Аптеки різних форм власності — у рівні умови!
На думку аптекарів, роздрібний фармринок потребує державного регулювання
— Близько 20 років тому центральна районна аптека у Воловці була переведена з центру селища у просторе, пристосоване для аптечного виготовлення приміщення на першому поверсі нового житлового будинку, – пригадує завідувач ЦРА № 28 смт Воловець Закарпатського обласного виробничого об’єднання «Фармація» Ольга Лопіт. — Аргументом на користь новосілля також була близькість центральної районної лікарні, для якої аптека у великих кількостях виготовляла стерильні розчини.
У ЦРА № 28 Ольга Іванівна, яка народилася і виросла на Воловеччині, повернулася за цільовим скеруванням після закінчення фармацевтичного факультету Львівського державного медичного інституту у 1982 р. Тоді інтернатури для провізорів не існувало, лишень піврічна практика в аптеці, яку Ольга проходила у ЦРА № 28. Студентка виявилася настільки здібною, що її навіть оформили на цей період на півставки рецептаря на видачі. Тож після п’ятого курсу перший стіл молодого спеціаліста вже не лякав. Окрім того, в аптеці було у кого повчитися: Ольгою охоче заопікувалася досвідчений провізор, заступник завідувача Марія Кирилівна Канайло, яка нині хоч і пенсіонерка, але досі працює в одному з аптечних кіосків ЦРА.
Випускниці довірили посаду старшого провізора, потім – заступника завідувача ЦРА. 80-ті були періодом справжнього розквіту фармації. Багаточисельний колектив (провізори, фармацевти, аналітики, фасувальники, санітарки) відпускав готові лікарські форми і виготовляв стерильні (натрій хлорид, глюкозу, фурацилін) та екстемпоральні порошки, мазі, суспензії, супозиторії, бовтушки — для потреб цілого Воловецького району. Тоді лікарі виписували рецепти на аптечні ліки дуже активно, що й зрозуміло — ці засоби завжди свіжі, без консервантів, ефективні та недорогі.
Очолити аптечний заклад Ользі Лопіт випало не в найкращі часи — у червні 2010 р., коли на аптеці «висіло» 65 тисяч гривень боргу. Ситуація виявилася настільки серйозною, що постачальники відмовлялися доставляти товар. Довелося скоротити пенсіонерів, частково перевести персонал на півставки, переглянути асортимент, пристосуватися до нових пропозицій гуртових компаній. Керівник аптеки надзвичайно вдячна колегам за розуміння і підтримку. У нелегкий для всіх період колектив залишила тільки одна людина.
Незважаючи на труднощі, ЦРА вдалося майже повністю зберегти стару структуру: три аптеки працюють у Воловці, Жденієво і Нижніх Воротах, аптечні пункти при лікарських амбулаторіях у трьох селах, два аптечних кіоски у районному центрі Воловець та аптечні пункти другої категорії при 21 ФАПі, які обслуговують 4 провізори і 7 фармацевтів. На жаль, після прийняття нових ліцензійних умов п’ять років тому про виготовлення довелося забути, хоча приміщення і обладнання для цього — автоклави, дистилятори, вертушки, штанг лази — збережені.
Втім, на думку Ольги Лопіт, можливо, сьогодні й справді недоцільно виготовляти в аптеках серійні стерильні лікарські засоби, адже навряд чи якийсь аптечний заклад здатний забезпечити для цього належні умови GMP, а значить, якість і безпечність ліків. А от про екстемпоральні препарати можна посперечатися, бо ж тепер ціни на заводські мазі і мікстури аж зашкалюють. Доброю альтернативою цій продукції могла б стати аптечна, яка якістю та ефективністю промисловим засобам не поступалася, переконливо запевняє Ольга Іванівна.
