Новини

Сучасні аспекти збереження здоров’я людини

“Сучасні аспекти збереження здоров’я людини” – під такою назвою 13–14 квітня 2018 р. у Сваляві на базі санаторію «Квітка полонини» (Закарпатська область) відбулася ХІ Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція. Форум пройшов під егідою Закарпатської обласної державної адміністрації, ДВНЗ «Ужгородський національний університет (Науково-дослідний інститут фітотерапії, кафедра факультетської терапії), Словацького аграрного університету в Нітрі (Інститут збереження біорізноманіття в Нітрі), Ужгородського торговельно-економічного інституту, Київського національного торговельно-економічного університету, Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера», санаторію «Квітка полонини»

126 учасників, 27 доповідей

Впродовж двох днів роботи конференції відбулося три засідання: «Актуальні проблеми стану здоров’я людини та його підтримання»; «Застосування раціонального харчування, фітотерапії та інших засобів природного походження для збереження здоров’я»; «Збереження та відновлення біорізноманіття навколишнього середовища, актуальні питання вирощування і доклінічне вивчення рослин з лікувально-профілактичним ефектом», на яких було проголошено 27 доповідей, а також представлено 15 стендових доповідей.

Учасники конференції із Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Київської, Чернівецької областей і Словаччини взяли участь у роботі круглого столу «Сучасний стан і перспективи Закарпатської курортології».

— Здоров’я людини — найдорожчий скарб. Без нього ніщо не миле. У наш час, в еру екологічних, економічних, медичних, культурних та духовних катастроф зростає захворюваність, особливо поєднана патологія різних органів і систем, а смертність майже вдвічі перевищує народжуваність, — зазначає Оксана Миколаївна Ганич, д-р мед. наук, професор ДВНЗ «Ужгородський національний університет», директор Науково-дослідного інституту фітотерапії. — Наше так зване раціональне харчування характеризується недостатньою якістю їжі, дефіцитом білків, вітамінів, макро- і мікроелементів природного походження та низки інших складників. Харчування населення, зокрема, й у лікарняних стаціонарах, санаторіях, пансіонатах, школах і дитячих садках далеке від ідеального, особливо щодо овочів, фруктів та лікарських рослин. Мінеральний склад карпатських вод сьогодні практично не вивчається, у школах не проводиться масова та групова профілактика ендемічного зобу з урахуванням не тільки дефіциту йоду, але й інших макро- і мікроелементів.

— Саме тому наша міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція, яку ми проводимо щорічно вже 11 років поспіль, намагається підсумувати новітні напрацювання у збереженні і підтримці здоров’я у складних сучасних умовах, — додає професор Тарас Ганич, д-р мед. наук, завідувач кафедри факультетської терапії УНУ. — Ми акцентуємо увагу на застосуванні засобів природного походження, здоровому харчуванні, збагаченому всіма необхідними для людського організму компонентами, на збереженні біорізноманіття природи.

За результатами досліджень учасників конференції традиційно друкуються збірники праць, окрім того, доступна електронна версія всіх збірників починаючи з 2008 р. За підсумками конференції ухвалюються рішення, спрямовані на практичну реалізацію, про які ми інформуємо широку громадськість і владу.

Конференція-2018 зібрала126 учасників-науковців і практиків. Закордонних колег, зокрема, представляв професор Ян Бріндза, директор Інституту збереження біорізноманіття та біологічної безпеки Словацького аграрного університету в Нітрі, який виступив з лекцією «Соціальне фермерство — альтернативний варіант для покращання харчування, здоров’я та якості життя у сільській місцевості». Ужгородські науковці неодноразово брали участь у спільних словацько-українських програмах, які стосувалися не тільки збереження здоров’я, але й довкілля.

З одного боку, як вважає проф. Т.М. Ганич, цей форум достатньо камерний, а з іншого — дуже широкий за тематикою висвітлених питань. У ньому задіяні медичні працівники, біологи, екологи, фізики, хіміки, фармацевти, аграрії. Так, серед інших, медичний факультет УжНУ представляв професор Олександр Торохтін, завідувач кафедри біохімії, фармакології та фізичних методів лікування, з доповідями: «Формування просторової конформації ензимів –– тензорне представлення дії чинників» та «До питання перебігу каталітичних процесів у водному середовищі біологічних систем».

