Новини

Фармація у смартфоні: нові тренди фармацевтичної допомоги

26 вересня на кафедрі організації та економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти ЛНМУ ім. Данила Галицького відбулася ювілейна 30-та науково-практична конференція, присвячена Міжнародному дню фармацевта та 40-річчю діяльності кафедри у системі безперервної підготовки провізорів

Конференції для слухачів ПАЦ «Фармакоекономіка. Оцінка медичних технологій та реформування фармацевтичної допомоги» проводяться на кафедрі з 2008 р. Їхня мета — інформаційне забезпечення провізорів стосовно основних трендів у світовій та вітчизняній фармації, наукових розробок кафедри, а також обміну досвідом щодо «рецептів» успіху аптек різних форм власності, аптек з екстемпоральним виготовленням, сільських аптек тощо. Співорганізаторами проведених 30-ти конференцій на кафедрі традиційно є Український відділ фармакоекономічних досліджень ISPOR та Галицька фармацевтична асоціація (виконавчий директор Н.В.Бик). Коли завідувачем кафедри був професор Б.Л.Парновський, він сприяв проведенню цих заходів, бо саме обмін досвідом, поширення нових знань забезпечують впровадження інновацій у практику фармації.

Завідувач кафедри, д-р фарм. наук, професор О.М. Заліська у доповіді представила наукові здобутки викладачів кафедри, яка діє з 1979 р. у системі післядипломної освіти провізорів. За цей період під керівництвом проф. Б.Л.Парновського та проф. О.М.Заліської було захищено 26 кандидатських та 6 докторських дисертацій, опубліковано понад 2200 наукових та навчально-методичних праць, з них більш як 100 англійською мовою, особливо за останні 7 років. Далі проф. О.М.Заліська представила актуальні напрями реформування фармацевтичної допомоги відповідно до вимог ВООЗ та Національного переліку основних лікарських засобів, показала економічну і соціальну складову програми реімбурсації«Доступні ліки», яка впроваджена МОЗ України з 2017 р.  Зокрема,  відповідно до чинного українського законодавства щодо програми «Доступні ліки», з 1 квітня 2019 р. уперше препарати, які включені у цю програму, відпускаються з аптек за електронними рецептами,аналогічно як у провідних країнах світу — США, Швеції, державах ЄС. Вітчизняні провізори можуть рекомендувати дешевший аналог, який включений в перелік, як і їхні колеги за кордоном. Так, у 21 країні ЄС фармацевти можуть замінити лікарський засіб, виписаний в рецепті, на більш дешевий аналог з тією ж діючою речовиною. А у Данії, Німеччині, Фінляндії, Швеції, Словаччині, Мальті провізор, відповідно до законодавства, зобов’язаний замінити препарат на більш дешевий генерик (за його наявності) з метою раціонального використання бюджетних коштів.

На підтримку рішення 72-ї сесії ВООЗ, Указом Президента від 04 вересня 2019 р. 17 вересня в Україні затверджено Днем безпеки пацієнта.Чому зараз у світовій фармацевтичній допомозі значна увага приділяється саме безпеці? Бо заподіяння шкоди пацієнтам внаслідок лікування є однією з провідних причин смертності та інвалідності у світі. За даними ВООЗ, щорічно в стаціонарних медичних установах країн з низьким і середнім рівнями доходу реєструється 134 млн випадків побічної дії ліків, які спричиняють 2,6 млн смертельних випадків, та й у країнах з високим рівнем доходу—важкі побічні дії фіксують під час стаціонарної допомоги у 10% пацієнтів.

За інформацією відділу фармакологічного нагляду ДЕЦ, в Україні провадиться збір даних та їх систематизація про побічну дію, і з 2006 р. також запроваджено онлайн реєстрацію побічної дії ліків, що свідчить про належну систему нагляду за безпекою ліків в Україні відповідно до європейських вимог.Питання безпечності призначення ліків у системі державного лікарського забезпечення тісно пов’язане з  процесом оцінки медичних технологій (НТА), а з 2014 р. ВООЗ зобов’язала країни-члени застосовувати НТА для раціонального розподілу ресурсів, фінансування інновацій для поліпшення результатів лікування.

В Україні за останні роки створено три нові органи, які відповідають за впровадження НТА. Це Експертний комітет з відбору основних лікарських засобів МОЗ України — як постійно діючий дорадчий орган МОЗ для здійснення оцінки порівняльної ефективності (результативності), безпеки та економічної доцільності лікарських засобів з метою їх включення до Національного переліку основних лікарських засобів; Національна служба здоров’я, яка, зокрема, укладає договори з аптеками і фінансує реімбурсацію ліків для амбулаторних хворих на артеріальну гіпертензію, цукровий діабет і бронхіальну астму, а також з 2019 р. Департамент з оцінки медичних технологій ДЕЦ МОЗ України, який очолює канд.фарм.наук Ореста Піняжко.

