Територія аптеки: відвідувач із болем у горлі
Гострі респіраторні захворювання є найчастішою причиною звернення в аптеку і придбання безрецептурних лікарських засобів. Одним із найбільш частих симптомів простудних захворювань є біль у горлі. Що робити, коли болить горло?
Чому болить горло?
Біль у горлі може бути наслідком цілої низки причин як інфекційної, так і неінфекційної природи. Найчастіше біль у горлі зумовлена інфекційними (бактеріальні, вірусні, грибкові) причинами. Серед неінфекційних причин виділяють вдихання парів подразливих речовин, сухе повітря, перенапруження голосових зв’язок (лектори, вчителі, тренери і т.д.), порушення носового дихання.
Виключаємо загрозливі симптоми
При відпуску безрецептурних препаратів для симптоматичного лікування болю у горлі слід обов’язково виключити загрозливі симптоми, наявність яких вимагає обов’язкового звернення до лікаря, а саме:
- утруднене дихання, неможливість вимовити кілька слів між вдихами;
- неможливість проковтнути слину;
- різке збільшення піднебінних мигдаликів, наліт або виразки на мигдаликах;
- яскраве «палаюче» почервоніння горла;
- збільшення та болісність лімфатичних вузлів при пальпації;
- температура тіла вище 38,5–39 °С;
- біль у горлі, що супроводжується висипанням на шкірі, зміною кольору сечі, болем у вухах, животі або сильним головним болем [1].
Приймаємо рішення
Коли болить горло, то за відсутності загрозливих симптомів можна вибрати фармакологічну групу препаратів для симптоматичного лікування, зокрема, прості та комбіновані антисептичні засоби, рослинні та гомеопатичні препарати [2].
При виборі засобу для симптоматичного лікування болю в горлі необхідно враховувати його причину (при гострих респіраторних інфекціях — прості та комбіновані антисептики, анестетики, рослинні та гомеопатичні препарати; при вдиханні подразливих речовин — місцеві комбіновані засоби з анестетиком та препарати на рослинній основі; при перенапруженні голосових зв’язок — комбіновані препарати та ефірні масла), а також вік пацієнта та наявність супутньої патології.
Обираємо форму
Препарати для симптоматичного лікування болю у горлі представлені різноманіттям лікарських форм: розчини для полоскання, у тому числі настої, відвари; таблетки для розсмоктування; драже; льодяники; пастилки; спреї та аерозолі.
Вважають, що лікарська речовина довше зберігається на слизовій оболонці глотки і порожнини рота при прийомі таблеток для розсмоктування, ніж при застосуванні аерозолю та розчину для полоскання [1]. Позитивно позначається і посилення слиновиділення при розсмоктуванні, оскільки слина пом’якшує запалену слизову оболонку, а ендогенний лізоцим має бактерицидну дію [3]. Своєю чергою, аерозольні інгалятори (спреї) для зрошення слизової оболонки глотки високоефективні, забезпечують тривалий вплив безпосередньо на уражену слизову оболонку.
Пам’ятка провізору:
Таблетки для розсмоктування і льодяники потрібно тримати в роті до повного розсмоктування (не розжовувати).
У разі призначення препаратів хворим на цукровий діабет необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем, якщо підсолоджувачем є цукор.
Після прийому лікарських форм для розсмоктування рекомендовано утримуватися від прийому їжі та рідини протягом 1–2 год, після застосування аерозолів — 3–5 хв.
Аерозолі протипоказані пацієнтам із хронічними обструктивними захворюваннями легень (ризик розвитку бронхоспазму).
Спреї та аерозолі, що містять ментол, протипоказані дітям віком до 3 років через ризик розвитку ларингоспазму [1, 3]
Прості антисептичні засоби та анестетики
Прості антисептичні засоби (амбазон, гексетидин, граміцидин, декаметоксин, фенол, холіну саліцилат, цетилпіридин) виявляють бактерицидну, фунгіцидну або віруліцидну активність проти патогенних мікроорганізмів.
Наприклад, амбазон ефективний щодо гемолітичного стрептокока, пневмокока та зеленявого стрептокока, які є збудниками інфекційного процесу в ротовій порожнині та верхніх дихальних шляхах.
Гексетидин має антибактеріальну та протигрибкову дію щодо широкого спектра патогенних мікроорганізмів (у т.ч. Candida albicans), відповідальних за ротоглоткові інфекції.
Декаметоксин має широкий спектр антимікробної дії, а також інактивує дифтерійний екзотоксин, а цетилпіридину хлорид ефективний проти грампозитивних та грамнегативних бактерій, а також проти деяких ліпофільних вірусів і грибів.
