Бетагистин-КВ: Втримай рівновагу
Усі ми поділяємося на дві великі групи — ті, кого захитує, і ті, кому ця прикрість цілком не знайома. Причому, щасливці хоча й щиро співчувають бідолахам, зрозуміти їх не можуть: чому ж вам так погано у транспорті? Давайте з’ясовувати
Хвороба руху
Як правило, дорогу погано переносять діти і підлітки. Проте від 5 до 10% населення потерпає від цих неприємних відчуттів протягом всього життя.
Захитування (кінетоз, морська хвороба) виникає в умовах, коли людина піддається впливу монотонних коливань — в автомобілі, поїзді, на катері, каруселі. Симптоми захитування всім відомі: запаморочення, нудота, блювання, втрата апетиту. Вони з’являються внаслідок збою у роботі вестибулярного апарату — органу чуття, який відповідає за положення тіла у просторі, напрям руху, координацію та збереження рівноваги.
Вестибулярний апарат розташований у равлику внутрішнього вуха у напівкружних каналах, заповнених рідиною — ендолімфою. Чутливі волосинки на стінках каналів реагують на коливання цієї рідини і рух мікроскопічних кришталиків-отолітів.
При русі або зміні положення тіла кришталики подразнюють волосинки і сигнал іде у мозок. Так от, коли тіло людини рухається і похитується, наприклад, в автомобілі, мозок отримує суперечливу інформацію з різних органів чуттів.
Рецептори вестибулярного апарату кажуть, що тіло нерухоме, а очі бачать, що навкруги все рухається і коливається. Саме цей збій і провокує запаморочення та нудоту у транспорті.
Поза тим, вестибулярні порушення (запаморочення) зумовлюють також різноманітні захворювання — починаючи від нескладних доброякісних і закінчуючи загрозливими для життя людини. Запаморочення є симптомом близько 80 захворювань (неврологічних, психічних, серцево-судинних, офтальмологічних, ЛОР-патології) і ніколи не є хворобою. Як і біль, страх, пригнічений настрій, запаморочення зараховують до суб’єктивних скарг пацієнта.
Симптоми вестибулярних порушень можуть виникати раптово, нападоподібно, з більш-менш регулярними інтервалами між нападами, як, наприклад, при хворобі Меньєра. Проте між нападами хворі відчувають себе практично здоровими, за винятком випадків різкої зміни положення голови, впливу сильних запахів, звуків тощо.
Залежно від причин, які провокують запаморочення, їх поділяють на такі види: психогенні; при мозкових порушеннях; при патології очей; при патології вуха.
Певна річ, знати причини, через які стає людині погано, потрібно, але ж ці знання від неприємних наслідків не позбавляють. Тому нам необхідно обрати такий лікарський засіб, який здатний не лише швидко і безпечно впоратися із симптомами захитування та зробити дорогу легкою і приємною, але й такий, що може усунути вестибулярне порушення будь-якого іншого походження.
Бетагістин: гармонія рівноваги
Бетагістин-КВ — лікарський засіб виробництва Київського вітамінного заводу, призначений для компенсації вестибулярних порушень, зумовлених різними причинами.
Діюча речовина препарату — бетагістину дигідрохлорид виробництва компанії Laboratorios Espinos Y Bofill, S.A. (Іспанія).
Одна таблетка Бетагістину містить бетагістину дигідрохлориду в перерахуванні на 100% речовини 8,16 або 24 мг.
Бетагістину дигідрохлорид впливає на кровотік, стимулюючи мікроциркуляцію і проникність капілярів внутрішнього вуха; стабілізує тиск ендолімфи у завитку і лабіринті. Через те, що Бетагістин фактично є інгібітором Н3-рецепторів ядер вестибулярного апарату, він проявляє яскраво виражену дію на ЦНС, стабілізуючи нейрональну трансмісію в нейронах вестибулярного ядра.
До безумовних переваг цього лікарського засобу належить його дія на трьох рівнях — кохлеарний кровотік; центральний вестибулярний апарат і периферичний вестибулярний. Ці властивості клінічно проявляються через зниження частоти й інтенсивності запаморочень; зменшення шуму у вухах; покращання слуху у випадку його зниження.
Окрім вестибулярного запаморочення, Бетагістин показаний для лікування синдрому Меньєра, що характеризується тріадою основних симптомів: запамороченням, зниженням слуху, шумом у вухах. Обидва стани можуть негативно впливати на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами. Відомо, що на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами Бетагістин не впливає або чинить несуттєвий вплив.
Бетагістин доступний у трьох дозуваннях — разовому, мінімальному і максимальному. Дозу препарату слід підбирати індивідуально, залежно від його ефекту. Добова доза для дорослих становить 24–48 мг, рівномірно розподілена для прийому протягом доби. З огляду на недостатність даних щодо безпеки та ефективності застосування лікарського засобу не рекомендовано призначати пацієнтам до 18 років.
Рекомендовані дози: таблетки по 8 мг — по 1–2 таблетки двічі–тричі на добу, по 16 мг — ½–1 таблетка тричі на добу, по 24 мг — 1 таблетка двічі на добу. Зокрема, таблетки необхідно приймати з їжею чи після їди у дозуванні 8 або 16 мг три рази на день на початку лікування цим препаратом. Підтримуючі дози, як правило, варіюються в діапазоні 24–48 мг на день на розсуд лікаря. Добова доза не повинна перевищувати 48 мг.
Зменшення вираженості симптомів спостерігається тільки через 2–3 тижні лікування, а найкращі результати досягаються у разі прийому лікарського засобу протягом кількох місяців. Існують дані про те, що призначення лікування на початку захворювання запобігає його прогресуванню і/або втраті слуху на пізніх стадіях.
Отож, за умови правильного прийому Бетагістин здатний дуже швидко нейтралізувати симптоми вестибулярного запаморочення, знизити його частоту, зменшити шум та дзвін у вухах, а також відновити слух у разі його погіршення. Навіть при довготривалому прийомі молекула бетагістину не впливає на функціонування інших органів.
Р.П. № UA/5273/01/01, № UA/5273/01/02, № UA/5273/01/03 від 13.05.2017
“Фармацевт Практик” #1′ 2018
