Статті

Фармацевт і дистанційна торгівля ліками

29/07/2020

Сьогодні інформаційний фармацевтичний простір, крім пандемії COVID-19, зайнятий обговоренням теми дистанційної торгівлі ліками. Нагадаємо, що на час карантину було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 р. № 220 (набула чинності 11.04.2020 р.), якою внесено зміни до Ліцензійних умов, що дозволило аптечним закладам здійснювати дистанційну торгівлю і доставку споживачам лікарських засобів. Така новація є логічною і обґрунтованою під час карантину, але останнім часом лунають заклики щодо її впровадження на постійній основі

Лариса Просяник

Лариса Просяник

14 липня 2020 року на засіданні Верховної Ради України 308 голосами народні депутати прийняли за основу законопроєкт № 3615-1 про внесення змін до статті 19 Закону України “Про лікарські засоби” щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами. На думку законодавців, документ враховує зауваження та застереження професійної спільноти та відповідає європейським директивам більше, ніж альтернативний законопроєкт № 3615. Практично він повторює постанову КМУ від 23.03.2020 року №220. Необхідність прийняття законопроєкту полягає у перегляді засад державного регулювання у сфері дистанційного обігу лікарських засобів, визначенні основних вимог щодо належного забезпечення прав пацієнтів у цій сфері, підвищенні рівня якості, ефективності, безпеки та доступності лікарських засобів.

Нагадаємо, пункт 27 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 № 929, забороняв торгівлю лікарськими препаратами дистанційно та шляхом електронної торгівлі, а також поштою і через будь-які заклади, крім аптечних, та поза ними. А пункт 139 цього документу забороняв транспортування лікарських засобів у поштових та багажних відправленнях. Відповідно до внесених змін, право здійснювати дистанційну торгівлю ліками мають ті, хто є утримувачем ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Але таке право надається тимчасово на період карантину відповідно до ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» або введення надзвичайного стану відповідно до ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану».

Практика показала, що попит на реалізацію лікарських засобів через інтернет постійно зростає. По-перше, це дозволяє споживачу заощадити час та кошти, по-друге, зростання продажів в інтернеті – загальна тенденція сучасного ринку.

Для практичних фармацевтів та провізорів постає питання – а для чого готувати фахівців? Якщо шлях від отримання рецепту у лікаря до одержання самого лікарського засобу скорочується до того, що його можна автоматизувати, роботизувати, підмінити технічним працівником, чи потрібні працівники аптечної галузі взагалі?

Даний законопроєкт має врегулювати правові відносини у сфері дистанційної торгівлі лікарськими засобами та забезпечити захист пацієнта від недотримання умов зберігання та перевезення препаратів, порушення процедури обігу ліків (включно із можливістю реалізації неякісних або фальсифікованих засобів), неконтрольоване і незаконне втручання умовних сервісів та сторонніх осіб у процес доставки препаратів, а також негативного впливу на здоров’я людини через відсутність фармацевтичної опіки та наслідків самолікування.

У законопроєкті декларується, що реалізація запропонованих норм:

  • покращить доступ до лікарських засобів для кінцевого споживача;
  • ліцензує дистанційну торгівлю ліками для аптечних закладів за умови належного виконання вимог щодо їх зберігання, відпуску та транспортування;
  • дозволить здійснювати нагляд та контроль за дистанційним обігом лікарських засобів, що підвищить відповідальність ліцензіатів.

Планується, що завдяки законопроєкту отримають:

1) споживач: додатковий механізм забезпечення якісними лікарськими засобами; підвищення їх доступності; можливість заощадити кошти та час на придбання ліків;

2) виробники та продавці лікарських засобів: додаткові можливості для оптимізації ланцюга продажу ліків;

3) аптеки: додаткові конкурентні інструменти.

На перший погляд цей законопроєкт є прогресивним і відповідає вимогам сьогодення, враховуючи всі пропозиції і побажання. Але реалії життя свідчить, що чимало «хороших» законів, нормативно-правових актів не запобігають обігу фальсифікованих ліків, безконтрольному відкриттю аптек, порушенню ліцензійних умов, монополізму, нечесній конкуренції і не підвищують відповідальність за їх порушення… Це свідчить про відсутність в країні національної фармацевтичної політики. Аптечні заклади, які входять в систему охорони здоров’я, практично загубилися в лабіринтах медичної реформи. Фармація  – як молодша сестра, залишається не захищеною, аптеки перетворюються в торгові точки, а фармацевти і провізори в банальних продавців.

Підписатися на електронну версію журналу "Фармацевт Практик"

Не зовсім продумані нововведення з дистанційного продажу ліків створять додаткові можливості для фальсифікації і підміни лікарських засобів, погіршення якості ліків через неналежні умови зберігання, транспортування, доставки до пацієнта. Дистанційна торгівля лікарськими засобами на наш регіональний погляд створить додаткову проблему із застосування препаратів поза показаннями та підвищить випадки самолікування, зокрема рецептурними препаратами.

