ЖизньСтатті

Валерій Стеців: Як використати потенціал фармацевтичної галузі?

27/02/2014

Фармацевтична галузь — одна з найбільш розвинених та реформованих в Україні. До того ж реформування відбувається за європейськими стандартами. Та чи все робиться для забезпечення громадян доступними та якісними ліками? Чи використовується повною мірою потенціал фармгалузі? Своїми думками з цього приводу ділиться Валерій Стеців, заслужений діяч фармації

Валерій Стеців

Доступність та якість медичних послуг в Україні, як і в усьому світі, базується на комплексному поєднанні якісної, своєчасної медичної практики та застосуванні ефективних, безпечних лікарських засобів. Очевидно, що вітчизняна фармацевтична галузь розвинена і багатогранна. У нас є наукова база, власне виробництво, що за своїми умовами наближаються до світового рівня, розвинена мережа дистриб’юторів та аптечних установ, які за останні роки змінилися не тільки кількісно, а й якісно.

На сьогодні склалася ситуація, що викликає занепокоєння з приводу інтересів держави та її громадян. Це передусім стосується доступності вітчизняних лікарських засобів, що мають невисоку ціну та науково доведену ефективність. На жаль, національні виробники лікарських засобів сьогодні не відчувають зацікавленості держави у використанні їхнього потенціалу.

Хочу навести позитивний приклад дій уряду нашого сусіда Росії, де проголошено пріоритет розвитку та модернізації національної фармацевтичної промисловості з виділенням на зазначені цілі 122,9 млрд рублів. Виходячи з поставлених завдань до 2020 року, в Росії має вироблятися не менше 90% всіх лікарських засобів, що входять до переліку життєво необхідних і важливих, а частка медичного обладнання — зрости до 50%. Як наслідок — збільшення робочих місць, зміцнення позицій держави на міжнародному ринку та ін.

Періодичні спроби нашого уряду покращити доступність лікарських засобів лише шляхом регуляторних змін є недостатнім заходом. На мою думку, необхідне проведення системних дій, окремо щодо кожного сектору та в цілому по фармацевтичній галузі. Тому, вважаю, повернення до Концепції розвитку фармацевтичного сектору України на 2011–2020 рр., затвердженої Наказом МОЗ України від 13.09.2010 № 769, є на сьогодні дуже актуальним. Мета — розробити програму конкретних рішень з визначенням виконавців, ресурсів, критеріїв для оцінки успішності досягнення поставлених завдань.

Прикладом співпраці між урядом і національним виробником може бути виробництво інноваційних лікарських засобів на засадах державно-приватного партнерства. Які дивіденди отримають обидві сторони? По-перше, вирішиться питання державного замовлення на розробку і постачання нових вітчизняних препаратів для лікування пріоритетних захворювань. По-друге, збільшиться експорт лікарських засобів.

На мій погляд, при ефективній державній політиці щодо використання існуючого потенціалу фармацевтичної науки, виробництва, практичної фармації, а також визначенні урядом конкретних керівників, відповідальних за реалізацію програми (хто, як, коли і за які ресурси буде її виконувати), через 3–5 років без зниження рівня забезпечення населення України лікарськими засобами можна буде скоротити обсяг імпорту препаратів, збільшивши при цьому експорт. А це, в свою чергу, дозволить досягнути інших позитивних змін.

“Фармацевт Практик” #12′ 2013

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