Законодательство

Наказ від 26.08.2005 № 426 Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби…

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ

26.08.2005                                                                                                                      N 426

м.Київ

Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 № 376 “Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)”

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення (додається).
2. Уважати такими, що втратили чинність:
2.1. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.2000 № 220 “Про затвердження Порядку проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних документів протягом дії реєстраційного посвідчення”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.10.2000 за № 685/4906 (із змінами);
2.2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.05.2001 № 163 “Про затвердження Вимог до інформації про застосування лікарського засобу“, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.05.2001 за № 434/5625 (із змінами).

3. Скасувати наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04.11.2004 № 536 “Про деякі питання щодо оформлення реєстраційних посвідчень”.

4. Установити, що даний наказ набирає чинності з 01.01.2006.

5. Директору Державного фармакологічного центру МОЗ України Чумаку В.Т.забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Рибчука В. О.
Міністр                                                                                                                 М.Є.Поліщук

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

26.08.2005                                                                                                                     № 426
Порядок
проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби,
що подаються на державну реєстрацію
(перереєстрацію, а також експертизи матеріалів про
внесення змін до реєстраційних матеріалів
протягом дії реєстраційного посвідчення

1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до Закону України “Про лікарські засоби” та постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 № 376 “Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)” з урахуванням положень Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2001/83/ЕС від 06.11.2001, 2004/24/ЕС від 31.03.2004 та Постанови Комісії ЄС № 1085/2003 від 03.06.2003.
1.2. Порядок поширюється на діючі речовини (субстанції), готові лікарські засоби (за винятком імунобіологічних препаратів, препаратів крові та плазми крові людини, лікарських домішок до харчових продуктів), а також на віднесені Міністерством охорони здоров’я України (далі – МОЗ України) інші лікарські засоби, зокрема: лікарські косметичні засоби, дезінфекційні та діагностичні засоби.

