Законодательство

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо узгодження деяких норм податкового і митного законодавства № 10452 від 11.05.2012

Проект

вноситься народним депутатом України

 

 

_______________Хомутинніком В.Ю.

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України

щодо узгодження деяких норм податкового і митного законодавства

 

Верховна Рада України   постановляє:

І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13—17, ст. 112) такі зміни:

1. У пункті 1.2 статті 1:

слова “ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом” замінити словами “ввізним, вивізним, сезонним митом, особливими видами мита”.

1. У пункті 3.1 статті 3:

слова “ввізним або вивізним” замінити словами “ввізним, вивізним, сезонним митом, особливими видами мита”.

1. У пункті 14.1 статті 14:

абзац другий підпункту 14.1.41 виключити;

підпункт 14.1.102 викласти у такій редакції:

“14.1.102. магазин безмитної торгівлі – заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України”;

підпункт 14.1.242 виключити;

підпункт 14.1.253 викласти у такій редакції:

“14.1.253 ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України – сукупність дій, пов’язаних із  переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку”;

підпункт 14.1.254 викласти у такій редакції:

“14.1.254. умовне звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком у разі ввезення товарів на митну територію України – звільнення (умовне повне або умовне часткове) від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму, встановлених Митним кодексом України”;

1. У статті 41:

у підпункті 41.1.2 пункту 41.1 слово “спеціальної” замінити словом “вільної”;

у пункті 41.2 слова “визначається цим Кодексом” замінити  словами “визначається цим Кодексом, Митним кодексом України”.

1. У пункті 43.1 статті 43 після слів “відповідно до цієї статті” доповнити словами “та/або статті 301 Митного кодексу України”.
2. У пункті 54.4 статті 54 слово “спеціальної” замінити словом “вільної”.
3. У пункті 57.2 статті 57 слова “визначені в цьому Кодексі” замінити словами “визначені в цьому Кодексі, статті 297 Митного кодексу України”.
4. Пункт 132.1 статті 132 доповнити абзацом третім такого змісту:

“Під час здійснення перевезень на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання претензії гарантійним об’єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку претензія залишається неврегульованою.”

1. У підпункті 6 пункту 180.1 статті 180 цифру “172”замінити цифрою “184”.
2.  У пункті 185.1 статті 185:

підпункти “в” – “г” викласти у такій редакції:

“в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України”;

підпункти “ ґ ” – “д” виключити;

доповнити пункт абзацом наступного змісту:

“З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України”.

11. Пункт 187.8 статті 187 доповнити другим абзацом наступного змісту:

“У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов’язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.”

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім.

12. Статтю 189 доповнити пунктом 189.13 наступного змісту:

“189.13. в разі постачання на території України готової продукції, у тому числі, отриманої як оплата за постачання послуг з переробки, база оподаткування визначається згідно із статтею 188 цього Кодексу.”

1. У статті 190:

пункт 190.1 викласти у такій редакції:

“190.1. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначена відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України перерахунок іноземної валюти в національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась – на день визначення податкових зобов’язань.”;

доповнити статтю пунктом 190.3 такого змісту:

“190.3. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу”.

1. Статтю 191 викласти у такій редакції:

“Стаття 191. Особливості визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі та для товарів, які ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.

191.1. Особливості визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес – відправленнях, у несупроводжуваному багажі.

191.1.1. У разі ввезення фізичними особами товарів, визначених статтею 370 Митного кодексу України, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 300 євро базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.

191.1.2. У разі ввезення фізичними особами товарів, визначених статтею 370 Митного кодексу України, в депешах, наступних за першою, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, які ввозяться   в депешах, наступних за першою.

191.1.3. У разі ввезення фізичними особами товарів, визначених статтею 370 Митного кодексу України від відправників,  наступних після першого, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, які ввозяться від відправників,  наступних після першого.

191.1.4. У разі ввезення фізичними особами інших товарів, крім визначених статтею 370 Митного кодексу України, базою оподаткування є їх сумарна фактурна вартість.

191.1.5. У разі ввезення юридичними особами зразків товарів, у кількості понад трьох одиниць одного найменування, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість четвертого та наступних зразків товарів.

191.1.6. У разі ввезення юридичними особами зразків товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 300 євро, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.

191.1.7. У разі ввезення юридичними особами зразків товарів, в депешах, наступних за першою, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, які ввозяться   в депешах, наступних за першою;

191.1.8. У разі ввезення юридичними особами зразків товарів від відправників, наступних після першого базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, які ввозяться від відправників, наступних після першого.

191.1.9. У разі ввезення юридичними особами інших товарів, крім тих, що визначені зразками товарів, базою оподаткування є їх сумарна фактурна вартість.

191.1.10. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес – відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання митному органу документу який використовується замість митної декларації.

191.1.11. При визначенні бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес – відправленнях, у несупроводжуваному багажі перерахунок іноземної валюти в національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання документу який використовується замість митної декларації. У разі якщо документ який використовується замість митної декларації не подавався, – на день визначення податкових зобов’язань.

191.2 Особливості визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.

191.2.1. У разі ввезення товарів на митну територію України (за винятком підакцизних) частіше одного разу протягом однієї доби, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, ввезених у наступному після першого ввезенні протягом однієї доби.

При цьому норми підпунктів 191.2.2. – 191.2.4. цього пункту не застосовуються.

191.2.2. У разі ввезення товарів на митну територію України (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро.

191.2.3. У разі ввезення товарів на митну територію України (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро через інші пункти пропуску через державний кордон України, ніж відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро.

191.2.4. У разі ввезення товарів на митну територію України (за винятком підакцизних) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких перевищує50 кг, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує50 кг.

191.3. Фактурна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі,  фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі визначається відповідно до статті 368 Митного кодексу України.

У пункті 195.1 статті 195:

підпункт 195.1.1 викласти у такій редакції:

“195.1.1. вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.”.

абзаци одинадцятий – тринадцятий підпункту 195.1.2 викласти у такій редакції:

“ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. У разі подальшого вивезення таких товарів за межі митної території України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).

Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену Законом”.

1. У пункті 196.1 статті 196:

підпункти 196.1.12 та 196.1.13 викласти у такій редакції:

“196.1.12. ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро;

196.1.13. ввезення на митну територію України у несупроводжуваному багажі, на адресу одного одержувача (фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях товарів, визначених статтею 370 Митного кодексу України, фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро;

ввезення на митну територію України у несупроводжуваному багажі, на адресу одного одержувача (юридичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях зразків товарів у кількості до 3 одиниць одного найменування, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро;

ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент:

1000 євро, що ввозяться фізичними особами через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення,

500 євро та/або сумарна вага яких не перевищує50 кг, що ввозяться фізичними особами через інші пункти пропуску через державний кордон України, ніж відкриті для повітряного сполучення.”

1.  У статті 197:

у підпункті 197.1.26 пункту 197.1 статті 197 цифру “172”замінити цифрою “184”;

доповнити статтю пунктом 197.20 такого змісту:

“197.20. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України фізичними особами товарів, визначених пунктом 10 статті 374 Митного кодексу України”.

1.  Пункт 200.8 статті 200 викласти у такій редакції:

“200.8. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі, якщо митне оформлення товарів, що були вивезені за межі митної території України здійснювалось з використанням електронної митної декларації, то така електронна митна декларація надається органом державної митної служби органу державної податкової служби у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, встановленому законом”.

1. Статті 204 – 205 виключити.
2. Статтю 206 викласти у такій редакції:

“Стаття 206. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України в залежності від обраного митного режиму.

