Статті

Що потрібно знати про дезінфекцію? Мої 5 правил гігієни рук

У бюлетені ВООЗ від 3 березня 2020 р. зазначено, що гігієна рук разом із дотриманням дистанції та використанням засобів індивідуального захисту є важливим заходом запобігання передачі небезпечних захворювань, зокрема COVID-19 [1].ВООЗ рекомендує застосовувати прості правила гігієни рук, які допоможуть зберегти здоров’я та навіть життя

Як візьмусь я руки, ноги обмивать!
Милом, милом,
Милом, милом
Умивався без кінця.
«Мий-до-дір». Корній Чуковський, 1921 р. (переклад українською – М.Рильський)

Щорічно 5 травня за підтримки ВООЗ світова спільнота відзначає Всесвітній день гігієни рук. Дату цього заходу обрано не випадково: 5-й день 5-го місяця символізує 5 пальців на кожній руці людини. У цьому році це малопомітне свято припало на пандемією коронавірусної інфекції, що робить його особливо актуальним. Оскільки одним з основних чинників передачі хвороботворних мікроорганізмів є руки, їхня правильна гігієна дозволяє знизити поширеність інфекційних захворювань. Відоме ще з дитячої казки Корнія Чуковського правило може вберегти від так званого фекально-орального (який правильніше було би назвати контактним) шляху передачі коронавірусної інфекції.

Всесвітній день гігієни рук має свою історію. ВООЗ понад 10 років проводить програму «Чистота — запорука безпечної медичної допомоги», у рамках якої організована кампанія «Рятуйте людські життя: дотримуйтеся чистоти рук!» [2]. Темою цьогорічної кампанії стало гасло «Профілактика сепсису при наданні медичної допомоги  — у Ваших руках», що є  актуальним в умовах пандемії та масового проведення інвазивних процедур (інтубацій, ін’єкцій тощо)

Коли використовувати засоби для гігієни рук?

Згідно з рекомендаціями ВООЗ у місцях громадського користування (у багатоквартирних будинках, на транспорті, вокзалах, у магазинах, місцях відправлення культу, школах та тощо) і вдома треба дбати про гігієну рук. Потрібно регулярно мити руки після відвідування громадських місць, прогулянок, перед і після приготування/вживання їжі, після відвідування туалету чи зміни підгузка в дитини, ігор з тваринами. Дезінфекцію рук потрібно проводити за допомогою мила або засобів на спиртовій основі з дотриманням інструкції «Мої 5 правил гігієни рук» [3]. Якщо руки не мають забруднень, які видно, перевагу слід надати спиртовим санітайзерам. Обробку рук треба проводити протягом 20–30 с, використовуючи відповідну техніку (рисунок). Зверніть увагу на ретельність обробки шкіри, почерговість дій та час експозиції.

Функціональні засоби для гігієни рук повинні бути доступні для всіх працівників системи охорони здоров’я у всіх місцях, де знімають або надягають засоби індивідуального захисту (мають бути розташовані на відстані не ближче ніж 5 м від туалету). Крім того, засоби гігієни повинні бути доступні для всіх пацієнтів і відвідувачів закладу охорони здоров’я. За неможливості забезпечити доступ до води з милом рекомендовано використовувати антисептики у будь-яких формах (розчин, гель, пінка). ВООЗ зазначає, що обробка рук антисептиком на спиртовій основі є найкращим способом повсякденної гігієни рук.

Віріони коронавірусу — це плеоморфні часточки діаметром від 60 до 180 нм, які мають булавоподібні виступи на поверхні у вигляді сонячної корони довжиною близько 20 нм. Вперше їх описали за допомогою даних електронної мікроскопії Bradburne і Tyrrell ще у 1971 р. [4]. Штам 229E коронавірусу людини у клітинах легень ембріона людини L132 вперше був культивований Chaloner-Larsson і Johnson-Lussenburg у 1981 р. та занесений до Американської колекції типових культур [5]

Який антисептик кращий?