2. Визначення термінів
2.1. За суттю аналогічний лікарський препарат – лікарський препарат, який задовольняє критерії того самого кількісного та якісного складу діючих речовин або їхньої терапевтично активної частини, однієї й тієї самої лікарської форми, що й референтний препарат, відповідає вимогам тих самих або порівнюваних стандартів і є терапевтично еквівалентним щодо референтного препарату, що встановлюється за результатами дослідження біоеквівалентності або інших відповідних досліджень (in vitro, фармакологічних, токсикологічних або клінічних). Для препаратів з негайним вивільненням діючої речовини концепція аналогічності застосовується також до різних лікарських форм для орального застосування (наприклад, таблеток та капсул), які містять одні й ті самі діючі речовини.
2.2. Референтний препарат – лікарський препарат, що зареєстрований в Україні в установленому Порядку на підставі експертизи повного реєстраційного досьє і з яким порівнюється за суттю аналогічний лікарський препарат для проходження скороченої процедури реєстрації.
2.3.Імунобіологічні препарати – препарати, призначені для використання в медичній практиці з метою лікування, специфічної профілактики та діагностики інфекційних, паразитарних захворювань та алергічних станів, а також для проведення лабораторних досліджень наявності збудника інфекційних та паразитарних хвороб на об’єктах навколишнього природного середовища, які одержують шляхом культивування мікроорганізмів і клітин еукаріотів, екстракцією речовин з біологічних тканин, включаючи тканини людини, тварин та рослин (алергени), впровадження технології рекомбінантної ДНК, гібридомної технології, репродукції живих антигенів в ембріонах чи тваринах.
2.4. Гомеопатичний лікарський препарат – будь-який лікарський препарат, виготовлений із продуктів, субстанцій або складових, які називаються гомеопатичною сировиною, відповідно до процедури виготовлення гомеопатичного препарату, описаної в Державній фармакопеї України (далі – ДФУ) або Європейській фармакопеї, або в разі відсутності такого опису – у Німецькій гомеопатичній фармакопеї (GHP), Гомеопатичній фармакопеї США (HPUS), Британській гомеопатичній фармакопеї (BHP), Гомеопатичній фармакопеї Швабе.
Гомеопатичний лікарський препарат також може містити більше однієї діючої речовини.
2.5. Радіофармацевтичний препарат – будь-який лікарський препарат, який в готовому для застосування стані містить один або декілька радіонуклідів (радіоактивних ізотопів), уведених до нього з медичною метою.
2.6. Джерело радіонуклідів – будь-яка система, яка містить фіксований первинний радіонуклід, з якого утворюються вторинні радіонукліди, які витягуються шляхом елюювання або в інший спосіб та використовуються в радіофармацевтичному препараті.
2.7. Радіонуклідний набір – будь-який препарат, який повинен бути поєднаний або змішаний з радіонуклідами в готовому радіофармацевтичному препараті, як правило, перед його застосуванням.
2.8. Прекурсор радіонукліду – будь-який інший радіонуклід, призначений для введення радіоактивної мітки до іншої речовини перед її застосуванням.
2.9. Лікарські препарати, які одержують з крові або плазми крові людини – лікарські препарати на основі компонентів крові, виготовлені промисловим шляхом на державних та приватних підприємствах; такі препарати включають, зокрема, альбумін, фактори згортання крові та імуноглобуліни людського походження.
2.10. Біотехнологічний препарат лікарський препарат, вироблений з використанням генно-інженерних та гібридомних технологій
2.11. Лікарський препарат рослинного походження – будь-який лікарський препарат, який містить лише діючі речовини з однієї або більше рослинних субстанцій або один чи більше рослинних препаратів, або одну або більше рослинних субстанцій в комбінації з одним або більше рослинними препаратами.
2.12. Рослинні субстанції – усі, переважно цілі, подрібнені або порізані рослини, частини рослин, водоростей, грибів, лишайників у необробленій, зазвичай засушеній формі, але іноді свіжі. Певні витяжки з рослин, не призначені безпосередньо для лікування, також уважаються рослинними субстанціями. Рослинні субстанції чітко визначаються частиною рослини, що використовується, та її ботанічною назвою відповідно до біномної системи (рід, вид, різновид та джерело).
2.13. Рослинні препарати – препарати, одержані внаслідок обробки рослинних субстанцій шляхом витягування, дистиляції, віджимання, подрібнення, очищення, концентрації та ферментації. Вони включають потовчені або порошкоподібні рослинні субстанції, настойки, екстракти, ефірні олії, віджаті соки та оброблені витяжки.
2.14. Традиційні лікарські препарати рослинного походження – лікарські препарати, що застосовуються з медичною метою понад 30 років у світі, у тому числі понад 15 років в Україні, для яких не можна застосувати спрощену процедуру реєстрації у зв’язку з відсутністю достатніх даних наукової літератури, які підтверджують добре вивчене медичне застосування з визнаною ефективністю та задовільним ступенем безпечності; при цьому препарати повинні відповідати якісним стандартам, установленим ДФУ або Європейською фармакопеєю, або Фармакопеєю США.
2.15. Добре вивчене медичне застосування означає, що медичне застосування активної (их) речовини (речовин), що входить до складу лікарського препарату, добре вивчене, визнані її ефективність та задовільний ступінь безпечності (що підтверджено докладними бібліографічними посиланнями на опубліковані наукові дані) і минуло не менше 10 років від моменту першого систематичного документованого застосування речовини (речовин) в Україні.
2.16. Виробництво лікарських засобів діяльність, пов’язана з серійним випуском лікарських засобів, яка включає всі або хоча б одну зі стадій технологічного процесу у тому числі процеси фасування, пакування і маркування, контроль якості в процесі виробництва, контроль якості готової продукції.
