BACK TO SCHOOL, або Як адаптуватися до навчання
Літо швидко пролетіло, тож дітлахам час збиратися до школи. Складно залучатися до навчального процесу як тим, хто тільки вперше переступає шкільний поріг, так і учням, що повертаються до класів після канікул. Для першачків, а також для частини інтровертних, сором’язливих дітей, які провели літні місяці самотньо, залучення до колективу може стати потужним джерелом стресу.
ПОРАДИ ЛІКАРІВ
Медогляд та режим дня
Перед початком навчального року потрібно заздалегідь пройти консультації всіх лікарів для того, щоб оцінити стан здоров’я дитини та отримати довідку. Якщо малюк багато і довго хворіє, то, можливо, варто віддати його до школи пізніше, через рік, або розглянути можливість альтернативних форм навчання (екстернатна, сімейна, педагогічний патронаж). Те саме стосується тих, хто вже навчається. У будь-якому випадку це питання потрібно вирішувати разом із педіатром, що спостерігає дитину.
Після літньої «вольниці» варто у передостанні дні серпня знову призвичаїти дитину до шкільного режиму. Цей перехід має бути не різким, а поступовим: трохи раніше вкладатися спати увечері та відповідно прокидатися вранці.
Не варто забувати про прогулянки на свіжому повітрі та збалансоване харчування, що є важливими складовими успішного навчання.
Обираємо рюкзак та взуття
При виборі шкільного рюкзака чи портфеля необхідно враховувати кілька моментів: розмір, форму, вагу, правильність розташування на спині, міцність, а також безпеку матеріалу. Потрібно обрати варіант, з яким дитині буде максимально комфортно. Для цього важливо, щоб рюкзак відповідав росту і віку дитини, був оснащений широкими регульованими наплічниками і не передавлював плечі та шию.
Своєю чергою, найкращим для школяра є шкіряне взуття на невеликих підборах, що не перевищують 2 см. Бажано, щоб взуття мало щільний задник. Кеди або балетки для постійного носіння не підходять.
Готуємо робоче місце
Робоче місце вдома має відповідати зросту дитини: висота стільця повинна дорівнювати довжині гомілки. Якщо меблі придбані «на виріст», тобто стілець занадто високий, то під стопи краще поставити лавочку. Дитина має сидіти, спираючись на спинку: так зменшується навантаження на хребет. При цьому добре, якщо спинка стільця має опуклість на рівні попереку. Якщо такого вигину немає, можна прикріпити невеликий валик діаметром 5‒10 см. Своєю чергою, глибина сидіння не повинна перевищувати три чверті довжини стегон.
Якщо край стільця впирається у підколінні ямки, це погано відбивається на кровообігу ніг. Крім того, сидіння не повинно бути занадто м’яким.
Край робочого стола повинен знаходитися на рівні нижньої частини грудей так, щоб відстань від очей дитини, що сидить, до поверхні стола становила 30 см. Між грудьми та столом відстань має бути близько 2 см.
Варто враховувати: якщо стіл зависокий, то голова і ліве плече при писанні сильно нахиляються вліво, а якщо занадто низький, то, навпаки, ліве плече піднято, а праве опущено.
Для першачків
Зверніть особливу увагу на розвиток мови. Дитина повинна не просто добре і зв’язно говорити, а й сприймати мову на слух. Для цього корисно давати малюкові різноманітні нескладні завдання. Наприклад: «Піди до дитячої кімнату, знайди там червоний м’яч, віднеси його до вітальні, поклади поруч зі стільцем і повернись до мене». Також не завадить пропросити дитину повторити ваші слова, а потім вже виконати прохання.
Для успішного навчання повинна бути добре розвинена не тільки дрібна моторика, а й зорово-моторна координація, тобто вміння одночасно дивитися на дошку, на якій пише вчитель, і писати самому. Щоб розвинути ці навички, ідеально підійде змальовування за зразком геометричних фігур або найпростіших малюнків, а також конструювання за наявним зразком.
ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ
Напередодні свята
Якщо ви відчуваєте, що дитина почувається невпевнено, можна запропонувати батькам однокласників влаштувати спільний захід — зустрітися всім класом або його частиною та вирушити до кінотеатру або на природу. Це допоможе знизити тривогу та налаштуватися на колектив.
До 1-го вересня важливо відвідати школу, походити її коридорами, подивитися на новий (або згадати старий) кабінет.
Величезне значення має ніч напередодні 1-го вересня. Від того, як буде організовано вечір перед поверненням до школи, багато що залежить, а саме настрій, з яким дитина повернеться або уперше завітає до класу. Найголовніше, щоб цей вечір бути спокійним: намагайтеся не скандалити, не докоряти, не з’ясовувати стосунки.