Для ефективної боротьби з патогенними мікроорганізмами концентрація спирту в засобах для гігієни рук повинна бути не нижчою 70%, але не вище ніж 80%. При концентрації спирту 95% бактерицидна дія на деякі спори бактерій знижується через зсідання білка, що зменшує проникнення спирту в шкіру. Згідно з результатами дослідження, проведеного Геллером та співавт., надрукованими у журналі Viruses у 2012 р., експозиція протягом 1 хв 70% спиртом при рН 4,0 є достатньою для загибелі не тільки коронавірусу, але й вірусів парагрипу та аденовірусу [6]. У тому ж експерименті було визначено, що експозиція протягом 1 хв 0,01% розчином натрію гіпохлориту або хлораміну-Т не позбавляє вірус вірулентності, але 0,1–0,5% розчин натрію гіпохлориту при рН 9,0 та 11,0 або 0,1–0,3% розчин хлораміну-Т при рН 11,0 так само ефективні, як «підкислений» 70% етанол. Різниця полягає лише у тому, що речовини, які містять хлор, не рекомендовані для систематичної обробки шкіри.

ВООЗ зазначає, вірус SARS-CoV-2, який спричиняє COVID-19, захищений ліпідною мембраною клітини-хазяїна, яка не є стійкою. Тому вірус, можливо, більш чутливий до дезінфекції хлором та іншими окислювачами, ніж, наприклад, вірус Коксакі, який має білковий нуклеокапсид. Наразі, якщо засоби для рук на спиртовій основі чи мило недоступні, використання хлорованої води (0,05% розчину активного хлору) є можливою альтернативою. Слід зазначити, що тривале використання такого засобу може мати наслідки у вигляді дерматиту, що, своєю, чергою, підвищить ризик інфікування, а також призводити до нападу бронхіальної астми. Крім того, під час приготування розчинів можливе недотримання норм розведення.

Також ефективною проти короновірусу є експозиція протягом 1 хв 10% розчином повідон-йоду при рН 3,0 (не менш ніж 1% активного йоду).

Дослідження із вивчення виживаності коронавирусів показали, що вони не виявляються за температури +33°С та рН в інтервалі вище 4,0, але нижче 9,0. А за умови низької температури (+4ºС) вірус зберігає вірулентність при рН в інтервалі від 5,0 до 8,0 [7].

Більше того, як зазначають Геллер та співавт., інфекційний титр коронавірусу не показав зниження активності навіть після 25 циклів заморожування і розморожування.

Отже, у боротьбі з коронавірусом важливими є не тільки діюча речовина дезінфектанта та температура поверхні, на якій він знаходиться, але й рН. Вірус є чутливим до кислого та лужного середовища, але легко виживає в інтервалі між цими показниками.

Для обробки поверхонь ВООЗ рекомендує використовувати:

• 70% розчин етилового спирту для дезінфекції спеціального обладнання багаторазового використання (наприклад, термометрів, фонендоскопів, тонометрів тощо між використаннями);
• натрію гіпохлорид у концентрації 0,5% для дезінфекції інших поверхонь.

Як регулятори рН можна застосовувати органічні кислоти (наприклад, саліцилову, бензойну чи лимонну) для створення кислого середовища або, навпаки, калійне мило, розчин амонію гідроксиду чи натрію бікарбонату — для створення лужного середовища. Тобто концентровані розчини соди можуть також бути дешевою альтернативою за відсутності антисептиків, але слід зазначити, що більш сприятливою для шкіри рук є кисле середовище.

Отже, залишаючись недооціненими широким медичним загалом, коронавіруси не були позбавлені уваги вірусологів. Зараз вони можуть стати «хітом сезону» і, можливо, дозволять розкрити причини багатьох інших захворювань людей і тварин. Такі дослідження здатні здійснити «переворот у медицині», подібний до того, які зробили свого часу відкриття, зроблені Р. Кохом чи П. Ерліхом. Ну а нам залишається берегти своє здоров’я і ретельно слідкувати за гігієною рук. Будьте здорові!

