Статті

Рекомендації пацієнтам з бронхіальною астмою щодо способу життя та харчування

Бронхіальна астма (БА) — хронічне запальне порушення функції дихальних шляхів. В його основі лежить потовщення, набряк і спазм стінок бронхів, а також надмірна секреція в’язкого бронхіального секрету, що утруднює проходження повітря дихальними шляхами. Під час нападу бронхіальної астми в легені потрапляє менше повітря, під час видиху його проходження утруднюється, що спричинює відчуття скутості в грудній клітці, напади ядухи та виникнення свистячих хрипів. Вилікувати астму на сьогодні неможливо, але цілком реально контролювати хворобу та вести повноцінне активне життя

Дотримуватися призначень лікаря

Лікування бронхіальної астми має бути безперервним, його не можна відміняти самостійно, навіть при поліпшенні самопочуття. Перебіг та прогноз астми напряму залежить від дотримання всіх лікувальних рекомендацій.

Для лікування бронхіальної астми призначають зазвичай ліки двох груп:

• протизапальні (переважно кортикостероїди), що застосовують постійно з метою нейтралізації запального процесу та зменшення чутливості дихальних шляхів до подразників;
• бронхолітики (сальбутамол, фенотерол, салметерол, формотерол тощо), які сприяють попередженню та припиненню нападу бронхіальної астми.

Найчастіше протиастматичні лікарські засоби використовують в інгаляторах. Після інгаляції кортикостероїдами слід обов’язково прополоскати порожнину рота та горло водою або слабким содовим розчином, щоб попередити розвиток грибкової інфекції.

Сумісний прийом будь-яких препаратів пацієнт з астмою повинен узгоджувати з лікарем, оскільки деякі лікарські засоби (бета-блокатори, ацетилсаліцилова кислота тощо) при використанні з протиастматичними засобами можуть знижувати ефективність останніх.

Читайте також: Бронхіальна астма: Лікуватися ніколи не рано та ніколи не пізно

Для контролю перебігу бронхіальної астми та визначення ефективності лікування рекомендовано користуватися пікфлуометром — пристроєм, який дозволяє вимірювати швидкість повітряного потоку під час видиху. Показники пікфлуометрії записують в щоденник та показують лікарю під час планового візиту або в разі госпіталізації.

Уникати провокаторів нападу

Кожен хворий повинен знати, які чинники провокують у нього спазм бронхів, тобто напад астми, та за можливості уникати їх. Серед таких чинників:

• тютюновий дим: слід обов’язково кинути курити та не дозволяти курити іншим у їхній присутності;
• домашній пил: хворим на бронхіальну астму рекомендований так званий гіпоалергенний побут. Слід відмовитися від килимів; ковдри та подушки треба прати раз на 2 міс, отже, вони мають бути з гіпоалергенних матеріалів, які легко перуться; постільну білизну потрібно прати часто і у дуже гарячій воді; прибирання має бути вологим, під час прибирання хворому слід користуватися захисною маскою. Необхідно очистити оселю від пліснявих грибів та не допускати їхньої появи;
• шерсть тварин та пір’я птахів: не рекомендовано заводити домашніх улюбленців;
• різкі запахи: не варто користуватися засобами побутової хімії, косметикою та гігієнічними засобами, що мають виражений запах;
• деякі лікарські засоби;
• деякі продукти харчування (див. нижче);
• інфекційні захворювання, особливо ГРВІ: може бути доцільним щеплення проти грипу;
• тяжкі фізичні навантаження, особливо в холодну погоду;
• психоемоційний стрес: рекомендовані повноцінний відпочинок і уникнення нервових навантажень. Часті напади бронхіальної астми спричинюють у пацієнтів підвищену тривожність і депресію, які, своєю чергою, погіршують перебіг астми;
• професійні чинники: хворим слід уникати роботи, що передбачає контакт з аерозолями, лаками, фарбами, розчинниками та іншими хімічними речовинами.

