Антигіпертензивний проект: а як у Львові?
На ініціативу МОЗ України щодо зниження цін на антигіпертензивні засоби відгукнулися практично всі оператори роздрібного ринку. Проблеми та результати впровадження пілотного проекту щодо державного регулювання цін на медичні препарати для лікування осіб із гіпертонічною хворобою редакція попросила прокоментувати начальника Державної служби з лікарських засобів у Львівській області Сергія Чередніченка та директора Львівського обласного осередку громадської організації «Всеукраїнська аптечна професійна асоціація України» (АПАУ) Олену Комарянську
Сергій Чередніченко: Поза всякими сумнівами, цей проект є надзвичайно актуальним і нині, як ніколи, потрібним. Гіпертонічна хвороба — складна недуга, й особ-лива її небезпека, як ми знаємо, полягає в тому, що часто хворий зовсім не відчуває підвище-ного тиску. А тим часом організм руйнується, і це призводить до серйоз-них захворювань серцево-судинної системи, ураження нирок та інших проблем зі здоров’ям. Лише у Львові зареєстровано близько 600 тисяч таких хворих, однак насправді їх набагато більше. Суть проекту полягає в тому, що пацієнт отримуватиме ліки від гіпертонії за зниженою ціною. Відповідно, ми маємо надію, що люди своєчасно лікуватимуться, адже це стане доступнішим із фінансової точки зору. Відтак, зни-зиться й кількість супутніх захворювань. Цей проект також має на меті впорядкувати процедуру видачі рецептів і відрегулювати ціни на лікарські засоби (ЛЗ) проти підвищеного артеріального тиску.
Олена Комарянська: Нагадаю, що у проекті передбача-лося два етапи: спершу встановлення граничного рівня цін на препа-рати, внесені до пілотного проекту та обмеження націнки, на другому етапі — впровадження системи реімбурсації, частко-вого відшкодування вартості цих ліків.
Сергій Чередніченко: Другий етап антигіпертензивної кампанії вже стартував, а отже, пацієнт повинен відчути, що витрачає на своє лікування менше коштів, ніж раніше. На жаль, перший місяць дії пілотного проекту засвідчив, що більшість рецептів на ці ЛЗ виписано неправильно. Наші лікарі розучилися виписувати рецепти, але це вміння треба відновити. Адже в цілому світі ліки відпускають лише за належно оформленим рецептом! Це єдина форма спілкування між лікарем і фармацевтом, а в пілотному проекті саме на основі правильно виписаних рецептів як єдиного фінансового документа аптека зможе отримати компенсацію вартості відпущених медикаментів. Україна хоч повільно, але прямує в цьому напрямку.
— Як реагують на проект самі аптеки?
Олена Комарянська: Оскільки наша асоціація об’єднує фахівців, зацікавлених у цивілізованому розвитку українського фармацевтичного ринку, ми загалом схвально ставимося до кроків, зроблених нашою країною в напрямку до європейських стандартів. Ми не проти розумного регулювання цін на медичні препарати, запрова-дження реімбурсації, тому появу антигіпертензивного проекту в цілому оці-нюємо позитивно. Але оскільки механізм його дії досі остаточно не виписаний, то референтне ціноутворення викликає дуже багато запитань. Вважаємо, що в такій ситуації необхідною є тісніша співпраця владних структур і представників фахових організацій на постійній основі, зокрема на регіональному рівні з Держлікслужбою. Ця уста-нова, як ми знаємо, не тільки виконує контролюючу функцію, а й організовує семінари, допомагає аптекам у повсякденній роботі.
Із виконанням першого етапу проекту в аптечних закладів не було особливих труднощів. А от під час запровадження механізму реімбурсації виникає чимало непорозумінь. Україна, на жаль, не має необхідного досвіду, тому постійно вносяться нові зміни до законодавства, які заплутують працівників аптек. Інколи зрозуміти суть наказу, у якому чітко не вказані вимоги та шляхи їх виконання, не до снаги навіть досвідченому юристу.
Негативно впливає на впровадження пілотного проекту певна громадська недовіра як до різних нововведень держави, так і до лікарів і фармацевтів загалом. Як наслідок — відсутня зацікавленість пацієнтів. До прикладу, за перший місяць роботи проекту на Львівщині зареєстровано лише 102 рецепти на відшкодування, набагато менше, ніж у сусідній Івано-Франківській області. Відві-дувачі аптек не запитують аптекарів про можливість придбання ліків із відшкодуванням, не надто поспішають до лікарів на консультацію та за рецептами, хоча зробити лікування гіпертонічної хвороби максимально контрольованим — головне позитивне завдання цього проекту.
Але вважаємо, що труднощі в роботі аптечних закладів, що їх ми маємо сьогодні, не виправдовують небажання аптек вдосконалювати свою роботу. Бо ж часто це не вимагає особливих фінансових затрат чи додаткових інвестицій. Важливим є усвідомлення того, що першочергове завдання працівника аптеки — надавати якісні фармацевтичні послуги, допомагати людям використову-вати ліки раціонально, безпечно та ефективно.
— Які висновки можна зробити за результатами перевірок діяльності аптечних закладів західного регіону?
Сергій Чередніченко: Основна проблема — неналежне збері-гання ЛЗ, зокрема, недотримання температурного режиму, відсутність холодильників, кондиціонерів у аптеках. Ми просимо покупців звертати на це особливу увагу. Адже якщо ліки зберігати всупереч вимогам, це зробить їх малоефективними чи навіть шкідливими для здоров’я. Скажу, що тут порушниками є переважно дрібні підприємці, які мають одну-дві аптеки. Найбільш добросовісні великі аптечні мережі: до них зазвичай немає жодних претензій.
Складно говорити про належний порядок і в аптечних закладах, у яких через великий потік відвідувачів робота поставлена, так би мовити, на конвеєр. У таких випадках аптека нагадує оптову торгову точку та перестає бути закладом охорони здоров’я.
Олена Комарянська: Очевидно, що про належну фармопіку не може бути й мови, якщо провізор першого столу за зміну обслуговує понад триста відвідувачів. Зауваження до аптечних закладів є, і ми це визнаємо. Власне, одним із завдань Львівського осередку АПАУ, до складу якої входять відомі аптечні мережі «ЗІ», «Сімейна аптека», D.S., «Фалбі», є насамперед покращення своєї роботи, аби до нас не було зауважень із боку контролюючих органів. На зустрічах і семінарах, які ми організовуємо для споживачів ЛЗ і лікарів, завжди рекомендуємо обирати аптеки чи аптечні мережі з перевіреною репутацією, які давно працюють і дорожать своїм іменем, вкладають кошти в контроль за якістю, у відповідне устаткування для зберігання ліків і професійний персонал.
Розмовляла Лариса Дедишина
“Фармацевт Практик” #02′ 2013