Аптечне виготовлення — під опіку місцевої влади
ЦРА № 12 у м. Хуст — одна з найстаровинніших аптек Закарпаття
Незамінні є
За результатами соціологічних дослід-жень, проведених Міжнародним кадровим порталом в Україні, 39,5% опитаних планують найближчим часом змінити місце роботи. Майже кожен третій (28,1%) замислюється над звільненням зі своєї компанії. А 6,1% так не люблять свого працедавця, що готові піти за першої ж можливості. А от 26,2% працівників наразі не планують нічого змінювати. У більшості випадків більші гроші не є голов-ним рушієм пошуку нової роботи. Люди віддають перевагу компаніям із хорошою репутацією або таким, які забезпечують можливість набуття цінного і цікавого досвіду. Важливим для фахівців є додаткове навчання, професійне зростання, участь у міжнародних проектах. Тож деякі керівники і власники фірм нарешті зрозуміли, що професіоналів слід цінувати, адже доведено: лояльний співробітник працює на 25% краще і більше.
Наскільки цінують кваліфікованих аптечних працівників на Закарпатті, ми з’ясували в Сергія Дудчака, завідувача ЦРА № 12 міста Хуст.
Сергій Дудчак
— Наймолодшій працівниці, яка нещодавно закінчила Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького і проходить у нас інтернатуру, — 25 років, найстаршій, ветерану фармації, що працює в хустській ЦРА з 1963 р., — 69, — розповідає Сергій Леонтійович. — З вищою освітою маємо 7 фахівців, із середньою — 12. Це люди, з якими ми разом пройшли нелегкий шляхстановлення, пережили низку реорганізацій і перебудов. Тож можу запевнити, колектив згуртований, дружний, з однаковими цінностями та поглядами на роль фармації та аптекарів у сучасному суспільстві. Вважаю, що лояльність персоналу підвищують високий рівень заробітної плати та повний соціальний пакет, який не завжди можуть запропонувати приватні структури. Наші спеціалісти регулярно проходять курси підвищення кваліфікації: фармацевти — у Хусті на базі Закарпатського державного медичного коледжу, а провізори — в Ужгородському державному медичному університеті. Як керівник ціную кожного працівника і можу докладно охарактеризувати їхній індивідуальний внесок у загальну справу.
Хуст традиційно славиться потужною школою фармацевтичних фахівців. Два навчальних заклади I–II рівнів акредитації, розташовані в райцентрі, щорічно випускають 60 фармацевтів. Хустівці працюють аптекарями в Ужгороді, Львові, Івано-Франківську.
Аптечний заклад ЦРА № 12 є базовим для проходження практики та інтернатури студентами Закарпатського державного медичного коледжу, Хустської філії медичного училища «Монада», ЛНМУ ім. Данила Галицького, Івано-Франківського та Запорізького медичних університетів. Для інтернів С. Дудчак запровадив свою індивідуальну методику навчання. Після стажування у ЦРА вони обов’язково їдуть працювати в сільські аптеки, і цей досвід провізори розцінюють як найбільш значущий у своїй професійній кар’єрі.
Аптека? Завод!
ЦРА № 12 заснована 13 лютого 1946 р. Закарпатським об’єднанням «Фармація», куди на той час входило ще 11 аптек. За словами найстаршої працівниці аптеки, фармацевта Галини Волощук, на початку 1960-х аптека працювала як невеликий фармацевтичний завод. За обсягами виготовлення і товарообороту ЦРА № 12 належала до аптек першої категорії. У той період лише 20% медикаментів були готовими лікарськими формами, решта виготовлялися в аптеках. За день виготовляли тисячі одиниць лікарських засобів: порошки, мазі, суспензії, краплі, розчини. Тож колектив аптеки був чималеньким — майже 70 осіб. Кожного дня у дві зміни на виготовленні працювали по п’ять асистентів, фасувальниць та санітарок.
До 1992 р. двоповерхова аптека загальною площею 452 м2 була єдиною юридичною особою на території Хустського району. Нині до структурних підрозділів ЦРА, що досі входить до Закарпатського обласного виробничого об’єднання «Фармація», входить 6 аптек та 5 аптечних пунктів при сільських ФАПах.
Селянам — доступні ліки
Через те, що всі районні лікувально-діагностичні заклади зосереджені в Хусті, до 60% мешканців району купують медикаменти безпосередньо в райцентрі. Тут діють 27 аптек різних форм власності, проте всі вони є аптеками з готовими лікарськими засобами. На відміну від радянських норм, відповідно до яких пішохідна доступність між аптеками мала становити 600 м, а навантаження — не менше 5500 осіб на один аптечний заклад, сьогодні у Хусті на одну аптеку припадає близько 1250 відвідувачів, а нові аптеки відкриваються впритул одна до одної.
