ЖизньСтатті

Якість, а не кількість

Максимальна увага кожному студенту — головна особливість підготовки спеціалістів на фармацевтичному відділенні Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського

Кримський медичний університет має славну історію. Пройдено шлях від медичного факультету при Таврійському університеті (1918 р.), засну­вання самостійного Крим­ського медичного інституту в 1931 р. до становлення сучасного потужного вищого навчального закладу IV рівня акредитації. Сьогодні Кримський державний медичний університет ім. С.І. Геор­гієвського (КДМУ) є центром медичної освіти і науки у Криму, який забезпечує академічну та професійну освіту, а також провадить дослідницьку й лікувально-консультативну діяльність за напрям­ками «Медицина» і «Фармація».

— У 2002 р. вищий навчальний заклад подав заявку на ліцензування підготовки

фахівців для фармацевтичної галузі України, — розповідає Ігор Полевик, доцент, завідувач фармацевтичного відділення другого медичного факультету КДМУ. — Спочатку отри­мали дозвіл на відкриття спеціальності «Клінічна фармація». Відтак, у КДМУ з’явилося фармацевтичне відді­лення при міжнародному медичному факультеті. Поза тим, належність до медичного факультету була формальною, оскільки фармвідді­лення функціону­вало цілком автономно. За п’ять років виховали когорту своїх науковців — кандидатів медичних і фармацевтичних наук, успішно пройшли акредитацію. Після збільшення кількості студентів у 2006 р. відді­лення отримало статус фармацевтичного факультету. Тоді ж факультет здійснив перший випуск клінічних провізорів.

Ми одразу ж відчули труднощі із працевлаштуванням випускників в аптеках. Адже, відповідно до чинних тоді ліцензійних умов, клінічні провізори працювати тут не мали права, хоча керівництво аптек погоджува­лося з тим, що рівень підготовки таких спеціалістів є надзвичайно високим, а їхні медичні знання — поза конкуренцією. Клінічний провізор завдяки вмінню вести висококваліфікований діалог із пацієнтом здатен забезпе­чити аптечному закладу стабільно високу кількість відвідувачів, а отже, і покращення економічного стану аптеки. Проте діяти всупереч законо­давству й наражатися на конфлікти з Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів власники аптечних мереж не бажали.

Студенти миттєво відреагували на ситуацію: починаючи з другого курсу, почали переводитися на заочні відділення фармацевтичних факультетів інших міст, здебільшого до Харкова, на спеціальність «Фармація» (не клінічна, а загальна). Через два роки у зв’язку зі зменшенням контингенту студентів фармацевтичний факультет знову реорганізували у відділення, тепер при другому медич­ному факультеті.

Разом з іншими фармацевтичними факультетами, які готували клінічних провізорів, ми почали бити на сполох. У фахових журналах з’явилися виступи професора І.А. Зупанця з НФаУ та професора ЛНМУ ім. Да­нила Галицького А.Б. Зіменковського про шляхи виходу з кризи, в яку штучно загнали клінічних провізорів, а також про те, яких насправді кваліфікованих і потрібних спеціалістів може втратити медична галузь держави. І крига скресла. Відповідною зміною до ліцензійних умов було законо­давчо затверджено право клінічних провізорів працювати в аптеках.

За цей час зміцнів кадровий потенціал фармацевтичного відділення, з’явилися нові кандидати й доктори фармнаук, покращилася матеріально-технічна база. Керівництво університету визнало доцільним подати заявку на отримання ліцензії для підготовки провізорів загальної фармації. Торік фармвідділення здійснило перший набір абітурієнтів на нову спеціальність. Таким чином, нині на першому курсі навчаються майбутні провізори загальної фармації та клінічні провізори, а на другому-п’ятому — тільки клінічні провізори.

Цьогоріч збіль­шився набір на перший курс на обидві спеціальності, позаяк проводили впродовж року масштабну вступну кампанію: дні відкритих дверей, виїзні виступи перед школярами й учнями фармацевтичних відділень медичних коледжів у Євпаторії та Ялті.

На відміну від клінічних, прові­зори загальної фармації не вивчають основ клінічної медицини. Зате під час їх підготовки дещо більше уваги приділяється базовим фармацевтичним дисциплінам: хімії (неорганічній, органічній, фармацевтичній), фармако­гнозії, технології ліків, організації та еконо­міці фармації.

Підготовка студентів здійсню­ється на 22 кафедрах університету, три з яких є випусковими: кафедра клінічної фармакології та фармакотерапії, загальної хімії (фармацев­тична хімія — випускна дисципліна) та ка­федра фармації, де вивчаються організація та економіка фармації, технологія ліків, біофармація, фармакогнозія. Кафед­ра фармації працює винятково на фармацевтичне відді­лення, тоді як інші кафедри викладають студентам усіх факультетів.

Керівництво вишу постійно працює над зміцненням матеріально-технічної бази як університету загалом (маємо розвинену інфраструктуру: гарні студентські гуртожитки, їдальні, кафе, один із найбільших у країні спортивних комп­лексів із плавальним басейном, сучасні комп’ютерні читальні зали з виходом в інтернет), так і фармацевтичного від­ділення зокрема. Нещодавно для кафед­ри загальної хімії придбали вартісний прилад — високоточний рідинний хроматограф, для ка­федри фармації — комплекс обладнання для вивчення люмінесценції бактерій, за допомогою яких експрес-методом досліджується токсичність хімічних сполук і лікарських засобів.

Заняття з аптечної технології ліків донедавна відбувалися не тільки в лаборато­ріях кафедри фармації, а також на базі територіальної Держлік­служби, начальник якої канд. фарм. наук В.О. Волошина викладала студентам цю дис­ципліну. Нині її увага сконцент­рована на завершенні обладнання нової сучасної контрольно-аналітичної лабораторії, на яку держава виділила значні кошти. Є надія, що ця співпраця триватиме й надалі й, незважаючи на те, що керівник служби на сьогодні не є викладачем кафедри, студенти матимуть змогу знайомитися з найсучаснішими методами аналізу лікарських препаратів.

Промислову технологію ліків студенти вивчають на кафедрі під час практичних занять у спеціалізованих лабораторіях, де моделюються ос­новні технологічні стадії виробництва лікарських препаратів, задля чого широко використовується комп’ютерна техніка.

Засвоєння спеціальних предметів продовжується у процесі виробничої практики, яка проходить не тільки в аптеках, а й в Інституті сільського господарства Криму НААН України (колишньому Інституті ефіро-олійних культур) і ТОВ «Фіторадгосп Рай­дуга» (с. Лікарське, АР Крим), де  вирощують лікарські рослини й саме тепер розгортається виробництво препаратів на основі природної сировини Криму.

Практика з фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії проводиться у відомих ботанічних садах півострова — Нікітському в Ялті й Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

За словами Ігоря Полевика, порівняно невелика кількість студентів дозволяє застосовувати практично індивідуальний підхід до кожного з них, виявляти максимальну увагу й здійснювати суворий контроль навчального процесу.

У найближчих планах декана — ліцензування інтернатури для провізорів загальної фармації та клінічних провізорів, а також заочної форми навчання.

Лариса Дедишина

“Фармацевт Практик” #11′ 2013