Чи формується імунітет до коронавірусної хвороби?
Як відомо, важливою передумовою завершення тієї чи іншої епідемії інфекційного захворювання є формування в популяції імунного прошарку – достатньої кількості осіб, які перехворіли та стали нечутливими до збудника. Цей імунний прошарок стримує активне поширення інфекційного агента і епідемія поступово згасає. У випадку з коронавірусною хворобою досі не відомо, чи взагалі формується стійкий імунітет до нового коронавірусу SARS-CoV-2 у тих, хто перехворів, та відповідно, чи варто сподіватися на утворення імунного прошарку
У разі зустрічі з багатьма інфекційними агентами людина хворіє та одночасно формує специфічний імунітет проти цього збудника. Специфічні лімфоцити та антитіла з’являються як друга лінія захисту організму від вторгнення патогенну (перша лінія – неспецифічний захист), допомагають одужати та формують імунологічну пам’ять. Коли людина вдруге зустрічає цей патоген, імунна система реагує дуже швидко і знищує загрозу у зародку. Цей набути специфічний імунітет може бути пожиттєвим (на кір, вітрянку чи краснухи люди хворіють один раз на життя) або тимчасовим (наприклад, імунітет проти правця активний кілька років). Чи формується імунітет проти коронавірусної хвороби COVID-19, принаймні тимчасовий, поки незрозуміло.
Наразі вважається, що у людей, які перехворіли – з симптомами або без них – на коронавірусну хворобу, імунітет формується, але він активний протягом короткого часу, можливо, кількох місяців або року. Але це значною мірою припущення: вчені спираються на дані стосовно інших коронавірусів – родичів SARS-CoV-2. Так, активний імунітет проти SARS (спалах 2003 р.) та MERS (спалах 2012 р.) зберігався у тих, хто перехворів, протягом в середньому трьох років. Щодо COVID-19, то пройшло надто мало часу для надійних висновків, а наявні дані обмежені та суперечливі.
Нещодавні дослідження в Китаї (стаття поки не пройшла рецензування) показали, що при повторному інфікуванні SARS-CoV-2 мавпи-резуси виявили стійкість до збудника. Але між першим та другим зараженням минув лише місяць, тобто складно робити висновки про тривалу імунологічну пам’ять.
Жваве обговорення викликали кілька випадків у Південній Кореї, де пацієнти, які одужали від COVID-19, тобто показали негативний результат в тесті на SARS-CoV-2, знов виявилися вірус-позитивними. Але не доведено, що у цих осіб мало місце повторне зараження. Можливо, вірус «переховувався» в організмі, був у неактивному стані, як це робить вірус герпесу, і тому в певний момент не був виявлений тестами. А можливо, тести показали хибнонегативний результат – це не рідкість для сучасних тестів на SARS-CoV-2. Обидва пояснення можуть означати, що вірус SARS-CoV-2 може довго існувати в організмі, а це, звичайно, погана новина, яка може створити масу проблем.
Інша ще не рецензована публікація описує 175 пацієнтів із Шанхаю (Китай), що одужали від COVID-19. Вони показали дуже різні рівні специфічних антитіл в період з 10 по 15 день після появи симптомів COVID-19. Але всі вони одужали, і не ясно, як на це впливав різний рівень антитіл.
Наразі немає відповідей на питання: Яку роль специфічні антитіла грають в одужанні від COVID-19? Чий імунітет проти нового коронавірусу є більш потужним: того, хто був у критичному стані та одужав, або того, хто перехворів без симптомів? Є навіть версії, що у деяких хворих антитіла проти SARS-CoV-2 можуть погіршити стан.
Без масового тестування на рівень антитіл проти SARS-CoV-2 у хворих, у тих, хто одужав, і загалом у населення робити висновки про наявність імунітету та його роль у захисті окремих людей та популяції в цілому неможливо. В будь-якому разі, найбільші сподівання на захист населення від COVID-19 покладаються на вакцини, які можуть з’явитися у 2021 р.
