Статті

Вимірюємо температуру тіла правильно

27/05/2019

З давніх часів відомий засіб оцінки температури тіла з допомогою дотикальних відчуттів. У середніх віках неодноразово був описаний дослід, в якому пропонувалось потримати одну руку в гарячій воді, а другу — в холодній, після чого обидві руки занурювали у змішану воду. В результаті одна рука відчувала змішану воду як холодну, а друга — як теплу. Отже, незважаючи на високу чутливість організму до зміни температури тіла, кількісне вимірювання температури з допомогою наших почуттів неможливо, навіть у дуже вузькому діапазоні

Нюанси термометрії

Термометрія — сукупність методів і способів вимірювання температури, у тому числі в медицині — вимірювання температури тіла людини. Термометрію можна вважати одним з перших  об’єктивних методів оцінки тяжкості патологічного процесу.

Вимірювання температури — це порівняння ступеня нагрівання досліджуваного об’єкта зі стандартною шкалою температур (найбільше поширення одержала шкала Цельсія). Незважаючи на те, що клінічне значення динамічної термометрії дещо знизилося, в усіх лікувальних закладах прийнято вимірювати температуру тіла вранці та ввечері (о 7–8-й та о 17–19-й годині).

За необхідності вимірювання проводять частіше (кожні 2 або 4 год) та заповнюють температурний лист. Традиційно температуру тіла вимірюють у пахвовій западині (нормальною прийнято вважати 36,4–36,8°C), рідше — в порожнині рота, прямій кишці, піхві або в ділянці пахової складки. Тривалість вимірювання температури тіла медичним (ртутним) термометром становить близько 10 хв.

Найбільш висока температура протягом дня відзначається між 17-ю і 21-ю годиною, а найнижча — між 3-ю і 6-ю годиною. Після їди, великих фізичних і емоційних напружень температура тіла дещо підвищується. Також вона залежить від віку: в дітей температура тіла в середньому на 0,3–0,4°C вище, ніж у дорослих, а у людей похилого віку може бути трохи нижчою.

Читайте також: «Премудрости» медицинской метрологии

Останніми роками активно використовують цифрові електронні та інфрачервоні термометри, основними характеристиками яких є безпека, швидкість вимірювання та можливість зберігати інформацію.

Обережно, ртуть!

Звичним для більшості людей вимірювачем температури тіла є ртутний термометр. Його «плюсами» є стабільна точність вимірювання (допустима похибка становить 0,1°С); різноманітність способів вимірювання (ректально, перорально або під пахвою); довговічність (якщо не упускати, то ламатися в ртутному термометрі нема чому); легкість дезінфекції (не можна тільки кип’ятити); відносно низька вартість.

Але він має й недоліки. Зокрема, ртутний термометр досить легко розбити, що своєю чергою може стати причиною отруєння парами ртуті. Порівняно із цифровими моделями час вимірювання є задовгим (10 хв). До того ж обтічна форма підвищує ризик «втратити» термометр при ректальному вимірюванні, тоді як у маленьких пацієнтів небажано використовувати його перорально.

Якщо розбився ртутний термометр

Олександр БелюгаОлександр Белюга, канд. хім. наук:

Ртуть починає інтенсивно випаровуватися при температурі вище 18°С, тому в приміщенні необхідно знизити температуру, відключивши опалення, відкривши вікна і створивши протяг, що дозволить зменшити концентрацію парів. Бажано надіти вологу ватно-марлеву пов’язку, просочену розчином соди, і гумові рукавички.

Збирати кульки ртуті необхідно з допомогою скотчу, шприца, медичної груші, лейкопластиру або просто двох аркушів паперу. Категорично заборонено застосовувати пилосос і віник — це призводить до дроблення кульок і посилення випаровування. Зібрані кульки потрібно помістити разом із засобами збору в банку, залити лужним хлорвмісним розчином («Доместос», «Білизна») і герметично закупорити. Зібрану ртуть необхідно винести з приміщення.

Місце розливу також потрібно обробити шляхом розстелення тканини, просоченої лужним хлорвмісним розчином, на 1 год, після чого додатково промити мильною водою. У разі потрапляння ртуті на килим після її збору та обробки килим необхідно провітрювати протягом тривалого часу (1–3 міс)

Сучасна «цифра»

Електронний (цифровий) термометр вимірює температуру тіла з допомогою вбудованих датчиків, а результат виводить у вигляді готових цифр на дисплей. Запорукою точного вимірювання електронним термометром є щільний контакт із поверхнею тіла. Отже, прихильники звичного «пахвового» вимірювання можуть бути розчаровані. В той же час альтернативою можуть бути електронні моделі з плоским наконечником.

