Львів, Одеса, Сургут…

Географія професійного становлення завідуючої КП «Аптека Дубенської міської ради» Зінаїди Палій навдивовижу широка. Білоруска за походженням, вона вирішила поєднати свою долю з Україною слідом за старшою сестрою, беззаперечним авторитетом і взірцевим прикладом для наслідування. Тож вступила на фармацевтичний факультет Львівського державного медичного інституту, який її сестра вже закінчила.

П’ять років, проведених у Львові, Зінаїда Гнатівна і досі вважає найкращими у своєму житті. Із вдячністю вона згадує викладачів: професорів Миколу Туркевича, Олену Владзімірську, Бориса Зіменковського, Любов Ладну, Ореста Грома, куратора групи Йосипа Комарицю, цікаві лекції та практичні заняття, фармакогностичну практику в грузинському місті Кабулеті, куди потрапили тридцять найкращих студентів курсу. А хіба можна забути екскурсії до історичних львівських аптек?

За словами Зінаїди Гнатівни, рівень підготовки випускників львівського фармацевтичного факультету і тепер надзвичайно високий: за перший стіл для самостійної роботи їх можна поставити практично одразу, бо добре знаються на асортименті ліків, взаємозамінності, побічних діях, орієнтуються в сучасному законодавстві, вміють спілкуватися з різними категоріями відвідувачів. На жаль, це не завжди скажеш про випускників середніх навчальних закладів, особливо бракує знань студентам-заочникам.

Після закінчення інституту Зінаїда отримала призначення в Одеську центральну районну аптеку № 17, що знаходилася неподалік славнозвісної Дерибасівської. Її завідуючу Азу Волгіну знала вся Південна Пальміра. А для дівчини робота в аптеці з 13 структурними підрозділами та аптечним виготовленням стала першою професійною школою. На посаді аналітика вона здійснювала контроль за лікарськими засобами внутрішнього виготовлення — стерильними й екстемпоральними. Про уповноважених осіб тоді навіть не йшлося, позаяк усі готові лікарські форми апріорі вважалися якісними і безпечними. Аза Іванівна мала свою методику виховання молодих спеціалістів. На її думку, вони мали осягнути всі ділянки роботи в аптеці — від миття посуду і фасування до приймання товару і нарахування націнок. На несміливе обурення, мовляв, ми ж провізори з вищою освітою, завідуюча відповідала: «Діточки, ви навіть не уявляєте, як колись це згодиться вам у роботі».

Після одруження Зінаїда Гнатівна разом із чоловіком поїхала на роботу в Тюменську область, у Сургут. Там також влаштувалася в міській аптеці на посаді аналітика. Через два роки їй запропонували очолити «Аптеку № 3 Желдорфармації» Свердловської залізниці, теж із виготовленням інфузійних розчинів і екстемпоральних лікарських форм.

На відміну від інших аптечних закладів, у залізничну аптеку ліки доставляли у кількатонних залізничних контейнерах раз на місяць. Вітамінами закладали півкімнати, вату привозили у 60-кілограмових тюках. Одначе до зберігання і виготовлення ліків висувалися дуже суворі вимоги. Так, лікарські засоби зберігалися у 13 матеріальних кімнатах: мазевій, ампульній, таблетованій, спиртовій, списочній, перев’язувальних матеріалів, фасувальній та інших. Населення обслуговували в торговому залі площею 300 м², ліки виготовляли в асистентській площею 200 м², для виготовлення препаратів для дітей та очних крапель також були окремі приміщення. В залізничній аптеці працювало 26 спеціалістів.

Відпочиваючи торік у Трускавці, Зінаїда Палій випадково зустріла одного з колишніх співробітників, провізора залізничної аптеки. Із сумом довідалася, що економічна розруха 90-х не оминула й сургутську фармацію. Частину приміщень аптеки віддали під кафе, частину — під магазини. На третині колишніх площ реалізують тільки готові лікарські засоби.

Дванадцять років тому Зінаїда Гнатівна повернулася в Україну. Старша сестра вмовила поселитися у Дубні, де сама працювала провізором.

Врівноважені і терплячі

У листопаді наступного року КП «Аптека Дубенської міської ради» святкуватиме своє 15-річчя. Як міжлікарняну з роздрібною реалізацією лікарських засобів і виготовленням ін’єкційних розчинів та екстемпоральних ліків її відкрила завідуюча Адріана Соболєва — тоді ще при центральній районній лікарні. Це була одна з перших міжлікарняних аптек на території України. Донині аптечний заклад зберіг виробництво всіх лікарських форм, які виготовлялися 15 років тому, щоправда, стерильних — у трохи меншому обсязі.

Важливою віхою було надання аптеці статусу комунального підприємства. Це дало незалежність, можливість розпоряджатися власними коштами та приймати самостійні рішення.

Нині аптека має відділ готових лікарських форм, відділ запасів та рецептурно-виробничий відділ. Чотири структурних підрозділи — аптечні пункти — розміщено у стаціонарних відділеннях Дубенської міської лікарні та поліклінічному відділенні, ще один — при дільничній амбулаторії с. Мирогоща. Аптека також реалізує лікарські засоби у 22 ФАПах у селах району.

В аптечних пунктах реалізують готові лікарські форми та препарати власного виробництва. Один із поліклінічних аптечних пунктів обслуговує інвалідів та ветеранів. Медикаменти 50 найменувань тут їм відпускають за закупівельними цінами, на решту для малозабезпечених верств населення надається 10% знижка при пред’явленні посвідчення, як і в усіх інших структурних підрозділах. Комунальне підприємство вже багато років за пільговими рецептами обслуговує чорнобильців району, а за бюджетні кошти забезпечує інсулінами хворих на цукровий діабет. Окрім того, до обов’язків КП «Аптека Дубенської міської ради» входить відпуск наркотичних і психотропних препаратів.

