Статті

Студентські олімпіади: цілі та роль у підготовці провізорів

Відповідно до нормативних документів МОН України студентська олімпіада — це змагання студентів у творчому застосуванні здобутих знань, умінь і навичок, а також у професійній підготовці майбутніх спеціалістів. Студентські олімпіади проводяться з різних дисциплін. Однією з найбільш масштабних є студентська олімпіада з фармації, позаяк вона не монопредметна, а полідисциплінарна

Історія студентських олімпіад за спеціальністю «Фармація» за часів незалежної України започаткована у 1992 р. у тоді ще Харківському фармацевтичному інституті. Після деякої перерви з 1997 р. такий форум студентів-провізорів став щорічним.

Організаторами заключного (другого) етапу власне Всеукраїнських студентських олімпіад за спеціальністю «Фармація» у різні роки були: Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького — 10 разів, Національний фармацевтичний університет і Запорізький державний медичний університет — по 5 разів, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського — двічі.

Олімпіада як форма навчальної роботи

— Всеукраїнська студентська олімпіада є однією з форм навчальної роботи зі студентами, — пояснює Богдан Громовик, д-р фарм. наук, професор, завідувач кафедри організації і економіки фармації ЛНМУ ім. Данила Галицького. — Мені пощастило бути заступником голови організаційного комітету другого етапу XVIII – ХХ Всеукраїнських студентських олімпіад за спеціальністю «Фармація», які проходили на базі ЛНМУ упродовж трьох років (2014–2016). Варто зауважити, що такі олімпіади сприяють активізації розвитку й втілення здібностей та навчально-пізнавальної діяльності студентів-провізорів, заохочуванню до творчої праці студентів і науково-педагогічних працівників, виявленню та відбору обдарованої студентської молоді, підвищенню якості підготовки фармацевтичних фахівців через системне вдосконалення навчального процесу.

Всеукраїнські олімпіади сприяють також формуванню інтересу студентів до наукової творчості й фармацевтичної спеціальності, розвитку у них креативних здібностей, виявленню обсягу знань у пізнавальній діяльності відповідно до категорій навчальних цілей (наприклад, знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка) та визначенню певного рівня навченості студентів.

Під час олімпіади за спеціальністю «Фармація» студенти-провізори IV курсу демонструють свої знання та вміння з шести профільних навчальних дисциплін: організації та економіки фармації, фармакогнозії, фармакології, аптечної технології ліків, промислової технології ліків і фармацевтичної хімії. Перший етап олімпіади (у січні-лютому) відбувається безпосередньо у кожному університеті фармацевтичного спрямування, а другий (у березні–травні) — на базі того університету, який МОН України визначає як базовий.

Кожен етап, як на університетському рівні, так і всеукраїнський, складається з двох турів: теоретичного та практичного. Як правило, теоретичний тур полягає у письмовій відповіді студентів на тестові завдання різного рівня складності з кожної дисципліни. На практичному турі перевіряють рівень засвоєння навичок із цих дисциплін.

Зазвичай університетська команда, яка бере участь у заключному етапі, складається з двох студентів-переможців першого етапу та викладача-тренера.

Серед членів журі — як викладачі базового університету, так і усі тренери делегацій учасників. При цьому викладачів базового університету має бути не більше половини серед усіх членів журі. Безпосередньо в університеті, де проводиться другий етап Всеукраїнської олімпіади, члени журі перед початком теоретичного туру спільно формують єдине тестове полідисциплінарне завдання із отриманих варіантів від усіх делегацій, яке тиражується в цій же аудиторії. Комунікації тренерів з учасниками виключаються.

Тривалість теоретичного туру становить 3 год, тобто 30 хв на кожну із 6 дисциплін.

Орієнтація — на професійну діяльність провізора

Поки журі перевіряє роботи теоретичного туру студенти мають можливість ознайомитися з робочими місцями, наявним обладнанням, яке буде доступне на практичному турі наступного дня. Варіант комплексного завдання на практичний тур формується журі спільно безпосередньо перед його початком. Характерною ознакою цього етапу є висока орієнтованість на професійну діяльність провізора.

Всеукраїнські олімпіади сприяють активізації розвитку й втілення здібностей та навчально-пізнавальної діяльності студентів, заохочуванню їх до творчої праці і науково-педагогічних працівників, виявленню та відбору обдарованої молоді, підвищенню якості підготовки фахівців

Завдання включають управлінсько-економічне забезпечення приймання рецепта, виготовлення та відпуску за ним ЛЗ, приготування екстемпоральної лікарської форми, її якісний та кількісний аналіз, опис фармакологічних властивостей та проведення фармацевтичної опіки при відпуску конкретного ЛЗ з аптеки, фармакогностичний аналіз лікарської рослинної сировини, оцінку технологічного регламенту промислового виробництва ЛЗ.

