Новини

Чи все гаразд на аптечному ринку? Представники фармацевтичної громадськості обговорили проблеми галузі за круглим столом

18/09/2018

13 вересня ГС «Фармацевтична Ліга України» запросила представників фармацевтичної громадськості з різних міст України до обговорення ситуації, що склалася в сфері аптечного ритейлу, зокрема про доцільність прийняття Законопроекту 8591 від 12.07.2018 «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами». До дискусії за круглим столом долучилися представники ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», Асоціації «Виробники ліків України», ГС «Фармацевтична Ліга України», ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)», професійні фармацевтичні асоціації Миколаївської, Полтавської, Житомирської, Вінницької, Київської, Кіровоградської, Дніпропетровської областей, Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників України (AIPM Ukraine), а також представники підприємств-виробників лікарських засобів, дистриб’юторів, аптечних закладів

12 липня 2018 р. у Верховну Раду України був поданий Законопроект 8591, що може різко змінити правила гри на вітчизняному аптечному ринку. Його автори мотивують запропоновані зміни цілком позитивними ідеями: необхідністю забезпечення економічної конкуренції, підвищення професійності обслуговування та захисту прав пацієнтів, а також адаптацією законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Проте основні положення законопроекту спричинили шквал критики з боку учасників аптечного ринку. Нагадаємо, що в документі зокрема пропонується встановити професійні вимоги до засновників (учасників, акціонерів) аптек, обмежити кількість аптек в одному підприємстві (не більше однієї для ФОП, не більше чотирьох для юридичних осіб, не більше восьми для юридичних осіб, що провадять господарську діяльність з виробництва лікарських засобів в умовах аптеки або діяльність, пов’язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів), запровадити територіальні обмеження щодо розміщення аптек (відстань до найближчої аптеки має становити не менше 500 метрів).

Чи справді потрібні зміни в сфері аптечного ритейлу? Якими вони мають бути? Чим може бути корисним для нас європейський досвід? Відповіді на ці питання шукали учасники круглого столу «Нові вимоги до аптечного ритейлу: міжнародний досвід, українські реалії, експертні думки професійної фармацевтичної громадськості».

Михайло Пасічник, керівник ГС “Фармацевтична Ліга України”, зазначив, що вітчизняний аптечний ринок справді потребує змін. Аптеки працюють не в рівних умовах, поширюються неетичні методи ведення бізнесу, в низці аптечних закладів знижено вимоги до професійності фармацевтів. Значною мірою це є наслідком відсутності належного контролю з боку уповноважених органів протягом останніх років. Однак, відповідальність за ситуацію, що склалася, лежить і на фармацевтичній громадськості, на професійних асоціаціях та спілках, які повинні захищати інтереси всіх учасників ринку та забезпечувати дотримання галузевих стандартів.

Костянтин Косяченко, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, зауважив, що якщо по відношенню до фармвиробників та оптовиків ми спостерігаємо посилення вимог, то до аптечного сегменту – спрощення, при чому вельми безсистемне та недолуге (зменшення мінімальної площі аптек, зниження вимог до кваліфікації персоналу тощо). Це також додало проблем на ринку.

Лев Брагинський, директор фірми «Ескулап», представник ГО «Кіровоградська фармацевтична асоціація», вказав на те, що кілька найбільших аптечних мереж фактично монополізували ринок. Це дає їм можливість диктувати свої умови виробникам лікарських засобів та, відповідно, займатися демпінгом. Якщо в звичайних аптеках націнка на лікарські засоби в середньому складає близько 18%, то в деяких мегамережах – 7%. Юридично такі «особливі» відносини між виробниками та найбільшими операторами аптечного ринку цілком законні – через систему договорів про надання маркетингових послуг. Проте фактично ми маємо нерівні умови для аптек. В країні, де купівельна спроможність населення вкрай низька, та вирішальну роль при купівлі будь-чого грає ціна, демпінг мегамереж веде до «вичавлювання» малих аптек з ринку.

Читайте також: 13 вересня 2018 р. Антимонопольний комітет України надав МОЗ України обов’язкові для розгляду рекомендації розробити та прийняти нормативно-правові акти, якими буде встановлено чіткі, прозорі, недискримінаційні правила промоції лікарських засобів для всіх учасників фармацевтичних ринків

Всі доповідачі підкреслювали необхідність захисту конкуренції на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами, створення рівних умов та однакових правил для всіх на аптечному ринку – від великих мереж до аптек, що управляються індивідуальними підприємцями. Однак, на думку більшості спікерів, Законопроект 8591 є недосконалим та не вирішить проблеми.

Так, із критикою Законопроект 8591 виступив Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація. України (АПАУ)». Він зазначив, що подібний жорсткий контроль аптечної діяльності існує всього в шести країнах Європи. В Естонії були введені схожі вимоги, але коли з’ясувалося, що 75% аптек в країні їм не відповідають, на новий закон ввели мораторій.  Законопроект 8591 має багато спільного з відповідним законодавчим актом Республіки Польща (Закон Республіки Польща «Про фармацевтичне право» від 06.09.2001 року з урахуванням змін згідно з Законом Республіки Польща «Про внесення змін до Закону «Про фармацевтичне право» від 06.09.2001 року» від 07.04.2017 року). Однак користь польського закону для місцевого ринку залишається під питанням.

Кшиштоф Седлецьки, експерт фармацевтичного ринку, зауважив, що в Польщі відповідний закон був прийнятий у відповідь на іншу ситуацію – щоб запобігти експансії великих міжнародних мереж. В Україні ми повинні враховувати місцеві реалії аптечного ритейлу: низьку купівельну спроможність населення; проблему рецептів на лікарські засоби; вкрай низький, порівняно з Польщею, відсоток лікарських засобів у програмі реімбурсації.

Володимир Чопенко, член правління Полтавської ОГО «Асоціація працівників фармацевтичної галузі», відзначив недоцільність територіального обмеження щодо розміщення аптек. Відстань між аптеками в 500 метрів не може бути універсальним показником, оптимальна концентрація аптек має визначатися в залежності від населення району, трафіка вулиці тощо. А обмежити кількість аптек можна і іншим шляхом, наприклад, на певний район може видаватися обмежена кількість ліцензій. В.Чопенко також вказав на те, що Законопроект 8591 несе корупційні ризики, зокрема в питанні «вимірювання» зазначених 500 м при переліцензуванні вже існуючих аптек.

Серед обговорюваних на круглому столі питань слід також відзначити проблему пріоритету професіоналізму та етики в аптечній справі. Доповідачі дійшли згоди в тому, що зміни на аптечному ринку необхідні, в першу чергу, слід забезпечити рівні умови для всіх гравців. М.Ф.Пасічник закликав присутніх розпочати зміни з себе, зі своїх аптечних закладів, запропонував проводити такі професійні зустрічі й надалі. Він підкреслив, що для оздоровлення ситуації на ринку потрібна консолідація фармацевтичної громадськості, пошук порозуміння, донесення спільної позиції до законодавчих органів. За результатами зустрічі буде сформовано резолюцію та направлено відповідні звернення і пропозиції до уповноважених органів влади.

Текст і фото: “Фармацевт Практик”

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