Аптеки: обмін досвідомСтатті

Соціальні питання вирішують винятково комунальні аптеки

25/03/2019

На відміну від приватних аптечних закладів комунальні аптеки беруть на себе низку соціальних завдань, тому наша мета — не заробляння грошей, а забезпечення населення ліками

Тетяна Дяченко

Тетяна Дяченко

Наша аптека була створена у 1993 р. на базі Іллінецької центральної районної лікарні і вважалася її структурним підрозділом. У 2011 р. аптечний заклад реорганізували у комунальне підприємство Іллінецької районної ради. Що означає така форма власності на практиці та чим комунальна аптека відрізняється від приватної?

До структури КП «Іллінціфарм» входять базова аптека (колишня ЦРА) та три структурних підрозділи при медичних закладах в районному центрі Іллінці та смт Дашів.

Комунальне фармацевтичне підприємство має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами та ліцензію на реалізацію наркотичних і психотропних препаратів, якими забезпечує п’ять районів Вінницької області.

Оскільки аптека та її підрозділи розташовані на території медичних закладів, асортимент у нас відповідний — ін’єкційні розчини, антибіотики, життєво необхідні препарати, які закуповуються згідно з призначеннями лікарів.

Ми здійснюємо відпуск лікарських засобів за пільговими рецептами окремим категоріям громадян, зокрема, чорнобильцям, учасникам АТО, ветеранам війни. Відтак, тісно співпрацюємо з Управлінням праці та соціального захисту населення.

Беремо активну участь у державній програмі відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань (реімбурсації). На виконання заходів зазначеної програми торік на Вінниччині було передбачено 40 983,8 тис. грн. субвенції з державного бюджету. Її виконання та фінансування постійно контролює Департамент фінансів облдержадміністрації.

Важливий напрямок діяльності підприємства — забезпечення ліками і виробами медичного призначення сільського населення, що відбувається через розширену мережу структурних підрозділів фармацевтичного підприємства — 40 ФАПів і сільських амбулаторій.

У штаті аптеки — 14 осіб, з яких два провізори і сім фармацевтів. Особливістю їхньої роботи є те, що лікарські засоби відпускають лише за рецептом і призначенням лікаря. Заміна — тільки за погодження лікаря, ми нічого не пропонуємо і не нав’язуємо самі.

Працівники аптеки кожного понеділка беруть участь у нарадах у ЦРЛ. На них інформуємо про нові оригінальні препарати, генерики, розповідаємо про виробників. Постійно беремо участь у курсах підвищення кваліфікації, навчаннях і тренінгах, розширюємо свої професійні компетентності.

Конкуренція у районному центрі надзвичайно велика і щороку зростає. Працювати нам дедалі важче, говорити про розвиток практично не доводиться, радше мова про банальне виживання. Поясню чому. Раніше в Іллінцях була одна комунальна аптека у ЦРЛ і два аптечних пункти — на базі відділення цілодобової швидкої допомоги і в поліклінічному відділенні ЦРЛ, тобто при медичних закладах, що, зрештою, логічно, оскільки класична аптека — це також насамперед заклад охорони здоров’я.

Окрім того, цих аптек було цілком достатньо для тієї кількості населення, що проживає в Іллінцях та в районному центрі. Тепер нові приватні аптеки відкриваються не тільки на міських вулицях, але й «окупують» лікарні та поліклініки. Що вони пропонують людям? Які фармацевтичні послуги, яку фармацевтичну опіку? Забезпечують пільговиків? Працюють з бюджетом? Відпускають наркотичні засоби? Нічого, окрім «купи дешевше — продай дорожче».

Комунальним аптекам важко конкурувати з розгалуженими приватними аптечними мережами і в плані закупівельних цін, оскільки ми з виробниками не укладаємо ніяких маркетингових угод. Єдина перевага на сьогодні — вигідне розташування у медичних закладах. Коли туди зайдуть приватники, на діяльності комунальної аптеки можна буде поставити крапку.

Тому ми обома руками «за» за законопроект № 8591 про зміни до закону «Про лікарські засоби», зареєстрований у Верховній Раді, який покликаний зменшити кількість і знизити концентрацію аптек та заборонити аптечні мережі, що налічують сотні і сотні торгових точок. Пішохідна доступність 500 м між аптеками дійсно могла б створити збалансовані фінансові умови для всіх учасників ринку, коли кожна аптека матиме змогу стати прибутковою та зробити акценти на виконанні суспільних завдань і покращанні рівня сервісу споживачів, як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту.subscribe

Також ми згодні з тим, що аптечні мережі штучно підвищують ціни на ліки, користуючись своїм монопольним становищем на ринку. Отже, якби законопроект став законом, то ціни на ліки були б нижчими і доступними для всіх категорій населення.

Дуже прикро, що держава ніяк не підтримує комунальні аптеки і не прислухається до нас.

Тетяна Дяченко,
директор-завідувач комунального підприємства «Іллінціфарм»
Вінницької області Іллінецької районної ради

“Фармацевт Практик” #3′ 2019

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