Статті

Вінниччина фармацевтична: від давнини до сучасності. Йти попереду і вести за собою

Статті

Вінниччина фармацевтична: від давнини до сучасності. Йти попереду і вести за собою

05/02/2019

Вінницька обласна громадська організація фармацевтів «Кум Део» — рушій розвитку фармацевтичної галузі в регіоні

Комплексно і системно

Дізнавшись, що ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів», яку очолює голова правління, член громадської ради при Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Лариса Просяник, працює лише чотири роки, були щиро здивовані. Адже за цей невеликий період зроблено стільки, з чим інші не здатні впоратися й за десятиліття. Причому об’єднує організація саме фармацевтів і провізорів, працівників першого столу, а не підприємства чи аптечні мережі.

— «Кум део» — це латинський вислів, що означає «З Богом», — пояснює Лариса Просяник.
— Але зміст його ширший, оскільки саме з такими словами у давнину аптекарі видавали нужденним ліки, які готували самі. Також на тогочасних лікарських рецептах назви призначених ліків розділялися такою собі решіточкою — стилізованим поєднанням двох слів Кум Део. Логотип організації — крислате дерево, символ міцного коріння, що сягає у глиб віків, а верхів’ям тягнеться до нового, завтрашнього дня, — ілюструє наш бренд «Фармацевтична родина», бо де, як не у колі сім’ї, тебе можуть зрозуміти і підтримати. Гасло організації — «Фармацевт — це звучить гордо!». Інакше кажучи, формуючи шанобливе ставлення один до одного серед фармацевтів і фармацевтів до відвідувачів аптек, ми отримаємо гідне ставлення суспільства до представників цієї професії.

Лариса Просяник

Лариса Просяник

Особливої актуальності діяльність професійної організації фармацевтів набуває при відсутності профспілок та монополії приватного бізнесу у фармації. Завданнями «Кум Део» є соціально-правовий захист працівників аптек; проведення навчання відповідно до принципу «Освіта впродовж життя»; впровадження принципів етики та деонтології у щоденну роботу фармацевта (обов’язків та правил поведінки першостільника стосовно пацієнтів і колег); участь у підготовці та роботі Всеукраїнських з’їздів фармацевтів; фармацевтичний туризм. Останнім часом організація почала розвивати міжнародний напрямок, налагоджуючи контакти з фармацевтичними структурами Польщі та Німеччини.

Проект «Вінниччина фармацевтична» під егідою Вінницької обласної організації фармацевтів об’єднав представників фармацевтичної галузі, органів місцевого самоврядування, фармацевтичного факультету Вінницького національного медичного факультету, Вінницької обласної ГО «Гармонія», людей з обмеженими фізичними можливостями, територіального відділення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, наукових працівників Національного музею-садиби М. Пирогова. Мета проекту — презентація фармацевтичної спільноти регіону на загальноукраїнському рівні, участь представників Вінниччини у всіх важливих заходах і подіях, які впливають на розвиток фармацевтичної галузі.

На установчій конференції Вінницької асоціації фармацевтів, яка відбулася чотири роки тому, її учасники постановили досягти з часом три основні мети: нас знають, нас поважають, на нас зважають. Можна стверджувати, що це завдання на сьогодні майже повністю виконане. «Кум Део» відома у фармацевтичному середовищі всіх областей України, коментарі та інтерв’ю у її очільника беруть як галузеві, так і масові видання, пропозиції організації враховуються при ухваленні норм і законів фармацевтичного законодавства України та у наказах і розпорядженнях органів місцевого самоврядування.

Без навчання немає розвитку.
Без розвитку не буде успіху

— Аптека — провідний заклад у сегменті амбулаторного споживання ЛЗ, — зазначає Лариса Просяник. — При відпуску препаратів відвідувач аптеки потребує одночасно якісної фармацевтичної послуги. Професійну фармацевтичну опіку може надати лише відповідно підготований фахівець — фармацевт чи провізор. Саме він, працівник першого столу, надає рекомендації стосовно вибору безрецептурного ЛЗ, попереджає про його взаємодію з іншими препаратами, пояснює режим та спосіб застосування. Кваліфікований першостільник завжди візьме до уваги проблему, з якою відвідувачеві необхідно звернутися до лікаря.

В Україні зареєстровано близько 21 тис. аптечних закладів, де працюють майже 50 тис. фармацевтичних фахівців — провізорів і фармацевтів. Для набуття нових компетентностей їм необхідно постійно навчатися. Бо ж що таке компетентність? Це набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Отже, тепер принцип «Освіта через усе життя» актуальний як ніколи. Адже спеціаліст, який не навчається систематично та не підвищує свою кваліфікацію, поступово втрачатиме рівень компетентності, не працюватиме ефективно та не задовольнятиме вимоги відвідувачів аптечного закладу.

Засаду «Освіта через усе життя» фармацевтичні працівники і суспільство повинні сприймати крізь призму усвідомлення важливої ролі провізора і фармацевта у лікувальному процесі, де першостільник виступає не продавцем ліків, а рівноправним партнером лікаря. Провізор — це працівник сфери охорони здоров’я, який володіє професійними знаннями і навичками, потрібними для надання правильних рекомендацій щодо застосування ЛЗ. Дотримання цього принципу наблизить українські аптечні заклади до стандартів, визначених настановою ВООЗ та Міжнародної фармацевтичної федерації «Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг».