2.17. Державна реєстрація лікарського засобу – процедура, яка проводиться відповідно до вимог чинного законодавства та цього Порядку з метою надання дозволу для медичного застосування лікарського засобу.
2.18. Державна перереєстрація лікарського засобу – процедура, яка проводиться відповідно до вимог чинного законодавства та цього Порядку з метою подовження дозволу для медичного застосування лікарського засобу.
2.19. Побічна реакція (побічний ефект) – ненавмисна або шкідлива реакція на лікарський препарат, яка спостерігається при клінічних випробуваннях препарату або при медичному застосуванні зареєстрованого препарату.
2.19.1. Періодично оновлювані звіти з безпечності – звіти з безпечності застосування лікарського препарату, які складаються з певною періодичністю у порядку, визначеному МОЗ України.
2.19.2. Дослідження безпечності в післяреєстраційний період – фармако-епідеміологічне дослідження або клінічні випробування, які проводяться відповідно до умов видачі реєстраційного посвідчення з метою ідентифікації або кількісної оцінки ризику щодо безпечності зареєстрованого лікарського препарату.
2.20. Виробник лікарського засобу – юридична особа, яка здійснює хоча б один з етапів виробництва лікарського засобу, включаючи пакування.
2.21. Заявник (власник реєстраційного посвідчення) – юридична або фізична особа, яка несе відповідальність за ефективність, якість та безпечність лікарського засобу в порядку, визначеному чинним законодавством (далі – заявник).
2.22. Реєстраційні матеріали (реєстраційне досьє) – комплект документів, які стосуються матеріалів доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарського засобу та їх експертиз; фармакопейної статті або матеріалів щодо методів контролю якості лікарського засобу, проекту технологічного регламенту або відомостей про технологію виробництва; зразків лікарського засобу та його упаковки; інших матеріалів, які характеризують ефективність, безпечність та якість лікарського засобу, передбачених цим Порядком.
2.23. Біоеквівалентність – два лікарських засоби біоеквівалентні, якщо вони є фармацевтично еквівалентними або фармацевтично альтернативними і якщо їхня біодоступність після введення в одній і тій самій молярній дозі подібні до такого ступеня, що ефекти цих препаратів щодо ефективності та безпечності будуть однаковими.
2.24. Біодоступність – швидкість і ступінь, з якими діюча речовина або її активний компонент абсорбується (всмоктується) з лікарської форми і стає доступною у місці дії.
2.25. Назва лікарського препарату – назва, дана лікарському препаратові, яка може бути вигаданою заявником (виробником), загальноприйнятою або науковою, поряд з назвою торгової марки або фірми-виробника; назва, вигадана виробником, не повинна бути подібною до загальноприйнятої назви.
2.25.1. Загальноприйнята назва – це міжнародна непатентована назва (далі – МНН), рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров’я (далі – ВООЗ), або, за відсутності такої, звичайна загальноприйнята назва.
2.26. Сила дії лікарського препарату – уміст активної (их) речовини (речовин) у кількісному вираженні на одиницю дози або одиницю об’єму, або одиницю маси відповідно до лікарської форми.
2.27. Первинна упаковка – контейнер або інша форма упаковки, яка безпосередньо контактує з лікарським препаратом.
2.28. Вторинна упаковка – упаковка, у яку вміщена первинна упаковка.
2.29. Продукція “in bulk” – будь-який лікарський засіб, який пройшов всі стадії технологічного процесу, за винятком стадії фасування та/або кінцевого пакування і маркування.
2.30. Л исток-вкладиш – аркуш, який містить офіційно затверджену інструкцію для медичного застосування лікарського препарату та супроводжує лікарський препарат.
2.31. Ризик для здоров’я – усі ризики, пов’язані з якістю, безпечністю та ефективністю лікарського препарату.
2.32. Експертиза матеріалів на лікарський засіб – це перевірка, аналіз та спеціалізована оцінка реєстраційних матеріалів та матеріалів додаткових експертиз (випробувань) лікарського засобу з метою підготовки вмотивованих висновків для прийняття рішення про його державну реєстрацію (перереєстрацію) або відмову в державній реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу.
2.33. Зміни, які можуть мати місце протягом дії реєстраційного посвідчення – запропоновані заявником зміни, які стосуються зареєстрованого (перереєстрованого) лікарського засобу.
2.34. Експертиза змін – це експертиза наданих заявником матеріалів, які обґрунтовують пропоновані зміни, результатом якої є рекомендація МОЗ України про внесення змін або доповнень до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб або його нову реєстрацію.
2.35. Висновок Державного фармакологічного центру МОЗ України (далі – Центр) щодо ефективності, безпечності та якості лікарського засобу – це результат експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб з наданням рекомендацій щодо його державної реєстрації (перереєстрації), експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення з рекомендацією про потребу внесення змін чи доповнень до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб або його нову реєстрацію.
2.36. Реєстраційне посвідчення – документ, який видається заявнику і є дозволом для медичного застосування лікарського засобу в Україні.
2.37. Реєстраційний номер – кодова позначка, яка присвоюється лікарському засобу при державній реєстрації і зберігається за лікарським засобом незмінною на весь період перебування лікарського засобу на фармацевтичному ринку України.
Зміст інших термінів, що використовуються у цьому Порядку, відповідає визначеним законодавством України та прийнятим у світовій практиці.

