Статті

Космецевтика в аптеці: престижно та прибутково

Сучасний ринок косметичних засобів в Україні аналізують Світлана Климишина, канд. фарм. наук, старший викладач, і Катерина Сметаніна, канд. фарм. наук, доцент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького

Космецевтика як ліки

С. Климишина: Відомо, що лікувальна косметика (ЛК) становить 1/3 асортименту фармацевтичного ринку. Це майже 1300 косметичних брендів приблизно від 300 виробників.

Лікувальна косметика охоплює проміжну ланку між лікарськими засобами (ЛЗ) і звичайними косметичними товарами. Випускається вона у вигляді шампунів, гелів, кремів, зубних паст, олій, бальзамів. Основна її відмінність від звичайних косметичних засобів — наявність лікарських складових, що робить лікувальну косметику об’єктом аналізу фармацевтичного сектора, адже такі препарати мають відпускатися лише з аптек як засоби із сучасною назвою «космецевтика».

Засоби космецевтики характеризують: натуральні складники, належніcть до профеcійних заcобів, наукoво дoведена ефективнiсть, здатнiсть впливати на всі шари шкіри, наявнiсть лiкувальних властивостей та гіпоалергенність.

Лікарські засоби на відміну від косметичних здатні змінювати функцію та будову організму. Тому засоби для зовнішнього застосування, що не змінюють будову та функції шкіри, мають на меті покращити зовнішній вигляд і мають поверхневий характер, є звичайними косметичними засобами.

Отже, основним критерієм належності до лікарських косметичних засобів є наявність у складі препарату діючих речовин, що мають терапевтично-лікувальний ефект. Вони діють не лише на поверхню, а й здатні проникати всередину тканин, змінюючи функціонування організму. Це означає, що продукт належить до лікарських засобів і його обіг слід регулювати згідно з вимогами, що висуваються до ЛЗ.

Так, до складу лікувальної косметики входять амінокислоти, омега-6 і омега-3 ненасичені жирні кислоти, мікро- і макроелементи, вітаміни, які забезпечують шкіру повноцінним живленням. Цинку оксид, декспантенол, кальцію глюконат активно використовують як допоміжні засоби, як і гіалуронову кислоту, колаген, сечовину, екстракти рослин, термальну воду (складові суто косметичних засобів), а також особливі запатентовані окремими компаніями складники. Якість і властивості цих компонентів завжди дуже високі.

Здебільшого важливим складовим елементом лікувальної косметики є термальна вода. Це вода мінеральних джерел, що сприятливо впливає на шкіру з дерматологічними захворюваннями. Термальна вода в складі косметики є гарантом її лікувальних властивостей. Завдяки широкому спектру корисних для шкіри мікроелементів (залізо, мідь, цинк, фтор, срібло, марганець) така вода зменшує вираженість відповідних реакцій клітин шкіри, які беруть участь у гіперактивності, що робить нашу шкіру менш чутливою. Термальна вода покращує обмінні процеси між клітинами, відновлюючи гідробаланс епідермісу, а також підвищує ефективність основних клітин імунного захисту, в результаті чого шкіра краще протистоїть зовнішнім впливам.

Сьогодні космецевтику вважають основним джерелом росту аптечного ринку в Україні, оскільки препарати мають широкий попит у населення.

Безпека понад усе

К. Сметаніна: Основна вимога до лікувальної косметики — безпека, власне з огляду на довготривале та неконтрольоване застосування, а також наявність специфічної місцевої дії на непошкоджену шкіру. З цією метою до складу косметичних засобів уводять різноманітні біологічно активні речовини та їхні комплекси, проте в менших концентраціях порівняно з офіційними лікарськими препаратами, в тому числі для зовнішнього застосування. Профілактичний ефект лікувальної косметики визначається комплексною дією біологічно активних та допоміжних речовин і в основному залежить від властивостей основи. Допоміжним речовинам в складі лікувальної косметики приділяють таку ж увагу, як і активним добавкам, враховуючи їхній комплексний ефект, який переважно визначається якістю і різноманітністю сировини та її властивостями.

Безпеку косметичних засобів розглядають у двох аспектах:

– науково-методичному — встановлення межі між фізіологічною активністю (косметичний ефект) та побічним ефектом, що залежить від методичного рівня біології та медицини;
– нормативно-правовому — визначення межі між косметичним та побічним ефектом, що встановлює критерії та норми безпеки косметичних засобів для здоров’я людини та обов’язки і відповідальність виробника за якість і безпеку продукції.

Основними показниками безпеки косметичних засобів є хімічна структура і токсикологічні властивості інгредієнтів, рівень впливу інгредієнтів на організм, мікробіологічні характеристики готової продукції і сировини.

Якщо фірма-виробник стверджує, що продукт, який вона випускає, сприяє поліпшенню життєдіяльності або структури організму, то цей продукт, як правило, зараховують до розряду нових ліків, для доказу ефективності та безпеки яких необхідні додаткові клінічні дослідження. До виробництва лікувальної косметики висуваються не менш жорсткі вимоги, ніж до випуску лікарських препаратів, і ефективність її використання може бути високою найчастіше тільки в умовах клініки.

