ЖизньСтатті

Невирішена медична проблема

10/06/2014

12 жовтня — Всесвітній день боротьби з артритом

Артрит — це захворювання суглоба, що супроводжується його запаленням і ха-рактеризується болем, особливо під час рухів. Нерідко обмежується рухливість суглоба, змінюється його форма, виникає набряк, іноді шкіра над суглобом чер-воніє, у хворого з’являється лихоманка. Відмічаються захворювання одного суглоба (моноартрит) і багатьох суглобів (поліартрит) 

 Причини і симптоми Достеменно причини захворювання досі невідомі. Непрямі дані, такі як збільшення кількості лейкоцитів у крові та швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), вказують на інфекційну природу процесу. Прийнято вважати, що захворювання розвивається в результаті інфекції, яка викликає порушення імунної системи у спадково схильних осіб. При цьому утворюються так звані імунні комплекси (з антитіл і вірусів), які відкладаються у тканинах і призводять до пошкодження суглобів. Утім, неефективність лікування найбільш болісної та найважчої форми — ревматоїдного артриту — антибіотиками, швидше за все, свідчить про неправильність такого припущення. Уперше недуга може проявитися після важкого фізичного навантаження, емоційної та фізичної перевтоми, у період гормональної перебудови, під впливом інфекційних чинників. При цьому захворюванні потерпають симетричні суглоби, здебільшого п’яс-но-фалангові, міжфалан-гові та променево-зап’ясні. Роз-горнута стадія хвороби характеризується деформуючим артритом. Хвороба часто позбавляє людину працездатності та призводить до інвалідності (у 70% випадків), яка наступає достатньо швидко. Основними причинами смерті хворих на ревматоїдний артрит є інфек-ційні ускладнення й ниркова недостатність. Американські вчені на конгресі у 2004 р. визнали, що ревматоїдний поліартрит є однією з чотирьох невирішених медичних проблем людства поряд з онкологічними, психічними захворюваннями та СНІДом.

Суглоби майже кожної лю-дини після 50 років вражає артроз. Він виникає як результат старіння та навантаження на сугло-би. При цьому з’являються зміни в суглобно-му хрящі. Здебільшого ушкоджуються плюсно-фалангові суг-лоби великого пальця стоп, колінний і тазостегновий суглоби. Подаг-ричний артрит розвивається від надміру сечової кислоти у тканинах і вражає суглоб великого пальця стопи, рідше — суглоби плюсни, гомілковостопний і колінний. На подагричний артрит занедужують переважно чоловіки середнього віку. Зазвичай загострення трапляється вночі, інтенсивність болю дуже швидко на-ростає та за декілька годин сягає максимуму. Провокуючи-ми факторами виникнення подагричного артриту є надмірне споживання м’яса, алкоголю, прийом сечогінних засобів, трав-ми.

У 15–20% хворих на подагру розвивається сечокам’яна хвороба. У товщі шкіри можуть відкладатися солі сечової кис-лоти з утворенням безболісних вузликів різного розміру частіше над ліктьовим і колінним суглобами. При анкілозивному спондиліті (хвороба Бехтєрєва) основними симптомами вважаються біль і відсутність гнуч-кості хребта. Із часом у таких хворих формується типова поза — «поза прохача».

Реактивний артрит — запальне захворювання суглобів, що розвивається після гострої кишкової або сечостатевої інфекції. Хвороба частіше виникає у молодих чоловіків. При реактивному артриті характерним є ураження одного з суглобів нижніх кінцівок (колінного, гомілковостопного), іноді — пато-логія крижово-клубових суглобів. При реактивному артриті може виникати запалення зв’язок і сухожиль (наприклад, ахіллового сухожилля). Пошкодження слизових оболонок проявляється кон’юнктивітом, появою ерозій у порожнині рота, уретритом. На шкірі підошовної частини стоп (рідше — долонь) з’являються безболісні ділянки осередкових ущільнень (кератодермія). В окремих випадках може виникати ураження нігтів (дистрофічні зміни).

Псоріатичний артрит — хронічне прогресуюче захворювання суглобів, асоційоване з псоріазом. Розповсюдженість псоріазу в популяції становить 2–3%, а поширеність артриту серед хворих на псоріаз коливається від 13,5 до 47%. Найчастіше псоріатичний артрит починається у віці від 20 до 50 років, причому чоловіки й жінки хворіють однаково часто. Причина псоріазу та псоріатичного артриту на даний час невідома, тому профілактика  недуги наразі не розроб-лена. Проводиться лише вторинна профілактика, спрямована на збереження функціональної здатності суглобів та уповільнення темпів прогресування недуги.

Інфекційний артрит (сеп-тичний або біо-генний) — інфекційне захворювання суглобів, що характеризується болем, температурою, лихоманкою, почервонінням і наб-ряком одного або декількох суглобів, а також втратою їхньої рухливості. Такий стан вимагає невідкладної медичної допомоги.

Як правило, у побуті  термін «ревма-тизм» використовують для будь-якого стану, що викликає біль у суглобах та оточуючих м’яких тканинах. Хоча насправді ревматизм — це більш широке поняття, яке означає розповсюджене запалення сполучної тканини з переважним ушкодженням серця та суглобів.

Поширеність ревматоїдного артриту у людей працездатного віку становить 0,5–1%, у літніх людей зростає до 5%.

Жінки хворіють на цю недугу втричі частіше, аніж чоловіки.

Пік початку захворювання — 30–35 років. Ревматоїдним артритом страждають люди у всіх етнічних групах

Комплексно і систематично

Хоча більшість форм артритів не виліковується, проте перебіг захворювання можна полег-шити. Терапія артриту передбачає усунення основної причини виникнення або ж лікування захворювання, яке викликало артрит. Процес лікування повинен бути комплексним, тривалим і систематичним. Він поєднує методи впливу на відновлю-вальні процеси в хрящовій тканині і на організм в цілому із використанням нефармакологічних, фармакологічних і хірургічних способів лікування.

Лариса Дедишина

«Фармацевт Практик» #10′  2012

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