ДЖЕРЕЛО № 13: КАРЛОВАРСЬКА «БЕХЕРІВКА»
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- Пиво — сгинь
- и водка сгинь!
- Будет сей порок излечен.
- Уменьшает он мозги,
- увеличивая печень.
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Володимир Маяковський
Усе починалося в аптеці
Література, музика, кулінарія, парфумерія, фармацевтика – це особливі види мистецтв, мистецтв змішування, коли зі знайомих літер, нот, приправ, запахів та інгредієнтів виходить щось нове, раніше небачене. Так багато років тому був створений знаменитий (сьогодні сказали б «елітний») лікер «Бехерівка».
Сталося це у 1805 році у містечку Карлові Вари. Спочатку цей бальзам створювали як шлункові ліки. Його виготовляла маленька аптека Йозефа Бехера за рецептом доктора Фробріджа з Англії. Лікар побував у Карлових Варах як особистий терапевт, що супроводжував свого пацієнта. Познайомившись із Бехером, він знайшов у ньому споріднену душу – обидва були затятими травниками та алхіміками і захоплювалися вивченням властивостей етанолу. Від’їжджаючи, Фробрідж поділився з Бехером рецептом лікувального напою на місцевих травах. Він попросив фармацевта перевірити його властивості та поїхав, щоб ніколи більше не повернутися. Результат перевершив усі очікування аптекаря. За два роки виробництво «Бехерівки» було поставлене на промислову основу. Спочатку напій випускали як краплі під брендом «Карлсбад Інгліш Бітер», а 1841 року лікер почали розливати в пласкі зелені пляшки.
Не просто напій
«Бехерівку» (наголос на першому складі), як і раніше, виготовляють у Карлових Варах і називають «Джерелом № 13» (перші дванадцять – джерела мінеральних вод). Під час виготовлення цього напою зберігаються біологічно активні речовини рослин. Багаторічні спостереження підтвердили лікувальні властивості лікеру, особливо його позитивний вплив на шлунково-кишковий тракт.
Цікавий процес виготовлення «Бехерівки». Суміш трав насипають у мішки з натурального полотна, які занурюють у ємності, наповнені алкоголем, і залишають там приблизно на тиждень. Згодом екстракт переливають у дубові бочки ручної роботи і перемішують із водою та натуральним цукром. Суміш витримується протягом двох-трьох місяців. Особливим інгредієнтом напою є карловарська вода.
Сімейний бізнес
Після Йозефа Бехера справа перейшла до сина Йоганна, який інвестував в обладнання та нову будівлю фабрики, а потім і до онука – Густава Бехера, який зареєстрував торгову марку «Бехерівка» у Торговій палаті. Він також запровадив нову комерційну стратегію – збільшення кількості покупців, але так, щоб кожен із них купував меншу кількість лікеру. Таким способом підтримувалося штучне напруження на ринку, а попит завжди перевищував пропозицію. Густав жодного разу не зіткнувся з неплатоспроможним покупцем, вів ретельний облік своїх клієнтів і стежив за їхнім фінансовим становищем. Так Густав Бехер став одним із перших ініціаторів маркетингової тактики «штучного дефіциту».
З 1901 року і до Першої світової війни брат Густава Рудольф керував справами будинку Бехер. У той час обсяги виробництва «Бехерівки» на фабриці досягли 53 тис. літрів на рік, і Рудольф доклав багато зусиль, щоб лікер потрапив на ринки Франції, Італії, Іспанії, Єгипту. Філії фірми були відкриті у Відні та Дрездені.
У Чехії «Бехерівку» наливають у коньячні чарочки і подають перед вечерею чи пізно увечері. П’ють лікер сам, або додають до чаю чи кави
На зламі століть фірма Бехер здобула численні нагороди та медалі, а її продукція перемагала на міжнародних виставках у Парижі, Відні та інших містах. У 1915 році Рудольфа замінив Альфред Бехер, завдяки зусиллям якого «Бехеровці» вдалося потрапити на ринок США. Перемога, однак, виявилася Пірровою: через три роки «сухий закон» і високі податки на імпорт залишили чеський диво-лікер за бортом американського ринку. Кількома роками пізніше, в 1938, «Бехеровка» прийшла в Англію, на батьківщину одного зі своїх творців. Під час Другої світової війни головою сімейного бізнесу стала жінка – Хедда, дочка Альфреда Бехера. Така змога у неї виникла після того, як єдиний син Альфреда загинув на фронті. Але невдовзі після початку воєнних дій рецепт лікеру закопали у саду поруч із будинком Бехерів. Лише 1945 року чеські детективи змогли його відшукати. Після війни уряд Чехословаччини націоналізував підприємство, заразом змінивши також ім’я творця: Йоганн на Ян.
Національне надбання
Сьогодні «Бехерівка» є візитівкою Чехії та найбільш популярним сувеніром.
Деякі затяті скептики піддають сумніву лікувальні властивості напою. Однак навіть вони не можуть заперечувати: «Бехерівка» чудово поєднується з пивом, що є нетиповим
для міцних спиртних напоїв. До речі, коктейль з «Бехерівки» із тоніком, що називається в народі be-ton, дуже популярний серед місцевого населення і продається в готовому, вже змішаному вигляді.
Юрій Вергільєв
