Економити на підготовці фахівців — безглуздо!

Ірина Швець

«Вони працюють» — так і просяться на папір прості, але точні слова, безжально зведені нінащо нашими політиками. Порядок і дисципліна, сучасні гарно обладнані кабінети, лабораторії та аудиторії, внутрішня комп’ютерна мережа, інтернет, прискіпливо підібраний викладацько-педагогічний колектив, дві прибуткові навчально-виробничі аптеки, які реально функціонують, факультет післядипломної освіти (відкритий першим в Україні при ВНЗ I–II рівнів акредитації), завдяки власному господарству повноцінне й недороге харчування дітей у студентській їдальні, комфортабельний гуртожиток, власний відпочинковий оздоровчо-спортивний комплекс для студентів і викладачів. Щоб розповісти про всі досягнення і здобутки навчального закладу, треба не статтю написати, а книжку.

Любомир Білик

Любомир Степанович Білик, директор Чортківського державного базового медичного коледжу, заслужений лікар України, канд. мед. наук, прийшов до освіти з практичної медицини, тому не на словах знав, яких фахівців потребує галузь охорони здоров’я. Підготовка фармацевтів у коледжі розпочалася в 1999 р., і наразі це єдиний у Тернопільській області навчальний заклад I–II рівнів акредитації, який готує для фармацевтичної галузі спеціалістів середньої ланки. За цей час на очній і заочній формах навчання тут отримали освіту понад 1200 фармацевтів. Належні стандарти якості підготовки фарма-цевтичних фахівців забезпечують стабільно високий вступний конкурс як на державну, так і на контрактну форми навчання. У Чорткові вчаться діти практично з усіх областей України. Навчальний процес на відділенні зі спеціальності «Фармація» забезпечують викладачі вищої кваліфікаційної категорії, методисти з великим досвідом практичної роботи, кандидати медичних і біологічних наук, відмінники освіти України. Чортківський державний медичний коледж здійснює підготовку фармацевтів на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (термін навчання — 3 роки) та на базі повної середньої освіти (2 роки).

Теорія без практики нічого не варта

Фармацевтичне відділення займає у коледжі цілий поверх, і, піднявшись сюди, одразу розумієш, що знаходишся на території фармацевтів. Коридори й кабінети, наче оранжереї, потопають у зелені екзотичних рослин. На стінах — фотографії квітів і трав, які слугують лікарською сировиною, і хімічні фор-мули діючих речовин. Що цікаво, знімки ці авторства викладачів, зроблені на базі відпочинку коледжу, яка знаходиться у селі Більче-Золоте. Меблі в коридорах (столи та лавки) також аптечні. Студенти охайні, у білосніжних хрустких халатах із бейджиками й у шапочках.

Завідувач фармацевтичного відділення Ірина Швець розповідає про особливості підготовки майбутніх фармацевтів. За її словами, на кожному курсі навчається 90 студентів, їх поділено на три групи. Профільними дисциплінами для них є організація та економіка фармації, технологія лікарських засобів, фармакологія, фармакогнозія. Для вивчення кожного з цих предметів створено відповідно обладнаний кабінет. До теоретичних занять студенти готуються у чотирьох комп’ютерних класах, під’єднаних до інтернету, та бібліотеці, книжковий фонд якої налічує 60 тисяч примірників. Лекційні аудиторії оснащені мультимедійними проекторами, плазмовими панелями й відеосистемами.

Згідно з навчальними планами, студенти-фармацевти мають проходити цілу низку практичних занять, зокрема, і в аптечних закладах. Для того, аби зробити практичні заняття максимально доступними, при коледжі відкрили спершу навчально-виробничу аптеку, а потім її філію — аптечний пункт у спальному районі міста. Нині ці два структурних підрозділи успішно працюють, планомірно розвиваються і приносять прибуток, частина якого надходить на розвиток медичного коледжу.

Аптечний пункт, розташований на базі колишньої цент-ральної районної аптеки, має величезну площу — понад 700 м², його приміщення використовують у якості навчальних кімнат. Після поновлення ліцензії тут планують відкрити екстемпоральне виробництво.

Ще одна цікавинка навчального аптечного пункту полягає у тому, що він знаходиться поруч із амбулаторією сімейної медицини, яка також діє на площах, що є власністю медколеджу. За кошти навчального закладу відремонту-вали амбулаторію, провели комунікації та здійснили оснащення необхідним медичним обладнанням. Таким чином, студенти на практиці відпрацьовують систему співпраці в ланцюжку лікар–аптекар–пацієнт.

Щороку в Чортківському медичному коледжі проводять тижні спеціальності «Фармація», під час яких студенти демонструють свої успіхи й здобутки у навчанні, громад-ському житті та спорті. Це презентації груп, професійні конкурси «Кращий за фахом», різноманітні вікторини, нагородження переможців Всеукраїнських студентських олімпіад.

