5 міфів про вакцинацію
В Україні, як відомо, з вакцинацією справжня катастрофа, лікарі кажуть про загрозу національній безпеці. Так, на 1 липня 2016 року в Україні лише 11,5% немовлят першого року отримали щеплення проти туберкульозу, 39% – від поліомієліту, менше 2% – від коклюшу, дифтерії, правця. Причина такого низького охоплення вакцинацією – не тільки нестача препаратів, але й поширення чуток про небезпеку щеплень. В світі широко ведеться просвітницька робота щодо користі та ризиків вакцинації в цілому або у конкретних груп населення. Так, в грудні 2016 року на спеціалізованому медичному сайті Medscape була розміщена стаття*, присвячена розбору п’яти найбільш розповсюджених помилок і міфів щодо вакцин.
Міф 1: Вакцинація більше не потрібна
Багато хто помилково вважає, що більшість хвороб, проти яких нам роблять щеплення, вже викоренені. Дійсно, багато хвороб, які в минулому були дуже поширені в розвинених країнах тепер зустрічаються рідко, настільки рідко, що звичайні люди і навіть деякі медики можуть вірити, що їх більше не існує. Втім, це неправда. Єдине захворювання, якого людство офіційно позбулося завдяки вакцинації, – це натуральна віспа, останній випадок якої був зареєстрований в Сомалі в 1977 році. За допомогою вакцинації було досягнуто істотного зниження захворюваності низкою важких інфекційних хвороб, таких як правець, дифтерія, коклюш, кір, паротит, поліомієліт, краснуха. Однак, як показує досвід, втрачати пильність не можна. Так, підтвердженням важливості масової вакцинації є ситуація з кором в США. До початку вакцинації в 1963 році кір був дуже розповсюдженою хворобою в Сполучених Штатах: тоді щорічно реєстрували близько 4 мільйонів випадків кору та приблизно 450 смертей в рік від цієї хвороби. У 2000 році було оголошено, що в США більше немає ендемічною кору, але продовжували реєструвати випадки у мандрівників і мігрантів. У 2015 році в США було зареєстровано спалах хвороби – загалом 159 випадків. Більшість із цих пацієнтів або не отримали вакцину взагалі (45%), або їх статус щеплення був невідомий (38%).
Читайте также: Почему не стоит забывать о кори
Зростання числа людей, які відмовляються від вакцинації, може створювати проблеми для решти популяції, оскільки призводить до ослаблення «колективного імунітету». Останній, як відомо, захищає вразливі категорії населення, які не можуть отримати повну вакцинацію (наприклад, пацієнтів з імунодефіцитними станами) проти потенційно важких і таких, що загрожують життю, хвороб, за рахунок зниження ймовірності передачі їм збудників інфекцій від інших членів суспільства.
Міф 2: Вакцини викликають аутизм
Цей міф – дуже поширений аргумент проти вакцинації. В його основі лежить, в першу чергу, стаття Ендрю Уейкфілда і співавторів, опублікована в 1998 році в журналі Lancet. У цій публікації Вейкфілд припустив на підставі восьми клінічних випадків наявність асоціації між введенням вакцини проти кору, краснухи та паротиту (КПК) та аутизмом, і це викликало істотні побоювання щодо безпеки вакцин.
Проте, в ході розслідування у цій роботи було виявлено істотні недоліки, зокрема методологічні помилки та конфлікт інтересів. Ці недоліки призвели до того, що Lancet відкликав цю публікацію – частково в 2004 році та повністю в 2010 році. Більше того, головний автор статті був позбавлений ліцензії на практичну медичну діяльність Генеральною медичною радою Великобританії, оскільки його професійна поведінка була визнана несумлінною.
Проте, медична спільнота дуже серйозно поставилася до підозри про зв’язок між вакцинацією та аутизмом, та згодом на високому методологічному рівні були виконані кілька епідеміологічних досліджень. В подальшому був опублікований мета-аналіз даних п’яти когортних досліджень (які загалом охоплювали 1 256 407 дітей) та п’яти досліджень типу «випадок-контроль» (9920 дітей), присвячених асоціації між вакцинами та розвитком аутизму або розладів аутичного спектру. Ніяких асоціацій між вакцинацією від кору, паротиту та краснухи та аутизмом виявлено не було. Окремо вивчався вплив двох компонентів вакцин – тіомерсалу та ртуті, які були звинувачені в тому, що викликають аутизм. Ніяких асоціацій із аутизмом не було виявлено ані для тіомерсалу, ані для ртуті.
Крім того, що асоціацію між вакциною КПК та аутизмом можна вважати спростованою, слід пам’ятати, що значний тягар захворюваності та смертності від інфекційних захворювань є цілком доведеним та реальним. Невакциновані діти гинуть від інфекційних хвороб навіть у розвинених країнах, наприклад, у 2015 році в Іспанії від дифтерії помер 6-річний хлопчик, а в 2016 році в Бельгії – 3-річна дівчинка.