Тепер мало хто звертає увагу на форму власності аптечного закладу, переконаний С. Дудчак. Відвідувачі здебільшого орієнтуються на ціну ліків та іншої аптечної продукції, пов-ноту асортименту та сервісне обслуговування. Проте всі добре знають, що з пільговими рецептами, як і з рецептами на психотропні засоби, треба йти до комунальних аптек. Також тільки комунальні аптеки продовжують забезпечувати ліками селян із віддалених сіл через мережу ФАПів.
До прикладу, ЦРА № 12, незважаючи на абсолютну нерентабельність аптечних пунктів при ФАПах у селах з населенням 400–1000 осіб, продовжує їх утримувати за рахунок інших структурних підрозділів. «Ми не маємо права змушувати літніх селян їхати за найелементарнішими медикаментами 50 км до райцентру. Доки коштів вистачатиме, горяни без ліків не залишаться. Але якщо запровадять, як планується, окремі ліценції на такі структурні підрозділи, тут ми будемо безсилі», — із сумом констатує С. Дудчак.
ЦРА № 12 обслуговує також пільгові категорії населення, зокрема, чорнобильців і постраждалих від нещасних випадків. Вартість відпущених лікарських перпаратів відшкодовується з обласного бюджету і через страхові фонди.
Формуючи ціни на лікарські засоби, в аптеці насамперед дбають про їхню доступність для всіх верств населення. Ось чому середня націнка на препарати тут не перевищує 23%. Цього вистачає на заробітну плату, оплату комунальних послуг і розвиток аптечної структури.
Аптечне виготовлення по-новому
Асортимент лікарських засобів, представлених в мережі ЦРА, становить від 3 до 5 тисяч найменувань, товарів з ПДВ — понад 1,5 тисячі. Частка продукції парафармації в загальній номенклатурі сягає 17%.
У сільських аптеках, враховуючи малозабезпеченість населення, перевага надається лікам вітчизняного виробництва, які значно дешевші від імпортних. У місті українські ліки складають 15–17% загального асортименту. Найбільшим попитом користуються препарати для лікування серцево-судинних захворювань, гастроентерологічні препарати, гепатопротектори та ліки на основі рослинної сировини. За спостереженнями завідувача, упродовж останніх 4–5 років сезонні препарати на протязі року продаються рівномірно.
Медикаменти та товари з ПДВ у ЦРА № 12 доставляють національні дистриб’ютори — компанії «БадМ», «Оптіма Фарм», «Альба Україна» та місцева гуртова фірма «Хустфарм», яка має на Закарпатті свій аптечний склад. Як «своїм» остання пропонує аптеці нижчі ціни та можливість відтермінування в оплаті за фармацевтичну продукцію. Цей момент для ЦРА справді важливий, адже за пільгові рецепти, як правило, проплати затримують на 3–4 місяці.
Лікарські засоби, виготовлені в умовах аптеки, враховуючи невисоку ціну при належній якості, дуже необхідні мешканцям гірського Хустського району. За радянської влади тут постійно виготовляли 60–70 лікарських форм, а сама аптека радше нагадувала промислове виробництво в мініатюрі. Тепер лікарі, на жаль, знають лише 4–5 індивідуальних прописів. Термін дії ліцензії на виготовлення ліків у ЦРА № 12 закінчився, тому сьогодні ліки аптечного виготовлення можна придбати тільки в сусідньому Виноградівському районі.
Не секрет, що аптечне виготовлення є затратним і вимагає участі як мінімум 6–7 спеціалістів. Додатково ЦРА для обладнання виробничих приміщень, згідно з останніми вимогами законодавства, необхідно понад 200 тис. грн. Аби зберегти і надалі розвивати виробничий відділ та забезпечувати населення району доступними екстемпоральними і стерильними ліками аптечного виготовлення, С. Дудчак звернувся до Хустської райдержадміністрації із проханням виділити кошти на нове обладнання і взяти у штат районного відділу охорони здоров’я працівників, зайнятих в аптечному виготовленні. За собою аптека залишає забезпечення виробничого відділу субстанціями та конт-роль якості виготовлених лікарських форм. На засіданні за участю представників місцевої влади вже отримано попередню згоду. Тож найближчим часом завідувач аптеки сподівається на позитивне вирішення проблеми.
Лариса Дедишина
“Фармацевт Практик” #02′ 2012
