Французи планують випробування діуретика в якості ліків від аутизму

Група фахівців із біомедицини із Середземноморського інституту нейробіології (Марсель, Франція) за допомогою експериментів на гризунах прояснила біологічний механізм, який лежить в основі раніше виявленого ними позитивного ефекту, що чиниться діуретиком Буметанід (bumetanide) на вираженість симптомів аутизму у дітей. Вчені дійшли висновку, що відновлення нормальних функцій нейронів відбувається завдяки забезпечуваному препаратом зниженню рівня хлору в них і планують почати ширші клінічні випробування. Робота опублікована в журналі Science.

У грудні 2012 року група під керівництвом Йехезкеля Бен-Арі (Yehezkel Ben-Ari) опублікувала в журналі Translational Psychiatry результати свого невеликого дослідження, в якому брали участь 60 дітей із різними формами аутизму. Протягом трьох місяців частина з них отримувала буметанід, який зазвичай призначається при гіпертонії і набряках, а частина – плацебо. Було встановлено, що у дітей із середньо вираженою симптоматикою прийом препарату викликав поліпшення соціальної поведінки практично без негативних побічних ефектів. Але фахівці з аутизму поставилися до цих результатів із обережністю, тому що біологічний механізм залишався незрозумілим.

Попередні дослідження змушують припустити, що в основі неврологічних відхилень, результатом яких є розлади аутистичного спектру, лежить порушення реакції організму на найважливіший інгібируючий нейромедіатор ЦНС гамма-аміномасляна кислота (GABA) у момент появи на світ. У нормі під час народження під впливом викиду гормону окситоцину GABA гальмує зайву активність нейронів головного мозку за рахунок зниження рівня концентрації в них іонів хлору, що дозволяє плоду впоратися зі стресом. Однак у випадку аутизму з якихось причин відбувається збій цього механізму і нервові клітини залишаються гіперактивними. Бен-Арі і його колеги припустили, що буметанід, блокуючий канали транспорту хлору в нейронах, може відновлювати гальмівний ефект GABA і забезпечувати нормальну функцію нейронів і, відповідно, позитивно впливати на симптоми аутизму.

Для перевірки цієї гіпотези дослідники створили дві тваринні моделі аутизму: мишей із генетичною мутацією, асоційованою приблизно з 2-6 відсотками випадків аутизму у людини – синдромом тендітної X-хромосоми, і щурів, які зазнали у внутрішньоутробному періоді впливу вальпроату натрію, що, як раніше було доведено, підвищує ризик аутизму у дітей. У обох груп тварин спостерігалися порушення соціальної поведінки, схожі на порушення у дітей із аутизмом.

Вчені з’ясували, що в обох моделях спостерігається підвищений рівень концентрації іонів хлору в клітинах головного мозку тварин як до народження, так і після, і залишається таким у дорослому віці. Дослідження методом електроенцефалографії показало аномальну активність нейронів у гіпокампі після народження, що говорить про порушення механізму гальмування. У звичайних мишей і щурів підвищений рівень хлору в нервових клітинах спостерігався тільки у внутрішньоутробний період, після появи на світ він падав і мозкова активність ставала нормальною.

Додавання в питну воду вагітних самок буметаніду за день до пологів викликало ефект нормалізації рівів іонів хлору в нейронах і мозкової активності у їх потомства після народження. Крім того, такі щурята і мишенята менше демонстрували «аутичну» поведінку, ніж потомство самок, які не отримували буметанід. Застосування ж препарату у випадках дорослих «аутичних» мишей поліпшило їх соціальну поведінку.

Бен-Арі заявив у інтерв’ю Science, що отримані його групою результати говорять про необхідністьширших клінічних випробувань буметаніду на дітях із симптомами аутизму. Як пише Nature, такі мультицентрові клінічні випробування, які фінансуються Neurochlore, от-от почнуться у низці медичних центрів Європи.

Що стосується превентивного застосування буметаніду у вагітних жінок для профілактики аутизму у дітей, тонаразі таке просто неможливо через відсутність відомих біомаркерів аутизму, які можна було б виявити у пренатальний період, зазначив Бен-Арі.

За матеріалами Translational Psychiatry 

Материал подготовила +Екатерина Свириденко