У фторхінолонів знайшли нові тяжкі побічні ефекти

Використання антимікробних засобів класу фторхінолонів у кілька разів збільшує ризик серцево-судинних ускладнень, зокрема аортальної та мітральної регургітації – зворотного току крові через аортальний та мітральний клапани. Найвищий ризик спостерігається протягом 30 днів від початку прийому фторхінолонів

Фторхінолони – синтетичні протимікробні засоби, які завдяки широкому спектру дії, сприятливій фармакокінетиці при пероральному прийомі та повільному розвитку у бактерій стійкості до них, активно використовуються для профілактики та лікування багатьох тяжких інфекцій, у тому числі госпітальних. Найвідоміші представники фторхінолонів – ципрофлоксацин, офлоксацин, норфлоксацин тощо.

Останнім часом регуляторні органи Європи та США внесли низку обмежень щодо застосування фторхінолонів через можливість рідких, але тяжких інвалідизуючих побічних ефектів з боку м’язів, зв’язок, кісток та нервової системи.

В січні 2019 р. FDA попередило, що системне застосування фторхінолонів, як пероральним, так і парентеральним шляхом, може підвищувати ризик розшарування аорти та розриву аневризми аорти. Тепер дослідники з Університету Британської Колумбії  та Управління охорони здоров’я цієї канадської провінції знайшли додаткові серцево-судинні ризики, пов’язані з тривалим прийомом фторхінолонів.

Вчені проаналізували базу даних побічних ефектів американської FDA, а також величезну базу звернень за медичними страховими виплатами, яка містить інформацію про ліки, які приймав пацієнт, дози та тривалість курсів лікування, демографічні дані пацієнтів. В результаті у випадковій виборці, яка містила більше ніж 9 млн. осіб, було виявлено 12505 випадків клапанних регургітацій, які порівнювали з 125 тис. осіб контрольної групи. При аналізі даних розрізняли поточний прийом фторхінолонів (на момент або за 30 днів до появи побічних ефектів); нещодавній прийом (31-60 днів до появи побічних ефектів); прийом у минулому (61-365 днів до появи побічних ефектів). Ефекти фторхінолонів порівнювали з такими амоксициліну та азитроміцину.

Згідно з результатами дослідження, ризик аортальної та мітральної регургітації (зворотного току крові через клапани в серце) є найвищим при поточному прийомі фторхінолонів, нижчим – при нещодавньому прийомі фторхінолонів. Прийом вказаних антимікробних засобів більше ніж 60 діб тому не впливав на ризик клапанної регургітації.

Автори роботи зазначають, що якщо в інших дослідженнях знайдений побічний ефект фторхінолонів буде підтверджений, регуляторні органи внесуть відповідні застереження в інструкції із застосування препаратів та це спонукатиме лікарів не призначати фторхінолони  як засоби першої лінії при неускладнених інфекціях.

Читайте також: Фторхінолони — ефективні антимікробні засоби, що потребують обережності

* Etminan M, Sodhi M, Ganjizadeh-Zavareh S et al. Oral Fluoroquinolones and Risk of Mitral and Aortic Regurgitation // Journal of the American College of Cardiology, 2019, 74 (11): 1444. DOI: 10.1016/j.jacc.2019.07.035