206.1. При ввезенні товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

206.2 Операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, крім операцій:

206.2.1. з ввезення товарів зі звільненням від оподаткування податком відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України;

206.2.2. з ввезення із звільненням від оподаткування податком товарів, які були поміщені у митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України:

у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, встановлених Митним кодексом України;

у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань.

206.2.3. з ввезення з частковим звільненням від оподаткування податком товарів, які були поміщені:

у митний режим переробки за межами митної території України (за винятком зазначених у пункті 206.2.2. цієї статті) та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України. Сплаті підлягає позитивна різниця між сумами податку, розрахованими виходячи із бази оподаткування продуктів переробки та бази оподаткування товарів, які були вивезені за межі митної території України для переробки, визначеними за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу;

у митний режим переробки на митній території України. Сплаті підлягає сума податку, розрахована виходячи із бази оподаткування, визначеної за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу, товарів, які були ввезені на митну територію України для переробки.

206.3. Операції з ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування податком, крім операцій з ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України, які оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу.

206.4. Операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1. пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.

206.5. Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування податком, крім операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України, які оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1. пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.

206.6. До операцій із ввезення товарів у митному режимі транзиту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 17 Митного кодексу України.

206.7 До операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком або умовне часткове звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України:

206.7.1. умовне повне звільнення від оподаткування податком застосовується до товарів та у порядку, визначених статтею 105 Митного кодексу України;

206.7.2. умовне часткове звільнення від оподаткування податком застосовується до товарів та у порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України. Сплачені суми податку включаються у платника податку до складу сум податку, що відносяться до податкового кредиту у звітному (податковому) періоду, в якому було сплачено податок.

206.8. До операцій із вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України.

206.9. До операцій з вивезення товарів з митної території України на митний склад та до операцій з ввезення товарів із-за меж митної території України на митний склад застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 Митного кодексу України.

206.10. Операції з товарами, поміщеними у митний режим вільної митної зони оподатковуються у такому порядку:

206.10.1. операції з вивезення товарів з митної території України до вільної митної зони оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1. пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу;

206.10.2. до операцій з ввезення товарів із-за меж митної території України до вільної митної зони застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 21 Митного кодексу України;

206.10.3. операції з ввезення на митну територію України продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, здійснюється із сплатою податку за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу та процентів, що підлягали б сплаті у разі перенесення строків сплати податку у зв’язку з наданням розстрочення або відстрочення його сплати  відповідно до статті 100 Податкового кодексу України.

206.11. Операції з товарами, поміщеними у митний режим безмитної торгівлі оподатковуються податком у такому порядку:

206.11.1. До операцій з ввезення товарів із-за меж митної території України у магазин безмитної торгівлі застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 22 Митного кодексу України.

206.11.2. Операції з вивезення товарів з митної території України у магазин безмитної торгівлі оподатковується податком відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.

206.12 До операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України.

206.13. До операції із вивезення товарів з митної території України у митному режимі переробки за межами митної території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 24 Митного кодексу України.

206.14. До операцій із ввезення товарів у митному режимі знищення або руйнування застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 25 Митного кодексу України.

206.15. Операції із ввезення товарів у митному режимі відмови на користь держави звільняються від оподаткування податком.

206.16. У разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або закінчення строків знаходження товарів в таких митних режимах, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане таке звільнення та пеню, нараховану відповідно до  статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання умовного звільнення від оподаткування.

1.  У пункті 213.3 статті 213:

перше речення підпункту 213.3.3 викласти у редакції:

“213.3.3. ввезення підакцизних товарів (продукції) із-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України, реімпорту, вільної митної зони”;

у підпункті 213.3.7 слово “законом” замінити словами “Митним кодексом України”.

1.  Пункт 218.3 статті 218 викласти у такій редакції:

“218.3. У разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або закінчення строків знаходження товарів в таких митних режимах, суми податку, що підлягають сплаті, визначаються, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діяли на момент подання митної декларації при розміщенні у відповідний режим. При цьому, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов’язана сплатити таку суму та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення від оподаткування”.

1. Статтю 219 виключити.
2. У підрозділі 2 розділу ХХ “Перехідні положення”:

у підпункті “а” пункту 3:

слово “постачання” замінити словом “ввезення на митну територію України”;

слова ”пункті ”я” частини першої статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф” редакції Закону України від 19 травня 2009 року № 1342-VI)” замінити цифрами та словами “підпункті 4 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України”;

другий абзац пункту 4 викласти у такій редакції:

“ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, крім підакцизних, що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 2 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України”;

у пункті 7:

абзац другий викласти у такій редакції:

“операції з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 1 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України, для використання у власній виробничій діяльності”;

у абзаці третьому слова “пунктом “о” частини першої статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф” замінити словами “підпунктом 1 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України”;

абзац перший  пункту 9 викласти у редакції:

“9. До 1 вересня 2012 року податок на додану вартість не справляється під час увезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, які звільняються від оподаткування ввізним митом згідно з нормами абзацу четвертого підпункту 3 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України”;

у абзаці другому пункту 19 слова “пункту “щ-3” статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф” замінити словами “абзацу третього підпункту 3 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України”.

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення.

1. Внести такі зміни до Митного кодексу України (Голос України, 2012 р., № 73-74):

1) частину шосту статті 2 виключити;

2) у частині шостій статті 25 словосполучення “у сфері митної справи” замінити словосполученням “у сфері державної митної справи”;

3) частини другу та третю статті 44 викласти у такій редакції:

“2. У разі ввезення товару на митну територію України документ, який підтверджує країну походження товару, подається обов’язково лише у випадках, коли це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, які здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров’я населення чи суспільного порядку, а також якщо у митного органу є підстави для підозри у тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно з законодавством України.

3. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов’язково:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита за Митним тарифом України;

2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України”;

4) у статті 52:

у пункті 1 частини другої слова “або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом” виключити;

пункт 2 частини третьої викласти у такій редакції:

“2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, за відсутності у відповідних документах, передбачених статтею 53 цього Кодексу, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу її визначення, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу, або, за вибором декларанта або уповноваженої ним особи, за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товарів, що декларуються, визначеною митним органом”;

5) в абзаці першому частини третьої статті 53 слова “або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості” замінити словами “не містять всіх відомостей, необхідних для застосування обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості, або, у разі застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті”;

6) у статті 54:

пункти 1 та 4 частини четвертої викласти у такій редакції:

“1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу її визначення”;

“4) випускати товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати митних платежів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу”.

у частині п’ятій:

пункт 2 перед словами “письмово запитувати” доповнити словами “у випадках, встановлених цим Кодексом”;

пункт 3 викласти у такій редакції:

“3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів”;

доповнити частину новим пунктом 5 такого змісту:

“5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості”.

У зв’язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6;

у пункті 2 частини шостої слова “відомості про заявлену митну вартість” замінити словами “заявлену митну вартість”.

7) у статті 55:

підпункт “а” пункту 5 частини другої викласти у такій редакції:

“а) право декларанта на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті”;

у частині четвертій слова “(за згодою) здійснює” замінити словами “може здійснити”, слова “що не перевищують строків декларування товарів, встановлених цим Кодексом” – словами “встановлені частиною другою статті 263 цього Кодексу”;

у частині сьомій слова “неможливості надати затребувані митним органом додаткові документи” замінити словами “за відсутності у відповідних документах, передбачених статтею 53 цього Кодексу, всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу її визначення”;

8 ) у першому реченні частини четвертої статті 233 слова “до товарів” замінити словами “до кореспонденції, поштових листів та листівок, літератури для сліпих, друкованих матеріалів, міжнародних експрес-відправлень документального характеру, особистих речей  а також товарів, які не є об’єктом оподаткування митними платежами відповідно до статті 234 цього Кодексу”;

9) текст статті 234 викласти у такій редакції:

“1. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 300 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами.

2. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 300 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, оподатковуються ввізним митом відповідно до частини сьомої статті 374 цього Кодексу та податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України.

3. Особисті речі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, та товари (за винятком підакцизних), що не є особистими речами, незалежно від їх сумарної фактурної вартості, та переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

4. Зразки товарів (за винятком підакцизних) в кількості, що не перевищує трьох одиниць кожного найменування, що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 300 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами.

5. Зразки товарів (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх кількість перевищує три одиниці кожного найменування та/або сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 300 євро, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України”;

10) у назві статті 288 слово “спеціальними” замінити словом “особливими”;

11) статтю 369 після слів та цифр “визначених частиною першою статті 319 цього Кодексу” доповнити словами “якщо інше не передбачено цим Кодексом”;

12) у статті 374:

у частині четвертій слова “крім підакцизних” замінити словами “за винятком підакцизних”;

у частинах шостій та сьомій слова “Товари (крім підакцизних)” замінити словами “особисті речі”;

у частині сьомій слово “п’ятою” замінити словом “шостою”;

у частині восьмій слова “Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях”, замінити словами “Особисті речі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, та товари (за винятком підакцизних), що не є особистими речами, незалежно від їх сумарної фактурної вартості, які переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях”;

пункт 1 частини десятої доповнити словами “якщо інше не передбачено цим Кодексом”;

13) у частині першій статті 377 слова “реалізацію державної політики у сфері державної митної справи” замінити словами “формування та реалізує державну політику у сфері фінансів”;

14) частину першу статті 380 викласти у такій редакції:

“1. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митним органом з урахуванням дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження цих обставин. Обов’язковою умовою допуску транспортних засобів особистого користування до тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав”;

15) у статті 406:

у частині першій слова “(крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 420 цього Кодексу)” виключити;

частину другу виключити. У зв’язку з цим частину третю вважати частиною другою;

16) частину третю статті 420 виключити. У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною третьою;

17) у частині другій статті 421 слова “крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 420 цього Кодексу” виключити;

18) статтю 460 доповнити частиною другою такого змісту:

“2. Перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у випадках, коли ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів щодо перевірки правдивості зазначених відомостей або, у разі неможливості такої перевірки, не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR)”;

19) у частині першій статті 467 цифри “477-485”замінити цифрами “477-481,485”;

20) у статті 482:

абзац перший після слів “транспортних засобів” доповнити словами “комерційного призначення”, слова “використання службового становища” замінити словами “зловживання службовим становищем”;

абзац другий частини першої та абзац другий частини другої після слів “через митний кордон України” доповнити словами “”поза митним контролем”;

21) в абзаці першому частини першої статті 483 слово “дані” замінити словами “відомості щодо найменування товарів, їх ваги (кількості), країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості”;

22) у частині першій статті 530 слова “у сфері митної справи” замінити словами “що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи”;

23) розділ ХХІ “Прикінцеві та перехідні положення доповнити новим пунктом 9 такого змісту:

“9. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України”.

У зв’язку з цим пункт 9 вважати пунктом 10, відповідно у пункті 1 цифру “9”замінити цифрою “10”;

24) у статті 27, частині другій статті 299, частині третій статті 528, частині п’ятій статті 530, частині третій статті 545, частині другій статті 546, частині четвертій статті 548, частині другій статті 549 слова “територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів” в усіх відмінках замінити словами “органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів” у відповідних відмінках;

25) у статті 230, частині третій статті 346 та частині сьомій статті 379 слова “міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу” замінити словами “центральним органом”.

2. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI.

 

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова
Верховної Ради України                                                             В.ЛИТВИН

____ __________ 2012 р.

Верховна Рада України

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України, в порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо узгодження деяких норм податкового і митного законодавства”.

Представляти проект Закону під час розгляду його на пленарному засіданні Верховної Ради України буду особисто.

Додатки:

1. Текст законопроекту на 17 арк.
2. Пояснювальна записка на 3 арк.
3. Порівняльна таблиця на 57 арк.
4. Проект постанови Верховної Ради України на 1 арк.
5. Копії зазначених матеріалів в електронному вигляді.

Народний депутат України                                                  В.Ю. Хомутиннік (посв. № 90)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

“Про внесення змін до Податкового кодексу України

щодо узгодження деяких норм податкового і митного законодавства”

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Законопроект розроблено на підставі Законів України від 13.03.2012 р.         № 4495-VI “Митний кодекс України” та від 13.03.2012 р. № 4496-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Митного кодексу України”.

2. Мета і завдання запропонованого проекту

Завданням законопроекту є узгодження деяких норм Податкового кодексу України і Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI та удосконалення деяких норм Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

 

Щодо внесення змін до Податкового кодексу України

З метою імплементації у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та приведення у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення, Митної конвенції про Міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, законом України від 13.03.2012 р. № 4495-VI був прийнятий Митний кодекс України.

Положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі – Митного кодексу України) було гармонізовано до норм вище приведених конвенцій порядок оподаткування товарів, поміщених у митний режим реімпорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, вільної митної зони, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України; порядок оподаткування товарів, які переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях; порядок оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами.

Основною метою проекту Закону є узгодження окремих норм податкового та митного законодавства України.

З цією метою проектом Законом вносяться зміни до Податкового кодексу України щодо:

– чіткого визначення Митного кодексу України як закону, який встановлює правила оподаткування товарів митом;

– приведення термінів «магазин безмитної торгівлі», «спеціальна митна зона» у відповідність до Митного кодексу України;

– визначення особливостей оподаткування податком на додану вартість та акцизним збором операцій з поміщення товарів у визначений митний режим, операцій з пересилання на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, операцій з ввезення на митну територію України товарів фізичними особами;

– визначення особливостей застосування умовного повного звільнення та умовного часткового звільнення від сплати податку на додану вартість та акцизного податку;

– уточнення операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою податку на додану вартість товарів, які підлягають митному оформленню.

У зв’язку з втратою чинності Законом України «Про Єдиний митний тариф України» (з дати набрання чинності новим Митним кодексом України), приведені у відповідність норми щодо звільнення від сплати податку на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України товарів, коли за УКТЗЕД яких були визначені у статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф України».

 

Щодо внесення змін до Митного кодексу України.

Одночасно проектом Закону передбачено внесення таких змін до Митного кодексу України:

– запровадження більш прозорої процедури декларування митної вартості товарів та контролю з боку митних органів за правильністю її визначення;

– уточнення строків та порядку тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування на митну територію України;

– вдосконалення правового регулювання порядку переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;

– вдосконалення правового регулювання окремих питань, пов’язаних з притягненням до адміністративної відповідальності порушення митних правил;

– приведення ряду норм у відповідність до Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”;

– виправлення технічних та стилістичних помилок.

 

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Законодавчими актами, які регулюють відносини у сфері оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію товарів та вивезення з митної території товарів є:

Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-ІV;

Податковий кодекс України від 02.12.10 № 2755-VI;

Закон України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 № 2681-ІІІ;

Закон України «Про Єдиний митний тариф України» від 05.02.92 № 2097-ІІІ;

Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.95 № 327/95-ВР;

Закон України «Про Митний тариф України» від 21.12.2010 №2829-VI.

