АПТЕЧНИЙ САМІТ УКРАЇНИ-2015

10 грудня 2015 р. відбувся Аптечний саміт, організаторами якого виступили ВГО «Аптечна професійна асоціація України» та компанія «УкрКомЕкспо». Захід зібрав близько 300 представників фармацевтичної галузі, які проаналізували діяльності рітейлу в 2015 р., обговорили перспективи розвитку галузі, регуляторну політику держави, роботу в умовах реформ, а також сучасні методи промоції. В нагоді учасникам саміту став зарубіжний досвід, яким поділилися представники Туреччини, Польщі, Латвії та Франції. На Аптечному саміті виступили Віктор Шафранський, заступник міністра охорони здоров’я України, Ольга Богомолець, голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я, а також представники дистриб’юторів і виробників лікарських засобів

Ефективне самоврядування

На відкритті саміту Ігор Червоненко, голова правління ВГО «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), зазначив, що організація була створена ще у 2007 р. Зараз до неї входить понад 2300 аптечних закладів з різних регіонів України, що дорівнює 27,2% рітейлу, а це більше ніж 8500 співробітників. Сьогодні АПАУ розширює свою діяльність у двох напрямках: ВГО «АПАУ» об’єднує фахівців фармацевтичної галузі (провізорів і фармацевтів), а ГС «АПАУ» ― юридичних осіб, що займаються аптечним бізнесом. Пріоритетними цілями АПАУ залишаються виявлення ключових проблем галузі та внесення пропозицій щодо шляхів їх вирішення; залучення якомога більшого числа учасників аптечного сегмента; підвищення галузевих стандартів.

Ольга Богомолець, голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я: «Дерегуляцію я розумію як максимальне самоуправління. Функції Міністерства охорони здоров’я мають лежати у площині розробки стратегії розвитку галузі, а також розвиватись за тими напрямками, за які відповідає держава, — сімейна медицина, невідкладні стани, орфанні захворювання»

Володимир Руденко, директор ВГО «АПАУ», повідомив про нову ініціативу організації — запровадження «Кодексу етичної діяльності аптечних закладів», в якому вперше буде прописано етичні принципи, стандарти фармацевтичної діяльності та норми чесної конкуренції: «Кодекс етичної діяльності аптечних закладів встановлює загальні принципи професійної етики та морально-етичні правила, які спрямовані на підвищення стандартів діяльності аптек. Ці домовленості будуть добровільно виконуватись аптечними закладами при організації та веденні аптечного бізнесу. Розробляючи Кодекс, ми керувались необхідністю дотримання професійної етики та принципів чесної конкуренції, пропаганди й поширення практики ведення відповідального, соціально орієнтованого аптечного бізнесу».

Метою прийняття Кодексу в АПАУ називають запровадження саморегуляторних механізмів; визначення ролі аптечного закладу в системі охорони здоров’я, його місця в зміцненні здоров’я населення, орієнтованість на пацієнта та підвищення довіри до аптечних закладів.

Віктор Шафранський, заступник міністра охорони здоров’я: «Шлях до Європи лежить через зміцнення громадського суспільства. А це передовсім активна позиція громадських організацій»

Петро Чепель, генеральний директор ГК «МедФармХолдінг», у своєму виступі зосередився на завданнях, що стоять перед бізнес-спілкою АПАУ і професійною організацією. Завданням бізнес-асоціації є взаємодія з органами влади з метою дотримання інтересів бізнесу, що передбачає, з одного боку, запобігання негативної діяльності політичних стейкхолдерів, а з другого — активну кваліфіковану участь у створенні нормотворчих актів. Професійна асоціація буде розробляти та затверджувати етичні стандарти професійної діяльності провізорів, здійснювати контроль та моніторинг їх дотримання; складати і вести національний реєстр і рейтинг провізорів; впроваджувати стандарти Належної фармацевтичної практики і стандарти підтвердження/підвищення професійної кваліфікації.

Ігор Червоненко, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Аптечна професійна асоціація України»: «Аптеки знаходяться на передовій спілкування з пацієнтами. Тому якщо ціни на ліки зросли — винуватими вважають аптеки. Однак вартість лікарських засобів на аптечних прлавках залежить насамперед від виробників, за ними йдуть дистриб’ютори і тільки потім ― аптеки. Тобто аптеки є кінцевою ланкою. Ми готові бути прозорими і відкрито показати основну економіку: цьогоріч середня націнка аптек знизилась, залежно від оператора, на 3–5%. І тенденція до зниження зберігається»

Яке майбутнє аптечного ринку?

Із своїм баченням процесів, що відбуваються зараз і чекають нас у майбутньому, виступив Олег Никулишин, генеральний директор мережі аптек «D.S.». Він нагадав присутнім, що згідно з моделлю, яку запропонували маркетологи М. Трейсі і Ф. Вірсема, стратегічне планування потрібно орієнтувати на один з трьох ціннісних критеріїв: налагодження операційної діяльності, створення довірчих відносин з клієнтами, представлення інноваційного продукту. Реалії сучасного фармринку рітейлу такі, що переважна більшість компаній зосередилась на оперативному лідерстві. Триває боротьба за масштаб і частку ринку, для чого оптимізуються витрати, відбувається демпінг цін. До чого це призводить? Знижується рівень кваліфікації персоналу, порушуються Ліцензійні умови та правила відпуску лікарських засобів. Усе це може спричинити незворотні процеси в аптечному секторі. Якщо ж робити ставку на інноваційність, то основну увагу в діяльності слід приділити персоналу аптек. Регулярне та швидке впровадження новинок потребує постійного навчання і підвищення кваліфікації працівників, адже саме вони зможуть працювати із сучасними ІТ-технологіями (замовлення через Інтернет, мобільні додатки) та електронним рецептом, вести медикаментозний паспорт пацієнта, використовувати персональні е-комунікації (електронна пошта, особистий кабінет на сайті). «Є два шляхи подальшого розвитку рітейлу: або ми підемо за таким сценарієм дистриб’юторських компаній, або консолідуємось, що передбачає злиття і поглинання, утворення об’єднань і спілок, франчайзинг», — відзначив О. Никулишин.

Ганна Гук, маркетинг-директор компанії «Джонсон і Джонсон Україна», розповіла присутнім про сучасні формати взаємодії аптека — споживач. На думку доповідача, ОТС-ринок може використати деякі моделі з досвіду FMCG. Так, пріоритетом FMCG-ринку є інвестиції в торговельну точку як інструмент просування. Запорукою успіху в умовах жорсткої конкуренції є системний аналіз того, до чого прагне споживач. На FMCG-ринку проводять аналіз на основі демографічних даних та профілю покупок, що дає можливість здійснювати адресні пропозиції поштою або за допомогою SMS-повідомлень. Таргетинг дозволяє розширити споживацький кошик і підвищити ціну чека завдяки цільовій рекламі. Цьому сприяють і програми лояльності.

Про можливості використання Private Label у підвищенні лояльності покупця говорив у своєму виступі Павло Харчик, директор компанії «Калина медична виробнича компанія». Можливість рітейлера укладати договори з виробниками на випуск продукції під його власною торговою маркою підвищує маржинальність бізнесу, а загалом і його дохідність. Вдале співвідношення ціна/якість сприяє формуванню лояльності покупця та дає додатковий прибуток.

Текст: Наталія Малішевська

Фото: ФП