Статті

Глід колючий проти аритмії

06/04/2019

Останнім часом значно підвищилася потреба в кардіологічних препаратах, що нормалізують ритм серця. Аналіз епідеміологічних досліджень з вивчення порушень серцевого ритму, а також структура фармацевтичного ринку України антиаритмічних препаратів свідчать про доцільність використання сировини природного походження завдяки незначій кількості побічних ефектів. Об’єктом нашого дослідження став Глід колючий, який успішно застосовують не тільки в алопатії, а й в гомеопатії для лікування порушень ритму серця

Глід колючий (Crataegus oxyacantha L.) — рід листопадних, рідко напіввічнозелених високих чагарників або невеликих дерев висотою 3–5 м, іноді до 10–12 м, нерідко багатоствольні або зростаючі кустообразно, що відносяться до родини Розових (Rosaceae). Латинська назва походить від грец. «міцний», що відображає або властивість деревини — міцна і тверда, або здатність рослини жити довго: вік глоду може сягати 300 років [1].

Глід: хімічний склад

У плодах глоду виявлені урсолова, хлорогенова, виннокам’яна, кавова і лимонна кислоти, β-ситостерин, сапоніни, флавоноїди, аскорбінова кислота, каротин, дубильні речовини, гіркоти, сорбіт, холін, ацетилхолін і жирне масло. У листі та квітках глоду містяться кратегусова, хлорогенова, кавова та інші кислоти, флавоноїди (гіперозид, кверцетин, вітексин), ефірна олія, триметіламін. Насіння глоду багате на глікозид амігдалин, жирну оліяю, а кора — на ескулін. Насіння глоду містить цінну ефірну олію і активну речовину під назвою амігдалін [1, 2].

Спільним для обох видів сировини є вміст терпенових кислот та флавоноїдів (табл. 2). Багато видів глоду є цінними харчовими та лікарськими рослинами. Зрілі плоди у свіжому вигляді м’які та смачні, за лікувальною цінністю вони мало поступаються шипшині.

Glod_table_1_2

Окрім наведених біологічно активних речовин, плоди глоду містять від 4 до 11% цукру, в основному фруктози, що дозволяє вживати їх при цукровому діабеті, а також комплекс вітамінів А, С і Р, вміст яких становить відповідно: 2–4 мг%, 31–108 мг% і 330–680 мг%. У плодах рослини досить багато пектину, який під час переробки не тільки утворює желе, але й виводить з організму солі важких металів та інші шкідливі речовини.

Глід: фармакологічні властивості

Препарати глоду справляють здебільшого кардіотонічну дію. Покращуючи роботу серцевого м’яза, препарати на осонові цієї рослини попереджають його передчасну перевтому. Крім того, вони усувають порушення ритму серця. Настої та екстракти плодів і суцвіть глоду вибірково розширюють коронарні судини і судини головного мозку, що дозволяє використовувати їх для поліпшення постачання киснем міокарда та нейронів головного мозку. Цей ефект пов’язаний з наявністю в рослині тритерпенових сполук і флавоноїдів [3].

Застосування глоду в медицині

Починаючи з XVI ст. глід використовується в медицині. У минулі часи його застосовували тільки як в’яжучий засіб при проносі і дизентерії. З XIX ст. стали використовувати чай з квіток і листя як кровоочисний засіб, а з початку XX ст. плоди і квітки глоду рекомендуються як ліки при захворюваннях серця і судин [3].

Glod_table_3

У сучасній медицині препарати глоду, отримані з суцвіть і плодів, застосовують як засіб, що стимулює серцевий м’яз, а також при різних порушеннях серцевої діяльності, неврозах, тахікардії, аритмії, атеросклерозі. За результатами клінічних досліджень встановлено, що препарати глоду знижують артеріальний тиск, підвищують працездатність, усувають відчуття тяжкості і тиску в ділянці серця. Дослідження, проведені на тваринах, показали, що глід прискорює зворотний розвиток холестеринового атеросклерозу [1, 4].

Препарати, що містять плоди глоду, які представлені на фармацевтичному ринку України, наведені в табл. 3.