Проте головну проблему сучасної фармації завідувач комунальної аптеки вбачає в іншому — недобросовісній конкуренції з боку комерційних аптек і перетворенні галузі зі складової системи охорони здоров’я на «чистий» бізнес. Сьогодні у Воловці, де мешкає близько 5000 населення, діє, окрім двох аптек ЦРА, ще п’ять приватних. Отже, порушено норму пішохідної доступності і навантаження на аптечний заклад, за яким для рентабельності на одну аптеку має припадати 1000 населення. На відміну від державних і комунальних аптек, які щомісяця сплачують у бюджет усі чинні податки і збори, комерційні аптеки працюють за спрощеною системою — на єдиному податку.
Не може провізор чи фармацевт отримувати заробітну плату, так би мовити, від виробітку, чим більше продав, тим більше отримав. Чим дорожчий препарат «втулив», тим більші відсотки матимеш. Купивши, нерідко найдорожчі ліки з усіх існуючих аналогів у приватній аптеці, хворі йдуть до ЦРА за консультацією: як ці пігулки вживати, чим запивати, з якими медикаментами не поєднувати.
Так, кожен намагається виживати, як може, але ж не за рахунок здоров’я своїх відвідувачів.
Фармацевту без лікаря не обійтися
Смт Воловець знаходиться у високогір’ї Карпат, на північ від хребта Полонина Боржава, в долині річок Вича та Волівчика на висоті500 мнад рівнем моря. Це популярний в Україні курорт, взимку сюди приїздить чимало туристів. Проте ЦРА, через віддаленість від центру, зиску від них особливо не має, тому асортимент і ціни здебільшого формуються під запити місцевого населення.
Хоч і в невеликій кількості, в ЦРА № 2 8 представлено всі основні групи лікарських засобів та життєво необхідні препарати. До речі, на аптечних вітринах тут не побачиш рецептурних ліків, вони зберігаються у закритих шухлядках, термолабільні медикаменти — у холодильнику. Аптека відпускає також товари з ПДВ — лікувальну косметику, засоби догляду за хворими, дитяче харчування, мінеральні води.
Завідувач ЦРА за журналом дефектури добирає асортимент, встановлює націнки на медикаменти та товари парафармації, які потім розвозять власним транспортом у всі структурні підрозділи.
Поставки здійснюються раз на тиждень провідними українськими дистриб’юторами — «Оптіма-фарм», «ФФ «Дарниця», регіональними — ТОВ «Хуст-фарм», ТОВ «Гала-фарм». Вони пропонують хороший асортимент, гнучкі ціни, гарантують якість продукції.
Аптека забезпечує пільговими рецептами ветеранів війни, відпускає наркотичні і психотропні засоби амбулаторним хворим. Як додаткову послугу запроваджено безкоштовне вимірювання артеріального тиску.
Щоправда, при виборі лікарського засобу головну роль все ж таки відіграє ціна препарату. Населення у Воловці небагате, роботи немає, молодь повиїжджала на заробітки. Хто приходить з рецептом від лікаря, то просить саме те, що він призначив. Але чимало відвідувачів покладаються на пораду фармацевтів. Особливою повагою і довірою у ЦРА № 28 користується фармацевт з багаторічним стажем Марія Рейпаші. Воловецькі аптекарі пишаються своєю першою фармацевтичною династією. У Нижніх Воротах дотепер працює 73-річний фармацевт, ветеран праці Тамара Головко, яка все своє життя віддала улюбленій роботі. У фармацію пішла її донька, а онучка навчається на другому курсі фармацевтичного факультету ЛНМУ ім. Данила Галицького.
Свою справу робить і реклама ліків на телебаченні. Однак, переконана Ольга Іванівна, рекламувати лікарські препарати у засобах масової інформації небезпечно. Ліки — не цукерки, і останнє слово, попри все, має залишатися за лікарем. Тоді з ланцюжка пацієнт — лікар – провізор, що супроводжує лікувальний процес, не випадатимуть важливі ланки. Лікування без встановленого фахівцем правильного діагнозу і причини захворювання не буде ефективним.
Лариса Дедишина