 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначеного проекту Закону не потребує фінансування з державного чи місцевих бюджетів.

 

6. Прогноз результатів

Прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню відповідності законодавства України з питань оподаткування товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, вивозяться з митної території України міжнародним стандартам.

Народний депутат України                                                                           В.Ю. Хомутиннік

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України

щодо узгодження деяких норм податкового та митного законодавства”

 

Зміст положення чинного законодавства	Зміст відповідного положення (норми) проекту закону
ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу	Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу
1.2. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.	1.2. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним, вивізним, сезонним митом, особливими видами мита, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.
Стаття 3. Податкове законодавство України	Стаття 3. Податкове законодавство України
3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції України, цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.	3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції України, цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням ввізним, вивізним, сезонним митом, особливими видами мита операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Стаття 14. Визначення понять	Стаття 14. Визначення понять
14.1.41. давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.Операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах здійснюються у порядку, встановленому Законом України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”;	14.1.41. давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
14.1.102. магазин безмитної торгівлі (далі – безмитний магазин) – заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі магазину безмитної торгівлі відповідно до глави 37 Митного кодексу України;	14.1.102. магазин безмитної торгівлі – заклад торгівлі товарами, що знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі відповідно до глав 22 та 60 Митного кодексу України;
14.1.242. супутні послуги – послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України;	виключити
14.1.253. умовне звільнення від оподаткування митними платежами – звільнення від сплати митних платежів, застосування якого передбачає дотримання певних умов та обмежень під час використання товарів і транспортних засобів комерційного призначення, розпорядження ними після їх випуску;	14.1.253 ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України – сукупність дій, пов’язаних із  переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку;
14.1.254. умовне звільнення від оподаткування податком на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України – звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму;	14.1.254. умовне звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком у разі ввезення товарів на митну територію України – звільнення (умовне повне або умовне часткове) від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму, встановлених Митним кодексом України;
РОЗДІЛ ІІ. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)
Стаття 41. Контролюючі органи та органи стягнення	Стаття 41. Контролюючі органи та органи стягнення
41.1.2. митні органи – щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.	41.1.2. митні органи – щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.
41.2. Розмежування повноважень і функціональних обов’язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.	41.2. Розмежування повноважень і функціональних обов’язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом, Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 43. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань	Стаття 43. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань
43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.	43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та/або статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов’язань	Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов’язань
54.4. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов’язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.	54.4. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов’язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Стаття 57. Строки сплати податкового зобов’язання	Стаття 57. Строки сплати податкового зобов’язання
57.2. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, – протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.	57.2. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені в цьому Кодексі, статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, – протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Стаття 132. Порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалось звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України	Стаття 132. Порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалось звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України
132.1.… Абзац відсутній	132.1.… Під час здійснення перевезень на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання претензії гарантійним об’єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку претензія залишається неврегульованою.
РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Стаття 180. Платники податку	Стаття 180. Платники податку
180.1. Для цілей оподаткування платником податку є:	180.1. Для цілей оподаткування платником податку є:
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;	6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
Стаття 185. Визначення об’єкта оподаткування	Стаття 185. Визначення об’єкта оподаткування
185.1. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:	185.1. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі – імпорт);	в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі – експорт);	г) вивезення товарів за межі митної території України;
ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;	виключити
д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;	виключити
відсутній	З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення на митну територію України товарів  та вивезення за межі митної території України товарів прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов’язань	Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов’язань
187.8. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.	187.8. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення.У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов’язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.
відсутній	Стаття 189.…….189.13. в разі постачання на території України готової продукції, у тому числі, отриманої як оплата за постачання послуг з переробки, база оподаткування визначається згідно із статтею 188 цього Кодексу.
Стаття 190. Порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України	Стаття 190. Порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України
190.1. Базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.	190.1. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначена відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, і включаються до ціни товарів.
При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти в національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення, а в разі нарахування суми податкового зобов’язання митним органом у випадках, коли митна декларація не подавалася, – на день визначення податкового зобов’язання.	При визначенні бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України перерахунок іноземної валюти в національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась – на день визначення податкових зобов’язань.
Пункт відсутній.	190.3. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.
Стаття 191. Особливості визначення бази оподаткування для готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини нерезидента, у разі її постачання на митній території України.	Стаття 191. Особливості визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі та для товарів, які ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.
191.1. База оподаткування при митному оформленні давальницької сировини або готової продукції, отриманої українським виконавцем як оплата за постачання послуг з переробки, визначається з урахуванням положень статті 190 цього Кодексу.	191.1. Особливості визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес – відправленнях, у несупроводжуваному багажі.
191.2. База оподаткування в разі постачання на митній території України готової продукції, отриманої як оплата за постачання послуг з переробки, визначається згідно із статтею 188 цього Кодексу.	191.1.1. У разі ввезення фізичними особами товарів, визначених статтею 370 Митного кодексу України, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 300 євро базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.
	191.1.2. У разі ввезення фізичними особами товарів, визначених статтею 370 Митного кодексу України, в депешах, наступних за першою базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, які ввозяться   в депешах, наступних за першою;
	191.1.3. У разі ввезення фізичними особами товарів, визначених статтею 370 Митного кодексу України від відправників,  наступних після першого базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, які ввозяться від відправників,  наступних після першого.
	191.1.4. У разі ввезення фізичними особами інших товарів, крім визначених статтею 370 Митного кодексу України, базою оподаткування є їх сумарна фактурна вартість.
	191.1.5. У разі ввезення юридичними особами зразків товарів, у кількості понад трьох одиниць одного найменування, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість четвертого та наступних зразків товарів.
	191.1.6. У разі ввезення юридичними особами зразків товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 300 євро, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.
	191.1.7. У разі ввезення юридичними особами зразків товарів, в депешах, наступних за першою  базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, які ввозяться   в депешах, наступних за першою;
	191.1.8. У разі ввезення юридичними особами зразків товарів від відправників,  наступних після першого базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, які ввозяться від відправників,  наступних після першого.
	191.1.9. У разі ввезення юридичними особами інших товарів, крім тих, що визначені зразками товарів, базою оподаткування є їх сумарна фактурна вартість.
	191.1.10. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес – відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання митному органу документу який використовується замість митної декларації.
	191.1.11. При визначенні бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес – відправленнях, у несупроводжуваному багажі перерахунок іноземної валюти в національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання документу який використовується замість митної декларації. У разі якщо документ який використовується замість митної декларації не подавався, – на день визначення податкових зобов’язань.
	191.2. Особливості оподаткування операцій з ввезення товарів на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.
	191.2.1. У разі ввезення товарів на митну територію України (за винятком підакцизних) частіше одного разу протягом однієї доби, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, ввезених у наступному після першого ввезенні протягом однієї доби.При цьому норми підпунктів 191.2.2. – 191.2.4. цього пункту не застосовуються.
	191.2.2. У разі, ввезення товарів на митну територію України (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро.
	191.2.3. У разі, ввезення товарів на митну територію України (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро через інші пункти пропуску через державний кордон України, ніж відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро.
	191.2.4. У разі ввезення товарів на митну територію України (за винятком підакцизних) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких перевищує 50 кг, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг
	191.3. Фактурна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі,  фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі визначається відповідно до статті 368 Митного кодексу України.
