Результати клініко-економічного аналізу фармакотерапії хворим на рак шлунка та рак прямої кишки в Україні

В умовах стрімкого розвитку медицини та фармації застосування новітніх технологій в охороні здоров’я на міжнародному та місцевому рівнях не гарантує зниження
темпів захворюваності населення. На особливу увагу заслуговують патології, які характеризуються ростом показників інвалідизації та смертності хворих. З позиції фармаекономіки витрати на лікування таких пацієнтів та втрати державного
бюджету від зниження їхньої працездатності становлять значну частку ресурсів охорони здоров’я. До таких пацієнтів, відповідно до аналітичних статистичних даних, належать онкологічні хворі. Злоякісні новоутворення разом із хворобами серцево-судинної системи визначають рівень здоров’я нації, оскільки рак є однією з основних причин смертності та інвалідизації населення, у тому числі осіб працездатного
віку.

У структурі онкологічної захворюваності чоловічого населення провідні місця займають колоректальний рак та рак
шлунка (РШ), а у захворюваності жіночої популяції — колоректальний рак.

Відсутність фармаекономічних та клініко-економічних досліджень щодо фармакотерапії РШ та раку прямої кишки (РПК), який входить до поняття «колоректальний рак», визначає завдання щодо надання якісної та доступної фармацевтичної допомоги пацієнтам з діагнозом раку шлунка або прямої кишки як проблемне.

З огляду на актуальність цього завдання, метою дослідження став аналіз та оцінка фактичного стану фармацевтичного забезпечення хворих на РШ та РПК. У ході дослідження було проаналізовано 449 історій хвороб пацієнтів з діагнозом РШ
або РПК, які проходили курс патогенетичної терапії на базі спеціалізованих лікувальних закладів Донецької, Харківської та Івано-Франківської областей протягом 2006–2011 рр. Вказані області були обрані для аналізу з огляду на те, що
структура захворюваності чоловічого та жіночого населення в регіонах відображає структуру захворюваності на РШ та РПК в Україні.

Методами дослідження виступали статистичний та графічний методи, а також методи клініко-економічного аналізу — АВС, VEN та метод частотного аналізу.

За результатами АВС-аналізу лікарських призначень хворим на РШ та РПК визначено ЛЗ, яким відповідають найбільші витрати у фармакотерапії вказаних патологій. У лікуванні РШ найбільш витратним було застосування кальцію фолінату— 20,4% від усіх витрат на фармакотерапію, надропарину кальцію — 8% та альбуміну — майже 7%. У фармакотерапії РПК найбільші витрати відповідають препаратам флуороурацилу — вони становили 36,91%, кальцію фолінату — 15,89%,
та препарату етопозиду, витрати яких становили 9,79%. Проведений VEN-аналіз дозволив встановити, що призначення лікарів хворим на РШ та РПК складаються переважно із життєвонеобхідних та важливих ЛЗ, що має сприяти високій ефективності терапії. Результати частотного аналізу свідчать, що сукупна частка призначень патогенетичної терапії хворим на РШ становила 7,8%. У лікуванні РПК препарати патогенетичної терапії було призначено із частотою 16%. Таким чином, переважну частку призначень хворих абдомінального профілю становила симптоматична терапія — 84–92%.

Отже, проведене дослідження оцінки фактичного стану фармацевтичного забезпечення хворих на РШ та РПК дозволило ранжувати ЛЗ за частотою призначень, витратами та за наявністю їх у регулюючих переліках. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення підходів до фармацевтичного забезпечення хворих на РШ та РПК в Україні.

Немченко А.С., Жаркова С.О., Подгайна М.В.
Національний фармацевтичний університет

Материал подготовила +Екатерина Свириденко