Фармакоекономіка: наука і дисципліна (частина 2)
Ми продовжуємо розмову з Ольгою Заліською, д-ром фарм. наук, професором, завідувачем кафедри організації та економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького про становлення і розвиток фармакоекономіки
(Закінчення. Початок читайте в журналі «Фармацевт Практик» 12, 2017: Фармакоекономіка — наука і дисципліна)
НТА як інструмент для досягнення найвищої цінності — здоров’я
Протягом останніх 10–15 років у провідних країнах світу були затверджені законодавчі вимоги до оцінки технологій охорони здоров’я (health technology assesment — HTA) та визначені вимоги з метою отримання об’єктивної інформації про показники «витрати — ефективність» ЛЗ.
Оцінка технологій охорони здоров’я (HTA) — це мультидисциплінарний процес, який узагальнює інформацію про медичні, соціальні, економічні та етичні аспекти при використанні медичної технології (схеми профілактики, діагностики, лікування) у системній, прозорій, неупередженій формі. Метою оцінки НТА є надання керівникам закладів охорони здоров’я даних про безпечні та ефективні засоби для досягнення вищої цінності — здоров’я.
На сучасному етапі розвивається метод фармакоекономічного аналізу (ФА) «вплив на бюджет», який доповнює результати методу «вартість — ефективність» і, використовуючи моделювання, оцінює зміни у бюджетних витратах при застосуванні нової технології профілактики і лікування порівняно з традиційною. Його використовують керівники у національних програмах охорони здоров’я для планування бюджету та прогнозування розмірів страхових платежів при впровадженні інноваційної технології. З’явилися нові об’єкти досліджень: групи основних ЛЗ для лікування таких соціально важливих захворювань, як цукровий діабет, туберкульоз, СНІД; а також гормональні препарати, рослинні ЛЗ, інноваційні препарати для лікування онкологічних, хронічних обструктивних захворювань легень; дитячі лікарські форми для персоніфікованої фармакотерапії. На ці теми були захищені кандидатські і докторські дисертації з фармакоекономічних досліджень (Мудрак І.Г., Пушак К.І., 2008; Майнич Ю.В., 2010; Мендрік О.А., Толубаєв В.В., 2013; Піняжко О.Б., Максимович Н.М., 2017).
Результативність науки залежить не лише від рівня управління, але й від методів збору, обробки та поширення наукових знань, стверджує Ольга Заліська. Активне формування інформаційних зв’язків між науковцями та їхніми організаціями, каналів передачі інформації є специфічною ознакою науки як системи для створення нових знань. Для розповсюдження та обміну інформації з фармакоекономіки ISPOR створило інтернет-сторінку.
Фахові видання — важлива ланка наукових комунікацій
Провідну роль у процесі наукових комунікацій відіграють періодичні видання. Відомим у світі є журнал «Фармакоекономіка» (PharmacoEconomics). ISPOR видає свій офіційний журнал «Value in Health» та його регіональні випуски, які включені у базу Scopus, щомісячну газету «ISPOR Connections» та новий журнал Value&Outcomes Spotlight, в яких представлено результати світових, а також українських фармакоекономічних досліджень і оцінки технологій охорони здоров’я, наукові статті та тези з конгресів ISPOR. Наукова інформація з фармакоекономіки накопичується у документальній формі, найчастіше у вигляді публікацій, причому збільшення кількості публікацій має експоненціальну залежність.
В Україні основними джерелами інформації з фармакоекономіки та оцінки технологій охорони здоров’я є періодичні видання медичного і фармацевтичного спрямування. Слід відзначити, що саме у журналі «Фармацевт Практик» уперше в Україні були системно надруковані статті про основи фармакоекономіки та методи фармакоекономічного аналізу та їхнього практичного використання у формі лекторію для інформування фахівців охорони здоров’я з цієї тематики. З огляду на те, що впродовж 1999–2003 рр. ми опублікували понад 85 наукових праць з фармакоекономіки, у тому числі у фахових наукових журналах, таких як «Фармацевтичний журнал», «Ліки України» (Київ), «Фармацевтичний часопис» (Тернопіль), у виданнях були відкриті рубрики «Фармакоекономіка», «Фармакоекономічні дослідження», під якими дотепер багато аспірантів і викладачів можуть публікувати результати своїх досліджень.
