Здорова людина — здорове суспільство!
25 вересня 2017 року на прес-конференції в УНІА «Укрінформ» експертна платформа «ПРО S VITA», яка об’єднала фахівців у галузі охорони здоров’я, державного управління, юристів, науковців, волонтерів та ін., представила декларацію щодо розвитку системи охорони здоров’я України
Стаття 3 Конституції України проголошує «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Тому реформа охорони здоров’я належить до базових, поряд із судовою, адміністративно-територіальною, податковою, бюджетною реформами. Експертна група представила своє бачення нової національної системи охорони здоров’я і шляхи до її створення. Мета цієї концепції — підвищення якості і середньої тривалості життя українців до 80+ років.
Тарас Бебешко, філософ, експерт із концептуального плануваннязміни клімату:«Ми, як громадяни України, вирішили перебрати частинку відповідальності на себе і створили концепцію нової системи охорони здоров’я. Вона ґрунтується не стільки на чисельних покажчиках, як на принципах».
Володимир Романів, магістр державного управління, експерт з питань місцевого самоврядування та управління охороною здоров’я: «Держава власне формується заради своїх громадян. Тому головний принцип, який має бути положений в основу нашої спільної діяльності — людино центричність. Вся робота повинна бути спрямована для блага, щастя та довголіття людини».
Костянтин Надутий, лікар, експерт з питань розробки нормативно-правових актів в галузі охорони здоров’я, проектної діяльності та управління змінами: «Декларація базується на семи принципах: системний комплексний розвиток та інтегрованість, децентралізація, безпека, доступність, публічність, якість та превентивність. Документ пропонує сім напрямків розвитку національної системи охорони здоров’я України: ефективне управління і лідерство, система громадського здоров’я; професіонали галузі, розвиток науки і професійного самоврядування; фінансування та державно-приватне партнерство; медичне обслуговування, його фізична доступність, якість і безпека; інформатизація; ефективна фармацевтична політика».
Експерти запропонували три етапи єдиного національного плану стратегії:
- Побудова комплексного законодавчого фундаменту.
- Впровадження нових фінансових механізмів та модернізацію основних інфраструктурних елементів.
- Синергія, на реалізацію якого експерти відводять 5-7 років.
Костянтин Косяченко, д-р фарм. наук, професор, президент Українського агентства з оцінки технологій охорони здоров’я: «Особисто мене взяти участь у створенні представленої платформи спонукало бажання змін на краще у дуже чутливій частині системи охорони здоров’я — сфері забезпечення пацієнтів якісними, ефективними та доступними ліками.Ситуація, що склалася останнім часом вдається мені загрозливою, адже відсутність доступу до найнеобхідніших лікарських засобів, у тому числі вакцин і сироваток, призводить до непоправних наслідків, адже гинуть люди.
Вітчизняна сфера виробництва, контролю якості та обігу лікарських засобів за час незалежності пройшла непростий тернистий шлях. Вітчизняні фармацевтичні виробники, до речі, самостійно, спираючись на світовий досвід, змогли імплементувати та запровадити найвищі стандарти виробництва ліків. Зважаючи на те, що вартість вітчизняних лікарських засобів досить низька порівняно із закордонними аналогами, держава, провадячи раціональну фармацевтичну політику, могла б створити належні умови, при яких український пацієнт був би забезпечений якісними, ефективними та доступними ліками.
Аптеки повинні повернутися до своєї основної мети: медикаментозного забезпечення пацієнтів, консультування їх щодо застосування ліків та дотримання здорового способу життя. Зараз дуже часто пацієнт йде не в лікарню, а в аптеку при виникненні незагрозливих для життя хворобливих станів. Тому працівник аптеки може і повинен стати поруч з лікарем первинної медичної допомоги. Це, я впевнений, могло б суттєво розвантажити первинну ланку та дозволити раціонально використовувати ресурси системи охорони здоров’я в цілому й пацієнта, зокрема. За умови запровадження світового досвіду відшкодування вартості лікарських засобів, так званого реімберсменту, доступність ліків для пацієнта може підвищитись дуже суттєво.
Ще один аспект, що потребує пильної уваги — це використання в охороні здоров’я України неефективних, застарілих та високовартісних технологій лікування. Увесь цивілізований світ застосовує оцінку технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment) для визначення клінічної ефективності препаратів та методів лікування, планування витрат, тобто економічної ефективності, запровадження нових технологій, визначення препаратів, що підлягають закупівлі чи реімберсменту. Запровадження та вміле використання цього інструменту досить швидко може дати відчутні результати.
Потрібно також зазначити, що досвід інших країн у цій сфері неможливо бездумно перекласти на українські реалії. Запровадження світового досвіду потребує грамотної та виваженої адаптації. Не вдасться розвинути високу швидкість і їхати з комфортом, поставивши двигун від потужного «Мерседеса» на вітчизняний «Запорожець». Скоріш за все, відваляться колеса, або палива на довго не хватить. Тому давайте візьмемо їх технології, інструменти та, все ж, збудуємо свого автомобіля, що довезе нас у щасливе майбутнє».
Наприкінці свого виступу Костянтин Косячеко сказав: «Знаєте, у Житомирі, де я живу, є героїчна 95-та аеромобільна бригада, що на початку серпня 2014 року здійснила найдовший рейд у військовій історії світу. Наші десантники, захищаючи Вітчизну, а по суті, виконуючи свою роботу, досягли того, чого не було зроблено до них у світі. Так от, їх девіз «Ніхто, крім нас», є дуже вірним посилом усім нам. Ніхто, крім нас з вами не зробить Україну успішною, а її громадян щасливими. Просто потрібно добре робити свою роботу та любити Батьківщину».
Текст та фото: “Фармацевт Практик”
