Практик” #11′ 2017

 

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