Аптека Гейтера у Києві – перша приватна
До 1684 р. у Києві не було ні лікаря, ні аптеки. Однак вже у 1698‒1700 рр. тут звели великий аптечний склад і розташували військовий гарнізон, що без сумніву сприяло перетворенню міста на визнаний медичний осередок.
1700 р. воєвода Хованський зазначив в акті, що він прийняв «місто Київ та ключі від міста, а також гроші та ліки». У першому десятиріччі XVIII ст. у Києві вже постійно перебував досвідчений лікар, якого влітку 1711 р. київський губернатор відправив до Чернігова, де той виявив 13 хворих на чуму.
Протягом 1727‒1733 рр. населення Києва зросло приблизно до 10‒11 тис., тож у місті почали формуватися економічні умови для відкриття приватної аптеки. І справді, першу приватну аптеку в Києві відкрив у 1728 р. Іван Гейтер на підставі дозволу від Медичної канцелярії. Це підтвердив перелік персоналу київської приватної аптеки Бунге, складений 1801 р. власниками аптеки. На жаль, через знищення архівів пожежами на початку XIX ст. достеменно невідомо, як довго проіснувала ця перша аптека.
З гетьманських універсалів 1751 і 1752 рр. видно, що в середині XVIII ст. у Києві приватної аптеки вже не було, бо саме ці універсали гарантували аптекарям Мейєру та Беттігеру, що, окрім державної аптеки в Лубнах та їхньої аптеки в Глухові, другої приватної аптеки в Україні не буде. Очевидно, аптека Гейтера не могла втриматися в Києві з огляду на згубну для неї конкуренцію київських лікарів та цирульників.
Військовий аптечний склад у Києві містився на Подолі. Керував ним німецький провізор Ведель з двома помічниками, теж німцями, забезпечуючи ліками аптеки військових частин. Не підлягає сумніву, що саме з медикаментів, які зберігалися на цьому складі, київські лікарі готували ліки для своїх пацієнтів аж до 60-х років XVIII ст., доки в медичний побут не увійшло обслуговування хворих безпосередньо через аптеку.
За свідченням доктора Лерхе, який мешкав у Києві під час чуми 1770‒1771 рр., тоді у місті була тільки одна добре впорядкована аптека Георга Бунге, що й давало власникові значні доходи. Взаємозв’язок між перетворенням Києва на потужний медичний осередок та відкриттям приватної аптеки пояснив академік Гільденштедт, який побував тут 1774 р.: «… при губернській канцелярії є доктор, штаб-хірург та кілька хірургів; на Подолі –– приватна аптека». Зрештою, відкриття приватної аптеки було важливою віхою створення у місті великої медичної практики. Це й стало економічною причиною відокремлення функцій лікаря від функцій аптекаря: лікарі вважали за недоцільне самим готувати ліки.
Підготувала Лариса Дедишина
Фото Ігор Садовий