Зокрема, щодо доведення гарантованого лікувального ефекту діє спеціальний порядок проходження доклінічних вивчень та клінічних досліджень, під час яких визначають, чи є лікувальний косметичний засіб достатньо якісним, ефективним і безпечним для життя та здоров’я людини. Проходження цих етапів є необхідною передумовою його державної реєстрації, а, отже, й вільного та законного обігу на території України.

Основна відмінність звичайних косметичних випробувань від клінічних полягає у кількості людей, які беруть участь у дослідженнях. У першому випадку це група з 30–50 осіб, у другому — 500 і більше, які перебувають в умовах клініки під наглядом лікарів-дерматологів. Під час проведення таких досліджень лікарі завжди оцінюють віддалені наслідки: наскільки довго зберігається ефект і в якої кількості досліджуваних. Саме таку косметику в Україні й прийнято називати лікувальною. Придбати її можна тільки в аптеці — закладі охорони здоров’я.

Зазвичай лікувальну косметику виробляють фармацевтичні лабораторії, які використовують передові технології та мають власну дослідницьку базу. В Україні сертифікацію косметики проводить кілька лабораторій, які входять до спеціального переліку МОЗ. А оскільки у нас лікувальна косметика офіційно не існує, то сертифікують її так само, як і будь-яку іншу косметику.

Космецевтика в аптеці: мистецтво аптечного продажу

С. Климишина: Український ринок лікувальних косметичних засобів нараховує близько 45 зареєстрованих торгових марок зарубіжного та вітчизняного виробництва. Найбільша частка (40%) на ринку України належить французькій лікувальній косметиці, частка вітчизняного виробника становить лише 9%.

Найсуттєвіше значення для споживачів при виборі лікувальних косметичних засобів мають рекомендації лікаря-дерматолога (8,9%), косметолога (8,5%) і провізора (7,2%). Значну роль відіграє власний досвід споживачів (8,8%). Реклама у ЗМІ особливо не впливає на вибір лікувальної косметики (3,2%). На перше місце ставляться ефективність та безпека засобу, далі — зручність застосування, ціна та склад.

Для вітчизняного фармацевтичного ринку характерна передусім цінова конкуренція. Шляхом впровадження екстемпоральної рецептури можна вирішити проблему забезпечення засобами лікувальної косметики вразливих верств населення, адже ліки, виготовлені в умовах аптек, у багатьох випадках за співвідношенням вартість — ефективність — користь є доступнішими та дієвішими. Середня ціна на засіб лікувальної косметики аптечного виготовлення нижча середніх роздрібних цін у промисловості.

Незважаючи на кризу, продаж засобів лікувальної косметики збільшується. Варто нагадати, що націнка на таку продукцію завжди є високою. Асортимент її постійно розширюється. Так, у 2014 р. він сягав більше 8 тис. найменувань, що забезпечило лише 5% обігу в гривнях та 3% — в упаковках. Тобто сегмент лікувальної косметики в Україні наразі далекий від насичення.

Зрозуміло, що кваліфікація працівників аптек значно впливає на маркетингові показники аналізованого продукту. Європейська практика і досвід доводять, що правильне застосування маркетингових методик підвищує рівень продажу на 40%.

Читайте также: Советы косметолога: чувствительная кожа

Перспективною вважається орієнтація на косметичні лінії для чутливої шкіри. Треба пам’ятати про марки mass-маркет та middle-маркет. Згідно з результатами наших досліджень одним з чинників, який дозволяє використовувати лікувальні косметичні препарати, є відсутність засобів різних цінових категорій популярних аптечних марок як альтернатива для придбання асортиментного ряду препаратів.

Одним із рекомендованих інструментів впровадження косметичних препаратів є експрес-діагностика стану шкіри в аптеці. Провізор швидко і об’єктивно визначає тип шкіри за допомогою комплексної індивідуальної програми тестування, користуючись електронною версією комп’ютерної програми у вигляді запитань-відповідей. Це так званий комп’ютерний підбір засобів індивідуальної програми догляду за шкірою з тих назв, що наявні в аптечному асортименті, а також порівняння результатів використання до і після проведення курсу оздоровлення шкіри.

Серйозну увагу варто приділяти і сезонному перепрограмуванню та вносити регулярні корективи у програми догляду (наприклад, через 3 та 6 міс).

Перспективними для успішного просування лікувальної косметики за європейським досвідом є системний підхід і спеціальна підготовка персоналу з надбанням необхідних знань. Впровадження програми управління взаємовідношень з пацієнтами і грамотний марчандайзинг дають можливість значно збільшити обсяг продажу лікувальної профілактичної косметики на фармацевтичному ринку України.

Читайте также: В стремлении к совершенству: НАНОКОСМЕТИКА

Лариса Дедишина

“Фармацевт Практик” #12′ 2015