3. Порядок проведення експертизи лікарського засобу, що подається на державну реєстрацію (перереєстрацію)
3.1. Проведенню експертизи може передувати надання Центром безкоштовних консультацій з питань державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, а також внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення.
3.2. Проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб, що подається на державну реєстрацію (перереєстрацію), уключає такі етапи:
3.2.1. Попередню експертизу, метою якої є перевірка відповідності наданих реєстраційних матеріалів типу заяви, з’ясування їх відповідності установленим вимогам з точки зору повноти за обсягом та правильності їх оформлення.
3.2.2. Спеціалізовану оцінку реєстраційних матеріалів та результатів додаткових експертиз (випробувань) лікарського засобу з метою складання вмотивованого висновку щодо ефективності, безпечності та якості лікарського засобу.
3.3. Для проведення експертизи заявник подає до Центру:
– заяву про проведення експертизи матеріалів щодо державної реєстрації лікарського препарату, а також змін до реєстраційних документів, що потребують нової реєстрації лікарського препарату (додаток 1);
– заяву про проведення експертизи матеріалів щодо державної реєстрації активних (діючих) речовин (субстанцій) (додаток 16);
– заяву для державної перереєстрації лікарського засобу (додаток 14).
До заяви додаються реєстраційні матеріали згідно з вимогами пункту 6 цього Порядку.
Між Центром та заявником укладається договір про проведення експертизи, вартість якої визначається у встановленому порядку залежно від типу заяви та є однаковою для всіх суб’єктів господарювання (резидентів та не резидентів).
3.4. Центр здійснює попередню експертизу наданих матеріалів у термін до 15 календарних днів з моменту надходження заяви. За результатами попередньої експертизи Центр надає заявнику письмову відповідь.
3.5. При негативних результатах попередньої експертизи Центр письмово повідомляє заявнику про те, що реєстраційне досьє не може бути прийняте до розгляду, указавши підстави, або одноразово запитує у заявника додаткові або відсутні дані та/або інформацію, необхідні для забезпечення відповідності реєстраційного досьє вимогам, встановленим цим Порядком.
Заявник має доопрацювати реєстраційне досьє згідно із зауваженнями Центру в термін до 90 календарних днів у разі реєстрації або в термін до 15 календарних днів у разі перереєстрації. Час, потрібний для доопрацювання, не входить до терміну проведення експертизи.
Якщо заявник протягом визначеного терміну не надає Центру доопрацьованих матеріалів або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для їх доопрацювання, а також якщо надані заявником додаткові або відсутні дані та/або інформація не забезпечують відповідності реєстраційного досьє встановленим вимогам, то лікарський засіб знімається з розгляду. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику.
При цьому реєстраційний збір та вартість проведення експертних робіт заявникові не повертаються. Надалі, на бажання заявника, матеріали подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу в установленому Порядку.
3.6. У разі позитивних висновків за результатами попередньої експертизи реєстраційні матеріали підлягають спеціалізованій оцінці.
3.7. Центр направляє на експертизу до Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення (далі – Служба) проект технологічного регламенту або відомості про технологію виробництва лікарського засобу. Висновки за результатами експертизи проекту технологічного регламенту або відомостей про технологію виробництва лікарського засобу з рекомендацією щодо їх погодження Служба надсилає до Центру.
3.8. У ході проведення спеціалізованої оцінки реєстраційних матеріалів з метою одержання додаткових даних щодо ефективності, безпечності та якості лікарського засобу Центр може запитати в заявника відповідні додаткові матеріали. Час, потрібний для їх підготовки, не входить до терміну проведення експертизи.
Якщо заявник протягом 90 календарних днів не надсилає запитаних додаткових матеріалів або листа з обґрунтуванням термінів, потрібних для їх підготовки, то лікарський засіб знімається з розгляду. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику. При цьому реєстраційний збір та вартість проведення експертних робіт заявникові не повертаються. Надалі, на бажання заявника, матеріали подаються на державну реєстрацію лікарського засобу в установленому Порядку.
3.9. У разі потреби Центром здійснюються додаткове випробування лікарських засобів та/або додаткова експертиза реєстраційних матеріалів у порядку, визначеному МОЗ України.
Додаткова експертиза (випробування) здійснюється після оплати її вартості, установленої договором між заявником та суб’єктом, який проводить таку експертизу (випробування). Матеріали за результатами проведеної роботи надсилаються до Центру.
Час, потрібний для проведення додаткової експертизи (випробувань), та її вартість не входять до терміну і вартості експертних робіт.
3.10. За результатами експертизи лікарського засобу Центр складає вмотивовані висновки щодо його ефективності, безпечності та якості і рекомендує або не рекомендує лікарський засіб до державної реєстрації (перереєстрації), рекомендує до затвердження інструкцію для медичного застосування, фармакопейну статтю або методи контролю якості лікарського засобу.
Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику в десятиденний термін.
3.11. Лікарський засіб не може бути рекомендований до державної реєстрації, якщо за результатами експертизи встановлено, що:
а) лікарський препарат шкідливий для здоров’я за звичайних умов його застосування;
б) його терапевтична ефективність відсутня чи недостатньо обґрунтована заявником;
в) якісний та кількісний склад препарату не відповідає заявленому в документах;
г) відомості та документація, що додаються до заяви, не відповідають вимогам пунктів 6.1 та 6.3 цього Порядку.
3.12. За наявності об’єктивних та обґрунтованих причин і у випадках, викладених у частині 4 (G) додатка 4 до цього Порядку, після консультацій із заявником лікарський засіб може бути рекомендований до державної реєстрації за умови додержання заявником певних особливих зобов’язань:
продовжувати дослідження щодо лікарського засобу після реєстрації;
повідомляти про побічні реакції на лікарський препарат.
3.13. Лікарський засіб не може бути рекомендований до державної перереєстрації, якщо під час проведення експертизи реєстраційних матеріалів установлено, що вони не відповідають сучасному науково-технічному рівню; одержано нові дані, що свідчать про переважання ризику від застосування лікарського засобу над очікуваною користю.
Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику в десятиденний термін.
3.14. У разі незгоди з рішенням Центру за результатами експертизи заявник може подати до Центру апеляцію протягом 30 календарних днів з моменту одержання рішення. Відповідні матеріали для обґрунтування апеляції мають бути надані заявником до Центру протягом 30 календарних днів після подання апеляції.
Центр здійснює експертизу наданих заявником матеріалів у термін до 60 календарних днів з моменту їх одержання з метою винесення відповідного рішення. Рішення з відповідним обґрунтуванням надсилається заявнику в письмовій формі.
Заявник має право оскаржити рішення Центру в установленому чинним законодавством порядку.

