Статті

Європейські стандарти української реабілітології

У Львові діє єдине в Україні реабілітаційне відділення, створене у комунальному медичному закладі

Мультидисциплінарний підхід

Лідія Майкут, в.о. завідувача відділення фізичної реабілітації, лікар-невропатолог, лікар функціональної діагностики, лікар фізичної реабілітації комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (м. Львів):

— Офіційне відкриття реабілітаційного відділення у лікарні швидкої медичної допомоги відбулося 10 листопада 2015 р. Відзначу, що на цю подію ми довго чекали та робили все можливе і неможливе, аби воно запрацювало якомога швидше. Аналогів нашого центру наразі в Україні не існує, оскільки уся медична і реабілітаційна допомога пацієнтам тут надається абсолютно безкоштовно. Разом з тим варто зазначити, що подібні реабілітаційні центри функціонують лише при військових госпіталях та деяких приватних структурах, тож наше відділення у комунальній лікарні швидкої медичної допомоги — перше.

До створення реабілітаційного відділення долучилося чимало небайдужих людей як спонсорів, так і представників місцевої влади, зокрема, мер Львова Андрій Садовий та начальник управління охорони здоров’я ЛМР Володимир Зуб. У ремонт та придбання необхідного сучасного устаткування було вкладено бюджетні та доброчинні кошти.

До госпіталізації пацієнтів у реабілітаційне відділення існують чіткі показання і протипоказання. Воно розраховане на 24 ліжка і призначене для хворих, які перенесли інсульт, виведені із гострого стану і потребують відновного лікування; пацієнтів із порушеннями функцій руху після черепно-мозкових або спинномозкових травм; з невритом верхніх чи нижніх кінцівок, а також поранених в АТО. Здебільшого у нас перебувають хворі, які переведені на реабілітаційне лікування з неврологічного, нейрохірургічного і травматологічного відділень лікарні швидкої медичної допомоги. Звісно, не відмовляємо пацієнтам і з інших медичних закладів. Проте особлива увага надається молодим, які мають всі шанси подолати недугу і повернутися до повноцінного життя. Головне при тому — потенційні фізичні можливості і мотивація людини.

У штаті відділення — 8 фахівців з фізичної реабілітації, два невропатологи і один лікар-психотерапевт, які працюють за європейським принципом мультидисциплінарної бригади. Це означає, що при госпіталізації у відділення кожного пацієнта оглядають кілька фахівців — невропатолог, психотерапевт і реабілітолог, які разом вирішують, як і чим йому можна допомогти. Ця ж медична команда опікується пацієнтом впродовж двотижневого курсу реабілітації.

Хворі перебувають у комфортних дво- і тримісних палатах з усіма вигодами, причому всі приміщення обладнано так, щоб туди вільно можна було заїхати на інвалідному візку, в санкімнатах — додаткові тримачі для опори, неслизьке підлогове покриття.

Реабілітаційні методики та обладнання повністю відповідають європейським стандартам. Наприклад, у нас працює кабінет ерготерапії, яких в Україні лише три. У перекладі слово «ерготерапія» означає лікування працею, тобто зцілення через діяльність. Цікаво, що на заході ерготерапія зародилася ще після Другої світової війни, коли з фронту додому почали повертатися покалічені солдати-інваліди. Їм потрібно було заново навчитися робити елементарні речі — самостійно вмиватися, одягатися, їсти. Окрім того, ці люди потребували соціальної адаптації — інтеграції у суспільство, адекватного ставлення з боку оточуючих, бажання жити і навчатися новому. Їхніми проблемами й почали займатися нові спеціалісти — ерготерапевти.

