Перші аптеки і аптекарі Дрогобича
Історія аптечної справи є одним з розділів історії культури людства, оскільки саме в аптеках готували ліки, зілля та настоянки від усіляких хвороб і для полегшення страждань. Зміст фармації та становище фармацевтичних працівників залежать від умов суспільства, його економічного розвитку.
Медицина та фармація були і є єдиним цілим. Давні лікарі, цирульники та знахарі лікували пацієнтів ліками, виготовленими власноруч за своїми особистими рецептами з відповідних інгредієнтів рослинного і тваринного походження, а також із мінералів. Так, за розпорядженням князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого на Русі при багатьох церквах і майже при всіх монастирях функціонували невеликі лічниці, які мали свою аптеку, де виготовляли відповідні ліки — відвари і настої. У Дрогобичі такі аптеки діяли при лічницях тодішніх церков Святої Трійці, Святого Юра, Воздвиження Чесного Хреста.
Перші відомості про аптечну справу в Дрогобичі ми знайшли у «Календарі дрогобицького тижневика на 1913 рік». На той час у місті функціонували чотири аптеки: 1) Аптека Генріха Арцта на вул. Стрийській, 15 (сьогодні — вул. Мазепи, 15); 2) Аптека Горгонія-Франца Тобіяшека на площі Ринок, 17 (сьогодні — пл. Ринок, 15); 3) Аптека Еміля Сафріна на площі Ринок, 43 (сьогодні — пл. Ринок, 31); 4) Аптека Артура Сімона на вул. А. Міцкевича, 9 (сьогодні — вул. Т. Шевченка, 15).
Ці аптеки, за винятком першої, функціонують донині і кожна має цікаву історію.
Аптека № 1 (колишня — Горгонія-Франца Тобіяшека). Згідно зі спогадами дрогобицьких старожилів та за даними архівних матеріалів аптеку вважали найпрестижнішою у Дрогобичі. Була вона й найдавнішою у місті, хоча дати її заснування встановити не вдалося. У 20–30-х роках минулого століття заклад називався «Аптека під опікою» («Apteka pod Opacznoscia»), тобто йдеться про опіку Божої Матері, оскільки на фронтоні аптечного приміщення в невеличкій ніші була скульптура Богоматері. Приблизно з 1944 р. завідував аптекою (одночасно й Дрогобицьким обласним аптечним складом) провізор Цуккерберг, після цього у 50–60-х роках — Олексій Ющенко, далі (1968–1972 рр.) — Ростислава Телеп, потім — Галина Бордуляк. В останні десятиліття цей медичний заклад мав назву «Аптека № 115».
Аптека № 2 (колишня — Генріха Арцта). Дату заснування цієї аптеки також не вдалося встановити. Розташовувалась вона в кутовому будинку між вул. Стрийською та Яна Соб’єського. У «Лікарському річнику» на 1933–1934 рр. сказано, що аптекарем тут був Генріх Арцт, а власником — Леон Раммер. У період польської влади заклад мав назву «Аптека під Архангелом» («Apteka pod Archaniolem»).
Під час німецької окупації аптекою керував провізор Данилевич (зі спогадів М. Романяка). На початку лютого 1952 р. радянська влада ліквідувала аптеку Арцта, призначивши її приміщення для магазину (крамниці). Тривалий час тут функціонував магазин одягу Дрогобицької швейної фірми «Зоря».
Аптека № 3 (колишня — Артура Сімона). Про неї відомо від 1913 р. як про аптеку «Під Соколом». У 1945 р. їй було присвоєно назву «Аптека № 3», а згодом, 27 червня 1959 р. — «Аптека № 116». Багато років нею керував шляхетний дрогобичанин із вул. Стрийської, провізор Микола Німилович. Аптекою також завідували Марія Прасолова, В. Лодзєйська-Клюсова (1953–1983 рр.), Дарія Шмілик (Чаповська; 1958–1967 рр.), Віра Давибіда (1958–1984 рр.), Надія Сенишин (від 1973 р. і дотепер), Валентина Ганчевська, Ганна Марчук, Марія Оленич, Оксана Паращак (Флюнт). З 1992 р. аптекою завідувала провізор Ірина Петренко (ТзОВ «Аптека № 116 Матері та дитини»).
