Нові будівельні норми: регуляторним органам треба не закривати аптеки, а сприяти їхній ефективній діяльності
Про проблеми аптек і пацієнтів, що виникли у зв’язку з прийняттям нових Державних будівельних норм, розповідає директор Аптечної професійної асоціації України, доктор фармацевтичних наук, професор Володимир Руденко
ДОВІДКА. 1 квітня 2019 р. набули чинності Державні будівельні норми В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (ДБН). За новими нормами всі будинки та споруди в Україні, а також необхідна інфраструктура повинні обов’язково проектуватися та вводитися в експлуатацію з елементами доступності для маломобільних груп населення. Серед іншого в нових ДБН наведено технічні характеристики: пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату; тактильних та візуальних елементів доступності: тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору; іншого візуального інформування, дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху та інші важливі зміни
Аптеки активно підтримали внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та нові норми ДБН. Наразі ми працюємо над тим, щоб змінити ситуацію на краще. Але дуже хочеться, щоб у законодавчій сфері приймалися виважені й мудрі рішення.
Володимир Руденко
Зрозуміло, що встановлених ДБН повинні дотримуватись заклади, які будуть введені в експлуатацію в майбутньому. Але як ці законодавчі ініціативи вирішують питання вже існуючих житлових будинків та інших об’єктів інфраструктури? Фактично вони не вирішують питання інклюзивності в «хрущовках», громадському транспорті, підземних переходах тощо. Адже, хоч би й до аптеки, людині, яка, наприклад, пересувається на візку, ще треба якось дістатися.
До речі, якщо говорити про громадський транспорт, то з 52 діючих станцій Київського метрополітену повністю пристосовані для пересування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема обладнанні ліфтами та підйомниками, лише 13. І виконати в найближчій перспективі подібні завдання неможливо і занадто дорого.
Контролюючі органи нині найбільше в цих питаннях тиснуть на суб’єктів господарювання, які мають отримувати ліцензії. І це стосується перш за все діяльності банків і аптечних закладів. Але зовсім не звертають уваги на суб’єкти господарювання, які є не менш важливими для маломобільних груп населення — магазини, заклади громадського харчування тощо. Діяльність цих суб’єктів не ліцензується, а отже, вони можуть проводити її як завгодно, на власний розсуд.
Щодо аптек, то заклади, які розпочали свою роботу вже після вступу в дію нових вимог ДБН, дотримуються правил. Але як бути тим, що відкривалися відповідно до колишніх норм? Варто зазначити, що про розумне пристосування своїх об’єктів (що дозволялося законом) дбали всі: хтось будував пандус, хтось облаштовував підйомники, а хтось установлював кнопку виклику, аби на вимогу працівник аптеки міг вийти до пацієнта і задовольнити його потреби у забезпеченні ліками. До 1 квітня 2019 р. все відбувалось у законному полі, адже підтвердженням дій того чи іншого аптечного закладу є видана ліцензія, без якої аптека не може розпочати свою роботу. Зазначу, що так працювали всі — і банки, і аптеки, й інші ліцензіати. Тепер регулятори (ті, хто видає ліцензії та контролює їхню діяльність) хочуть терміново «навести лад» у своєму господарстві. Тільки от підходи до всіх чомусь різні.
Наприклад, Національний банк України дозволив банкам, які на сьогодні не відповідають вимогам ДБН, привести все у відповідність протягом трьох років, враховуючи надзвичайно складний процес погоджень фінансування та будівництва. Якщо бути точним, то в кінці 2018 р. НБУ видав постанову № 149, де велику увагу приділено саме отриманню ліцензій, а у розділі 28 окремо наголошується на доступності банківських відділень для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення.
На вимогу НБУ до 2022 р. всі відділення банків повинні бути повністю доступними відповідно до вимог ДБН В.2.2-40: 2018. Вже у 2020 р. не менше третини всіх відділень мають стати інклюзивними. Але оскільки банки не встигають діяти за планом НБУ, то 16 січня 2020 р. вийшла нова постанова № 151, яка відстрочила термін до 2023 р. Це стосується як українських, так і філій іноземних банків, що відкривають відділення в Україні.