На жаль, такі важливі питання як завжди обговорюються тільки «у верхах», без урахування думки і позиції тих, хто буде безпосередньо відповідати за дотримання ліцензійних умов, якість, логістику, умови зберігання лікарських засобів і в решті-решт за здоров’я людей. В законопроєкті постать фармацевта, провізора не є ключовою фігурою, одним з основних суб’єктів процесу дистанційної торгівлі ліками, нівелюється їх роль і значення у здійсненні належної аптечної практики, фармацевтичної опіки. Комітет Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування зазначає, що при обговоренні законопроєкту враховані зауваження з боку фармацевтичної спільноти і документ відповідає європейським директивам. Але на наш погляд, до обговорення законопроєкту не було залучено достатньо професійних асоціацій, особливо регіональних. Заради об’єктивності слід відмітити роботу Аптечної професійної асоціації України, яка фактично взяла на себе ініціативу по обговоренню цього питання. А щодо дотримання європейських директив, можна сказати, що рівень науки, технологій, фармацевтичної практики, історичного досвіду, нормативно-правової бази і саме головне відповідальності у Європі значно вищий. Щоб адаптувати дистанційну торгівлю ліками до європейських стандартів потрібен певний час і комплексний підхід усіх структур, а не сліпе копіювання. Складається враження, що хтось лобіює дистанційну торгівлю ліками. Тільки відкритим залишається питання, кому це потрібно і хто отримує зиск?

Для практичних фармацевтів та провізорів постає питання – а для чого готувати фахівців? Якщо шлях від отримання рецепту у лікаря до одержання самого лікарського засобу скорочується до того, що його можна автоматизувати, роботизувати, підмінити технічним працівником, чи потрібні працівники аптечної галузі взагалі? Прогрес веде до скорочення витрат на професійний штат.

У вік науково-технічного прогресу розвиток інтернет-продажів набирає обертів. Дистанційна торгівля ліками стала звичайною практикою у розвинених країнах світу. Наприклад, у сусідній Польщі Указом Міністра здоров’я від 26 березня 2015 року здійснюється доставка ліків поштою. Але практика дистанційної торгівлі препаратами у розвинених країнах світу ще не означає, що ми повинні сліпо копіювати закордонні практики. Ми ще не готові ментально, технічно, технологічно, логістично, психологічно. Певна практика під час тимчасового дозволу дистанційної торгівлі безрецептурними препаратами є і у нас. Наприклад, «Нова пошта» за два місяці виконала 70 тисяч замовлень. Чверть із них здійснено в невеликі населені пункти і села, жителі яких в силу відсутності або віддаленості аптечних закладів, обмежені у виборі необхідних лікарських засобів.  Представники «Нової пошти» зазначають , що за час карантину компанія адаптувала логістичні схеми, закупила термобокси, що дозволяють дотримуватися при пересиланні температурного режиму 3-8°С. Зрозуміло, що дистанційна торгівля, інтернет-аптеки пропонують багато переваг: вигідну цінову політику, різноманітний сервіс та послуги, сучасний якісний асортимент, конфіденційність тощо. Але це ще не є системним державним підходом із гарантованим контролем якості, технологічним, температурним ланцюгом і, головне, персональною відповідальністю всіх учасників процесу.

Нещодавно відомий кардіохірург Борис Тодуров зазначив: «Для того щоб наша медицина була успішною, вона повинна бути на 20% приватною, на 80% – державною». Мабуть таке співвідношення мало би бути і у фармації. Але сьогодні наша фармація переважно в приватних руках. На жаль, здоров’я людей сьогодні стоїть не на першому місці, не дивлячись на красиві гасла народних депутатів. Голова профільного комітету Верховної Ради України Михайло Радуцький зазначив: «Інтернет-торгівля медпрепаратами зменшить кількість покупців в аптечних мережах. Так, конкуренція стане жорсткішою. Але споживач від цього лише виграє. Залишається питання щодо сільських аптек та аптечних пунктів. Їх кількість уже значно скоротилася. Розвиток онлайн торгівлі у перспективі може зробити частину з них нерентабельними. А вони, без сумніву, потрібні. Місцева влада має всі можливості розв’язати цю проблему. Достатньо лише приділити більше уваги підтримці та розвитку мережі комунальних аптек, як частини соціальної інфраструктури. Сподіваюся, законопроєкт буде підтриманий депутатами, і українці нарешті отримають не лише легальну можливість купувати медичні препарати через інтернет, але й будуть ефективно захищені як споживачі».

Прийняття нового закону вже не за горами, то що нас очікує? Блага будуть завтра, а сьогодні сільські аптеки переважно нерентабельні і закриваються. А вони дійсно потрібні. Чи важливе це питання для нас? Так, якщо в області 60% сільського населення, переважна більшість з яких є люди пенсійного і похилого віку, які в основному і користуються місцевими аптеками. А що стосується комунальних аптек, то на сьогодні в області працює 14 аптек у 14 із 27 районів та 6 містах обласного значення. Більшість із них ледь виживають. Якщо на бюджет об’єднаних територіальних громад, крім невідкладних завдань – дороги, соціальна сфера, школи, екологія, охорона здоров’я – посадити створення і розвиток комунальних аптек, це стане для місцевих бюджетів нереальним. А як же лікуватись людям? Замовляти дистанційно? В майбутньому можливо, але сьогодні в багатьох населених пунктах немає інтернету, а у людей немає смартфонів. Чи захоче постачальник доставити хворій людині по бездоріжжю за 40 -60 км необхідні ліки, якщо навіть виклик швидкої допомоги не завжди можливий? Крім того, транспортні витрати за доставку додатково ляжуть на пацієнта. Чи готові ми до такого «покращення»? Думаю, що ні.

Висновок очевидний: технічний прогрес не зупиниш, і повороту назад немає. Дистанційна торгівля ліками є об’єктивним, закономірним процесом і має право на існування. Але потрібно не «запрягати воза попереду коней». Таких  прикладів у реформуванні багатьох галузей, зокрема медицини в нашій країні достатньо.

Лариса Просяник, голова правління громадської організації «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део»

https://rx.ua
ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