Пам’ятаємо, як все починалося

Тяжкий післявоєнний рік, розруха, голод, а в Чорткові сталася непересічна подія — 1 вересня 1946 р. відкрилася школа медичних сестер. І це невипадково, адже області були вкрай потрібні медичні працівники. 1 жовтня 1946 р. 36 учнів сіли за парти, щоб увійти у світ науки і здобути найгуманнішу з професій. Підручників, наочних посібників, необхідних приладів та інструментів практично не мали. Перший мікроскоп для потреб школи подарував лікар Михайло Вигінний. Навчання було платним. Діти-сироти, а також діти інвалідів громадянської та Другої світової воєн від плати за навчання звільнялися. За пропуски занять без поважних причин учнів позбавляли стипендії на 1 місяць. Стипендію (14 карбованців) отримували лише ті, хто навчався на «відмінно» і «добре», а сніданок, обід і вечеря тоді коштували 10 карбованців на місяць. 

Першим директором школи медичних сестер призначили Михайла Вигінного, який здобув вищу медичну освіту, захистив дисертацію й отримав ступінь професора в медінституті у Варшаві. Під час Другої світової війни він потрапив до німецького полону, але й за таких обставин залишився ЛІКАРЕМ. Працюючи у військовому шпиталі, Михайло Вигінний допомагав полоненим.

У 1952 р. Чортківську школу медичних сестер реорганізували в медичне училище, яке готувало спеціалістів трьох професій: медичних сестер, фельдшерів й акушерок. За активну роботу колективу й авторитет навчального закладу, що постійно зростав, у 1997 р. Міністерство охорони здоров’я України присвоїло училищу статус базового. У 2001 р. рішенням ДАК Міністерства освіти і науки України і сесії Тернопільської обласної ради училище змінило статус, ставши Чортківським державним медичним коледжем, та отримало право на впровадження освітньої діяльності зі спеціальності «Сестринська справа» (бакалавр медицини). У 1995 р. у коледжі було відкрито відділення післядипломної освіти, у 1999 р. — здійснено перший набір на спеціальність «Фармація» стаціонарної та заочної форм навчання

Доброю мотивацією для студентів державної та конт-рактної форм навчання стали іменні стипендії з бюджету навчального закладу, які присуджуються раз на семестр за особливі здобутки у навчанні (стипендія імені Анатолія Тустановського, поперед-нього директора коледжу), громадському житті та художній самодіяльності (імені Варвари Майданник, колишнього заступника директора) та спорті (імені Остапа Нагірняка, колишнього керівника фізичного виховання). До речі, сума виплат є настільки суттєвою, що покриває контрактникам витрати за піврічне навчання.

Працівники коледжу беруть на себе відповідальність не лише за освіту студентів, але й за їхнє здоров’я, харчування та гідні умови проживання

Побут, гідний українських студентів

Працівники коледжу беруть на себе відповідальність не лише за освіту студентів, але й за їхнє здоров’я, харчування та гідні умови проживання. Погодьтеся, таке в наш час, на жаль, є радше винятком, аніж правилом.

Спортивний, тренажерний, ігровий і гімнастичний зали з душовими кімнатами у хлопчачій і дівчачій роздягальнях, міні-сауна, відкритий спортивний майданчик поряд із гуртожитком — кожен вихованець може знайти собі заняття до душі. Для артистичних натур діють танцювальний і співочий гуртки.

Обідають студенти та викладачі в їдальні коледжу. Смачно й недорого, адже навчальний заклад утримує своє велике господарство при спортивно-оздоровчому комплексі площею 6,2 га у селі Більче-Золоте, що за 40 км від Чорткова. У ньому вирощують в’єтнамських свиней і курей, картоплю, моркву, буряк, доглядають фруктовий сад. Тож продукти екологічно чисті, свіжі й цілком доступні. Цього року працівниці їдальні закрутили 479 (!) трилітрових банок смачного й корисного березового соку.

Гуртожиток коледжу знаходиться в мальовничому куточку Чорткова на березі ріки Серет. Будівля доброт-на й міцна, вікна пластикові, енергозберігальні. У багатьох кімнатах — новий ремонт, щойно придбані меблі й ортопедичні матраци. Система в гуртожитку блочна, на кілька спальних кімнат — кухня та кімната гігієни. «Майже як вдома», — всміхаючись, відповідають дівчата на запитання, як їм живеться у гуртожитку Чортківського медичного коледжу. Щоправда, місць для всіх бажаючих бракує, тому багато дітей змушені винаймати житло.

Лариса Дедишина