Стаття 195. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою	Стаття 195. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою
195.1. За нульовою ставкою оподатковуються операції з:	195.1. За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
195.1.1. експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства;	195.1.1. вивезення товарів за межі митної території України:а) у митному режимі експорту;б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;в) у митному режимі безмитної торгівлі;г) у митному режимі вільної митної зониТовари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
195.1.2. постачання товарів:…..ґ) постачання товарів/послуг підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.	195.1.2. постачання товарів:…. ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. У разі подальшого вивезення таких товарів за межі митної території України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).
Постачання товарів/послуг магазинами безмитної торгівлі (безмитними магазинами) може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену Законом.	Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену Законом.
Товари, придбані у безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій з імпорту;	виключити
195.2. У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України  відповідно до положення цього розділу, до операцій з експорту таких товарів (супутніх послуг) застосовується нульова ставка.	195.2. У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України  відповідно до положення цього розділу, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.
Стаття 196. Операції, що не є об’єктом оподаткування	Стаття 196. Операції, що не є об’єктом оподаткування
196.1. Не є об’єктом оподаткування операції з:	196.1. Не є об’єктом оподаткування операції з:
196.1.12. вивезення товарів за межі митного кордону України у митному режимі тимчасового вивезення згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України або у митному режимі переробки згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України, у тому числі об’єктів оперативного лізингу або транспортних засобів з метою їх ремонту;	196.1.12. ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро;
196.1.13. постачання товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі відмови на користь держави згідно з положеннями глави 41 Митного кодексу України. Подальше постачання таких товарів (супутніх послуг) на митній території України або за її межі оподатковується за відповідними ставками податку, визначеними у статті 193 цього Кодексу.	196.1.13. ввезення на митну територію України у несупроводжуваному багажі, на адресу одного одержувача (фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях товарів, визначених статтею 370 Митного кодексу України, фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро;ввезення на митну територію України у несупроводжуваному багажі, на адресу одного одержувача (юридичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях зразків товарів у кількості до 3 одиниць одного найменування, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро;ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент:1000 євро, що ввозяться фізичними особами через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, 500 євро та/або сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться фізичними особами через інші пункти пропуску через державний кордон України, ніж відкриті для повітряного сполучення.
відсутній
Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування	Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
197.1. Звільняються від оподаткування операції з:	197.1. Звільняються від оподаткування операції з:
197.1.26. передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах;	197.1.26. передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах.
Підпункт відсутній	197.20. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України фізичними особами товарів, визначених пунктом 10 статті 374 Митного кодексу України.
Стаття 200 Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.	Стаття 200 Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
200.8 До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.	200.8. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі, якщо митне оформлення товарів, що були вивезені за межі митної території України, здійснювалось з використанням електронної митної декларації, то така електронна митна декларація надається органом державної митної служби органу державної податкової служби у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, встановленому законом.
Стаття 204. Порядок оподаткування ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником та вивезення виробленої з неї готової продукції	виключити
204.1. При ввезенні давальницької сировини на митну територію України іноземним замовником відповідно до митного режиму переробки на митній території України повне умовне звільнення від оподаткування застосовується у разі надання на суму податкового зобов’язання простого авальованого векселя органу державної податкової служби з відстроченням платежу на строк переробки давальницької сировини, що не перевищує максимального строку, встановленого законодавством України, яке регулює проведення операцій з давальницькою сировиною. Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) авальованих векселів визначається відповідно до Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” .	виключити
204.2. При вивезенні з митної території України готової продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” , податок на додану вартість не справляється.	виключити
Стаття 205. Порядок оподаткування вивезення з митної території України давальницької сировини українського замовника та ввезення виготовленої з неї готової продукції	виключити
205.1. Давальницька сировина, що вивозиться з митної території України українським замовником, за умови дотримання всіх вимог митного режиму переробки за межами митної території України податком не обкладається.	виключити
205.2. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замовника, яка ввозиться на митну територію України, обкладається податком у порядку, встановленому для операцій з ввезення товарів на митну територію України.	виключити
205.3. У разі повернення в Україну валютної виручки від постачання готової продукції за межами митної території України податок, сплачений за поставлені послуги, придбані матеріали, паливо, нематеріальні активи, відшкодовується українському замовнику в порядку, встановленому для експортних операцій.	виключити
Стаття 206 Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України	Стаття 206. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України в залежності від обраного митного режиму
206.1. При ввезенні товарів на митну територію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.	206.1. При ввезенні товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
206.2. У разі ввезення товарів на митну територію України залежно від митного режиму, у який розміщуються ці товари, оподаткування здійснюється у такому порядку:	206.2 Операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, крім операцій:
206.2.1. у митних режимах імпорту та реімпорту податок сплачується у повному обсязі (крім товарів, що звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України відповідно до статті 197 цього Кодексу);	206.2.1. з ввезення товарів зі звільненням від оподаткування податком відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України;
206.2.2. у митних режимах транзиту та відмови на користь держави податок не сплачується;	206.2.2. з ввезення із звільненням від оподаткування податком товарів, які були поміщені у митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України:у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, встановлених Митним кодексом України;у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань.
206.2.3. у митних режимах митного складу, знищення або руйнування, магазину безмитної торгівлі застосовується повне умовне звільнення від оподаткування;	206.2.3. з ввезення з частковим звільненням від оподаткування податком товарів, які були поміщені:у митний режим переробки за межами митної території України (за винятком зазначених у пункті 206.2.2. цієї статті) та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України. Сплаті підлягає позитивна різниця між сумами податку, розрахованими виходячи із бази оподаткування продуктів переробки та бази оподаткування товарів, які були вивезені за межі митної території України для переробки, визначеними за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу;у митний режим переробки на митній території України. Сплаті підлягає сума податку, розрахована виходячи із бази оподаткування, визначеної за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу, товарів, які були ввезені на митну територію України для переробки.
206.2.4. у митних режимах тимчасового ввезення (вивезення) застосовується умовне звільнення від оподаткування, а саме: а) повне умовне звільнення застосовується у разі: тимчасового ввезення на митну територію України та подальшого вивезення товарів відповідно до Митного кодексу України та додатків B.1 – B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення;тимчасового ввезення на митну територію України та подальшого вивезення повітряних суден, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу;тимчасового вивезення товарів з митної території України та їх подальшого ввезення до закінчення строку тимчасового вивезення;б) часткове умовне звільнення застосовується в разі тимчасового ввезення товарів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог статті 4 додатка E до Конвенції про тимчасове ввезення (крім підакцизних та визначених підпунктом “а” цього підпункту), на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт.За кожний повний або неповний місяць заявленого строку перебування зазначених товарів на митній території України сплачується 3 відсотки суми податку, який підлягав би сплаті в разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту. Сплачені суми податку включаються до складу сум податку, що відносяться до податкового кредиту періоду, в якому було сплачено податок.У такому ж порядку сплачується податок у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до Митного кодексу України.Без сплати податку здійснюється продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів після закінчення трирічного періоду їх перебування на митній території України та сплати податку в попередні періоди такого перебування.Загальна сума податку, яка підлягає сплаті в разі часткового звільнення від оподаткування товарів, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний обіг у митному режимі імпорту станом на дату, коли на них було поширено дію режиму тимчасового ввезення.Сума податку, сплачена на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів, які тимчасово ввозилися на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт, у разі розміщення цих товарів в інші митні режими поверненню не підлягає.У разі припинення дії режиму тимчасового ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів та випуску їх у вільний обіг або передачі ввезених за цим режимом товарів у користування іншій особі податок сплачується в обсязі, передбаченому законодавством для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми вже сплаченого на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів податку. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов’язань, що підлягали б сплаті, коли б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань відповідно до розділу ІІ цього Кодексу;	Виключити.
206.3. У разі порушення умов митних режимів, під час розміщення в які надано повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане умовне звільнення. При цьому з дня надання умовного звільнення від оподаткування на суму податкового зобов’язання нараховується пеня відповідно до розділу II цього Кодексу.	206.3. Операції з ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування податком, крім операцій з ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України, які оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу.
206.4. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами особистих речей, товарів та транспортних засобів порядок стягнення податку, що підлягає сплаті в разі переміщення товарів через митний кордон України, а також інші умови, не передбачені цим Кодексом, на яких товари підлягають звільненню від оподаткування, визначаються законом.	206.4. Операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1. пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