Одномоментно організовуються два-три робочих місця з кожної навчальної дисципліни. На
виконання завдань з кожного предмету студенту надається 10 хв. Черговість проходження учасниками практичного туру визначається жеребкуванням. Оцінювання проводиться відразу за стандартним деталізованим протоколом.

Опісля підбивають підсумки Всеукраїнської студентської олімпіади за даними теоретичного і практичного турів. Урочисте нагородження учасників проводять голова організаційного комітету і голова журі та представники організацій-партнерів у заключний день олімпіади. Традиційно визначають трьох кращих студентів-провізорів України, три кращі університети-учасники (команди-переможці) та кращих студентів за окремими навчальними дисциплінами. Учасників нагороджують грамотами і призами від партнерів — фармацевтичних виробників, аптечних мереж, косметичних компаній, громадських організацій, ЗМІ, які активно долучаються до проведення змагального заходу.

Цілі олімпіади та роль освітньої логістики

— Розглядаючи методику проведення Всеукраїнської студентської олімпіади за спеціальністю «Фармація» як складову, що виходить за рамки стандарту освітнього процесу, варто відзначити ті додаткові ефекти, які відсутні в традиційних формах навчального процесу, — зазначає Артем Горілик, канд. фарм. наук, старший викладач кафедри

організації і економіки фармації ЛНМУ ім. Данила Галицького. — Зокрема: мотивацію студентів до вивчення додаткових матеріалів, не охоплених навчальною програмою; можливість самооцінки професійного рівня порівняно з таким інших учасників олімпіади; можливість зарекомендувати себе перспективним фармацевтичним фахівцем.

Разом з тим під час проведення олімпіади за спеціальністю «Фармація» вирішується ряд цілей, які можна розділити на чотири групи: розвиваючі — формування інтелектуальної, емоційно-вольової, діяльнісно-поведінкової сфери особистості та її професійних задатків і здібностей; виховні — розвиток наукового світогляду, моральної і професійної позиції, самостійності, відповідальності, рефлексивності та інших важливих рис і компетенцій студентів; комунікаційні — можливість для студентів познайомитися зі своїми ровесниками та майбутніми колегами, обмін інформацією між учасниками, коли кожен з них отримує контактні дані для подальшої взаємодії, а також відомості про науково-освітній досвід та проведення в різних університетах конференцій, семінарів тощо; соціокультурні — можливість відвідати інші університети, міста, дізнатися багато цікавого та корисного про культурні та історичні особливості конкретних географічних місць, традиції, норми поведінки й етикету їх мешканців.

Використання принципів освітньої логістики (ідентифікація учасника шляхом штрих-кодування бланків для виконання завдань теоретичного туру і проектування групового освітнього маршруту на практичному турі), з одного боку, сприяють максимальній прозорості усіх операцій для тренерів усіх команд, що унеможливлює упередженість та недобросовісне оцінювання робіт студентів, а з іншого — гнучкості (учасники змагаються у зручному місці і в зручному темпі) проведення практичного етапу, запобіганню плутанини і підвищенню концентрації уваги членів журі при оцінці практичних навичок, відтак, максимальній результативності співпраці між обома сторонами олімпіади — учасниками та членами журі.

Три навчальні моделі

— Важливою є характеристика методики проведення Всеукраїнських олімпіад за спеціальністю «Фармація» з погляду теорії контекстного навчання, в якому на мові науки за допомогою всієї системи форм, методів і засобів навчання послідовно моделюється для студентів предметний і соціальний зміст майбутньої фармацевтичної діяльності, — доповнює Софія Шунькіна, канд. фарм. наук, старший викладач кафедри організації і економіки фармації.

Опанування фармацевтичною професією здійснюється як процес динамічного руху студента від навчальної діяльності академічного виду через квазі- і навчально-професійну діяльність до власне професійної діяльності за допомогою трьох взаємопов’язаних навчальних моделей: семіотичної, імітаційної і соціальної.

При цьому під час олімпіади реалізується перехід між квазіпрофесійною діяльністю (на теоретичному етапі кожен учасник шляхом опрацювання навчальних тестових завдань приєднується до вирішення тих чи інших професійних питань) та навчально-професійною діяльністю і майбутньою професійною роботою, що реалізується в умовах практичного етапу, максимально наближеного до фармацевтичної практики. Окрім цього, розбір викладачами результатів теоретичної і практичної підготовки студентів до олімпіади за підсумками першого і другого турів дозволяє виявити типові помилки учасників, а також узгодити навчальні програми, за якими студенти вивчають шість профільних фармацевтичних дисциплін. Це спрямовано на забезпечення належного базового рівня знань і навичок з цих дисциплін серед студентів-провізорів різних університетів фармацевтичного спрямування.

Фото під заголовком: НФаУ

Фото в тексті: Ігор Садовий

“Фармацевт Практик” #3′ 2018