У Концепції розвитку фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я України на 2011– 2020 рр. питання практичної реалізації принципу «Освіта впродовж життя» також визнано пріоритетним. Він впроваджується шляхом створення системи безперервної фармацевтичної освіти за рахунок послідовності навчання та оновлення програм підготовки фахівців, особливо на післядипломному етапі. Отже, система післядипломної освіти є невід’ємною складовою концепції безперервної фармацевтичної освіти.

У документі про Належну практику фармацевтичної освіти наголошується на найважливіших функціях сучасного фахівця: надання пацієнту послуг найвищої якості, здатність ухвалювати обґрунтовані рішення, комунікативні навички, менеджерські здібності, вміння навчати інших, безперервне підвищення кваліфікації, готовність до лідерства в інтересах суспільства. Реалізація цієї концепції можлива за умови безперервного навчання, мета якого — поглиблення професійних знань, умінь та навичок, ознайомлення зі змінами в нормативно-правовому регулюванні фармацевтичної галузі та з новими підходами до фармакотерапії.

— За даними Національного інституту стратегічних досліджень, щороку оновлюється близько 20% професійних знань, — підкреслює Лариса Просяник. — Лісабонський саміт Ради Європи 2000 р. ухвалив «Меморандум освіти протягом життя», де було запропоновано новий підхід до професійної освіти — наближення її до місця проживання.

З огляду на положення цього Меморандуму Вінницька обласна асоціація фармацевтів одним зі своїх основних завдань вбачає організацію постійного навчання фармацевтичних працівників, які входять до її лав. Навчання відбувається через залучення провізорів та фармацевтів до участі у науково-практичних і навчальних конференціях, семінарах, тренінгах, майстер-класах, засіданнях «круглого столу». Це реальна можливість підвищити рівень професійних знань та отримати практичні навички їхнього застосування в повсякденній роботі.

subscribe

Зокрема, завдяки проекту «Навчання через все життя» аптечні працівники Вінниччини беруть участь у навчальних семінарах, які проводять компанії «МедЕксперт» та «Українська фармацевтична школа», залучаючи до читання лекцій провідних фахівців — професорів, докторів фармацевтичних та медичних наук з Києва, Львова, Харкова, Львова, Вінниці та інших міст. У проекті вже взяли участь понад 3 тис. фармацевтичних працівників Вінниччини.

До прикладу, члени асоціації «Кум Део» були учасниками семінарів на тему: «Належна аптечна практика. Роль працівника аптеки»; «Належна фармацевтична практика. Імплементація протоколів провізора, фармацевта»; «Як допомогти споживачу в аптеці зробити раціональний вибір»; «Фармацевтичне самоврядування — запорука впровадження сучасних світових стандартів надання фармацевтичної допомоги».

За словами Лариси Просяник, деякі великі аптечні мережі проводять навчання спеціалістів у власних навчальних центрах. Однак така можливість існує далеко не у всіх фахівців, надто тих, які працюють у сільській місцевості. А на Вінниччині більшість аптечних закладів розташовані саме там і належать фізичним особам-підприємцям.

Дуже часто аптечні працівники з віддалених від обласного центру населених пунктів не мають змоги брати участь у навчальних заходах через брак часу чи складне матеріальне становище. Зрозуміло, що у тих фахівців, які постійно не навчаються, кваліфікація нижча, попри те, що кожен відвідувач аптеки незалежно від місця проживання має право на якісну фармацевтичну послугу та рівний доступ до ЛЗ. До слова, реформа місцевого самоврядування і створення об’єднаних територіальних громад серед іншого мають на меті і забезпечення належної якості медичних та фармацевтичних послуг.

— На жаль, сьогодні кваліфікація фармацевтичного працівника, його категорія і професійний досвід здебільшого не враховуються при оплаті праці, — зауважує Лариса Просяник. — Певна річ, це демотивує аптекарів удосконалювати свої знання та підвищувати кваліфікаційний рівень. А стається так тому, що коли власники аптек ставлять перед собою єдину мету — отримання прибутку, визначальною професійною рисою персоналу стає вміння продавати, бо ж головне його завдання — виконувати план продажу. Зарплата працівника першого столу залежить від виконання цього плану. Якщо фахівець на дає собі ради із запланованим продажем, власник вважає його некваліфікованим. Такий підхід призводить до знецінення ролі провізора і фармацевта у лікувальному процесі та, відповідно, до істотного зменшення престижу цієї професії.

Знецінення професії провізора зумовило погіршення соціального захисту фармацевтичних працівників. Профспілок, які збереглися у медичному середовищі, у фармацевтичному — немає. А це означає, що фармацевтам потрібно об’єднуватися за професійною ознакою і спільно напрацьовувати механізми захисту своїх прав та інтересів.

Сьогодні реформування потребує не тільки медична галузь, але й фармацевтична сфера як її складова. Тому слід зробити все для забезпечення надання якісної фармацевтичної послуги. Держава повинна цінувати кожного кваліфікованого фармацевтичного працівника, заохочувати його до навчання, відповідно, післядипломна освіта має бути невід’ємною частиною трудових відносин у галузі фармації.

Лариса Дедишина
Фото: Ігор Садовий

“Фармацевт Практик” #1′ 2019

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