4. Порядок експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб
4.1. Протягом строку дії реєстраційного посвідчення заявник несе відповідальність за ефективність, безпечність та якість зареєстрованого (перереєстрованого) лікарського засобу, уживає заходів для підвищення науково-технічного рівня виробництва та гарантій якості зареєстрованого лікарського засобу, які встановлюються в Україні, у тому числі шляхом внесення змін до реєстраційних документів.
За характером зміни класифікують на:
зміни типу І (ІА або ІБ) – незначні зміни, перелік яких викладений в додатку 5 до цього Порядку;
зміни типу ІІ – значні зміни, які не можуть розглядатися як незначні або розширення застосування, а також не стосуються передання усіх прав щодо зареєстрованого лікарського засобу (реєстраційного посвідчення) іншому заявнику.
До змін типу ІІ належать “обмеження щодо безпечності”: тимчасові зміни у зв’язку з одержанням нової інформації щодо безпечності застосування лікарського засобу, інформації щодо одного чи більше пунктів інструкції для медичного застосування: показання, дозування, протипоказання, застереження і період відміни.
Розширення застосування – це зміни, що відповідають умовам, викладеним у додатку 6 до цього Порядку, і для яких незалежно від того чи відбувається зміна назви лікарського засобу порівняно із уже зареєстрованим, застосовується процедура, передбачена для проведення державної реєстрації.
4.2. Експертизі підлягає кожна конкретна зміна навіть за умови одночасного їх унесення.
4.3. Для проведення експертизи матеріалів про внесення змін заявник подає до Центру заяву встановленого зразка:
для змін типу І або ІІ – додаток 7;
для змін, що потребують нової реєстрації, – додаток 1.