Що ж до діяльності аптек, то наразі питань більше, ніж відповідей. Від АПАУ ми неодноразово зверталися до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо встановлення порядку, але поки все безрезультатно. Досі незрозуміло, якщо в одному будинку чи просто поруч відкрито кілька аптек, і лише одна з-поміж трьох, наприклад, не відповідає вимогам, то чи потрібно їй проводити певні дії (вигадувати, як прилаштувати пандус, коли це практично неможливо), чи пацієнти можуть скористатися послугами інших аптечних закладів, де пандуси вже є?
Опитування членів АПАУ показало, що далеко не всі аптеки можна пристосувати до вимог ДБН. Наприклад, приміщення, які побудовані десятки, а то й сотні років тому, мають історичне значення й іншими законами не дозволяється змінювати фасад, а отже, будувати пандуси чи ліфти.
Також хочу наголосити на надзвичайно складній процедурі погодження відведення землі та й самого будівництва. Мова навіть не про кошти (хоча тут має місце корупційна складова). Але є велике небажання місцевої влади йти назустріч в даному питанні власникам аптек. На місцях, та й не тільки, взагалі люблять ставити палиці в колеса тим, хто успішніший, перспективніший.
Який же вихід? На думку регулятора, аптеку треба позбавити ліцензії, одним словом, закрити. Це ж найпростіший шлях. Нема аптеки — нема й проблеми. Але тоді настає проблема для пацієнтів, які звикли купувати ліки в цьому аптечному закладі і їх все влаштовувало. Дбаючи про людей з інклюзією, не варто переставати дбати й про всіх інших. Адже закриття аптеки в окремому мікрорайоні, селищі або селі лише додасть клопотів місцевим мешканцям, яким тепер треба буде думати, як дістатися до іншої аптеки, що не завжди територіально поруч, аби придбати той чи інший лікарський засіб. І кому від цього буде краще? Нікому! А процес закриття аптек уже пішов. За останні півроку, як свідчать дані аналітичних компаній, аптек в Україні стало менше майже на 800.
Що АПАУ пропонує для вирішення проблеми? Виробити чіткий алгоритм дій територіальних органів Держлікслужби (та опублікувати його на офіційному сайті) при проведенні перевірки з даного питання. А саме встановити: аптечні заклади, що відкриті після 01 квітня 2019 р., повинні враховувати вимоги ДБН В.2.2-40:2018 в обсязі, визначеному Ліцензійними умовами; аптеки, які відриті до 01 квітня 2019 р., ведуть свою діяльність згідно з нормативними актами та документами, що діяли та надавались Держлікслужбі при проведенні передліцензійної перевірки та видачі ліцензії у той час.
Необхідно визначити порядок перевірки діяльності аптек, що розташовані в приміщеннях, які є пам’ятками архітектури, або в об’єктах, які неможливо облаштувати пандусом, підйомником або іншими засобами через технічні чи інші особливості приміщення.
Рекомендуємо запропонувати Мінрегіон буду разом з громадськими організаціями розробити та затвердити проєкт нормативного акта, яким визначити обов’язок саме власника приміщення або будівлі, в якому ведеться господарська діяльність (незалежно від виду діяльності), забезпечити доступність зовнішнього входу відповідно до вимог ДБН В.2.2-40:2018 та передбачити, що без виконання цієї норми суб’єкт не може надавати послуги або вести діяльність в такому об’єкті (у тому числі передачі в оренду для ведення діяльності іншими суб’єктами). Важливою умовою є також розробка форми документа, який буде видаватись на підтвердження відповідності об’єкта вимогам ДБН в частині доступності зовнішнього входу.
Будь-яке зобов’язання всіх аптечних закладів щодо приведення приміщень до вимог ДБН В.2.2-40:2018 повинно супроводжуватись змінами до Ліцензійних умов. У цьому разі перехідний період повинен становити не менше трьох років.
Також вкотре звертаємося до Держлікслужби з пропозицією щодо проведення засідання «круглого столу», на яке варто зібрати представників громадських організацій інвалідів та учасників ринку, аби разом обговорити зміни до ліцензійних умов, що будуть реальними для втілення й корисними для всіх. А інакше як?
“Фармацевт Практик” #3′ 2020
