Аптека на Марійській площі
Влітку 2019 року на площі Міцкевича у Львові відкрилася оновлена історична «Аптека на Марійській площі» або «Марійська (Маріяцька) аптека», яка понад рік була зачиненою через банкрутство попередніх власників. Благородну місію збереження фармацевтичної спадщини Львова взяла на себе аптечна мережа «D. S.» (Група компаній «Маркет Універсал»), яка вже мала досвід відновлення і реконструкції історичних аптек Львова. Нині «Марійська аптека» входить до багатьох туристичних маршрутів, які пролягають центром міста
Як знайти «Аптеку на Марійській площі»
Якщо ви людина невтаємничена, зробити це буде непросто, але від того не менш цікаво – такий собі квест на тему: «Знайди площу, якої насправді не існує». Дійсно, Марійську площу на сучасних мапах Львова не позначено, хоча вона існувала до закінчення Другої світової війни. А тепер так називають територію довкола скульптури Матері Божої на площі Міцкевича. Відповідно площа-привид Марійська не має чинних номерів будинків.
Топонім залишився неофіційною назвою через небажання змінювати ані приватні адреси, ані перереєстровувати майно юридичних і фізичних осіб. Тому насправді «Аптека на Марійській площі» розташована на площі Міцкевича, 8. Орієнтир для туристів – пам’ятник Адаму Міцкевичу у центрі Львова. Аптеку побачите ліворуч і трохи позаду нього, на першому поверсі відомої семиповерхової кам’яниці Шпрехера (по-іншому Будинку Книги), першого львівського хмарочоса.
Площа, про яку йдеться, утворилася наприкінці XVIII ст., після того, як на цьому місці знесли міські укріплення. Тривало вона була досить занедбаною і незамощеною, зате там вільно протікала ріка Полтва. На одному з острівців, який оббігала вода, містяни поставили капличку Богородиці і викопали колодязь. Площу назвали на честь тодішнього губернатора Галичини ерцгерцога Фердинанда д’Есте.
Графиня Северина Бадені, дружина заможного і відомого у Львові графа Владислава Бадені, щоби увіковічнити добру пам’ять про себе у серцях львів’ян, 1862 року подарувала місту скульптуру Матінки Божої. На замовлення вельможної пані її виготовив у Мюнхені скульптор Йоганн Непомука Гауттманн. Мармурову фігуру Діви Марії доправили до Львова і встановили на площі Фердинанда якраз на місці криниці. Відтак через дев’ять років, у 1871-му, площу перейменували на Марійську, і там активно вирувало життя – готелі, дорогі магазини і салони приваблювали грошовитих львів’ян та гостей міста.
Скульптура Богоматері прикрашала площу до 1950 року. Її копію встановили на тому ж місці у 1997-му.
Історія «Марійської аптеки»
Ця аптека створена у 1923 р. поляком єврейського походження фармацевтом Штенцелем (Стенселем). Штенцель був власником аптеки і водночас її головним аптекарем, позаяк на високому рівні опанував секрети виготовлення косметичних кремів та, як кажуть сьогодні, інших засобів для проблемної шкіри.
Приміщення аптечного закладу разом з підвалами було триповерховим. На першому поверсі виготовляли і продавали ліки, на другому мешкала родина власника. Площа аптеки (190 м кв.), майже всі меблі і оформлення торгового залу залишилися тут такими ж, як при Штенцелі, натомість касовий апарат «Національ» передали до аптеки-музею «Під Чорним орлом».
Аптечні меблі варті того, аби розповісти про них докладніше. Інтер’єр приміщення на замовлення власника розробив польський архітектор Генрик Заремба, член спілки митців-декораторів у Перемишлі. Такий меблевий стиль називають бідермаєром або міщанським романтизмом. Меблі у цьому стилі добротні і зручні, їхні обриси м’які і плавні без надмірного декорування. Водночас яскраві, функціональні та придатні до розмаїтих трансформацій. Спершу їх виготовляли з рожевого або червоного дерева, згодом – з горіха, клена, тополі чи ясена.
На жаль, радянська влада не оцінила заслуг Штенцеля перед містянами. Аптеку націоналізували, а його разом з донькою заслали до Сибіру, де він помер у злиднях.
Після Другої світової війни роботу аптеки відновила провізор Ірина Грех. Вона завідувала закладом понад 30 років. Потім аптечним закладом керували провізори Мирослав Галай, Леся Скірка, Олена Журавчак.
У радянський період і перші роки незалежності України «Аптека на Марійській площі» була головною гомеопатичною аптекою Львова. Але водночас обслуговувала мешканців Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Таку спеціалізацію надав аптеці Мирослав Михайлович Галай у 1986 році. Він створив окремий гомеопатичний відділ, який тоді працював на п’ять областей західного регіону. Довгий час відділом завідувала провізор-технолог з гомеопатії Олена Гулик, «королева гомеопатії», яку добре знала половина міста. А вона сама могла розповідати про справу свого життя годинами.