До заяви додаються:
матеріали, які обґрунтовують унесення змін;
відповідні матеріали з поправками, унесеними відповідно до заяви;
доповнені або оновлені існуючі експертні звіти (огляди, висновки) з урахуванням змін.

4.3.1. У разі внесення змін типу ІА або ІБ заява повинна стосуватися лише однієї зміни типу ІА або ІБ. У разі одночасного внесення декількох змін типу ІА або ІБ окрема заява подається щодо кожної зміни, яка повинна містити посилання на інші заяви про внесення змін.
У разі, якщо зміна типу ІА призводить до інших послідовних змін типу ІА, одна заява може включати всі послідовні зміни разом з описом відповідностей між такими послідовними змінами типу ІА.
У разі, якщо зміна типу ІБ призводить до інших послідовних змін типу ІА або ІБ, одна заява може включати всі послідовні зміни разом з описом відповідностей між такими послідовними змінами типу І.
Якщо зміни потребують послідовної перевірки інструкції для медичного застосування , маркування, це вважається частиною змін.
4.3.2. У разі внесення значних змін типу ІІ заява повинна стосуватися лише однієї зміни типу ІІ. Якщо необхідно внести декілька змін типу ІІ, окрема заява повинна подаватися щодо кожної зміни; кожна така заява повинна містити посилання на іншу заяву.
У разі, якщо зміна типу ІІ призводить до інших послідовних змін типу ІІ, одна заява може включати всі послідовні зміни разом з описом відповідностей між такими послідовними змінами типу ІІ.
Якщо зміни потребують послідовної перевірки інструкції для медичного застосування, маркування, це вважається частиною змін.

4.3.3. Якщо заявник у разі загрози здоров’ю людей уводить обмеження щодо безпечності, він повинен негайно повідомити про це Центр у будь-який спосіб. Якщо Центр не матиме заперечень протягом 24 годин після одержання такої інформації, обмеження щодо безпечності вважаються прийнятими.

Обмеження щодо безпечності діють протягом часу, погодженого з Центром.
Заява про зміни, пов’язані з обмеженнями щодо безпечності, повинна бути подана до Центру негайно, але не пізніше 15 днів з моменту початку введення обмежень щодо безпечності в супроводі відповідної документації.
4.4. Експертиза пропозицій щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів проводиться у Центрі після оплати її вартості, установленої договором між заявником та Центром.
4.5. Експертиза матеріалів про внесення змін складається з таких етапів:
попередньої експертизи матеріалів, метою якої є перевірка відповідності наданих матеріалів заявленому типу змін, повноти і правильності їх оформлення і яка триває протягом 15 календарних днів з моменту подання заяви;
спеціалізованої оцінки матеріалів про внесення змін.
4.6. У разі позитивних висновків за результатами попередньої експертизи матеріали про внесення змін підлягають спеціалізованій оцінці в Центрі.
4.7. У разі негативних висновків за результатами попередньої експертизи Центр повідомляє про це заявнику письмово і надає відповідне обґрунтування. При цьому вартість проведення експертних робіт заявникові не повертається. Надалі, на бажання заявника, матеріали про внесення змін до реєстраційних документів протягом дії реєстраційного посвідчення подаються в установленому порядку.
4.8. Під час проведення спеціалізованої оцінки матеріалів про внесення змін з метою одержання додаткових даних щодо впливу змін на ефективність, безпечність та якість лікарського засобу Центр може одноразово запитати в заявника додаткові матеріали. Час, потрібний для їх підготовки, не входить до терміну проведення спеціалізованої оцінки.
Якщо заявник протягом 60 календарних днів не надсилає запитаних додаткових матеріалів або листа з обґрунтуванням термінів, необхідних для їх підготовки, то Центр приймає рішення про відмову в унесенні змін. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику. При цьому вартість проведення експертних робіт заявнику не повертається. Надалі, на бажання заявника, матеріали про внесення змін можуть бути подані в установленому Порядку.
4.9. За результатами експертизи матеріалів про внесення змін Центр надає рекомендації щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів або нової реєстрації лікарського засобу в установленому Порядку.
Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє заявнику.