Ольга Заліська і Мирон Шевців, директор МКП «Фармако»
Аптека № 4 (колишня — Ісера Ліфшица). Ця аптека згадується у довіднику медичних закладів за 1933 р. Вона розташовувалася на вул. Грюнвальдській, 18 (тепер — вул. Трускавецька, 26) і зараз знаходиться на цьому місці — біля мосту на річці Побук.
Із початком Другої світової війни її власник, провізор — єврей Ісер Ліфшиц, залишив аптеку і виїхав із Дрогобича. У 1944 р. закладові було присвоєно назву «Аптека № 4», а згодом — «Аптека № 117». Керували нею провізори Констянтин Макух, Віра Гайдук (Прим’як), Марія Прасолова (1953–1973 рр.). Аптека була закріплена як основна для медикаментозного забезпечення Дрогобицької лікарні (до осені 1962 р.), онкологічного та шкірно-венерологічного диспансерів. Очевидно, вона забезпечувала ліками Дрогобицький шпиталь і за польської влади — до 1939 р. Від 1996 р. аптека стала приватною. Має назву МП «Аптека № 117». Завідував нею (від 1985 р.) провізор Володимир Дукас.
Аптека № 5 (колишня — Еміля Сафріна) функціонувала ще в австрійські часи. У період польської залежності мала назву «Під Білим орлом» (Apteka pod Bialym orlem). До 1939 р. була власністю фармацевта Еміля Сафріна. У 1945 р. їй дали назву «Аптека № 5», а після розформування Дрогобицької області (1959 р.) — «Аптека № 118» (число згідно з найменуванням аптек Львівської області).
Аптека «Каси хворих». За даними «Лікарського річника», крім п’яти аптек, описаних вище, функціонувала аптека «Каси хворих» на вул. Соляній, 2 (тепер — вул. Січових Стрільців, 22, у приміщенні міської поліклініки). У спогадах М. Романяка зазначено, ця аптека була перенесена приблизно в 1937–1938 рр. у будинок по вул. Р. Яроша, 1 (до цього — вул. Соляна, 1, вул. Січових Стрільців, 13) і закрита радянською владою в 1939 р. Нею керував Едуард Левітер.
За інформацією польського фармацевтичного календаря (Kalendarz farmacewtyczny-Warszawa, 1932), на кінець 1931 р. в Дрогобичі було дванадцять аптекарів: Гуго Бернфельд, Г. Гроссова, З. Йозефсберг, Л. Лянгер, Е. Левітер, Симон Ліллє, Яків Оберлєндер, Ванда Рабувна, Йосиф Салітри, Артур Сімон, Юлій Сімон і Йосип Сваровський.
З приходом у 1939 р. радянської влади у Дрогобичі, як і в усій Західній Україні, аптеки були націоналізовані, деякі з них закрили. Керувало аптеками Аптечне управління.
Ольга Заліська і Мирон Шевців, директор МКП «Фармако»
Працювати в аптеках залишилися переважно провізори та фармацевти. Під час німецької окупації фармацевти-євреї покинули роботу, хтось потрапив у гетто, інші переховувались. Найвідомішими тогочасними провізорами Дрогобича були Ярослав Яхно, Лев Калужняцький, Іван Гілевич, Данилевич.
Стаття підготовлена на основі книги М. Богаченко, М. Романяк «Медицина Дрогобича. Історичні нариси» за ред. проф. М. Шалати: Дрогобич «КОЛО», 2008., виданої за спонсорської підтримки МКП «Фармако». Мирон Тарасович Шевців, багаторічний директор МКП «Фармако», все життя збирав усні і письмові джерела з історії аптек Дрогобича. На жаль, Мирона Тарасовича не стало 11 жовтня 2020 р., але зібрані ним матеріали увійдуть у монографію «Історія аптечного управління та аптек Львівщини», яка готується до друку на кафедрі організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти ЛНМУ ім. Данила Галицького
Ольга Заліська, професор,
завідувач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки
факультету післядипломної освіти ЛНМУ ім. Данила Галицького,
Олександр Семенов, асистент кафедри
“Фармацевт Практик” #12′ 2020