Зрозуміло, що здебільшого аптечні полиці заповнюються з урахуванням потреби відділень міської лікарні, завідуючі якими тісно співпрацюють із провізорами. Натомість завідуючий аптекою бере активну участь у лікарняних нарадах. Результатом співпраці є широкий асортимент лікарських засобів і виробів медичного призначення — понад 2400 найменувань. Завдяки активній роботі медичних представників вітчизняних і зарубіжних фармацевтичних фірм пацієнти Дубенської міської лікарні мають змогу лікуватися новими препаратами, які тільки виходять на український ринок.

Оскільки аптека знаходиться на території міської лікарні з хірургічним відділенням та реанімацією, фармацевтам іноді доводиться працювати в борг. Потрапляючи на лікарняне ліжко несподівано, не всі пацієнти мають при собі гроші, а ліки необхідні терміново. Тоді під поруку лікаря медикаменти видаються з відтермінуванням оплати на кілька днів. І ще не було жодного випадку, коли б родичі хворого не розрахувалися за придбані ліки.

Розміщенням на території лікарні пояснюється і цілодобовий режим роботи аптечного пункту у приймальному відділенні.

— Робота при лікарняному закладі має свої особливості, — розмірковує Зінаїда Гнатівна. — Можливо, наші відвідувачі менше потребують фармацевтичної опіки, бо не займаються самолікуванням, а приходять із чіткими рекомендаціями лікаря-куратора. Зате в аптеці при лікарні робота важча і напруженіша, особливо якщо обслуговуються ургентні пацієнти. До нас не заходять за косметикою чи якимись супутніми товарами. Наш контингент — хворі люди. Нелегко з родичами важких пацієнтів, а тим більше померлих у лікарні. Аптекарі не можуть дозволити собі дратуватися, або відповідати клієнтові неввічливо. Навпаки, завжди треба бути спокійним, врівноваженим, вміти підбадьорити хворих, вселити надію на одужання.

— Рецептурно-виробничий відділ — «серце» нашої аптеки, — веде мову далі Зінаїда Палій. — Всюди, де мені доводилося працювати, було аптечне виготовлення, тому вважаю, що без нього аптечний заклад не може бути повноцінним. Незабаром спливає термін нашої ліцензії на виготовлення, і ми докладемо усіх зусиль, щоб отримати її знову, оскільки ми єдині забезпечуємо ліками аптечного виготовлення чотири райони Рівненської області: Дубенський, Млинівський, Демидівський і найвіддаленіший Радивилівський.

В аптеці виготовляють стерильні та екстемпоральні лікарські форми: натрію хлорид, глюкозу, фурацилін, калію хлорид; мазі, настоянки, порошки, суспензії, очні краплі, мікстури, емульсії з тальком для дітей. За десять місяців поточного року ми виготовили 12 960 флаконів розчинів для парентерального застосування, 2256 флаконів стерильних лікарських форм для зовнішнього застосування, 4724 одиниці нестерильних рідких лікарських форм для зовнішнього застосування, для внутрішнього застосування — 1212, м’яких лікарських форм для місцевого застосування — 44 одиниці, очних крапель — 1310 одиниць.

На переконання завідуючої, добре організоване виробництво — істотна підмога аптеці. Виготовлені власноруч, а не закуплені в гуртовика, лікарські засоби йдуть у роздріб, приносячи прибуток аптечному закладу. Також це додаткові робочі місця, адже можливості влаштуватися за спеціальністю фармацевта у районному центрі не так уже й багато.

Зінаїда Палій із гордістю розповідає про фармацевта Ларису Метелюк, яка виготовляє ліки вже багато років і якій нині годі знайти гідну заміну. Вона досконало знає всі сучасні індивідуальні прописи і технологію виготовлення різних лікарських форм. Нерідко досвідчений фармацевт навіть знаходить помилки або неточності у лікарських рецептах. Для молодих фахівців зустріти на своєму професійному шляху такого наставника — справжня удача. В аптеці працюють досвідчені спеціалісти, фахівці своєї справи, фармацевтичний стаж роботи яких налічує понад 20 років. Це провізор Алла Карпінська, фармацевти Антоніна Пахольчук і Людмила Перетятко. Аптека є школою виховання спеціалістів, на її базі проходять практику та інтернатуру студенти середніх та вищих навчальних закладів.

Найбільша мрія Зінаїди Гнатівни — оновити обладнання для виготовлення, купити новий автоклав, сушильні шафи, дистилятори. Це можна зробити лише за кошти з міського бюджету, тому що аптека є комунальним підприємством.

Обговорюючи болючу для багатьох фармацевтів тему аптечного виготовлення, Зінаїда Палій аналізує основні причини, що зумовили різке скорочення виробничих аптек, — наявність великої кількості готових лікарських форм; низька рентабельність виготовлення екстемпоральних ліків; високі вимоги до приміщень і устаткування; дороге обладнання; додаткові витрати на метрологію, СЕС, водовідведення, енергоносії, ремонт устаткування; додаткова кількість персоналу; закупівля посуду і допоміжного інвентарю; брак спеціалістів, які мають досвід і бажання здійснювати виготовлення екстемпоральних лікарських форм. Попри те, не можна допустити, щоб в Україні аптечне виготовлення зникло як таке, адже аптечних ліків регулярно потребує значна частина населення.

Вся інформація про лікарські засоби та їх застосування представлена для ознайомлення і не може вважатися настановою для самостійної діагностики та лікування. Інформація призначена виключно для медичних та фармацевтичних працівників.