Серед практичних результатів щорічних форумів у «Квітці полонини» — створення нових харчових додатків на основі досягнень народної і наукової медицини. Наприклад, директор Інституту радіаційної гігієни і епідеміології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України (м. Київ) П.А. Федірко представив новий засіб Ресверазин (ресвератрол, екстракт червоного вина і екстракт з кісточок винограду) і навів попередні дані щодо його ролі у лікуванні офтальмологічної патології.

— Особливу подяку хочу висловити гостинним господарям — головному лікарю санаторію «Квітка полонини» Петру Ганинцю за сприяння в організації конференції, надання конференц-залу, поселення та харчування учасників, — підсумовує Тарас Ганич.

Народні методи лікування: додаткові, але необхідні

За словами Олександра Волошина, Заслуженого лікаря України, професора кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Буковинського державного медичного університету, академіка АНВШ України, голови Буковинського осередку інтерністів України, в нашій країні є не тільки чудова цілюща природа, але й люди, які також вміють оздоровлювати не лише тіло, але й душу. Саме до таких належить ідейний натхненник та організатор щорічних зібрань науковців у Сваляві — Оксана Миколаївна Ганич та її родинна наукова династія.

— Такі форуми дарують професійне та інтелектуальне задоволення, — зазначає Олександр Волошин. — Ми окреслюємо проблеми у сфері охорони здоров’я і пропонуємо способи їх вирішення за допомогою природних засобів.

На жаль, міжнародна медична і наукова спільнота не надто багато уваги приділяє цій актуальній тематиці. Лише нещодавно з’явився важливий документ під назвою «Стратегія Всесвітньої організації охорони здоров’я в галузі народної медицини 2014–2023 рр.», розрахований на десятиліття, на відміну від попередніх стратегій, які ухвалювали лише на три роки.

Цей документ рекомендує всім державам-членам ВООЗ, їхнім профільним міністерствам, керівникам лікувальних, наукових, навчальних установ внести корективи у свою діяльність в контексті додаткового опанування новітніми здобутками народної медицини та їх подальшого розвитку в науково-практичному аспекті. Йдеться про підготовку кадрів, впровадження в клінічну практику та обмін міжнародним досвідом. Зазначається, що методи і засоби народної медицини у поєднанні з уже відомими технологіями лікування хворих, особливо складних, стануть новим, більш ефективним та економічнішим сучасним напрямком лікувальних технологій. Експерти ВООЗ чітко визначили місце методів народної медицини в сучасних технологіях лікування: вони є додатковими, але необхідними. ВООЗ сприятиме розвитку цього напрямку і передбачає, що до 2023 р. такий підхід повинен стати світовим феноменом.

Традиційно у різних країнах світу в спектрі методів народної медицини частка фітотерапії становить від 70 до 87%. Ще донедавна у багатьох областях України були агрогосподарства з вирощування лікарських рослин, функціонують і створюються нові фармацевтичні виробництва. Кожне з них виробляє свій спектр ліків рослинного походження.

Київський медичний університет УАМН один з небагатьох в Європі з 1992 р. готує кадри для народної медицини не тільки для України, але й для інших держав світу, щорічно проводить науково-практичні конференції з міжнародною участю. З 1997 по 2014 р. при МОЗ України плідно функціонував Комітет з вивчення та впровадження в практику методів народної медицини, який очолював професор Т.П. Гарник. З 1995 р. видавався журнал «Фітотерапія в Україні» (з 2002 р. зареєстрований як «Фітотерапія. Часопис»), визнаний ДАК України фаховим для публікацій дисертаційних статей.

