Інсульт — проблема сучасності
Україна посідає одне з перших місць у Європі за показниками цереброваскулярної захворюваності та смертності від інсульту. Інсульт — порушення мозкового кровообігу, що спричинює ушкодження тканин мозку і розлади його функцій. Згідно з офіційною статистикою, в Україні стається до 150 тис. інсультів на рік (понад третина з них — у людей працездатного віку), 30-40 % хворих на інсульт помирають впродовж місяця після події і до 50 % — впродовж 1 року від початку захворювання, 20-40 % хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5 % первинної інвалідності), і лише близько 20 % повертаються до повноцінного життя. Це створює велике навантаження на систему охорони здоров’я, соціальне забезпечення та економіку суспільства загалом.
Новий Кабінет Міністрів України, який взяв на себе зобов’язання продовжувати реформування системи охорони здоров’я, оприлюднив Програму діяльності, де поставив у сфері охорони здоров’я амбітну ціль — зменшити рівень смертності на 5%. Досягнути її неможливо без налагодження системи надання якісної медичної допомоги пацієнтам з інсультами.
Напередодні Всесвітнього дня боротьби з інсультом представники Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Національної служби здоров’я України та фахівці, які надають допомогу пацієнтам з інсультом, представники громадськості обговорювали, якими мають бути подальші дії держави з метою якісного лікування інсульту та зменшення рівня смертності внаслідок цього гострого стану.
У 2018-2019 рр. Україна зробила рішучі кроки в напрямку розробки національної стратегії боротьби з інсультом. Робочою групою при МОЗ України було розроблено Вимоги до надання медичної допомоги при гострому інсульті за Програмою медичних гарантій 2020 року. Окрім цього був проведений аудит медичних закладів, які надають допомогу при інсульті. Виявилось, що серед 500 відділень, які надають таку допомогу, більше половини не мають достатнього устаткування для його діагностики.
Читайте також: Тревожные симптомы: инсульт
«Статистика і світові дані свідчать, що терапія у спеціалізованих інсультних центрах суттєво зменшує смертність й інвалідність після інсультів. —говорить Микола Поліщук, лікар – нейрохірург, д-р мед. наук, професор, член-кор. АМН України, президент ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом». — За відсутності належного обладнання у центрах вони не можуть правильно діагностувати хворобу, і тим більше — надати необхідне лікування. Наше завдання — зробити так, щоб більшість пацієнтів залишилися активними учасниками суспільного життя».
«Зараз формується програма зі створення мережі спеціалізованих інсультних центрів, із залученням Світового банку. Для цього потрібно проаналізувати існуючу мережу закладів, їх технічне й кадрове забезпечення, щоб правильно спланувати подальші дії. Зі стандартами надання допомоги нам не потрібно «вигадувати велосипед» — лише впровадити те, що вже працює у всьому світі», — зазначає Максим Перебийніс, голова підкомітету з питань охорони здоров’я Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
«Протягом 2018-2019 рр. у результаті співпраці МОЗ України, НСЗУ та експертів робочої групи були адаптовані європейські вимоги щодо надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті Наша спільна мета — зробити доступною якісну терапію для кожного пацієнта з інсультом, а лікарні, які вже зараз можуть надавати таку допомогу, мали належне державне забезпечення тромболітиком. Потрібно суттєво збільшити кількість тромболізисів, тоді це буде впливати на популяційну ситуацію та рівень смертності. Приміром, в Польщі щороку роблять 25 000 тромболізисів, а у нас – 400», — зауважив Сергій Московко, лікар-невролог, член робочої групи МОЗ України з питань інсульту.
Заступниця голови Національної служби здоров’я Оксана Мовчан розповіла, як буде фінансуватись надання медичної допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом з квітня 2020 року: «Тариф становитиме 19,5 тис. грн. і покриватиме встановлення діагнозу, лікування препаратами з Національного переліку, крім тих, які закуповуються за окремою програмою МОЗ (наприклад, тромболітики), та реабілітація у гострому стані. Цей тариф майже утричі вищий за той, що сплачувався в межах медичної субвенції. НЗСУ не тільки сплачуватиме за послугу, але й контролюватиме дотримання умов договору. Послуга є повністю безоплатною для пацієнта і лікарні не можуть вимагати від них гроші».
“Фармацевт Практик”