Міф 3: Вакцини викликають аутоімунні захворювання
Роль вакцин в патогенезі аутоімунних захворювань (хвороб, пов’язаних із порушенням роботи імунної системи, яка починає сприймати власні тканини організму як чужорідні та пошкоджувати їх) обговорюється давно. Хоча причина аутоімунних захворювань досі залишається нез’ясованою, очевидно, що тут відіграють певну роль різні чинники, зокрема спадковість, фактори навколишнього середовища, інфекційні захворювання. Зв’язок між вакцинами та аутоімунними процесами продовжує вивчатися; втім, на даний момент не було отримано жодних переконливих доказів існування між ними причинно-наслідкового зв’язку.
Більшість даних щодо зв’язку між вакцинами та аутоімунними захворюваннями була отримана в результаті опису окремих випадків, що вважається дуже низьким рівнем доказовості. Поки що великих епідеміологічних досліджень, які могли б надати переконливу клінічну інформацію, проведено не було. З огляду на особливості аутоімунних захворювань та їх різноманітність проводити такі дослідження дуже важко.
Нещодавно була висунута концепція аутоімунного / аутозапального синдрому, викликаного ад’ювантами (autoimmune / autoinflammatory syndrome induced by adjuvants, ASIA). У цю категорію запропонували віднести кілька нових аутоімунних станів, які потенційно можуть бути викликані ад’ювантами – речовинами, які використовують для підвищення імуногенності вакцини. Синдром ASIA привернув увагу наукового спільноти, проте поки що він залишається радше теоретичною концепцією, ніж доведеним фактом.
Є клінічні дослідження, в яких порівнюються захворюваність на аутоімунні захворювання в вакцинованих та невакцинованих групах. В жодному з них не було виявлено збільшення захворюваності будь-яким аутоімунним захворюванням після вакцинації.
Міф 4: Грип – безпечне захворювання, отже вакцинація не є обов’язковою
Грип зазвичай вважається відносно легкою хворобою, але це справедливо далеко не в усіх випадках. Грип створює значну загрозу для громадського здоров’я. Тільки протягом XX століття відбулося три пандемії, під час яких від грипу померли мільйони людей. Протягом останньої пандемії, викликаної вірусом H1N1 (11 червня 2009 – 1 серпня 2010), за даними ВООЗ з лабораторно підтвердженим грипом були пов’язані 18 449 смертей, при тому що загальна частота смертності була вищою.
Читайте також: В какое время дня лучше вводить вакцину против гриппа?
Грип може викликати серйозні ускладнення, зокрема важку пневмонію, енцефалопатію та міокардит. Крім того, епідемії грипу завжди супроводжуються значною кількістю смертей від його кардіологічних та пульмонологічних ускладнень. Ризик розвитку ускладнень особливо високий у літніх людей, осіб із хронічними захворюваннями, а також вагітних жінок, яким рекомендовано робити щеплення проти грипу.
Міф 5: Під час вагітності вводити вакцини не можна
Більшість вакцин не просто безпечні під час вагітності, вони рекомендовані в цей період. Для вагітних жінок особливо важливі дві вакцини: комбінована вакцина проти правця, дифтерії та коклюшу (безклітинна вакцина), яку вводять переважно між 27 та 36 тижнями вагітності, а також вакцина проти грипу. Правець, коклюш та грип є захворюваннями з потенційно важкими наслідками для дитини та/або матері, та їх можна попередити шляхом вакцинації. Доведено, що вакцинація вагітної жінки від коклюшу створює суттєвий захист від цієї інфекції для новонародженого.
Аналіз доступних даних дозволяє вважати, що вакцини на основі інактивованих мікроорганізмів можуть безпечно використовуватися на будь-яких термінах вагітності. Особливо це справедливо для грипу, який у вагітних може протікати дуже важко. Безпека вакцинації вагітних від грипу вивчалася в цілій низці досліджень, та за даними мета-аналізу не було виявлено асоціації між вакцинацією від грипу в будь-якому триместрі вагітності та вродженими вадами та аномаліями розвитку. Також в дослідженнях підтверджено безпеку застосування під час вагітності вакцин для профілактики гепатиту B, пневмококової полісахаридної вакцини та менінгококової полісахаридної вакцини.
Навпаки, вакцини на основі живих вірусів, наприклад, вакцина для профілактики вітряної віспи або оперізуючого герпесу, а також КПК, не рекомендується вводити протягом одного місяця перед запланованим зачаттям, а також протягом всього періоду вагітності, в зв’язку з потенційним ризиком передачі вірусу плоду. Є дані ретроспективних досліджень за участю жінок, які отримали під час вагітності вакцинні препарати, що містять живі віруси, та ці роботи не показали підвищення ризику вроджених інфекцій. Проте, період вагітності залишається протипоказанням для застосування вакцин на основі живих вірусів.
Читайте також: Вирус краснухи: повышенная опасность для беременных!
***
На жаль, в результаті розповсюдження міфів та неправдивих відомостей досить багато людей відмовляються від щеплень як самих себе, так і своїх дітей. Незважаючи на те, що в світі продовжується розробка та створення більш ефективних вакцинних препаратів (наприклад, для профілактики грипу), дуже важливо, щоб всі спеціалісти охорони здоров’я вже зараз підтримували вакцинацію та допомагали підтримувати прихильність населення до програм імунізації.
Джерело: Five Vaccine Myths Debunked
