Аптечні мережі, які мають авторитет, занадто цінують репутацію, щоб відпускати пацієнтам неякісні ліки
Останнім часом точиться багато розмов про фальсифіковані ліки. У багатьох дописах і виступах окремих політиків постійно акцентується: кожна десята упаковка лікарських препаратів на вітчизняних аптечних прилавках є фальсифікованою. Тільки чомусь не завжди уточнюється, що ці дані ВООЗ давнішні та стосуються не лише України, а й усіх країн з низьким та середнім рівнем прибутку.
Як подолати ці проблеми? Про це розмірковує Володимир Руденко, д-р фарм. наук, професор, директор Аптечної професійної асоціації України (АПАУ):
Володимир Руденко
На мою думку, ситуація з фальсифікованими ліками в Україні не є кричущою. Так, проблема існує, але не більше, ніж в інших країнах. Є навіть інформація, що на частку підробок припадає 5–7% фармацевтичного ринку розвинених країн. За даними ВООЗ, фальсифіковані ліки знайдені в обігу у багатьох країнах світу. За інформацією Держлікслужби, в нашій країні таких ліків не більше 2%.
До речі, днями в соцмережах АПАУ запустила опитування серед пацієнтів щодо підроблених ліків — чи доводилось їм купувати такі препарати в аптеках, як була виявлена підробка, чи справді вони виявилися фальсифікованими, якими були подальші дії. З 67 респондентів, які вже на сьогодні відповіли на запитання, лише один написав, що таке траплялося, до того ж він замовляв ліки через інтернет. Вони відрізнялися на колір і смак від ідентичних препаратів, придбаних в аптеці. Також респондент зазначив, що не вживав їх, але далі зі своїми підозрами нікуди не звертався. Це тільки підтверджує мої слова, що інформація про проблему фальсифікатів, яка активно поширюється на інформаційних ресурсах, має бути підтверджена.
Пересічна людина не завжди відрізнить фальсифіковані лікарські засоби від справжніх. Пацієнтів треба інформувати про загрози, пояснювати правила придбання ліків. У своїх виступах я роблю акцент на тому, що потрібно купувати препарати саме в аптеках, а не через інтернет чи «з рук», де рівень фальсифікованої продукції, за даними експертів, може сягати 50%.І загрозу становить не тільки склад того чи іншого препарату, а й недотримання норм зберігання, перевезення, доставки.
Хочу зазначити, скільки б аптеки не звинувачували в тому, що вони реалізовують фальсифікат, а відповідати має той, хто його виготовляє і постачає для реалізації на аптечні прилавки. Для боротьби із фальсифікованою продукцією в ЄС з лютого 2019 р. впроваджено обов’язкове 2D-кодування препаратів (двовимірний штрих-код на упаковці лікарських засобів). МОЗ України ще минулого року розробило пілотний проєкт щодо маркування контрольними знаками та проведення моніторингу обігу лікарських засобів. Втім, з огляду на необхідність гармонізації з вимогами ЄС, нещодавно його запуск вкотре відтерміновано. АПАУ неодноразово виступала за впровадження 2D-кодування. Штрих-код наноситься при виробництві ліків на заводах, дані про препарат заносяться в єдину державну систему, яка дозволяє моніторити обіг лікарських засобів від виробництва чи імпорту до продажу в аптеці і вчасно реагувати на порушення. Завдяки тому, що всі транзакції будуть включені в загальну базу даних, аптеки і споживачі матимуть змогу перевіряти справжність ліків за допомогою смартфона.
Купувати ліки краще в спеціально визначених для цього місцях — аптеках і отримувати їх з рук фахівців з фармацевтичною освітою. Зауважу, що аптечні мережі, які мають досвід і авторитет, занадто цінують свою репутацію, щоб відпускати пацієнтам неякісні ліки.
Інша проблема полягає в тому, що препарати без доведеної ефективності та еквівалентності оригінальним лікарським засобам успішно у нас проходять реєстрацію. Можливо, це відбувається через деякі прогалини в дозвільних нормативних документах. Варто зазначити, унікальність нашої країни полягає ще й у тому, що матеріали реєстраційних досьє є комерційною таємницею і український споживач не може отримати дані про ліки, які використовує. Водночас у США та ЄС значна частина цих даних є відкритою, в Австралійському союзі відкрито майже всю інформацію. АПАУ не раз піднімала питання про зміну законодавства та відкриття матеріалів реєстраційних досьє, як це зроблено у багатьох країнах світу.
У США переглянули реєстраційні досьє препаратів, що не зареєстровані у високорозвинених країнах. Така ініціатива зайняла приблизно 10 років, але після її введення близько третини лікарських засобів було знято з реєстрації.
На сайті МОЗ опубліковано для громадського обговорення проєкт постанови КМУ «Про внесення зміни до п. 4 Положення про Державний реєстр лікарських засобів». ГС «АПАУ» підтримує положення цього документа щодо необхідності надання інформації про еквівалентність лікарського препарату при внесенні його до реєстру лікарських засобів. На думку членів ГС «АПАУ», така зміна буде мати позитивний вплив для ринку лікарських засобів, зменшить кількість препаратів з недоведеною ефективністю, підвищить довіру споживача до ліків, які продаються в аптечних закладах, та сприятиме розвитку фармацевтичного ринку в цілому.
Джерело: прес-служба ГС “АПАУ”