Що відомо про коронавіруси?

Коронавірус людини вперше був ізольований та описаний Harnre та Procknow у 1966 р. у пацієнтів із ринітом. Він є представником родини Coronaviridae. Це одноланцюгові РНК-віруси позитивної полярності, вкриті оболонкою (так звані РНК+віруси) [8]. До цієї родини вірусів належить близько 40 видів, які Siddell та співавт. ще у 1983 р. [9] об’єднали у дві підродини, що спричиняють низку гострих респіраторних інфекцій у людей (MERS-CoV-бетакоронавірус C, збудник близькосхідного респіраторного синдрому (спалах захворювання відбувся у 2015 р.), SARS-CoV-бетакоронавірус B, збудник атипової пневмонії (перший випадок захворювання зреєстровано у 2002 р.), SARS-CoV-2-бетакоронавірус B, відповідальний за COVID-19 — пандемію пневмонії нового типу (2020 р.) тощо), а також неврологічних і кишкових інфекцій у тварин [10]. Також було встановлено, що деякі штами коронавірусів зумовлюють енцефаліт і демієлінізацію у мишей та щурів. А це, своєю чергою, дало підстави припустити, що коронавіруси можуть відігравати важливу роль в неврологічних розладах у людини, таких як розсіяний склероз [11, 12]. Пізніше Fishman та співавт. вказали на можливу роль коронавірусів у етіології хвороби Паркінсона [13]

Руслан Редькін, канд. фарм. наук,
Нінель Орловецька, канд. фарм. наук,
Оксана Данькевич, канд. фарм. наук

Література

1. WHO Technical brief 3 March 2020: Water, sanitation, hygiene and waste management for the COVID-19 virus.
2. Центр громадського здоров’я МОЗ України.
3. My 5 moments for hand hygiene. In: WHO/Infection prevention and control [website]. Geneva: World Health Organization; 2020. (accessed 3 March 2020)
4. Geller C., Varbanov M., Duval R. (2012). Human Coronaviruses: Insights into Environmental Resistance and Its Influence on the Development of New Antiseptic Strategies. Viruses, 4(11), 3044–3068. doi:10.3390/v4113044
5. Chaloner-Larsson G., Johnson-Lussenburg M. 1981. Establishment and maintenance of a persistent infection of L132 cells by human coronavirus strain 229E. Arch. Virol. 69:117-129.
6. Geller C., Varbanov M., Duval R. (2012). Human Coronaviruses: Insights into Environmental Resistance and Its Influence on the Development of New Antiseptic Strategies. Viruses, 4(11), 3044–3068. doi:10.3390/v4113044
7. Lamarre A., Talbot P.J. Effect of pH and temperature on the infectivity of human coronavirus 229E. Can. J. Microbiol. 1989, 35, 972–974.
8. Hamre D., Procknow J.J. 1966. A new virus isolated from the human respiratory tract. Proc. Soc. Exp. Biol. Med. 121: 190-193.
9. Siddell S., Wege H., Ter Meulen V. 19836. The biology of coronaviruses. J. Gen. Virol. 64:761-776.
10. Macnaughton M.R., Davies H.A. 1981. Human enteric coronaviruses. Arch.Viro1. 70:301-313.
11. Burks J.S., Devald B.L., Jankovsky L.D., Gerdes J.C. 1980. Two coronaviruses isolated from central nervous system tissue of two multiple sclerosis patients. Science (Washington D.C.), 209:933-934.
12. Tanaka R., Iwasaki Y., Koprowski H.J. 1976. Intracisternal virus-like particles in brain of a multiple sclerosis patient. J. Neurol. Sci. 28: 121-126.
13. Fishman P.S., Gass J.-S., Swoveland P.T., Lavi E., Highkin M.K., Weiss S.R. 1985. Infection of the basal ganglia by a murine coronavirus. Science (Washington D.C.), 229:877-879.

“Фармацевт Практик” #5′ 2020