Наука

Морські водорості для лікування і профілактики мікроелементозів

26/06/2018

Дефіцит навіть одного з вітамінів чи мікроелементів запускає каскад порушень обміну речовин, запевняє Віталій Корзун, д-р мед. наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії профілактики аліментарно-залежних захворювань ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»

Віталій Корзун

Віталій Корзун

— Екологічна ситуація, що утворилась в Україні протягом останніх 25–30 років внаслідок безконтрольного використання отрутохімікатів, мінеральних добрив у сільському господарстві, забруднення навколишнього середовища промисловими, транспортними відходами та широкомасштабним поширенням радіонуклідів внаслідок аварії на ЧАЕС, призвела до різкого погіршення якості харчових продуктів і води. Своєю чергою, це зумовило розлади соматичного, психологічного та репродуктивного здоров’я населення. Саме тому розробка та впровадження заходів і засобів нормалізації раціонів населення, особливо жінок у період вагітності і годування груддю, а також дітей є важливою умовою народження здорової дитини та її подальшого нормального розвитку, — зазначає Віталій Корзун.

Колектив науковців лабораторії профілактики аліментарно-залежних захворювань ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» (Корзун В.Н., Деркач А.В., Гайдук М.В.) розробив методологію використання морських бурих водоростей — найцінніших джерел мікроелементів (йоду, селену, заліза, кобальту, міді, цинку та ін.), вітамінів і полісахаридів (сорбентів радіонуклідів, солей важких металів). Внаслідок цього розроблені та впроваджені рецептури харчових продуктів (хліба, булочок, м’ясних та м’ясо-рослинних консервів), кулінарних страв з бурими водоростями, затверджена в установленому порядку нормативна документація (технічні умови, методичні вказівки та рекомендації), видані збірники рецептур таких продуктів. Відтак, їх використання сприятиме поліпшенню соматичного та психологічного здоров’я населення.

Харчування — важливий чинник здоров’я людини

На стан здоров’я людини впливає багато чинників, серед яких одним з найважливіших є харчування. Нині цілком очевидно, що повноцінне харчування визначається не тільки енергетичною цінністю їжі, збалансованістю за білками, жирами, вуглеводами, а й забезпеченістю мікронутрієнтами, тобто вітамінами, макро- і мікроелементами. На жаль, дефіцит мікроелементів дуже часто недооцінюють, зокрема, і лікарі.

В умовах екологічного (чужорідного) навантаження харчування, окрім традиційних функцій, повинно також забезпечити: зменшення засвоєння ксенобіотиків у травному тракті; послаблення несприятливої дії чужорідних речовин і чинників на клітинному та органному рівні; зниження рівня депонування ксенобіотиків та їхніх метаболітів у тропних тканинах з прискореним виведенням їх з організму.

— Дефіцит навіть одного з мікронутрієнтів, тобто вітамінів чи мікроелементів, здатен запустити каскад порушень обміну речовин, — застерігає Віталій Корзун. — В обмінних процесах та метаболізмі має значення не окремо взятий мікроелемент, а комплекс мікроелементів та їхня збалансованість, оскільки в організмі між ними існує взаємодія.

Вивчення харчового статусу населення України свідчить про тенденцію до його погіршення. Впродовж останніх років поступово зменшилося споживання продуктів тваринного походження, овочів і фруктів і, навпаки, збільшилося — хліба, круп, макаронних, кондитерських виробів, цукру. Усе це призвело до зменшення забезпеченості білками, вітамінами, макро- і мікроелементами. Як наслідок — більшість населення України має відхилення в стані здоров’я й потребує забезпечення дієтичним і лікувально-профілактичним харчуванням.