Самодопомога у разі нападу бронхіальної астми

Кожен пацієнт з бронхіальною астмою повинен вміти розпізнати напад, щойно він почався, та виконати необхідний алгоритм дій, щоб його нейтралізувати:

• не панікувати;
• припинити фізичне навантаження, зручно сісти;
• за можливості припинити контакт із чинником, що спровокував напад, відкрити вікно для забезпечення притоку свіжого повітря;
• якщо попередні дії не допомогли, треба скористатися інгалятором з препаратом, що розширює бронхи. Максимальну кількість інгаляцій та можливість самостійно прийняти преднізолон у таблетках під час нападу необхідно попередньо обговорити з лікарем;
• залишатися у спокої впродовж 1 год;
• якщо стан стабільний та погіршення не спостерігається, можна повторно зробити 2–3 інгаляції з інтервалом 20–30 хв протягом 1 год.

Хворим на бронхіальну астму обов’язково треба носити з собою інгалятор з препаратом, що розширює бронхи, та слідкувати за його наповненням

Негайно звернутися за медичною допомогою необхідно в разі:

• збереження або збільшення вираженості симптомів після двох інгаляцій препарату, що розширює бронхи;
• виникнення сильної задишки, свистячого дихання, спастичного кашлю, що супроводжується важкістю в грудній клітці;
• порушення мовлення: труднощі у промовлянні окремих слів та навіть речень;
• підвищеної сонливості або сплутаності свідомості;
• посиніння носогубного трикутника, нігтьових фаланг;
• частого пульсу (понад 100 за 1 хв);
• появи шумного дихання, яке супроводжується напруженням грудної клітки та втягненням під час вдиху шкіри в міжреберних проміжках та в ділянці шиї.

Дотримуватись гіпоалергенної дієти

Пацієнту необхідно виключити з раціону продукти, які провокують напад бронхіальної астми.

Пацієнтам з астмою, особливо середньої важкості або важкої, рекомендована гіпоалергенна дієта.

З раціону треба виключити продукти з вираженими сенсибілізувальними властивостями: більшість видів риби, морепродукти, рибну ікру; яйця; копченості (ковбасу, шинку), консерви, мариновані продукти; червоні та оранжеві овочі, фрукти та ягоди (томати, моркву, червоний перець, малину, суниці, вишні тощо); цитрусові; гриби; дріжджі, шоколад; спеції та приправи; мед, горіхи; газовані напої; алкоголь. Слід обмежити споживання жирних сортів м’яса, картоплі, бобових.

Необхідно відмовитися від продуктів, до складу яких входять барвники, ароматизатори, консерванти, емульгатори, отже, слід звести до мінімуму вживання напівфабрикатів та готових кулінарних виробів тривалого зберігання. З обережністю треба ставитися до будь-яких страв з невідомим складом (в кафе, ресторанах).

Гіпоалергенна дієта може включати:

• м’ясо: нежирна яловичина, кролик, курка, субпродукти;
• риба: тріска, морський окунь;
• крупи: гречана, вівсяна, кукурудзяна, рис (зокрема коричневий);
• овочі, зелень, фрукти: всі сорти капусти, салат, шпинат, кріп, петрушка, картопля, кабачки, огірки, буряк, зелені яблука, груші, журавлина, біла та чорна смородина, біла черешня;
• напої: відвар шипшини, компот зі свіжих яблук, мінеральна вода, неміцний чай;
• жири: рослинні олії (оливкова, соняшникова, кунжутна), вершкове масло;
• кисломолочні продукти: натуральні йогурти без наповнювачів та добавок, кефір, сир м’який нежирний.

Читайте також: Бронхіальна астма у дітей раннього віку

Страви рекомендовано тушкувати, запікати або варити. Смажені страви необхідно виключити.

Супи з м’яса, риби і птиці готують із триразовою заміною бульйону.

Раціон повинен залишатися різноманітним і містити на добу:

• 70–80 г білків (з них 40 г рослинних);
• 50–70 г жирів (з них 40 г рослинних);
• 300 г вуглеводів (з них легкозасвоюваних — цукор, мед, варення — до 30 г).

Загальна енергетична цінність раціону має становити в середньому 2300–2400 ккал.

“Фармацевт Практик” #5′ 2018