Втім, ерготерапія — це не тільки вправи для повернення чутливості та рухомості, координації рухів. Для цієї галузі медицини притаманний комплексний та індивідуальний підхід до пацієнта. У «зціленні працею» мають значення оточення хворого, його спосіб життя до хвороби, рівень інтелекту, захоплення, переконання. Такі речі є досить важливими, оскільки завданням ерготерапії є повернення людини до звичного життя, покращання його якості, змога самостійно себе обслуговувати, змістовно проводити дозвілля і навіть повернутися на роботу. Ерготерапевт допомагає хворому правильно організувати свій побут і пристосуватися до нової ситуації, у тому числі й психологічно. Процес ерготерапії включає етапи оцінювання стану пацієнта, лікарське втручання і моніторинг результатів.

Для відновлення фізичного стану пацієнтів реабілітаційне відділення обладнане, зокрема, тренажерами для розробки суглобів (колінного, гомілковостопного), тракційним столом для витяжки хребта при остеохондрозі та дискозі, мотомедами — тренажерними велосипедами з різними програмами, платформою баланс, яка є вертикалізатором і призначена для тренування вестибулярного апарату, системою Гульдан (ходунки для хворих з паралізованими нижніми кінцівками) та іншими допоміжними засобами, що застосовуються у роботі реабілітолога.

Лікар-психотерапевт працює як із самим хворим, так і з його близькими, намагаючись сформувати правильне ставлення до хвороби і націлити на одужання.

Пацієнти, які перебувають на стаціонарному лікуванні у різних відділеннях лікарні швидкої медичної допомоги, також можуть займатися на наших реабілітаційних тренажерах, так би мовити амбулаторно.

Реабілітація хворого може принести результат лише тоді, коли буде розпочата вчасно. До прикладу, після інсульту «вікно» відновних можливостей триває лише півроку. Якщо цей час згаяно, жоден реабілітолог і найкраще обладнання вже, на жаль, не допоможуть.

Врятувати життя, зберегти рухливість

Олег Білянський, фахівець з фізичної реабілітації, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, член Української асоціації фізичної терапії:

— Свого часу мені особисто пощастило ознайомитися з роботою фахівців з реабілітації в Голландії, Німеччині, Польщі, Словаччині і навіть попрацювати разом. А після того як було вирішено відкрити нове реабілітаційне відділення у лікарні швидкої медичної допомоги, ми разом із головним лікарем, завідувачем неврологічного відділення, представниками управління охорони здоров’я ЛМР відвідали чимало закордонних медичних закладів, де діють реабілітаційні центри. Як з’ясувалося, вони є при кожній лікарні. Відтак, львівські медики їздили до Кракова, Вроцлава, Варшави. Нас цікавило все, починаючи від будівельних матеріалів і закінчуючи обладнанням, необхідним для реабілітації саме наших майбутніх пацієнтів багатопрофільної лікарні, а також організаційно-адміністративні моменти.

Мультидисциплінарна модель реабілітації вважається світовим «золотим стандартом». З одним пацієнтом у нас працюють п’ятеро фахівців — лікар, реабілітолог, ерготерапевт, психотерапевт, медична сестра і санітарка. У режимі консультацій до бригади спеціалістів періодично долучається логопед, адже у хворих після інсульту чи черепно-мозкових травм дуже часто виникає порушення мовлення.

Після того як лікарі-неврологи виведуть хворого із гострого стану після порушення мозкового кровообігу та стабілізують його, до них приєднуються фахівці з реабілітації, які, у буквальному розумінні, ставлять хворих на ноги. Однак чим швидше відбудеться втручання реабілітолога, тим краще, адже, скажімо, пролежні можуть почати утворюватися через 6 год перебування у положенні лежачи. Отож, якщо лікар з перших хвилин робить все для того, аби врятувати життя пацієнту, реабілітолог робить все можливе, щоб зберегти його рухливість.

Навчитися діяти в команді — це для нас також було новим і незвичним, попри те, що ми багато років працювали в різних відділеннях однієї лікарні. Командна робота вдосконалює кожного, а всі разом ми працюємо на результат — максимально можливу реабілітацію пацієнта.

Лариса Дедишина

“Фармацевт Практик” #5′ 2016