5. Терміни проведення експертизи

5.1. Не більше 210 календарних днів, починаючи з дати офіційного прийняття заяви на державну реєстрацію, триває експертиза матеріалів щодо лікарського препарату, який подається на державну реєстрацію за повною і незалежною заявою/автономною заявою.

5.2. Не більше 90 календарних днів , починаючи з дати офіційного прийняття відповідної заяви, триває експертиза матеріалів щодо:
лікарських препаратів, які подаються на державну реєстрацію відповідно до інших типів заяв, визначених у додатку 1 до цього Порядку;
активних (діючих) речовин (субстанцій);
лікарських препаратів, що подаються на державну перереєстрацію.

5.3. Не більше 60 календарних днів після надходження до Центру відповідної заяви триває експертиза матеріалів про внесення змін до реєстраційних документів типу І або ІІ.
Цей період може бути скорочений через терміновість питання, якщо зміни стосуються безпечності застосування лікарського препарату.

5.4. До термінів експертних робіт, перелічених у підпунктах 5.1, 5.2 та 5.3, не входить час, коли матеріали були на доопрацюванні в заявника, а також час проведення додаткових експертиз (випробувань).

6. Основні вимоги до реєстраційних матеріалів
6.1. Реєстраційні матеріали, які супроводжують заяву, повинні містити відомості та документи з таких питань:
а) назви (найменування), місцезнаходження виробника та заявника;
б) назви лікарського засобу;
в) відомостей про якісні та кількісні характеристики всіх складових речовин лікарського засобу з використанням узвичаєної термінології, без приведення емпіричної хімічної формули, але із зазначенням міжнародної непатентованої назви, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я;
г) проекту технологічного регламенту або відомостей про технологію виробництва лікарського засобу;
ґ) терапевтичних показань, протипоказань та побічних реакцій;
д) відомостей про дозування, лікарську форму, спосіб застосування, передбачуваний термін зберігання;
е) обґрунтування причин для вжиття застережних заходів та заходів безпеки при зберіганні лікарського препарату, його введенні пацієнтам та видаленні відходів лікарського препарату із зазначенням наявності будь-якої потенційної небезпеки, яку лікарський препарат може становити для навколишнього середовища (у разі необхідності);
є) опису методів контролю якості лікарського засобу, які використовуються виробником (якісний та кількісний аналіз складових речовин і готової продукції);
ж) матеріалів доклінічного вивчення і клінічних випробувань лікарського засобу;
з) проекту короткої характеристики препарату, інструкції для медичного застосування лікарського препарату разом з одним або декількома зразками лікарського препарату або макетом його первинної та вторинної упаковок, вимоги до яких викладені в додатках 8-10 до цього Порядку;
и) копії ліцензії на виробництво лікарського засобу або документа, виданого уповноваженим органом країни виробника, який свідчить про наявність у виробника ліцензії на виробництво;
і) копії реєстраційного посвідчення з країни заявника та/або виробника, перелік країн, де даний лікарський препарат зареєстрований (перереєстрований), разом з переліком тих країн, до яких подана і в яких розглядається заява. Копія короткої характеристики лікарського препарату, затверджена уповноваженим органом країни заявника (за наявності). Докладні відомості про всі відмови у видачі реєстраційного посвідчення та причини, на підставі яких винесено таке рішення.
Зазначені відомості необхідно регулярно поновлювати.

6.2. Матеріали щодо державної реєстрації джерела радіонуклідів повинні також містити таку інформацію та характеристики:
загальний опис системи разом з докладним описом компонентів системи, які можуть вплинути на склад та якість препарату із вторинних нуклідів;
якісні та кількісні характеристики елюату або сублімату.

