Статті

Енцефалопатія, спричинена застосуванням ліків

02/04/2020

Негативні церебральні ефекти — від легких порушень пам’яті та дезорієнтації до психозу чи постійної і затяжної коми — характерні ознаки побічної дії низки лікарських засобів. До групи ліків, здатних спричинити енцефалопатії і навіть гострі порушення свідомості, належать не тільки засоби з дією на ЦНС, а й, що є «непередбачувано небезпечним», нібито такі далекі від «психіатрії» препарати, як антибіотики чи противірусні засоби. Пропонуємо розібратися в цьому питанні

Лікарська, або медикаментозна, енцефалопатія — це комплекс неврологічних розладів, спричинені здебільшого порушенням мозкового обміну, яке не пов’язане зі структурними ураженнями головного мозку. Ще з курсу фармакології добре відома нейротоксична, зокрема ототоксична дія аміноглікозидних антибіотиків (гентаміцину тощо). Тим не менш деякі лікарські енцефалопатії можуть спричиняти структурні ураження і мати інші патофізіологічні механізми (табл. 1).

Таблиця 1. Патофізіологічні механізми енцефалопатії, спричиненої застосуванням лікарських засобів

Основними симптомами є гострі або хронічні порушення свідомості, функції мозку і зміни особистості із супутніми неврологічними симптомами, такими як астериксис, міоклонія, парез або судоми.

Приміром, ізоніазид-індукована енцефалопатія була одним з перших описаних прикладів [1]. Клінічні симптоми залежать від типу і тяжкості енцефалопатії, спричиненої дією ліків. Досить детальні повідомлення про гостру лікарську енцефалопатію, зумовлену застосуванням вальпроєвої кислоти, вперше з’явились в кінці 70-х років минулого століття. Вона характеризувалася зміною поведінки, погіршенням контролю судом і сплутаністю свідомості. Після зниження дози вальпроєвої кислоти симптоми у пацієнта повністю зникли [2]. Наразі є повідомлення про енцефалопатії, що виникли після застосування лікарських засобів багатьох груп (табл. 1; табл. 2).

Таблиця 2. Медикаментозна енцефалопатія та її клінічні прояви

Клінічний спектр симптомів може призвести як до незначних змін психічного стану, так аж до вираженого порушення свідомості чи периферичних розладів (див. табл. 2). Клінічна картина енцефалопатії може бути вельми різнобічною і багато в чому залежить від характеру патологічного процесу, що призвів до ураження мозку. Найчастіше у пацієнтів з цією патологією виникають такі симптоми:

  • запаморочення;
  • головний біль;
  • дратівливість і нестійкість психіки;
  • порушення сну;
  • шум в голові;
  • погіршення пам’яті;
  • підвищена втомлюваність;
  • втрата здатності до концентрації уваги;
  • схильність до депресії або, навпаки, до ейфорії та розкутості з відсутністю критики до свого стану;
  • зміна особистості;
  • порушення іннервації різних ділянок тіла;
  • тремор рук;
  • розлад статевої функції;
  • порушення міміки і вимови;
  • розлад координації рухів;
  • поява патологічних рефлексів;
  • зниження слуху і зору;
  • розлади свідомості.

Наприклад, перехідну гостру енцефалопатію спостерігають у 3–15% хворих на рак після терапії метотрексатом [3]. Хронічна енцефалопатія розвивається повільно, може прогресувати та необоротно погіршити неврологічну функцію. Індукована лікарськими засобами енцефалопатія може характеризуватись різноманітним спектром психіатричних симптомів: галюцинаціями [2], психотичним станом (вігабатрин [4]), депресією (вальпроат натрію [5]) та такими нейропсихологічними симптомами, як зниження психомоторної швидкості та порушення пам’яті (леветирацетам, вальпроєва кислота [6]). Розвиток психічних симптомів може бути гострим, підгострим або хронічним.

Отже, деякі лікарські засоби можуть індукувати медикаментозні енцефалопатії, які є важливими фармакологічними побічними ефектами. Енцефалопатії, спричинені застосуванням лікарських засобів, є ключовим у диференційній діагностиці, коли причини порушення свідомості спочатку невідомі. Досить часто розвиток цих порушень виникає при терапевтичних рівнях препарату в крові. Ефективна терапія полягає у негайній відміні препарату.

Читайте також: Медикаментозный делирий

Словничок

АСТЕРИКСИС, або «ляскаючий» тремор (симптом «ляскоту» або спадіння зап’ястку), — нездатність підтримувати фіксовану позу, тремор та повільні і неритмічні згинаннярозгинання кінцівок (свідчення ураження нервової системи).

АФАЗІЯ (грец. αφασια — оніміння, від α — без і φασις — висловлення) — розлад мовлення, який може виникнути внаслідок локального ураження кори головного мозку, що асоціюється з відповідною мовною діяльністю. Афазію найчастіше спричиняє крововилив в кору головного мозку (інсульт), однак вона також може розвинутись внаслідок травми головного мозку, пухлини, абсцесу тощо.

СИНДРОМ ЗАДНЬОЇ ОБОРОТНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ (англ. скорочено — PRES) — це нейротоксичний стан вторинного ряду, який виникає у відповідь на нездатність системи мозкової циркуляції реагувати на гострі зміни артеріального тиску. Гіперперфузія мозку призводить до порушення гематоенцефалічного бар’єра, що в результаті спричиняє розвиток вазогенного набряку без інфаркту, частіше у скронево-потиличній ділянці.

МІОКЛОНУС або МІОКЛОНІЯ — «блискавичні» посмикування м’язів.

ПАРЕЗ (від грец. πάρεσις [паресис] — «ослаблення») — неврологічний синдром, що проявляється зменшенням сили м’язів внаслідок ураження рухового шляху нервової системи або периферичного нерва

Руслан Редькін, канд. фарм. наук,
Нінель Орловецька, канд. фарм. наук,
Оксана Данькевич, канд. фарм. наук

Література

  1. Adams P & White C (1965). Isoniazid-induced encephalopathy. Lancet, Vol.1, No. 7387, (March 1965), pp. 680-682, PMID 14258550.
  2. Chadwick DW, Cumming WJ, Livingstone I &Cartlidge NE. (1979). Acute intoxication with sodium valproate. AnnNeurol, Vol.-6, No.6 (December 1979), pp.552-553, PMID119482.
  3. Rubnitz, J. E., Relling, M. V., Harrison, P. L., Sandlund, J. T., Ribeiro, R. C., Rivera, G. K., … & Pui, C. H. (1998). Transient encephalopathy following high-dose methotrexate treatment in childhood acute lymphoblastic leukemia. Leukemia, 12(8), 1176-1181.
  4. Garcia-Pastor А, Garcia-Zarza T & Peraita Adrados R (2010) Acuteencephalopathy and myoclonic status induced by vigabatrinemonotherapy. Neurologia, Vol.15, No 8, (October, 2010), pp.370-374 PMID 11143506
  5. Connacher AA, Macnab MS, Moody JP &Jung RT (1987). Fatality due to massive overdose of sodium valproate. ScottMed J, Vol. 32, No.3, (June 1987), pp. 85-6, PMID3114876.
  6. Bauer J (2008). Encephalopathy induced by levetiracetam added to valproate. ActaNeurolScand, Vol. 117, No.5, (May 2008), pp. 374-376, PMID 18081909.

Посилання на дослідження знаходяться у редакції

“Фармацевт Практик” #3′ 2020

https://rx.ua
ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