Наукова школа Ольги Заліської
— Горда з того, що у 2011 р. ми створили Український студентський відділ ISPOR, який очолив В’ячеслав Толубаєв, — розповідає Ольга Миколаївна. — Згодом його керівниками були Юлія Вадзюк (Тернопіль) і Ореста Піняжко (Львів), які успішно захистили дисертації на звання д-ра філософії з фармакоекономічних досліджень. Нині президентом Українського відділу ISPOR є моя учениця — талановита і працьовита Ореста Піняжко, яка успішно продовжує розвиток і практичне впровадження засад фармакоекономіки та НТА в Україні.
Я пишаюся, що моя учениця Олена Мендрік у спецраді ЛНМУ ім. Данила Галицького (голова спецради — ректор акад. Зіменковський Б.С.) успішно виконала фармакоекономічні дослідження і захистила кандидатську дисертацію у 2013 р., а докторську — вже у європейському університеті ім. Еразма Роттердамського (Голландія) у 2015 р. І я, як керівник дисертації, була присутня на цьому європейському науковому захисті спільно з колегами, зокрема проф. Гансом Северенсом (Severens Н.) з університету ім. Еразма Роттердамського.
За останні роки у ЛНМУ ім. Данила Галицького під моїм науковим керівництвом захищені одна докторська і сімь кандидатських дисертацій, в яких опрацьовані та впроваджені методики ФА ЛЗ для лікування цукрового діабету і поширених гінекологічних захворювань, для запобігання вагітності і лікування клімактеричних розладів у жінок, лікарських рослинних засобів. При цьому розроблені комп’ютерні бази даних з фармакоекономічними параметрами. Провідними науковими центрами з фармакоекономічних досліджень є ЛНМУ ім. Данила Галицького та НФаУ (Харків), в яких працюють професори та на які припадає 95% публікацій з фармакоекономічних досліджень. Так формуються наукові школи.
Фармакоекономіка для практичних провізорів і лікарів
Важливим аспектом є освітня підготовка провізорів і лікарів з фармакоекономіки. На кафедрі організації й економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО ЛНМУ починаючи з 2000 р. на передатестаційних циклах для провізорів проводиться викладання фармакоекономіки. А з 2003 р. курс і тематика з фармакоекономіки включені у Типові програми та уніфіковані плани навчання провізорів зі спеціальностей «Організація і управління фармацією» і «Загальна фармація», які затверджені МОЗ України. Для забезпечення неперервної освіти провізорів створена відповідна навчальна програма (автори — проф. Заліська О.М., Слабий М.В., Парновський Б.Л., 2009), для якої використовується інтернет-сторінка Українського відділу UСPOR, що містить навчальні та наукові матеріали (www.uspor.org.ua).
Для набуття знань і навичок з НТА ми підготували і видали нову програму циклу тематичного удосконалення для провізорів ТУ «Раціональне використання лікарських засобів за даними доказової медицини і фармакоекономіки» (автори — Заліська О.М., Максимович Н.М., Піняжко О.Б., Січкоріз О.Є., Яцкова Г.Ю. — Львів, ЛНМУ, 2017. – 20 с.).
У лекції, семінарські та практичні заняття включено тематику: система доказових даних про ЛЗ, міжнародні електронні бази даних про ефективність, безпеку препаратів для лікування поширених захворювань за даними доказової медицини та фармакоекономіки, система НТА у світі, діяльність міжнародних організацій НТА, ISPOR, Товариства Кокрана, які координують діяльність з доказової інформації про ЛЗ та їхні фармакоекономічні оцінки.
