ДИСЛЕКСІЯ: СТОРОЖКІСТЬ, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ, НАДІЯ
На початку жовтня, а саме у вівторок першого повного тижня, щорічно проводиться Всесвітній день поширення інформації про дислексію. У 2021 р. проблему дислексії обговорюють 7 жовтня
Поширеність
Читання — це навичка, що властива тільки людині та має вирішальне значення для життя у сучасному світі. Дислексія — це порушення читання у дітей і дорослих, які погано розшифровують слова та на додаток часто важко справляються з орфографією (дисграфія) [1]. Дані про поширеність дислексії коливаються від 6 до 17% населення шкільного віку залежно від критеріїв оцінки труднощів з читанням, що застосовуються. На дислексію страждають переважно чоловіки зі співвідношенням до жінок 1,5 (3‒4):1 відповідно [2].
Причини
Результати досліджень, проведених за участі близнюків, показали, що труднощі з читанням можуть передаватися у спадок, а нещодавно генетики виявили кілька невеликих генів, що відповідають за здатність до читання [3]. Ці гени впливають на міграцію нейронів, корковий морфогенез, зростання нейритів, а також на структуру і функцію війок. Отже, дислексія є нейробіологічним розладом та може виникати в результаті атипового дозрівання мовної мережі, що передує навчанню грамоті [4]. У той же час грамотність членів родини та їхній рівень освіти справляють значний вплив на здатність дитини читати, тож важливу роль відіграють не тільки генетичні фактори, а й чинники наколишнього середовища.
Теорії
Сьогодні існують дві теорії виникнення дислексії. Відповідно до першої мозок людини з дислексією погано обробляє фонеми — звуки, з яких складаються слова. Своєю чергою, такі діти не можуть пов’язати звуки із символами, якими їх позначено на письмі (тобто з буквами). Як наслідок — виникає порушення читання та письма.
Друга теорія припускає, що люди з дислексією мають порушення зорового сприйняття, при цьому як таких фізіологічних проблем із зором може й не існувати. Діти з дефіцитом зорового сприйняття можуть «бачити» начебто подвоєний або розпливчастий текст замість звичайного.
Розпізнавання
Симптоми дислексії полягають у нездатності правильно розпізнавати слова і опановувати навички правопису, тому цей розлад пов’язаний не тільки з читанням. Зокрема, дошкільнята з дислексією можуть мати проблеми з вивченням назв букв та із римування слів. Їх можуть збивати з пантелику слова, які звучать однаково. Діти з дислексією у віці 3‒6 років мають труднощі при вимові слів, включаючи заміни букв, проблеми зі складанням слів зі звуків (і навпаки), а також з поєднанням слів у словосполучення та речення.
Зазвичай у дітей з дислексією невеликий словниковий запас, тому дорослих має насторожити, коли дитина повільно вивчає нові слова, погано запам’ятовує не тільки вірші, а й просто букви, числа, кольори, звуки та назви навіть знайомих предметів, а також не може швидко розпізнавати власне ім’я.
Насторожити мають ситуації, коли учень до кінця першого класу не вміє читати і відчуває труднощі з письмом [5].
У подальшому діти з дислексією уникатимуть читання та використовуватимуть менше слів, що, своєю чергою, ще більше посилюватиме дефіцит читання. Це може відбуватися на фоні поганої успішності, неприязні до місця навчання та навіть соматичних дисфункцій по дорозі до школи або перед роботою (раптово починатиме боліти голова, живіт тощо).
Раннє втручання
Дислексія є складним розладом та результатом дії декількох чинників. Діти, які мають мовні труднощі наприкінці дошкільної освіти, належать до групи високого ризику, і саме тоді скринінг є найбільш ефективним. Таких дітей доцільно спочатку обстежити з метою виявлення порушень слуху і зору, а також визначити коефіцієнт інтелекту (IQ) та провести деякі інші тести, що є рутинною практикою у розвинених країнах, зокрема, у США.
Встановлено, що якщо існує сімейний ризик, але дитина рано розвиває здатність писати літери, то ризик дислексії різко знижується. Діти, які погано вміють називати букви у віці від 4,5 до 5,5 року, але мають хорошу фонологічну обізнаність, також мають нижчий ризик дислексії [3].
Варто зауважити, що на підставі лише одного-двох симптомів не можна із впевненістю стверджувати, що дитина страждає на дислексію, натомість більш широкий спектр симптомів є приводом звернутись до педіатра. Завдяки можливості діагностувати дислексію ще у дошкільному віці раннє втручання має бути зосереджене на словниковому запасі, розумінні слів та застосуванні спеціальних методик. У міру того як учні просуваються в процесі навчання, втручання буде рухатися до поліпшення розуміння значень слів, складнішого читання та стратегій, що дозволяють досягти успіху [6].
Прогноз
Діти, які мають труднощі з читанням, що долаються під час ранньої освіти, зазвичай розвивають середні навички читання. Ті діти, які мають постійний дефіцит читання, можуть навчитися читати слова у певних сферах інтересів. Результати поздовжнього дослідження показали, що з віком процес читання покращується, але порівняно з однолітками все ж таки може залишатися розрив.
Але не потрібно впадати у відчай. Список відомих осіб з дислексією чималий — у ньому фігурють вчені, політики, актори та режисери, оскільки люди з дислексією часто мають багату уяву, яка проявляється з ранніх років. Саме підтримка та допомога батьків, які вірили в їхню унікальність і потенціал, допомогли їм розвинути свої здібности та домогтися всесвітнього визнання.
Багато відомих людей мають проблеми через дислексією і дисграфією. Їм доводилось зіткнулися з труднощами при навчанні в школі. Але підтримка та допомога батьків, які вірили в їх унікальність та потенціал, допомогли їм розвинути свої таланти і домогтися всесвітнього визнання. Серед людей із дислексією варто назвати:
-
-
-
- Короля Швеції Карла густава
- Керол Грайдер, лауреата Нобелівської премії з медицини та фізіології 2009 року за відкриття теломерази
- Стів Джобс, засновник корпорації Apple і кіностудії Pixar
- Генрі Форд, засновник компанії Ford Motor Company
- Вупі Голдберг, акторка
- Дженіфер Еністон, акторка
- Том Круз, актор
- Стівен Спілберг, режисер, продюсер
- Гай Річі, режисер, продюсер
- Пабло Пікасо, художник
-
-
Підготувала Олександра Демецька, канд.біол.наук
Література:
- Mascheretti S., DeLuca A., Trezzi V., Peruzzo D., Nordio A., Marino C., Arrigoni F. Neurogenetics of developmental dyslexia: from genes to behavior through brain neuroimaging and cognitive and sensorial mechanisms. Transl. Psychiatry. 2017 Jan 03;7(1):e987
- 2. Fletcher J.M. Dyslexia: The evolution of a scientific concept. J. Int. Neuropsychol. Soc. 2009;15(4):501-508.
- Hulme C., Snowling M.J. Reading disorders and dyslexia. Curr. Opin. Pediatr. 2016 Dec;28(6):731-735.
- Kuhl U. et al. The emergence of dyslexia in the developing brain. Neuroimage. 2020 May 1;211:116633.
- Shaywitz S.E., Gruen J.R., Shaywitz B.A. Managementofdyslexia, itsrationale, andunderlyingneurobiology. Pediatr. Clin. North. Am. 2007 Jun;54(3):609-23.
- 6. Scammacca N.K., Roberts G., Vaughn S., Stuebing K.K. A Meta-Analysis of Interventions for Struggling Readersin Grades 4-12: 1980-2011. J. Learn Disabil. 2015 Jul-Aug;48(4):369-90.