Дефіцит мікроелементів та його наслідки

За словами Віталія Корзуна, дефіцит білка, йоду та інших мікроелементів у раціоні призводить до розвитку низки захворювань щитоподібної залози — дифузного, вузлового зоба, кісти, тиреоїдиту, пухлин — та зумовлює серйозні зміни обміну речовин, які є причиною порушення репродуктивної функції (безпліддя, невиношування вагітності, передчасні пологи), високої перинатальної смертності немовлят, відставання у фізичному і психічному розвитку, кретинізму, ювенільного гіпотиреозу, анемій, зниження пам’яті, низької успішності у школі, інтелектуальної млявості, втрати працездатності, затримки фізичного і психомоторного розвитку, спастичних паралічів, вродженої глухоти.

Одними з кращих продуктів — носіїв мікроелементів та вітамінів — цілком справедливо вважають морську капусту та інші рослинні і тваринні морепродукти. Морська капуста багата на різні макро- і мікроелементи, насамперед, йод, селен, кобальт, вітаміни та інші біологічно активні сполуки. Йод у них знаходиться у біологічно зв’язаній формі, легко засвоюється організмом і не дає побічних ефектів

Майже всі приписувані нестачі йоду в організмі хвороби і розумова відсталість можуть бути обумовлені іншими причинами. Так, дефіцит (гіпомікроелементоз) або надлишок (гіперелементоз) магнію, марганцю, цинку, хрому в їжі та воді може бути причиною закрепів; цинку, марганцю, міді — поганої пам’яті; магнію і марганцю — хронічної втоми; калію, магнію, цинку — загальної слабкості; марганцю, цинку, міді, кoбальту — відставання в психологічному розвитку; цинку, міді, магнію, кобальту, кaльцію, заліза — відставання у фізичному розвитку; марганцю і міді — порушення слуху; цинку, міді, магнію, хрому — порушення зору; калію, магнію, селену — порушення діяльності серцево-судинної системи; цинку, селену, кремнію — випадання волосся; селену і кремнію — ламкості нігтів; цинку, селену, магнію, кoбальту — зниження імунітету; міді, калію, марганцю — гінекологічних захворювань.

Порушення процесів обміну і виникнення багатьох захворювань пов’язані також з недостатнім (гіповітаміноз) і надлишковим (гіпервітаміноз) надходженням в організм будь-якого з вітамінів: А — порушення зору, випадання волосся, резорбція кісток, загальне виснаження організму; D — порушення мінералізації кісток, що зростають; Е — порушення розвитку плода в утробі матері, дегенерація спинного мозку; В1 — оніміння, слабкість, втрата пам’яті на недавні події; В2 — загальна м’язова слабкість, зупинення росту, зниження імунітету; В3 — ураження слизових оболонок, втрата пам’яті, відставання у розвитку; В5 — розлади нервової системи, психічні захворювання; В6 — зниження опірності інфекціям; В12 — анемія, порушення фізичного і розумового розвитку дітей; С — зменшення маси тіла, зниження імунітету, втомлюваність; Н — дерматити, випадання волосся, ураження нігтів; Р — швидка втомлюваність, біль у кінцівках.

Цистозіра — поза конкуренцією

Одними з кращих продуктів — носіїв мікроелементів та вітамінів — цілком справедливо вважають морську капусту та інші рослинні і тваринні морепродукти. Морська капуста багата на різні макро- і мікроелементи, насамперед, йод, селен, кобальт, вітаміни та інші біологічно активні сполуки. Йод у них знаходиться у біологічно зв’язаній формі, легко засвоюється організмом і не дає побічних ефектів.

В експериментах на тваринах і в клінічних спостереженнях за участі людей вивчено радіозахисну й загальнотерапевтичну дію продуктів з морської капусти (салати «Далекосхідний», «Здоров’я», салат з кукумарії, палички пікантні, джем та ін.). Встановлено, що додавання цих продуктів у раціон тварин зменшує накопичення в організмі цезію-137 і стронцію-85. Використання їх у харчуванні дітей, що мешкають у забруднених районах, сприяло більш інтенсивному виведенню радіонуклідів з випорожненнями.