При Ужгородському національному університеті з 1992 р. успішно діє єдиний в Україні НДІ фітотерапії, донині очолюваний знаним в Україні та Європі вченим, Заслуженим діячем науки і техніки України професором О.М. Ганич. У Національному фармацевтичному університеті у Харкові результативною є діяльність наукових шкіл Заслужених діячів науки і техніки України професорів О.І. Тихонова і С.М. Дороговоз. З 1990 р. у Буковинському державному медичному університеті ефективно працює наукова школа апіфітотерапії, здобутками якої є підготовка наукових кадрів (29 кандидатських і докторських дисертацій, в яких ключовими є розділи з апіфітотерапії), випущено 9 монографій і навчальних посібників для лікарів і студентів. З 2005 р. діють курси тематичного удосконалення з клінічної фітотерапії для лікарів з 5 областей України.

При Львівському національному університеті ім. Данила Галицького впродовж кількох десятиліть ефективно працює в цьому напрямку школа професорів Є.Х. Заремби, Л.В. Андріюка. Потужною у галузі фітотерапії свого часу була діяльність науковців Івано-Франківського, а тепер Національного, медичного університету (акад. Нейко Є.М. та Мамчур Ф.І.). За розробку донині популярного лікарського засобу Уролесан ще 1970 р. авторам цього рослинного засобу була присуджена Державна премія.

— Наведені відомості про найбільш вагомі в Україні науково-практичні центри, установи і школи свідчать про те, що в нашій державі є серйозні передумови для сприйняття і належної участі в реалізації «Стратегії ВООЗ в галузі народної медицини на 2014–2023 рр.», — запевняє Олександр Волошин.

Негаразди в Україні з 2014 р. пов’язані як з війною на Сході, так і з соціально-економічною ситуацією, станом медичної галузі, кадровою нестабільністю в МОЗ, медичною реформою з мізерною фінансовою базою, що відвернуло увагу всієї медичної спільноти від світового поступу в контексті Стратегії ВООЗ. Очевидно, науково-практичний потенціал медичної спільноти України більше підготовлений до реалізації Стратегії, ніж керівництво МОЗ. Навіть побіжна оцінка фармацевтичного ринку України щодо наявності ліків рослинного походження свідчить, що їх є досить багато, але наша поінформованість про них, науково-дослідницька діяльність апіфітотерапевтичного спрямування є недостатньою.

Представники закордонних фітотерапевтичних фірм активніші у взаємодії з лікарями, ніж вітчизняні. На нашу думку, висвітлення вітчизняних досягнень у галузі фітотерапії чи інших методів народної медицини повинно становити певну частку будь-якого науково-практичного форуму терапевтичного чи близьких до нього профілів. Слід враховувати природний потяг, навіть на рівні інстинкту, більшості пацієнтів до ліків природного походження. Реально і впродовж короткого часу науковці українських медичних вишів можуть допомогти практичним лікарям в додатковому опануванні необхідними знаннями з фітотерапії чи інших методів народної медицини на короткотривалих курсах та шляхом видання відповідної літератури. До прикладу, буковинські науковці вже видали «Основи фітотерапії і гомеопатії» (2013, 2017), «Лікарські рослини Карпат і прилеглих територій» (2012). Давно є популярними «Клінічна фітотерапія» І.С. Чекмана (2005) та із такою ж назвою навчальний посібник Т.М. Ганича, О.М. Ганич, М.І. Фатули (2008).

Нам необхідно тісніше співпрацювати з регіональними виробниками ліків рослинного походження — компаніями «Галичфарм» та «Тернофарм», а також з активними агрогосподарствами, що вирощують лікарську сировину (скажімо, с. Спас Коломийського району Івано-Франківської області). Однак об’єктом нашої особливої уваги повинна стати рослинно-сировинна база «зеленої аптеки України» — Карпат.

Наслідуючи приклади сусідніх європейських держав, доцільно організувати сучасні фітофармацевтичні виробництва на першій порі за принципом спеціалізованих біологічно активних добавок, як це вже реалізовано в Київській і Черкаській областях (ТОВ «Нутрімед»).

— Сировинна база, наукові і практичні медичні кадри та «Стратегія ВООЗ в галузі народної медицини на 2014–2023 рр.» в Україні можуть частково зрушити цю справу знизу. Якщо ми хочемо до Європи, нам треба навчатися у сусідів з Європейського Союзу, які працюють успішніше, — резюмує Олександр Волошин.

Текст: Лариса Дедишина

Фото: Ігор Садовий