206.5. У разі подальшого вивезення товарів з магазинів безмитної торгівлі за межі митної території України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).У разі виявлення митним органом нестачі товарів у магазині безмитної торгівлі або на митному ліцензійному складі, нараховується податок згідно з пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу. Відповідальність за перерахування податку до бюджету несе власник магазину безмитної торгівлі або власник митного ліцензійного складу.У разі вивезення з магазинів безмитної торгівлі або митних ліцензійних складів товарів, що перебувають у митних режимах магазину безмитної торгівлі або митного складу, для вільного обігу на митній території України (крім переміщення до інших магазинів безмитної торгівлі або митних складів), оподаткування здійснюється у порядку, передбаченому для операцій з ввезення товарів на митну територію України.Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі без нарахування податку може здійснюватися виключно юридичним особам, які обслуговують пасажирів міжнародних рейсів після проходження ними паспортного та митного контролю.	206.5. Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування податком, крім операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України, які оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1. пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
206.6. У разі надання фінансових гарантій, встановлених митним законодавством при переміщенні товарів через митний кордон України, податок обчислюється відповідно до законодавства і за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день оформлення таких гарантій, як при випуску товарів для вільного обігу у митному режимі імпорту.	206.6. До операцій із ввезення товарів у митному режимі транзиту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 17 Митного кодексу України.
Підпункт відсутній.	206.7 До операцій товарів із ввезення на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком або умовне часткове звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України:206.7.1. умовне повне звільнення від оподаткування податком застосовується до товарів та у порядку, визначених статтею 105 Митного кодексу України;206.7.2. умовне часткове звільнення від оподаткування податком застосовується до товарів та у порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України. Сплачені суми податку включаються у платника податку до складу сум податку, що відносяться до податкового кредиту у звітному (податковому) періоду, в якому було сплачено податок. 206.8. До операцій із вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України.206.9. До операцій з вивезення товарів з митної території України на митний склад та до операцій з ввезення товарів із-за меж митної території України на митний склад застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 Митного кодексу України.206.10. Операції з товарами, поміщеними у митний режим вільної митної зони оподатковуються у такому порядку:206.10.1. операції з вивезення товарів з митної території України до вільної митної зони оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1. пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу;206.10.2. до операцій з ввезення товарів із-за меж митної території України до вільної митної зони застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 21 Митного кодексу України;206.10.3. операції з ввезення на митну територію України продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, здійснюється із сплатою податку за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу та процентів, що підлягали б сплаті у разі перенесення строків сплати податку у зв’язку з наданням розстрочення або відстрочення його сплати  відповідно до статті 100 Податкового кодексу України.206.11. Операції з товарами, поміщеними у митний режим безмитної торгівлі оподатковуються податком у такому порядку:206.11.1. До операцій з ввезення товарів із-за меж митної території України у магазин безмитної торгівлі застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 22 Митного кодексу України.206.11.2. Операції з вивезення товарів з митної території України у магазин безмитної торгівлі оподатковується податком відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.206.12 До операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України.206.13. До операції із вивезення товарів з митної території України у митному режимі переробки за межами митної території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 24 Митного кодексу України.206.14. До операцій із ввезення товарів у митному режимі знищення або руйнування застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 25 Митного кодексу України.206.15. Операції із ввезення товарів у митному режимі відмови на користь держави звільняються від оподаткування податком.206.16. У разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або закінчення строків знаходження товарів в таких митних режимах, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане таке звільнення та пеню, нараховану відповідно до  статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання умовного звільнення від оподаткування.
РОЗДІЛ VI «АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК»
Стаття 213. Об’єкти оподаткування	Стаття 213. Об’єкти оподаткування
213.3. Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:	213.3. Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:
213.3.3. ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України.….	213.3.3. ввезення підакцизних товарів (продукції) із-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України, реімпорту, вільної митної зони. ….
213.3.7. ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом;	213.3.7. ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених Митним кодексом України;
Стаття 218. Порядок обчислення податку з товарів, які ввозяться на митну територію України	Стаття 218. Порядок обчислення податку з товарів, які ввозяться на митну територію України
218.3. Суми податку, що підлягають сплаті, у разі порушення умов розміщення підакцизних товарів у митних режимах: магазину безмитної торгівлі, переробки на митній території України, визначаються, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діяли на момент подання митної декларації при розміщенні у відповідний режим.	218.3. У разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або закінчення строків знаходження товарів в таких митних режимах, суми податку, що підлягають сплаті, визначаються, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діяли на момент подання митної декларації при розміщенні у відповідний режим. При цьому, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов’язана сплатити таку суму та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення від оподаткування.
Стаття 219. Порядок обчислення податку в разі тимчасового ввезення на митну територію України та переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів	виключити
219.1. Ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що переміщуються через митну територію України транзитом, проводиться без сплати податку за умови здійснення заходів щодо гарантування доставки товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством.	виключити
219.2. Підакцизні товари (продукція), які тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків, спеціальних виставкових заходів, якщо вони залишаються у власності нерезидентів та їх використання на території України не має комерційного характеру, пропускаються через митний кордон України без сплати податку під зобов’язання, узяте перед органом державної митної служби, про вивезення таких товарів (продукції) у тому самому стані, в якому вони ввозилися, крім змін внаслідок фактичного природного зношення, на строк тимчасового ввезення за умови надання гарантій (грошової застави) органу державної митної служби.	виключити
РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість	Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість
3. Протягом дії міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2015 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:а) постачання у митному режимі імпорту товарів, визначених у пункті “я” частини першої статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф” редакції Закону України від 19 травня 2009 року N 1342-VI) у межах граничних обсягів, встановлених Кабінетом Міністрів України, за умови цільового використання таких товарів у виробництві космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), резидентами – суб’єктами космічної діяльності, які отримали ліцензію на право здійснення такої діяльності та беруть участь у реалізації таких міжнародних договорів. …	3. Протягом дії міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2015 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:а) ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених у підпункті 4 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України у межах граничних обсягів, встановлених Кабінетом Міністрів України, за умови цільового використання таких товарів у виробництві космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), резидентами – суб’єктами космічної діяльності, які отримали ліцензію на право здійснення такої діяльності та беруть участь у реалізації таких міжнародних договорів. …
4. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості”, звільняються від сплати податку на додану вартість по операціях з:ввезення (пересилання) на митну територію України під митним режимом імпорту (реімпорту) товарів, крім підакцизних, що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із пунктом “р” частини першої статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф” ; …	4. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості”, звільняються від сплати податку на додану вартість по операціях з:ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, крім підакцизних, що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 2 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України; …
7. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:операції з ввезення товарів, визначених пунктом “о” частини першої статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф”, для використання у власній виробничій діяльності; операції з постачання товарів, визначених пунктом “о” частини першої статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф”, переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України. …	7. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість: операції з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 1 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України, для використання у власній виробничій діяльності. операції з постачання товарів, визначених підпунктом 1 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України, переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.
9. До 1 вересня 2012 року податок на додану вартість не справляється під час увезення на митну територію України предметів під митним режимом імпорту (реімпорту), які звільняються від оподаткування ввізним митом згідно з нормами пункту “щ-2” статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф”…	9. До 1 вересня 2012 року податок на додану вартість не справляється під час увезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, які звільняються від оподаткування ввізним митом згідно з нормами абзацу четвертого підпункту 3 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України.…
19. …Тимчасово, до 1 вересня 2012 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених нормами пункту “щ-3”статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф”.…	19. …Тимчасово, до 1 вересня 2012 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених нормами абзацу третього підпункту 3 пункту 4 розділу ХХІ Митного кодексу України.…
МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 2. Особливості набрання чинності законами України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи	Стаття 2. Особливості набрання чинності законами України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи
1. Закони України з питань державної митної справи, нормативно-правові акти з питань державної митної справи, видані Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади, набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим законом або нормативно-правовим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.…… 6. Нормативно-правові акти з питань державної митної справи набирають чинності через 45 днів після їх державної реєстрації та оприлюднення.	1. Закони України з питань державної митної справи, нормативно-правові акти з питань державної митної справи, видані Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади, набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим законом або нормативно-правовим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.……виключити
Стаття 25. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників до посадових осіб та органів вищого рівня	Стаття 25. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників до посадових осіб та органів вищого рівня
6. Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи, подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, якщо інше не передбачено законом.	6. Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 27. Особливості задоволення скарг на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб	Стаття 27. Особливості задоволення скарг на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб
1. Якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов’язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.	1. Якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов’язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Стаття 44. Порядок підтвердження країни походження товару	Стаття 44. Порядок підтвердження країни походження товару
2. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару, виданий компетентним органом, подається обов’язково лише у випадках, коли це необхідно для застосування митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, які здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров’я населення чи суспільного порядку, а також якщо у митного органу є підстави для підозри у заявленні (наданні) недостовірних відомостей щодо країни походження товару.	2. У разі ввезення товару на митну територію України документ, який підтверджує країну походження товару, подається обов’язково лише у випадках, коли це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, які здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров’я населення чи суспільного порядку, а також якщо у митного органу є підстави для підозри у тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно з законодавством України.
3. При обов’язковому представленні документів, які підтверджують походження товарів, декларація про походження товару подається у випадках, якщо:	3. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов’язково:
1) товари переміщуються через митний кордон України дрібними партіями у несупроводжуваному багажі на адресу громадян або в ручній поклажі громадян за умови, що ці товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує еквівалент 500 євро;	1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита за Митним тарифом України;
2) сукупна вартість партій товарів не перевищує еквівалент 300 євро.	2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
У випадках відправлення кількох партій товарів, зазначених у цій частині, в один і той же час, в один і той же спосіб, одним відправником одному одержувачу їх сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.	3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 52. Заявлення митної вартості товарів	Стаття 52. Заявлення митної вартості товарів
2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:	2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом,або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом;	1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:	3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
2) письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у них на день митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або у разі їх незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом;	2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, за відсутності у відповідних документах, передбачених статтею 53 цього Кодексу, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу її визначення, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу, або, за вибором декларанта або уповноваженої ним особи, за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товарів, що декларуються, визначеною митним органом;
Стаття 53. Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості	Стаття 53. Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:	3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки, не містять всіх відомостей, необхідних для застосування обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості, або, у разі застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
Стаття 54. Контроль правильності визначення митної вартості товарів	Стаття 54. Контроль правильності визначення митної вартості товарів
4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний:	4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості;…	1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу її визначення; …
4) випускати товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.	4) випускати товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати митних платежів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:	5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;	2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою;	3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення;	4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 – 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення;
пункт відсутній	5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
5) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.	6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:	6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
2) неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу);	2) неподання основних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу);
Стаття 55. Коригування митної вартості товарів	Стаття 55. Коригування митної вартості товарів
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:…	2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:…
5) інформацію про:	5) інформацію про:
а) право декларанта звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу;…	а) право декларанта на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;…
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа (за згодою) здійснює коригування заявленої митної вартості у строки, що не перевищують строків декларування товарів, встановлених цим Кодексом.	4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строки, встановлені частиною другою статті 263 цього Кодексу.
7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів або неможливості надати затребувані митним органом додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митний орган випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.	7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів або за відсутності у відповідних документах, передбачених статтею 53 цього Кодексу, всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу її визначення, за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митний орган випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Стаття 230. Обмеження щодо пропуску алкогольних напоїв і тютюнових виробів через митний кордон України на борту транспортного засобу	Стаття 230. Обмеження щодо пропуску алкогольних напоїв і тютюнових виробів через митний кордон України на борту транспортного засобу
1. На борту транспортного засобу, що здійснює міжнародний рейс і прибуває на митну територію України або відбуває з неї, дозволяється ввозити та вивозити для споживання особами, які перебувають на його борту, алкогольні напої і тютюнові вироби з розрахунку споживання однією особою на добу за нормами, що встановлюються міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.	1. На борту транспортного засобу, що здійснює міжнародний рейс і прибуває на митну територію України або відбуває з неї, дозволяється ввозити та вивозити для споживання особами, які перебувають на його борту, алкогольні напої і тютюнові вироби з розрахунку споживання однією особою на добу за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Стаття 233. Загальні правила переміщення (пересилання) міжнародних поштових та експрес-відправлень через митний кордон України	Стаття 233. Загальні правила переміщення (пересилання) міжнародних поштових та експрес-відправлень через митний кордон України
4. У пункті пропуску через державний кордон України до товарів, які переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу, не застосовуються. Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється в найкоротший строк.	4. У пункті пропуску через державний кордон України до кореспонденції, поштових листів та листівок, літератури для сліпих, друкованих матеріалів, міжнародних експрес-відправлень документального характеру, особистих речей  а також товарів, які не є об’єктом оподаткування митними платежами відповідно до статті 234 цього Кодексу, та переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу, не застосовуються. Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється в найкоротший строк.
Стаття 234. Оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях	Стаття 234. Оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях
1. Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх фактурна вартість не перевищує еквівалент 300 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами.	1. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 300 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами.
2. Товари, що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх фактурна вартість перевищує еквівалент 300 євро, оподатковуються митом відповідно до цього Кодексу та податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України.	2. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 300 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, оподатковуються ввізним митом відповідно до частини сьомої статті 374 цього Кодексу та податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України.
Частина відсутня	3. Особисті речі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, та товари (за винятком підакцизних), що не є особистими речами, незалежно від їх сумарної фактурної вартості, та переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
Частина відсутня	4. Зразки товарів (за винятком підакцизних) в кількості, що не перевищує трьох одиниць кожного найменування, що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 300 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами.
Частина відсутня	5. Зразки товарів (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх кількість перевищує три одиниці кожного найменування та/або сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 300 євро, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
Стаття 288. Особливості оподаткування спеціальними видами мита	Стаття 288. Особливості оподаткування особливими видами мита
Стаття 299. Авансові платежі (передоплата)	Стаття 299. Авансові платежі (передоплата)
2. Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім’я митних органів в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.	2. Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім’я митних органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.
Стаття 346. Підстави та порядок проведення митними органами документальних виїзних перевірок	Стаття 346. Підстави та порядок проведення митними органами документальних виїзних перевірок
3. Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.	3. Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Стаття 369. Переміщення (пересилання) особистих речей громадянами через митний кордон України	Стаття 369. Переміщення (пересилання) особистих речей громадянами через митний кордон України
1. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно, або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною першою статті 319 цього Кодексу.	1. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно, або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною першою статті 319 цього Кодексу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Стаття 374. Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України	Стаття 374. Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України
4. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує50 кг(при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує50 кг(при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).	4. Товари (за винятком підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).