З огляду на реформування медичної допомоги, дерегуляцію фармацевтичної галузі, проведення Пілотного проекту з відшкодування вартості інсулінів у провізорів існує потреба в набутті нових знань, вмінь, навичок і компетенцій. Працівники кафедри отримали значний досвід інтегрування наукових розробок у навчальний процес, який спрямований на розвиток нових фармацевтичних дисциплін — фармакоекономіки і фармацевтичної інформатики (ініціатор — проф. Парновський Б.Л.), викладання яких у вищій фармацевтичній школі України було уперше системно започатковано і запроваджено на нашій кафедрі.
Нами опрацьовані традиційні і дистанційні технології навчання для провізорів з актуального напрямку — HTA для комплексного оцінювання схем діагностики, профілактики і лікування за критеріями ефективності, витрат і безпеки з урахуванням етичних та соціальних аспектів.
У 2012 р. у навчальний процес провізорів були впроваджені методичні рекомендації «Фармакоекономіка та НТА, їхнє використання при створенні формулярів» (Заліська О.М., Мендрік О.А.) для провізорів-інтернів зі спеціальності «Загальна фармація», а також для слухачів зі спеціальностей «Організація та управління фармацією» і «Загальна фармація» (Заліська О.М., Толубаєв В.В.). У 2015 р. нами опубліковано лекторій з проблематики НТА у форматі циклу статей у «Еженедельник АПТЕКА» (Заліська О.М., Піняжко О.Б.) та підготовлено інформаційний лист МОЗ України, де представлені практичні напрями HTA згідно з європейськими вимогами.
Значна увага приділяється використанню інформаційно-комунікаційних технологій з фармакоекономіки для дистанційного навчання на базі вітчизняного сайту з фармакоекономіки www.uspor.org.ua, а також опрацьованих викладачами у співпраці з міжнародними фахівцями 6 дистанційних навчальних модулів з фармакоекономіки, які доступні на міжнародному сайті ISPOR українською мовою www.ispor.org / DLP / Index.aspx?
DLPLang = Ukrainian.
Для оптимізації інформаційного забезпечення провізорів, у тому числі у міжпередатестаційний період, створено сайт кафедри www.pharmosvita.esy.es, який містить організаційні, навчальні, методичні матеріали для провізорів та провізорів-інтернів.
Також для оперативного інформування провізорів з питань актуальних змін у законодавстві, нових навчально-методичних розробок створено сторінку кафедри у соціальній мережі Facebook, що дає можливість отримувати актуальну інформацію про нововведення у фармацевтичному секторі та ознайомлюватися з науковими публікаціями викладачів кафедри.
В Україні триває реформування фармацевтичного сектора, опрацьовується Концепція національної політики в галузі ліків. Продовжується створення системи Національного переліку основних ЛЗ та реімбурсації ліків для громадян України. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» фахівець повинен бути компетентним, мати спеціалізовані концептуальні знання, набуті у процесі навчання та/або професійної діяльності на рівні новітніх досягнень галузі. Нами апробована організація навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні принципів наукового, пізнавального, інформаційного та методичного забезпечення, що сприяє осмисленню отриманих знань, спонукає до проведення подальших наукових досліджень, орієнтованих на практику фармацевтичного забезпечення відповідно до європейських напрямів інтеграції.
Для подальшого розвитку фармакоекономічних досліджень, впровадження їх у медичну практику необхідним є створення Центру НТА при МОЗ України, який би акумулював результати наукових фармакоекономічних оцінок із формуванням комп’ютерних баз даних для їхнього використання при перегляді регуляторних переліків, переліку реімбурсації, Державного чи регіонального локального формуляра лікувально-профілактичних закладів.
Список літератури знаходиться в редакції
“Фармацевт Практик” #1′ 2018
 - https://fp.com.ua/articles/farmakoekonomika-nauka-i-dystsyplina-chastyna-2/){kind=link}