1 г водорості цистозіри (на суху речовину) забезпечує добову потребу людини в йоді, марганці, селені та кобальті. Вміст йоду (75–100 мг/100 г), селену (65–95 мг/100 г), заліза (15–30 мг/100 г), кобальту (3,3–3,5 мг/100 г) та інших мікроелементів ставить цистозіру за цими показниками на перше місце серед харчових продуктів України

Складні біохімічні процеси обміну йоду в організмі з подальшим синтезом гормонів щитоподібної залози (за умови достатнього вживання йоду) можуть бути порушені при нестачі інших мікроелементів, зокрема, селену, заліза, кобальту, міді, цинку, білків і окремих амінокислот, та призводити до розвитку йододефіцитної патології навіть при достатній кількості йоду в раціоні. Цим пояснюється недостатня ефективність використання монопрепаратів йоду для профілактики йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). Незважаючи на провідну роль дефіциту йоду в розвитку ЙДЗ, зобна ендемія в наш час має змішаний генез і є результатом складної взаємодії ендо- та екзогенних чинників.

Вивчення стану харчування населення науковцями нашої установи та іншими вченими засвідчує вкрай недостатнє вживання вітамінів і низки мінеральних речовин (заліза, кальцію, сірки, селену та ін.). Дефіцит мікронутрієнтів у дитячому і підлітковому віці негативно впливає на показники фізичного розвитку, захворюваність, успішність, спричиняючи поступовий розвиток обмінних порушень, хронічних недуг і, у кінцевому підсумку, перешкоджає формуванню здорового покоління. Брак йоду порушує утворення гормонів щитоподібної залози, що зумовлює розвиток зобної хвороби, є однією з причин низького зросту, порушень розумових здібностей у дітей і дорослих.

subscribe

— Найкраща форма забезпечення населення стабільним йодом і низкою інших мікроелементів — це вживання в йододефіцитних регіонах морських водоростей, препаратів і харчових продуктів на їхній основі, — переконаний Віталій Корзун. — У їхньому складі містяться (у перерахунку на суху речовину): органічні речовини (77–86%); клітковина (12,3–21,3%); азотисті речовини (6,5–13,8%); пектин (10–15%); альгінова кислота (15–38,1%); маніт (4–18%); мінеральні речовини (14–23%).

У морях України є великі запаси іншої бурої водорості — цистозіри. Не вдаючись детально в аналіз її хімічного складу, відзначимо, що 1 г цистозіри (на суху речовину) забезпечує добову потребу людини в йоді, марганці, селені та кобальті. Вміст йоду (75–100 мг/100 г), селену (65–95 мг/100 г), заліза (15–30 мг/100 г), кобальту (3,3–3,5 мг/100 г) та інших мікроелементів ставить цистозіру за цими показниками на перше місце серед харчових продуктів України. Окрім того, вона містить багато полісахаридів — альгінової кислоти, фукоїдину, йодовмісних амінокислот та вітамінів.

Отже, одним із найбільш ефективних заходів профілактики йододефіцитних станів і полігіпомікроелементозів є використання в раціоні спеціальних харчових продуктів та біологічних добавок з морськими водоростями.

Література

  1. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение // Микроэлементы в медицине. – 2001. – Т. 2 (1). – С. 2-5.
  2. Дымань Т.Н., Шевченко С.И. Питание человека в ХXI веке. – К.: Либра, 2008. – 110 с.
  3. Казьмин В.Д. Ода морской капусте // Здоровье. – 1989. – № 10. – С. 22-23.
  4. Капрельянц Л.В., Горбачова К.Г. Функціональні продукти. – Одеса: Друк, 2003. – 312 с.
  5. Корзун В.Н., Болохнова Т.В., Деркач А.В. Вимоги до харчування населення у сучасній екологічній ситуації // Матеріали МНПК. – К., 2016. – С. 15-25.

“Фармацевт Практик” #6′ 2018

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