Наука

Феномен «супер-донорів» при фекальній трансплантації

23/01/2019

Перенесення кишкової мікрофлори, що міститься в фекаліях, від здорової людини-донора застосовують для лікування інфекції Clostridium difficile, яка зазвичай є наслідком антибіотикотерапії та може призводити до станів, що загрожують життю. Фекальну трансплантацію також досліджують як засіб лікування різних тяжких хвороб, пов’язаних із порушенням кишкової мікрофлори – хвороби Крона, синдрому подразненого кишечника, цукрового діабету 2-го типу, метаболічного синдрому тощо. Але виявилося, що в цих випадках ефективними є лише проби від окремих донорів. Новозеландські вчені взялися за вивчення цих «супер-донорів» та властивостей їх цілющих фекалій

Фекальна трансплантація – на перший погляд дивний та дикий, але вельми доступний та перспективний метод лікування хвороб, пов’язаних із порушенням кишкової мікрофлори. Останні роки метод активно розвивається, створюються спеціальні фекальні банки,  досліджуються склад та терапевтичні можливості фекалій. Якщо на початку досліджень фекалії «пересаджували» за допомогою спеціальних зондів, то згодом набули поширення звичайні капсули, що містять донорські фекалії, – їх зберігають в замороженому вигляді та приймають перорально, як звичайні пігулки.

Читайте також: Достижения гастроэнтерологии: фекальная трансплантация

Як показують дослідження, при лікуванні інфекції Clostridium difficile фекальна трансплантація ефективна, незалежно від того, хто є донором. Коли ж йдеться про лікування запальних захворювань кишечника або цукрового діабету 2-го типу, то терапевтичний ефект наявний приблизно в чверті випадків.

Вчені з Університету Окленду (Нова Зеландія) провели клінічні дослідження впливу донорських фекалій при різних захворюваннях та виявили існування «супер-донорів», чиї фекалії при певних станах найбільше впливають на мікрофлору хворого реципієнта та дозволяють досягти клінічної ремісії вдвічі частіше.

subscribe

Дослідження показали, що найбільший терапевтичний ефект дають проби фекалій із найбільшим різноманіттям мікробного складу та наявністю певних «ключових» мікроорганізмів, які зазвичай відсутні у пацієнтів із певною патологією. Крім того, вчені дослідили вплив генетичних факторів та раціону харчування донорів на «приживлення» фекальної мікрофлори в кишечнику хворого. Припускається, що для ефективного лікування конкретних патологій потрібна комбінація певних характеристик і донора, і фекалій.

Автори вважають, що дослідження фекалій «супер-донорів» дозволить стандартизувати та значно підвищити ефективність лікування при запальних захворюваннях кишечника  та інших хронічних станах, пов’язаних із порушенням кишкового мікробіому, до яких зокрема відносять хворобу Альцгеймера, бронхіальну астму, розсіяний склероз.

*Wilson BC, Vatanen T, Cutfield WS and O’Sullivan JM. The Super-Donor Phenomenon in Fecal Microbiota Transplantation // Front. Cell. Infect. Microbiol., 21 January 2019. https://doi.org/10.3389/fcimb.2019.00002

 

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