Оцінка технологій охорони здоров’я: стратегія прийняття рішень
20 вересня 2019 р. на базі Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (м. Київ) відбувся семінар, організований «Українським агентством з оцінки технологій охорони здоров’я» (Health Technology Assessment — HTA). Організаторами та спікерами семінару виступили сертифіковані експерти з НТА Ольга Мельничук та Михайло Арістов, а також експерт з публічних закупівель Тетяна Коба
Ольга Мельничук зазначила, що НТА на державному рівні сприяє оптимізації процесу прийняття рішень в системі охорони здоров’я (ОЗ), тобто дозволяє наблизитися до оптимального балансу якість/ціна, підвищенню рівня інформування практикуючих фахівців та менеджерів охорони здоров’я, наданню законності рішенням, у тому числі політичним, у практиці ОЗ, а також пришвидшенню впроваджень інновацій в охороні здоров’я.
НТА дозволяє дати відповіді на такі питання: «Чи є технологія ефективною?», «У чому перевага нової технології порівняно з існуючою?», «Які витрати потрібні для її впровадження?», «Яких змін слід очікувати, якщо технологія буде закуповуватись/ покриватись?»
Загалом, проведення НТА складається з таких етапів, як:
- аналіз проблеми (формулювання клінічного питання: опис технології, групи пацієнтів, компараторів, мети),
- клінічний аналіз (доказова медицина),
- економічний аналіз (співставлення клінічних результатів і вартості технології)
- аналіз впливу на бюджет (переговори: планування витрат відповідного бюджету).
Ольга Мельничук і Тетяна Коба
Михайло Арістов зауважив, що для кожної країни існують обмеження у фінансуванні охорони здоров’я. Тож головним питання оцінки технологій охорони здоров’я (ОТОЗ) на госпітальному етапі є прийняття рішень.
Стадії прийняття рішень:
- визначення проблеми,
- опис медичної проблеми,
- опис терапевтичних опцій в Україні та світі,
- клінічні протоколи та рекомендації,
- попередня клінічна оцінка,
- визначення конкурентної технології,
- аналіз перспектив фінансування.
Зокрема, у разі конкурентної технології йдеться про методи лікування, міжнародні рекомендації та національні протоколи. При цьому першим конкурентом в оцінювальній технологій повинен бути кращий доступний стандарт лікування, який може бути замінений на нову технологію. Наступним конкурентом може бути рекомендовані для оцінювання поширена методика лікування, найдешевша технологія, найефективішний метод лікування, але всі вони мають відповідати стандартам сучасної медицини.
Михайло Арістов
Як відомо, золотими стандартами клінічних випробувань є рандомізація, засліплення, порівняння зі стандартними методами лікування (плацебо), первинні кінцеві точки та адекватний розмір вибірки.
Щодо оцінки результатів, то прийняття рішень має ґрунтуватися0 виключно на наукових даних (літературні огляди, результати клінічних та обсерваційних досліджень, клінічні настанови, думка фахівців), що входять до спеціалізованих баз (Pub Med, EMBASE, Cochrane, TRIAL.GO).
Отже, адаптація ОТОЗ виховує практику застосування технологій, які мають наукову доказову базу. Досвід застосування ОТОЗ в клініках довів, що медичні працівники (лікарі та медсестри, які залучені до ОТОЗ) підвищують свою прихильність до наукових доказів у лікуванні. У клініках, де застосовують ОТОЗ, на 90% впроваджуються міжнародні та національні клінічні рекомендації з лікування.
Також доповідач розглянув деякі положення Методичних рекомендацій з питань перетворення закладів ОЗ з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства (КНП) (2017 р.) та відмітив, що оцінка технології КНП ґрунтується на таких принципах, як «технологія», «пацієнти», «організація», «бюджет».
Загалом, на госпітальному етапі ОТОЗ дозволяє вирішити, які лікарські засоби мають найкращі показники витрати/ефективність, які діагностичні реактиви мають кращі показники специфічність/чутливість, яке обладнання є кращим для лікування пацієнтів, а також які саме послуги необхідні для забезпечення кращого лікувального процесу.
Тетяна Коба проаналізувала законодавство у сфері державних закупівель та зазначила, що впровадження НТА може сприяти поступовому розширенню Переліку лікарських засобів, на які буде поширюватися референтне ціноутворення в майбутньому, та надасть державі можливість контролювати раціональне використання бюджетних коштів під час закупівель лікарських засобів, що в кінцевому підсумку має зробити для населення деякі ліки (ціна на які в нашій країні є вищою, ніж в референтних) більш доступними.
Олександра Демецька