5. Культурні цінності за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.	5. Культурні цінності за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.
6. Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, а також у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.	6. Особисті речі, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, а також у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.
7. Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або міжнародних експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 300 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п’ятою цієї статті, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.	7. Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або міжнародних експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 300 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною шостою цієї статті, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.
8. Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.	8. Особисті речі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, та товари (за винятком підакцизних), що не є особистими речами, незалежно від їх сумарної фактурної вартості, які переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
10. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами:	10. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами:
1) особисті речі, визначені статтею 370 цього Кодексу;	1) особисті речі, визначені статтею 370 цього Кодексу, якщо інше не передбачено цим Кодексом;
Стаття 377. Особливості митного оформлення окремих товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу	Стаття 377. Особливості митного оформлення окремих товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу
1. Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.	1. Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Стаття 379. Умови тимчасового ввезення та ввезення з метою транзиту товарів на митну територію України громадянами	Стаття 379. Умови тимчасового ввезення та ввезення з метою транзиту товарів на митну територію України громадянами
7. У разі вивезення товарів за межі митної території України в установлені строки грошова застава, зазначена у частині другій цієї статті, повертається громадянам. Порядок внесення та повернення грошової застави встановлюється міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.	7. У разі вивезення товарів за межі митної території України в установлені строки грошова застава, зазначена у частині другій цієї статті, повертається громадянам. Порядок внесення та повернення грошової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Стаття 380. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України	Стаття 380. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України
1. Дозволяється тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування (крім яхт та інших плавучих засобів для дозвілля та спорту, що класифікуються у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД) на строк до одного року. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України яхт та інших плавучих засобів для дозвілля та спорту, що класифікуються у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД, призначених для особистого користування, дозволяється на строк до трьох років. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав.	1. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням гуманітарної, наукової, господарської та інших видів діяльності громадян, які ввезли такі транспортні засоби. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав.
Стаття 406. Органи, уповноважені надавати дозволи	Стаття 406. Органи, уповноважені надавати дозволи
1. Дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі (крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 420 цього Кодексу) надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.	1. Дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.
2. Дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі у випадку, передбаченому частиною третьою статті 420 цього Кодексу, надається центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.	виключити
3. Дозволи на провадження видів діяльності, зазначених у пунктах 3-6 статті 404 цього Кодексу, надаються митницями, в зонах діяльності яких розташовані відповідні території, приміщення, резервуари, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики, які можуть використовуватися при провадженні цих видів діяльності, в порядку, визначеному цим Кодексом, з обов’язковим подальшим повідомленням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.	2. Дозволи на провадження видів діяльності, зазначених у пунктах 3-6 статті 404 цього Кодексу, надаються митницями, в зонах діяльності яких розташовані відповідні території, приміщення, резервуари, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики, які можуть використовуватися при провадженні цих видів діяльності, в порядку, визначеному цим Кодексом, з обов’язковим подальшим повідомленням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Стаття 420. Магазин безмитної торгівлі	Стаття 420. Магазин безмитної торгівлі
3. Без шкоди для положень частин першої та другої цієї статті та статті 140 цього Кодексу в місті Києві може створюватися магазин безмитної торгівлі, призначений для обслуговування членів дипломатичного персоналу дипломатичних представництв іноземних держав в Україні та членів їх сімей. Обсяги продажу таким магазином товарів зазначеним особам встановлюються Кабінетом Міністрів України.	виключити
4. Магазини безмитної торгівлі в установленому порядку здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів, крім товарів, які відповідно до закону заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, та товарів за товарними позиціями 2701-2716 згідно з УКТ ЗЕД. Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі громадянам затверджуються Кабінетом Міністрів України.	3. Магазини безмитної торгівлі в установленому порядку здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів, крім товарів, які відповідно до закону заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, та товарів за товарними позиціями 2701-2716 згідно з УКТ ЗЕД. Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі громадянам затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 421. Вимоги до облаштування та розташування магазину безмитної торгівлі	Стаття 421. Вимоги до облаштування та розташування магазину безмитної торгівлі
2. Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України, крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 420 цього Кодексу.	2. Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.
Стаття 460. Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил	Стаття 460. Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил
1. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.	1. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
частина відсутня	2. Перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у випадках, коли ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів щодо перевірки правдивості зазначених відомостей або, у разі неможливості такої перевірки, не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Стаття 467. Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил	Стаття 467. Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил
1. Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду митними органами справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, – не пізніше, ніж через два місяці з дня виявлення цих правопорушень.	1. Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду митними органами справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, – не пізніше, ніж через два місяці з дня виявлення цих правопорушень.
Стаття 482. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем	Стаття 482. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем
1. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами митного органу –	1. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.	тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 483 цього Кодексу, –	2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 483 цього Кодексу, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товарів, транспортних засобів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.	тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товарів, транспортних засобів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.
Стаття 483. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю	Стаття 483. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
1. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані, –	1. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (кількості), країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.	тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Стаття 528. Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил	Стаття 528. Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил
3. У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.	3. У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.
Стаття 530. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил	Стаття 530. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил
1. Законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, а постанови центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи – судом у зв’язку з поданням адміністративного позову, принесенням протесту прокурором або в порядку контролю.	1. Законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи,- судом у зв’язку з поданням адміністративного позову, принесенням протесту прокурором або в порядку контролю.
5. У разі скасування постанови у справі про порушення митних правил суми штрафів повертаються особам, які притягалися до адміністративної відповідальності за це правопорушення, або уповноваженим ними особам з державного бюджету територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за поданням відповідних митних органів.	5. У разі скасування постанови у справі про порушення митних правил суми штрафів повертаються особам, які притягалися до адміністративної відповідальності за це правопорушення, або уповноваженим ними особам з державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за поданням відповідних митних органів.
Стаття 545. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи	Стаття 545. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи
3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується Президентом України.	3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується Президентом України.
Стаття 546. Митниця	Стаття 546. Митниця
2. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.	2. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Стаття 548. Спеціалізовані митні органи	Стаття 548. Спеціалізовані митні органи
4. Спеціалізовані митні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положень, які затверджуються наказами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.	4. Спеціалізовані митні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положень, які затверджуються наказами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Стаття 549. Митні організації	Стаття 549. Митні організації
2. Митні організації є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, печатки із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положень (статутів), які затверджуються в порядку, встановленому законодавством.	2. Митні організації є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатки із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положень (статутів), які затверджуються в порядку, встановленому законодавством.
Розділ ХХІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ	Розділ ХХІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Кодекс набирає чинності з першого числа другого місяця, що настає за місяцем, в якому його опубліковано, крім пункту 9 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу.	1. Цей Кодекс набирає чинності з першого числа другого місяця, що настає за місяцем, в якому його опубліковано, крім пункту 10 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу.
8. Повернення помилково або надміру сплачених до дня набрання чинності цим Кодексом сум митних платежів здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та Податковим кодексом України.	8. Повернення помилково або надміру сплачених до дня набрання чинності цим Кодексом сум митних платежів здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та Податковим кодексом України.
пункт відсутній	9. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України.
9. Кабінету Міністрів України:…	10. Кабінету Міністрів України:…