Зазначимо, що такий термометр досить безпечний, оскільки не містить ртуті. Час вимірювання становить 30–60 с (під пахвою близько —1,5–3 хв). Також позитивними аспектами «цифри» є легкість читання результатів, автоматичне відключення, збереження у пам’яті останніх показань, різноманітність моделей (у тому числі спеціальних моделей для дітей, з гнучкими малотравматичними наконечниками тощо).

З іншого боку, не всі моделі можна мити і дезінфікувати, а зміна батарейок може знадобитися в самий неочікуваний момент.

Інфрачервоне випромінювання

Механізм дії інфрачервоного термометра досить простий: чутливий елемент знімає дані інфрачервоного випромінювання об’єкта і перетворює їх у звичні для нас температурні показники. У лінійці термометрів його позиціонують як новинку. Призначений для безконтактного вимірювання температури людського тіла та інших об’єктів (повітря в приміщенні, суміші або молока в дитячій пляшечці, води у ванні).

Прилад простий у використанні, запам’ятовує декілька десятків результатів останніх вимірювань та дозволяє налаштувати рівень сигналізації у разі перевищення заданого значення температури.

Серед додаткових «бонусів» — забезпечення всіма додатковими функціями електронних термометрів (звукові сигнали, автовідключення тощо); можливість дуже швидко виміряти температуру тіла (протягом 5–30 с). До того ж, змінні наконечники вирішують питання гігієни та дезінфекції, а безконтактні моделі дозволяють вимірювати температуру тіла примхливим дітям і хворим, що сплять.

До «мінусів» можна віднести часті похибки (в побутових моделях точність може коливатися від 0,3 до 0,5°С) і необхідність використання в певних точках тіла (лоб, скроні, вуха). Також відомі випадки травмування барабанної перетинки при необережному поводженні.

Крім того, вушні моделі дають недостовірні результати при запаленні середнього вуха. Інфрачервоний термометр надає недостовірні результати у випадках, коли дитина плаче або кричить. Він потребує періодичної повірки та має досить високу вартість. Даний прилад доцільніше використовувати для попереднього вимірювання температури тіла.

Чутливі смужки

Термометр у вигляді гнучкої смужки багаторазового використання без ртуті та батарейок виробляють на основі мікроінкапсульованих рідких кристалів, які змінюють свій колір під впливом температури.

Інакше кажучи, термосмужки — це термочутлива плівка, зовнішній вигляд якої змінюється залежно від температури тіла, до якого її прикладено. Отже, спосіб застосування контактний, найчастішім місцем вимірювання є чоло («термометр лобний»). Зазначимо, що термосмужки дають велику похибку і часто мають градацію «підвищена» або «не підвищена», по суті показуючи, чи потрібно вимірювати температуру тіла у будь-який інший, більш достовірний спосіб, чи ні.

Також є термосмужки зі шкалою без поділок на соті (35, 36, 37, 38 і т.д.). Наприклад, якщо температура тіла в нормі становить 36,6°С, то на смужці буде чітко фарбуватися квадрат над цифрою 36 і злегка — над 37. Якщо ж фарбування перейде на квадратик з цифрою 38, то це означає, що температура тіла є вищою за 37°С.

З іншого боку, це швидкий (10–15 с) і зручний спосіб виміряти температуру тіла у дитини, яка не сприймає контактний термометр.

Термосмужки зручно використовувати під час сну або в похідних умовах.

Прилад є абсолютно безпечним. Його просто дезінфікувати шляхом протирання вологою серветкою або мильним розчином.

subscribe

Чи «бреше» термометр ?

Найчастіше на термометри скаржаться, що «електронний бреше, термометр-соска показує підвищену температуру, а ртутний — правильну». Але найчастіше виявляється, що в помилці винні люди, а не прилади. У цьому плані є вельми показовою цитата з батьківського форуму: «Електронний градусник показував якусь нісенітницю. Але потім ми прочитали інструкцію і зрозуміли, що просто неправильно намагались його використовувати». У більшості моделей є інструкція із застосування для пахвового вимірювання як найбільш традиційного у вітчизняній практиці. При цьому і в методиці, і в способі обліку показників можуть бути відмінності, пов’язані із тим, що в деяких країнах традиційними вважають пероральний або ректальний спосіб вимірювання температури тіла.

Тому перед тим як обрати термометр, потрібно ретельно вивчити всі його технічні характеристики та нюанси експлуатації. В той же час необхідно визнати, що проблеми з точністю цифрових приладів бувають і цілком об’єктивними через неправильне налаштування датчиків тощо. Щоб перевірити справність приладу, потрібно уважно прочитати інструкцію та провести валідацію показань із іншим термометром, призначеним для використання в тих самих контрольних точках, або звернутися до сервісного центру.

Читайте також: Крижана медицина

Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук

“Фармацевт Практик” #5′ 2019

 

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