6.3. Від заявника не вимагається надання результатів токсикологічних та фармакологічних випробувань або результатів клінічних випробувань, якщо він може надати один з таких доказів:

6.3.1. Лікарський препарат є за суттю аналогічним до вже зареєстрованого в Україні референтного лікарського препарату і заявник вже зареєстрованого референтного лікарського препарату згоден з тим аби при вивченні заяви про аналогічний лікарський препарат були використані дані фармакологічних, токсикологічних та/або клінічних випробувань, які містяться в реєстраційних матеріалах на референтний лікарський препарат;

6.3.2. Медичне застосування речовини або речовин, які входять до складу лікарського препарату, добре вивчене, визнана їх ефективність та задовільний ступінь безпечності (шляхом надання докладних бібліографічних посилань на опубліковані наукові дані);

6.3.3. Лікарський препарат є за суттю аналогічним до референтного лікарського препарату, який був зареєстрований в Україні в установленому порядку.

6.4. Якщо за суттю аналогічний лікарський препарат призначений для іншого терапевтичного застосування, ніж інші лікарські препарати, які перебувають у продажу, або для іншого способу введення, або для приймання в іншій дозі, необхідно надавати результати відповідних токсикологічних, фармакологічних та/або клінічних випробувань.

6.5. Якщо лікарські препарати містять у своєму складі відомі інгредієнти, які раніше не застосовувались у даному сполученні з терапевтичною метою, то необхідно надати результати токсикологічних, фармакологічних або клінічних випробувань, що належать до цього сполучення; при цьому немає необхідності надавати посилання, які стосуються кожного інгредієнта окремо;

6.6. Якщо лікарські препарати є гомеопатичними лікарськими препаратами, які відповідають умовам додатка 11 до цього Порядку, або традиційними лікарськими препаратами рослинного походження, які відповідають умовам додатка 12 до цього Порядку і перелік яких визначає МОЗ України, від заявника не вимагаються наукові клінічні дані. При цьому матеріали щодо якісних аспектів лікарського препарату повинні бути надані в повному обсязі, а також у разі виникнення сумнівів щодо його безпечності на запит Центру повинні надаватися дані, необхідні для оцінки безпечності лікарського препарату.

6.7. Якщо відповідно до підпункту 6.3.2 надані бібліографічні посилання на опубліковані дані, додаток 4 застосовується аналогічним чином.

6.8. Реєстраційні матеріали структуруються відповідно до додатків 2 або 3 до даного Порядку на вибір заявника. При цьому обов’язковим є посилання на застосовувану версію загального технічного документа.

6.9. Обсяг реєстраційних матеріалів на лікарські препарати, що подаються на державну реєстрацію, визначається типом заяви (додаток 1).

6.10. Обсяг реєстраційних матеріалів щодо діючих речовин (субстанцій), лікарських препаратів, що подаються на перереєстрацію, визначений у додатках 13 та 15 до цього Порядку

6.11. Реєстраційні матеріали подаються до Центру в трьох примірниках українською або російською, або англійською мовою.
У разі подання матеріалів англійською мовою у перекладі на українську або російську мову додатково надаються матеріали, перелічені в частині І додатка 2 або модулі 1 додатка 3 до цього Порядку, інформація, передбачена модулем 2 додатка 3 до цього Порядку, методи аналізу якості готового лікарського засобу (у разі реєстрації субстанції – методи аналізу якості субстанції), технологічний регламент або відомості про технологію виробництва.
Вимоги до короткої характеристики лікарського препарату, інструкції для медичного застосування, зразків етикеток з відповідним маркуванням визначені у додатках 8-10 до цього Порядку.
Заява про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу, заява про внесення змін до реєстраційних документів протягом дії реєстраційного посвідчення додатково подається на електронному носії (дискета 3,5″, Windows, Word 6.0/95 або пізніша версія або в іншому форматі за домовленістю із Центром).
У разі рекомендації лікарського засобу до державної реєстрації (перереєстрації), рекомендації щодо внесення змін до відповідних розділів реєстраційних матеріалів, які стосуються короткої характеристики препарату, інструкції для медичного застосування, методів аналізу якості, останні подаються на електронному носії.

7. Порядок розрахунків

7.1. Оплаті заявником підлягає попередня експертиза та спеціалізована оцінка матеріалів для державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу, додаткова експертиза (випробування), експертиза пропозицій щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів.

7.2. Оплата вищезазначених робіт проводиться за умовами договору між заявником та Центром або між заявником та суб’єктом, який проводить додаткову експертизу (випробування).
Директор Державного фармакологічного

Центру МОЗ України                                                                                             В.Т.Чумак