Своєю чергою, флурбіпрофен є нестероїдним протизапальним препаратом, що чинить потужну знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію, завдяки чому зменшує набряк слизової оболонки дихальних шляхів та вгамовує гострий біль у горлі.
Пам’ятка провізору:
Лікарські засоби, які містять фенол, з обережністю призначають хворим з порушенням функції печінки, а також жінкам у період вагітності та годування груддю.
Амбазон може спричиняти такі побічні явища, як анафілактична реакція, свербіж, висипання, кропив’янка.
Гексетидин протипоказаний пацієнтам з бронхіальною астмою, а також атрофічним фарингітом.
При застосуванні декаметоксину протягом більше 7 діб можливі порушення балансу мікрофлори глотки.
Флурбіпрофен протипоказаний при реакціях гіперчутливості, виразковій хворобі/кровотечі в анамнезі, тяжкій серцевій, нирковій або печінковій недостатності, у ІІІ триместрі вагітності та у віці до 18 років
Комбіновані антисептики
Активні компоненти комбінованих антисептичних засобів можуть містити у своєму складі або декілька антисептиків, або комбінацію з анестетиком (амілметакрезол, дихлорбензиловий спирт, лідокаїн, кислота аскорбінова, декваліній, дибукаїн, ментол, анетол, нітрофурал, йод, калію йодид, повідон-йод, гліцерин, лізоцим, піридоксин, сульфаніламід, сульфатіазол, тимол, хлорбутанол, хлоргексидин, тетракаїн, тиротрицин, гексетидин, холіносаліцилати, біклотимол, еноксолон, камфора, олія м’яти перцевої, олія рицинова, олія евкаліптова).
Наприклад, комбінація дихлорбензилового спирту та амілметакрезолу виявляє бактерицидну та бактеріостатичну дію, тоді як левоментол у складі препарату спричиняє аналгезуючий ефект, зумовлений стимуляцією холодових рецепторів слизової оболонки.
Іншим прикладом є комбінація деквалінію хлориду та лізоциму гідрохлориду. Деквалінію хлорид — місцевий антисептик групи квінолінів, активний щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій, а також С. albicans та деяких видів епідермофітів, тоді як лізоцим чинить місцеву протизапальну дію, підвищує неспецифічну резистентність організму, а також виявляє активність проти патогенних мікроорганізмів.
Читайте також: Територія аптеки: відвідувач з кашлем
Рослинні препарати, у тому числі комбіновані (нагідок, ромашка лікарська, ісландського моху екстракт, евкаліпту листя, обліпихова олія, хлорофіліпт, прополіс, кислота аскорбінова) використовують переважно у формі настоянок, відварів та засобів для полоскання ротової порожнини і глотки.
Наприклад, хлорофіліпт (екстракт з листя евкаліпта) є натуральним протимікробним, протизапальним засобом, активним щодо стафілококів, у тому числі антибіотикорезистентних штамів. У формі розчину спиртового його використовують для полоскань.
Пам’ятка провізору:
Лікарські засоби у формі спиртової настоянки не призначають для внутрішнього застосування протягом тривалого часу, а також дітям до 12 років і жінкам у період вагітності та годування груддю.
Лікарські засоби, які містять прополіс, не застосовують у комбінації з іншими антисептичними препаратами та продуктами бджільництва, а також не призначають дітям віком до 3 років
Натомість комбінація лікарських рослин рідких екстрактів з квітів ромашки лікарської та календули, трави материнки звичайної, липи серцеподібної та ефірних олій (евкаліптової, м’яти перцевої) чинить протизапальну, антибактеріальну, відхаркувальну, пом’якшувальну та болезаспокійливу дію, що забезпечує комплексний вплив на основні патогенетичні ланки захворювання.
Пам’ятка провізору:
Лікарські засоби, які містять йод, не призначають пацієнтам із порушенням функції щитоподібної залози.
Застосування препаратів, до складу яких входить амілметакрезол, може супроводжуватись відчуттям дискомфорту в шлунку.
Лікарські засоби, які містять в своєму складі місцеві анестетики, можуть спричиняти відчуття заніміння в роті.
Антибактеріальна активність деквалінію хлориду знижується при одночасному застосуванні аніонних детергентів (зубної пасти).
При одночасному застосуванні препаратів, які містять лізоцим і піридоксину гідрохлорид, з антибактеріальними лікарськими засобами (пеніциліни, хлорамфенікол, нітрофурантоїн), підсилюється протимікробна активність останніх.
Комбіновані антисептики із левоментолом протипоказані дітям із судомами м’язів (включаючи фебрильні) в анамнезі
Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук
“Фармацевт Практик” #3′ 2020