Окрім вищевказаних терапевтичних ефектів є дані про десенсибілізувальну дію препаратів глоду при алергійних захворюваннях [1].

Глід: протипоказання

Глід можна приймати без особливих побоювань, оскільки він абсолютно нетоксичний. Але обрежність варто проявляти хворим з артеріальною гіпотензією, брадикардією, підвищеним згортанням крові, а також жінкам в період вагітності та годування груддю.

Глід: гомеопатична терапія

За оцінками гомеопатів, які досліджували властивості глоду, встановлено його вплив на шкіру, слизові оболонки носоглотки, дихальних шляхів і всього травного тракту, на дихальний апарат, а не тільки на серцево-судинну систему [5–7].

Glod_table_4

Головні показання

Депресія, головний біль, запаморочення, безсоння, біль в серці, в лівому плечі й руці, виражена задишка під час найменшого напруження, уповільнення пульсу, підвищене серцебиття [8]. Часте сечовипускання з недостатнім виділенням сечі, розлади травлення, що супроводжуються запором, виділення з носоглотки тощо. Також глід застосовують для лікування тахікардії та екстрасистолії.

Патогенез глоду вивчений добре і тому його широко використовують в гомеопатичній практиці при різних захворюваннях серця в розведеннях, властивих тій чи іншій гомеопатичній школі.

Глід використовують не тільки при серцевих захворювань, але й для поліпшення самопочуття при клімактеричному синдромі, наприклад, у поєднанні з кактусом і сангвінарією [9].

На сьогодні фармацевтичний ринок України представлений незначним асортиментом препаратів, що містять лікарську рослину глід. У гомеопатичній практиці застосовують лише 7 комплексних препаратів в різних лікарських формах для альтернативного лікування та профілактики захворювань серцево-судинної системи (табл. 4) [10].

Література

  1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відпов. ред. А.М. Гродзінський. — К.:, Голов. Ред. УРЄ, 1991. – 544 с.
  2. Pharmacopee Francaise. 10 Edition, 6 Supplement. Monographies de souches pour preparation homeopatiques. — La Commision Nationale de Pharmacopee. — Paris, 1989.
  3. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Х.: Прапор, 2000. — 704 с.
  4. Лекарственные растения. Справочник. — М.: ЮНВЕС, 2002. — 320 с.
  5. Толочко В.М., Должникова О.Н. Изучение номенклатуры гомеопатических препаратов на фармацевтическом рынке Украины / Провизор. — 2001; 11: 13–14.
  6. Ludtke R., Kruse S., Naske K. et. al. Can homeopathy de integrated in a university hospital? Forsch Komplementarmed klass Naturheilkd. — 2001 Aug; 8 (4): 213–8.
  7. Ullman D. Homeopathiy and Managed Care; Manageable or Unmanageable / Proc. 52-nd Congress of the Liga Medicorum Homoeopathica Internationalis. — Seatle, Washington, USA. — 1997. — 120 p.
  8. German Homoeopathic Pharmacopeia. — 5-th Supplement 1991 to the first edition 1978. Translations of the German «Homöopathische Arzneibuch (HAB 1), 5 Nachtrag 1991, Amtliche Ausgabe». Edited by the British Homoeopathic Association. — Stuttgart: Deutscher Apotheker Verlag, 1993.
  9. Гомеопатическая фармация сегодня: проблемы и пути их решения / Т.А. Сокольская, Т.Д. Даргаева, Я.Ф. Копытько, М.И. Лякина // Фармация. — 2002; 1: 40–42.
  10. Сергєєва О.Ю., Тихонова С.А. Структура украинской номенклатуры гомеопатических лекарственных средств / Збірник доповідей ІІІ з’їзду гомеопатів України. — К., 2007. — С. 130–135.

Ірина Білошицька, канд. фарм. наук, асистент,
Лілія Вишневська, д-р фарм. наук,
проф., зав. кафедри «Аптечної технології ліків», НФаУ

“Фармацевт Практик” #03′ 2015

 

https://rx.ua
ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