Ендемічний зоб
25 травня – Всесвітній день щитоподібної залози
Всесвітній день щитоподібної залози відзначається з 2009 р. Європейська тиреоїдна організація запропонувала проведення спеціальних заходів з метою підвищення рівня поінформованості людей про захворювання цього органа, методи їх лікування і, головне, профілактики.
Чим далі від моря – тим більший дефіцит йоду
За даними дослідження ВООЗ, яке проводили наприкінці ХХ ст., встановлено, що в умовах дефіциту йоду в різних країнах світу проживає понад 2 млрд людей, у 740 млн з них діагностовано ендемічний зоб.
Йод – це хімічний елемент, який добре розчиняється у воді, швидко вимивається з ґрунту і з потоками води потрапляє у світовий океан. Ось чому ендемічними (або йододефіцитними) стосовно зоба вважають гірські, розташовані на височині, а також віддалені від моря місцевості.
До прикладу, Закарпаття належить до геохімічних провінцій з природною йодною недостатністю. Ця гірська територія бідна на вміст йоду в повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування рослинного і тваринного походження, тому спектр і важкість йододефіцитних захворювань у місцевих мешканців більш виражені. На Закарпатті реєструють традиційно більше випадків зоба і кретинізму. В минулому в окремих верховинських селах проживали цілі родини з важким ураженням щитоподібної залози.
У передгір’ї Закарпаття частота ураження населення зобом нижча і йодна недостатність помірна. У низинних місцевостях краю зобну патологію реєструють рідше, йодна недостатність є незначною.
Попри високу частоту важкого ураження зобом на Закарпатті, писемні згадки про недугу належать не до такого вже й далекого минулого. У літературі згадується, що лише у 80-х роках XIX ст. вчений Т. Легоцький в «Історії Березької жупи» вперше писав про значну поширеність зоба серед мешканців високогірних районів Закарпаття.
На засіданні Угорської королівської академії наук у жовтні 1814 р. було затверджено рішення з приводу зауваження професора хімії і ботаніки Павла Кітайбела про занадто велику кількість випадків кретинізму в Марамороському комітаті Карпат. Відтак, новостворена авторитетна комісія за участю вчених Королівського університету отримала завдання вивчити поширеність кретинізму та дати рекомендації щодо подолання проблеми.
Згодом відбулися два засідання керівництва Академії, на яких було заслухано результати роботи комісії. Появу кретинізму комісія пов’язувала з ускладненнями під час пологів та вживанням неякісної питної води, що не дало підстав запропонувати якісь конкретні профілактичні заходи. Органи охорони здоров’я Австро-Угорщини, Чехословаччини та Угорщини, до складу яких свого часу входило Закарпаття, не вивчали зобну ендемію, не проводили профілактичних заходів для зниження захворюваності серед населення. Тільки у 30-ті роки минулого століття з’явилися окремі повідомлення про ендемічну природу зоба в регіоні. У 1933 р. було опубліковано дані про поширеність недуги в Чехословацькій Республіці, до складу якої тоді входило Закарпаття. Зокрема, через ураження зобом звільняли від призову до армії до 15% новобранців.
У 1942 р. в селі Стара Стужиця на Великоберезнянщині медики обстежили 220 осіб. У 95 (43%) з них вони діагностували зоб III–V ступеня, серед яких виявили 12 (8,45%) хворих на кретинізм. У цьому селі жодна людина не доживала до 60-річного віку. В осередках важкої зобної ендемії спостерігали випадки вродженого зоба.
З 1945 р. боротьба із зобною ендемією на Закарпатті була поставлена на державний рівень. В Ужгороді відкрився протизобний диспансер, який надавав медичну допомогу хворим та організовував профілактичну роботу.
Чому утворюється зоб
Ендемічний зоб – основний наслідок нестачі йоду в довкіллі. Зоб – це збільшення розмірів щитоподібної залози: >18 мл у жінок і >25 мл у чоловіків. У жінок зоб розвивається у 5 разів частіше, ніж у чоловіків.
Візуально зоб виглядає як припухлість на передній ділянці шиї. Захворювання супроводжується частковою або повною втратою функцій щитоподібної залози. Це доброякісне утворення в тілі цього органа.
Зоб формується через те, що брак йоду в раціоні зумовлює зниження біосинтезу тиреоїдних гормонів. Своєю чергою знижений рівень тироксину в крові призводить до стимуляції секреції тиреотропного гормону, який збільшує поглинання йоду щитоподібною залозою з крові і продукцію тиреоїдних гормонів. Відбувається гіпертрофія і гіперплазія щитоподібної залози, що й провокує розвиток зоба.
Ендемічний зоб проявляється через:
- – захворювання, зумовлене абсолютною або відносною йодною недостатністю;
- – загальне захворювання організму, основною ознакою якого є збільшення щитоподібної залози;
- – масовість ураження населення у певних географічних регіонах.
Йодна недостатність у дітей та підлітків. Зоб є проявом йодної недостатності у дітей та підлітків. Найчастіше еутиреоїдний зоб виявляють у підлітків у період статевого дозрівання. У цьому віці навантаження на щитоподібну залозу зростає через більшу потребу в тиреоїдних гормонах і формування відносної йодної недостатності внаслідок посилення метаболічних процесів.
Наслідки йодного дефіциту у дітей, окрім зоба, провокують інші важкі порушення. Залежно від вираженості йодної недостатності діагностують інтелектуальні розлади й порушення фізичного розвитку різного ступеня. У місцевостях зі значним дефіцитом йоду (споживання йоду нижче 20 мкг/добу) від 1 до 10% населення має ознаки кретинізму, у 5–30% спостерігають легкі моторні порушення і психічні розлади зі зниженням здатності до навчання, абстрактного мислення й соціальної адаптації. У 30–70% населення цих регіонів відзначають зниження розумових здібностей.
Йодна недостатність у дорослих. У дорослих також найтиповішим проявом йодної недостатності є зоб. Симптоми ендемічного зоба залежать від ступеня збільшення щитоподібної залози, її структури і функціонального стану. Розрізняють дифузні, вузлові і змішані форми зоба. Зазвичай ендемічний зоб розвивається протягом років й протягом тривалого часу може проявлятися лише як косметичний дефект.
Окрім зоба, у разі підвищеного вироблення гормонів щитоподібної залози (тиреотоксикоз) спостерігають такі симптоми:
- – зменшення маси тіла;
- – підвищена пітливість;
- – прискорене серцебиття;
- – аритмія;
- – роздратованість і тривожність, зниження уваги.
Якщо гормонів щитоподібної залози виробляється замало (гіпотиреоз), організм реагує такими ознаками:
- – сухість шкіри;
- – набряки;
- – випадіння волосся;
- – збільшення маси тіла.
ТТГ — важливий маркер зоба
Діагноз захворювання встановлюють після проведення лабораторних методів дослідження – аналізів крові і ультразвукового обстеження щитоподібної залози.
Нормальний рівень тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) у сироватці крові свідчить про відсутність порушень в роботі щитоподібної залози навіть без визначення рівня вільних гормонів.
Недостатній рівень ТТГ компенсується за рахунок супресивної терапії тироксином.