Впровадження НТА включає стратегічний документ у фармації «Державна стратегія реалізації державної політики щодо забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року» (Постанова КМУ від 05.12.2018 № 1022), яка передбачає: забезпечення якісного та раціонального відбору лікарських засобів до Національного переліку основних лікарських засобів і пакета медичних гарантій;розвиток програми «Доступні ліки»; вдосконалення системи держрегулювання цін на ліки; створення агенції з оцінки медичних технологій. Під час конференції відбулася онлайн презентація за участі Орести Піняжко, яка представила перші результати та Дорожню карту впровадження НТА на наступні роки в Україні, що спонукало учасників конференції до дискусії.

Професор О. М. Заліська відзначила, що за 2017-2018 рр. були зроблені суттєві кроки щодо впровадження комп’ютерних технологій у фармацевтичній галузі. Так, до електронної бази про забезпечення ліками стаціонарів за бюджетні кошти «Є ліки» вже долучилися понад 1100 лікарень з 21 області України, і ця електронна база  щотижня оновлюється та розширюється.

У своїй доповіді О.Й.Попович, провізор КНП ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» представила, як практично працює ця електронна база, і що забезпечення стаціонарних хворих  протитуберкульозними засобами та антибіотиками суттєво покращилося, тобто пацієнт, відповідно до протоколу лікування, має доступність препаратів за бюджетні кошти.

У звіті експертів ВООЗ про доступність ліків наведено такі дані: у 2018 р. сукупні витрати на лікарські засоби в Україні сягнули 72 млрд грн (близько 2,4 млрд євро); обсяг ринку становив 1,2 млрд упаковок (з яких 91 % припадав на споживання в амбулаторному секторі); більшість (понад 90%) витрат на ліки здійснюється за рахунок власних коштів пацієнтів; витрати на ліки для амбулаторного лікування є одним з основних чинників фінансових труднощів.

Урядовою програмою «Доступні ліки» вже скористалися понад 6,6 млн українців та отримали ліки за більш як 28 млн рецептів на суму 1,6 млрд грн. У програмі беруть участь 7937 аптек, при цьому 20% ліків у переліку реімбурсації є повністю безоплатними, 40% – з мінімальною доплатою, що суттєво збільшило доступність препаратів для пацієнтів.

Стосовно результатів програми «Доступні ліки» у виступі проф. О.М.Заліської було наведено такі цифри: зменшення 4,2% викликів швидкої допомоги з підозрою на інсульт/інфаркт; зниження на  5,7% викликів швидкої допомоги до людей з бронхіальною астмою та збільшення на 7% пацієнтів з нормалізованим показником  цукру за наявності діабету 2 типу. Завдяки програмі реімбурсації та перегляду цін на препарати, згідно з переліком, виробники знизили ціни на 37 торгових найменувань ліків; найбільше зниження ціни на препарат сягнуло 45%.

Великим досягнення є те, що з 1 квітня 2019 р. аптечні заклади відпустили реімбурсовані препарати за 2 млн електронних рецептів, що становить майже 77% від 2,6 млн виписаних рецептів.

У конференції як доповідачі традиційно взяли участь керівники аптек та провізори лікарень. Зокрема, Неля Бик, завідувач КП ЛОР «Аптека №1» м. Львова, виконавчий директор Галицької фармацевтичної асоціації, розповіла, як її аптечний заклад впроваджує програму «Доступні ліки» та розвиває аптечне виробництво. До слова, ця виробнича аптека на день виготовляє екстемпоральних ліків за 100-120 рецептами.

Зоряна Заболотня, завідувач КП ЛОР «Міжлікарняна аптека №272», свого часу очолила заклад, де працювало лише 7 працівників, а на сьогодні це єдина міжлікарняна аптека у Львові, де повністю відновлено аптечне виробництво інфузійних розчинів. Штат аптеки зріс до 39 осіб, а екстемпоральні ліки постачаються у численні стаціонарні заклади області.

Усім учасникам-доповідачам були вручені сертифікати про участь у науково-практичній конференції, бо саме такі наукові заходи для практиків є важливою складовою післядипломної освіти провізорів як фахівців охорони здоров’я, відповідно до чинного законодавства України про безперервний професійний розвиток. Учасники набули нових знань про практичні аспекти діяльності.

Фото: Ігор Садовий