Щоб перший ранок вересня не перетворився на хаос, заздалегідь підготуйте одяг та зберіть шкільний рюкзак. Дозвольте вашій дитині самостійно це зробити, але під контролем (якщо це необхідно).
Також бажано навести порядок у домівці та забезпечити приємну й затишну атмосферу.
Простежте, щоб новий навчальний рік не розпочався з олівців у шкарпетках, гумок під подушкою тощо.
Відмова від школи
На жаль, іноді дитина може відмовитися відвідувати школу. У той час як прогули свідчать про невідвідування занять через антисоціальну поведінку або відсутність інтересу, відмова від школи відображає невідвідування школи через емоційний стрес.
Результати численних досліджень виявили короткострокові та довгострокові ризики відмови від школи, зокрема, низьку успішність, відсутність соціальних навичок, соціальну ізоляцію, а також депресивний розлад або інші психіатричні діагнози. У той же час відмову від школи зазвичай не вважають клінічним діагнозом — у багатьох країнах, як східних, так і західних, відмова від школи є соціальною проблемою, до якої залучені учні, їхні родини та шкільний персонал [1].
Отже, відмова від школи — це психосоціальна проблема, яка визначається відсутністю учнів у школі через ті чи інші труднощі, зокрема, успішність у навчанні, стосунки з однолітками та вчителями, емоційні розлади тощо.
Налаштовуємося на позитив
Для того щоб дитина захотіла йти до школи, її потрібно правильно мотивувати. Поговоріть з нею та розкажіть, як здорово, що вона знову побачить однолітків (або познайомиться з ними) та дізнається багато нового й цікавого. Також можна вдатися до спогадів та розказати, як свого часу ви збиралися до школи у такому самому віці, як ваша дитина. Поділіться своїми почуттями, думками та, можливо, кумедними ситуаціями. Це дуже зблизить вас із дитиною та допоможе їй менше нервувати.
У першокласника потрібно сформувати позитивний образ школи та вчителів. Дитина має хотіти до школи не тільки тому, що вона стане «дорослою» та отримає інший статус, а й також через можливість отримати нові знання від чудових вчителів, які у всьому допомагатимуть. Якщо це згодом виявиться не таким, що відповідає дійсності, будете вирішувати проблему, але принаймні у початковій школі ви маєте бути впевнені, що обрали саме того вчителя, який якнайкраще подбає про навчання, безпеку та психологічний комфорт.
Для тих, хто вже навчається, важливо не переносити свої відчуття і досвід минулого навчального року на майбутній. Дитина розвивається і змінюється. Цілком ймовірно, що певні предмети або окремі завдання будуть даватися легше, а якісь, навпаки, — складніше. Важливо не намагатися негативно «запрограмувати» дитину відповідно до власних побоювань, озвучувати варто тільки позитивні очікування та налаштовувати на те, що все буде складатися якнайкраще.
Любов та підтримка
Не здіймайте галас, якщо в перший час ваша дитина буде приносити зовсім не ті оцінки, на які ви від неї очікуєте. Пам’ятайте, потрібен час, щоб налаштуватися на навчання, а якщо постійно тиснути, то можна досягти протилежного результату — оцінки не стануть кращими, а дитина замкнеться у собі. Тому, якщо ви вже записалися в гурток чи секцію, почекайте з цією справою пару тижнів, поки не пройдуть перші дні нового навчального року. Дитина витрачає багато енергії, і нове заняття може вибити її з колії.
Якщо успішність з часом погіршилася, обов’язково з’ясуйте причину — скоріш за все, дитині потрібна допомога. Задля того, щоб ваш учень мав стимул до навчання, не забувайте про ласку та увагу. Діти, так само як і дорослі, мають потребу в похвалі, підтримці та любові. Якщо вони не відчувають нічого із зазначеного з боку батьків, то починають страждати і можуть вирости нещасними та емоційно холодними. Тому частіше розмовляйте зі своєю дитиною, цікавтеся її справами, успіхами та проблемами. Навіть попри велику зайнятість на роботі чи вдома, намагайтесь кожного дня знайти час для спілкування з дитиною та не забувайте говорити кілька ласкавих слів щодня. Відчуваючи батьківську підтримку і турботу, вашій дитині буде набагато легше не тільки починати новий навчальний рік, а й дорослішаючи, пізнавати світ, здобувати нові знання та підкорювати нові висоти.
Підготувала Олександра Демецька
- Amai К. Adolescents’ mental health problems, teacher support, and school adaptation: A qualitative analysis based on the Trajectory Equifinality Model. International Journal of School & Educational Psychology. 2021;1 (25):1-17.
